Конспект уроку "Організація і технологія механізованих робіт" за темою: Організація збирання зернових, круп’яних і зернобобових культур, кукурудзи на зерно.

Організація збирання зернових, круп’яних і зернобобових культур, кукурудзи на зерно.

Зернові культури збирають в основному двома способами – роз­діль­ним і прямим комбайнуванням, а останнім часом і способом обчісування. Підбирають і обмолочують вал­ки самохідними комбайнами з підбирачем через 2-7 днів після ско­шу­ван­ня. Втрати зерна за підбирачем не повинні перевищувати 0,5 %. Напрямок руху агрегату на підбиранні та обмолочуванні валків має збігатися з напрямком руху жаткового агрегату. На під­би­ран­ні здвоєного валка з прокосів напрямок руху комбайна повинен збі­га­тись з напрямком першого прокосу. Агрегат слід вести так, щоб валок надходив на середину підбирача. У випадках, коли ши­ри­на валка не більше 1,6 м, його можна підбирати краєм підбирача.

Прямим комбайнуванням збирають культури з підсіяними бага­то­річними травами, а також низькорослі та розріджені, але не за­бур`янені.

Спосіб збирання культур із застосуванням обчісуючих жниварок полягає в обчісуванні колосків без зрізання стебла, яке залишається на полі.

Спосіб руху агрегатів, прийнятий при розрахунку норм при довжині гону до 300 м – по колу, а при довжині гону понад 300 м – загінковий.

Обмолочене зерно відвозять автотракторним транспортом.

На збиранні зернових, гороху, насінників трав збиральний аг­ре­гат обслуговує тракторист-машиніст (трактор) або комбайнер (ком­байн).

До їх обов`язків входить щозмінне технічне обслуговування та інші підготовчо-заключні роботи, керування агрегатом, контроль за вивантаженням урожаю, перевірка якості роботи, регулювання, очи­щення робочих органів агрегату протягом зміни.

Збиральний агрегат не повинен простоювати через відсутність транспорту. Розвантажувати бункер слід на зупинці.

Збирання ріпаку

Ріпак достигає нерівномірно, дозрілі стручки розтріскуються і насіння з них висипається. Збирають ріпак як прямим комбайнуванням, так і роздільним способом. Пряме комбайнування застосовують на чистих від бур'янів посівах і при рівномірному достиганні в фазі повної стиглості насіння. Для прискорення достигання ріпаку застосовують десикацію.

Збирання соняшнику

До ознак за якими визначають достигання і можливість збирання соняшнику належать: пожовтіння тильної сторони кошика, в'янення і опадання пелюсток язичкових квіток, типове для сорту забарвлення насіння, затвердіння в ньому ядра, засихання листя. Господарською стиглістю вважається період, коли в посівах соняшнику переважають рослини (84–85%) з бурими і сухими кошиками, а вологість насіння становить 12–14%. Посіви в такому стані збирають за 7–8 днів. Запізнення із збиранням призводить до значних втрат насіння і погіршення його якості. Для прискорення достигання соняшнику проводять десикацію.

Збирання соняшнику проводять прямим комбайнуванням зернозбиральними комбайнами із пристроями для подрібнення і розкидання стебел і кошиків по полю та без подрібнення.

Збирання сої

Збирають сою під час пожовтіння листя і побуріння стебел та бобів, коли насіння набуває повної стиглості. Для прискорення достигання на посівах пізньостиглих сортів сої проводять десикацію, обприскуючи рослини хлоратом магнію (20-30 кг/га) при побурінні бобів нижнього і середнього ярусу.

Збирання проводять прямим комбайнуванням на низькому зрізі (5–6 см) зерновими ком­байнами. Зібране насіння очищають, підсушують і зберігають за вологості 12–14%.

Збирання кукурудзи

Початок і тривалість збирання кукурудзи на зерно встановлює агроном господарства згідно з агротехнічними строками і станом кукурудзи.

При збиранні кукурудзи комбайном ділянку розбивають на загінки й обкошують жниварками суцільного зрізу (межі загінок), потім розбивають на поворотні смуги і на розвантажувальні магістралі. Спосіб руху для кукурудзозбирального агрегату при довжині гону до 800 м – загінний комбінований на двох загінках (після збирання 1/3 площі кожної загінки частину кукурудзи, що залишилася, збирають окремо, як на самостійних загінках), понад 800 м – гоновий, на посівах з рівними поперечними рядами і невеликими за довжиною гонами – по колу з петльовими поворотами на кінцях загінки.

На збиранні кукурудзи на зерно збиральний агрегат обслуговує ком­байнер. До його обов`язків входить щозмінне технічне об­слу­го­ву­вання та інші підготовчо-заключні роботи, керування агрегатом, кон­троль за якістю очищення і регулювання робочих органів, за ви­вантаженням качанів і листостеблової маси.

Збирання картоплі

Спосіб збирання картоплі залежить від призначення продукту, урожайності і відносної вологи ґрунту.

Насіннєві ділянки і ранню картоплю збирають картоплекопачами або валкоутворювачами з наступним ручним підбиранням бульб, а продовольчу картоплю можна збирати комбайнами двофазним і комбінованим способом або прямим комбайнуванням.

Комбінований спосіб застосовують, коли ґрунт не налипає і не утворює твердих грудок. При цьому способі валкоутворювач складає бульби в валок у міжряддя сусідніх не викопаних рядків, а при урожайності понад 200 ц/га — із чотирьох рядків. Потім комбайн викопує ці рядки й одночасно підбирає складені у валки бульби. Двофазний спосіб застосовують, коли ускладнене пряме комбайнування. При цьому способі валкоутворювач складає бульби в валок на викопане поле з двох чи чотирьох рядків.

При збиранні картоплі необхідно додержуватися таких агротехнічних вимог: глибина підкопування повинна відповідати глибині залягання бульби, кількість порізаних бульб становити не більше 1%, втрати – не більше 3 %, чистота зібраної картоплі – не менше 80%. Кількість механічно пошкодженої картоплі при збиранні картоплезбиральним комбайном допускається 12%, а копачами і валкоутворювачами – до 5 %.

Брання льону

У льону розрізняють чотири фази стиглості: зелену, ранню жовту, жовту і повну.

Збирання льону слід починати через 2–3 дні після настання ранньої жовтої стиглості, а основний урожай збирати у фазі жовтої стиглості.

Розроблено і впроваджено у виробництво кілька способів ком­­байнового збирання льону: з одночасним зв'язуванням у снопи і реалізацією соломи на завод первинної переробки; з розстелянням у стрічки на льонищі, підбиранням і зв'язуванням соломи в снопи після підсихання підбирачами ПТН-1 і ПТП-1 і реалізацією соломи на льонозавод; з розстелянням у стрічки на льонищі для одержання трести із застосуванням для перевертання стебел при вилежуванні ОСН-1 і збиранням готової трести підбирачами ПТН-1 і ПТП-1 із зв'язуванням у снопи і реалізацією її на льонозавод.

В даний час переважаючим способом збирання льону є комбайновий, який базується на використанні льонокомбайнів ЛК-4А. Льонокомбайн одночасно здійснює вибирання льону з ґрунту , обчісує головки і транспортує їх у причіп, а також розстеляє обчесані стебла на льонищі. Ворох від льонокомбайна транспортують до місця сушіння.

Збирання цукрових буряків

Цукрові буряки збирають комбайновим (однофазним) і роздільними дво і - трифазним способами із застосуванням потокової, перевалочної та потоково-перевалочної технологій без ручного доочищення коренеплодів з одночасним збиранням гички.

При комбайновому (однофазному) способі збирання одним агрегатом послідовно зрізують гичку, найчастіше з одночасним подрібненням, укладають її у валок або розкидають на полі далі викопують коренеплоди, очищають їх від землі, залишків гички й інших домішок і завантажують у транспортні засоби на ходу або спрямовують у бункер і періодично вивантажують. Для реалізації однофазного (комбайнового) способу збирання використовують коренезбиральні комбайни бункерного типу.

При роздільному двохвазному способі збирання спочатку зрізують гичку гичко збиральними машинами, а потім викопують коренеплоди очищають їх від землі та інших домішок коренезбиральними комбайнами.

Роздільний трифазний спосіб збирання полягає у попередньому суцільному збиранні гички гичкозбиральними машинами; доочищенні та дообрізуванні залишків гички з головок коренеплодів очисниками головок; викопуванні коренеплодів і укладанні їх у валок копачами-валкоутворювачами та підбиранні валків підбирачами-навантажувачами коренеплодів, які очищають від землі, залишків гички й інших домішок і подають у транспортні засоби, що рухаються поруч із навантажувачем.

При потоковій технології збирання бурякозбиральними машинами коренеплоди та гичку вивантажують під час руху в транспортні засоби. Коренеплоди транспортують безпосередньо на буряко-приймальні пункти, а гичку – до місця силосування або згодування худобі або подрібнюють і залишають у полі.

Перевалочну технологію застосовують, коли замало транспорту для відвезення коренеплодів на приймальний пункт і надмірно засмічена бурякова сировина. Буряки із збиральних машин вивантажують під час руху в транспортні засоби, у саморозвантажувальні візки чи автосамоскиди і вкладають у тимчасові кагати в кінці або в середині поля, де коренеплоди доочищуються від домішок до потрібної кондиції бурякової сировини і транспортують на бурякоприймальні пункти цукрового заводу, а гичку – до місця силосування або згодування худобі або подрібнюють і залишають у полі.