Конспект уроку "Основні групи фразеологізмів"

Про матеріал

У розробці уроку подано теоретичний матеріал до теми та практичні вправи. Надасть допомогу вчителям у підготовці уроку.

Перегляд файлу

Тема уроку: Основні групи фразеологізмів. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; ознайомити із основними групами фразеологізмів, розглянути питання багатозначності, синонімії та антонімії фразеологізмів; формувати вміння та навички учнів правильно вживати багатозначні слова, знаходити, добирати синоніми, антоніми, збагачувати активний словниковий запас; розвивати пізнавальну активність школярів; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості.

Тип уроку: комбінований урок, урок-презентація.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, фразеологічний словник, мультимедійний проектор.

Епіграф уроку: Нема мудріших, ніж народ, учителів.

У нього кожне слово – це перлина.

М.Рильський

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Робота над епіграфом.

Щоб перейти до опрацювання теми сьогоднішнього уроку, ви повинні прочитати вислів М.Рильського. А для цього потрібно зібрати слова.

Цей вислів і стане епіграфом до нашого уроку.

Як ви його розумієте?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Ми закінчуємо повторювати та поглиблювати знання з розділу «Лексикологія і фразеологія». Для того, щоб систематизувати знання з лексикології, пропоную написати мовознавчий диктант “Вірю — не вірю”

1. Лексика – це словниковий склад мови +

2.Усі терміни – багатозначні слова -

3.У реченні “сумують ластівки в садках” слово “сумують” ужите в переносному значенні. +

4. Слово “велетень, гігант, титан – синоніми“ +

5. Слова “ вдень – вночі, світлий – темний, широкий – вузький “ – омоніми. -

6. У реченнях “Учитель використовує ефективні методи викладання” та “Моя сестра – ефектна дівчина” вжито пароніми. +

7. Слова “диспетчер, директор, фотограф” – іншомовні. +

8. Слова “феодал, кріпак, перст” – діалектні. -

9. Слова “вода, небо, дерево” – стилістично забарвлені. -

10. Епітети, порівняння, синекдоха – це тропи. +

11. Дощ іде, залізні нерви, золоте колосся – це метафори. +

12. Гіпербола, алегорія здебільшого вживаються в офіційно-діловому стилі -

ІУ. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Аналіз художнього тексту

(на дошці записаний текст)

Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.

Но греки, як спаливши Трою,

Зробили з неї скирту гною,

Він, взявши торбу, тягу дав;

Забравши деяких троянців,

Осмалених, як гиря, ланців,

П'ятами з Трої накивав.

Він, швидко поробивши човни,

На синє море поспускав,

Троянців насажавши повні,

І куди очі почухрав.

2.Аналітична бесіда

Слова з якого твору записані? («Енеїда»)

(Поема «Енеїда» була написана Іваном Котляревським у 1798 році. Вона стала першою друкованою книгою, написаною народною українською мовою

- Хто їх автор?

- Яке значення має твір в розвитку української літератури?

- Знайдіть у тексті синоніми(моторний, проворний, завзятіший),

порівняння (осмалених, як гиря, ланців,)

епітети (синє море).

- Якими особливими словосполученнями насичений текст?

( Фразеологізми)

3.Повідомлення теми.

Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Стилістичні засоби фразеології

- Запишіть тему уроку у зошити.

4. Вправа «Очікування».

Зараз я пропоную висловити свої очікування, чого прагнете досягти, що дізнатись, чому навчитись? Запишіть їх на аркушах за таким зразком: « Я хочу…», « Я намагатимуся…», «Я навчуся…», «Я дізнаюся…» Наприкінці уроку ми дамо відповідь на запитання: Чи досягли ми очікуваного?»

5. Мотивація навчальної діяльності.

З давніх-давен народ з покоління в покоління передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні наше завдання – дослідити основні групи фразеологізмів та з’ясувати їх роль у мовленні. Кожен із вас побуде в ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати й аргументувати власні думки.

Наша мета уроку:

- визначати роль фразеології в системі мови;

пояснювати значення фразеологізмів, їх походження;
користуватися фразеологічним словником;
правильно вживати фразеологізми у мовленні;
пояснювати синтаксичні та стилістичні функції фразеологічних зворотів;

- збагатити словник новими фразеологізмами та крилатими висловами.

- використовувати набуті теоретичні знання в процесі виконання практичних вправ.

1. Вступне слово.

-”Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі,”-писав В.Сухомлинський. І життя підтверджує істинність цих слів, адже емоційне благодійництво і виразність нашої мови залежить від доречного вживання фразеологічних виразів з їх неповторністю, зашифрованістю образів, стислістю, влучністю, грою звуків, мальовничістю метафор.

2. Мовознавче дослідження

- Я пропоную порівняти словосполучення і з`ясувати чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.

Білий папір біла ворона (відрізняється)

Дати хліба дати перцю (покарати)

Каша з молоком кров з молоком (краса, здоров`я)

водити за руку водити за носа (обдурювати)

Гнути залізо гнути кирпу (зазнаватися)

Набити гулю набити руку(навчитися)

- Зробіть висновки.

У якій колонці слова можна змінювати іншими?

Слова зберігають самостійність?

Сполучення слів має одне лексичне значення?

Які сполучення слів складаються в процесі мовлення, а які потребують запам’ятовування?

Словосполучення

Вільні

Слово не втрачає власного значення (граматично організоване вільне поєднання слів)

стійкі

Термінологічні

(назви певних понять – науки, техніки, мистецтва):

коротке замикання

Фразеологічні

(стійкі сполучення слів,що мають одне лексичне значення)

6. Опрацювання теоретичного матеріалу

Українська мова багата на виражальні засоби, які дають змогу змалювати образ, відтворити пейзаж, радість, смуток, возвеличити людину, засудити негативні риси її. Серед чисельних перлин синонімів, антонімів, метафор, які роблять мову гарною та образною, гнучкою та експресивною, передають найменші порухи нашого серця, серед цих перлин виділяють стійкі сполуки - фразеологізми, що виражають думки й сподівання мовців, їх побут, історію, культуру, єднають різні покоління.

Щодо походження терміну ”фразеологія” (від грец. phrasis –вислів і logos – поняття, вчення) - це розділ мовознавчої науки, що вивчає сталі звороти мовлення й склад фразеологічних одиниць і висловів мови, властивих їм семантичних і структурних ознак, закономірностей, функціонування в мові та мовленні.

Фразеологія як самостійний розділ лексикології вперше була введена в лінгвістику швейцарським стилістом Шарлем Баллі на початку 20 століття.

Немає чіткого загальноприйнятого визначення фразеологізмів. Мовознавці О. Шахматов, В. Виноградов, І. Білодід визначають поняття фразеологізм по своєму.

Фразеологія цікава і складна наука, яка ще глибоко не вивчена й потребує дослідження.

3. Дослідження теоретичного матеріалу.

- Зараз я пропоную вам побути мовознавцями і дослідити теоретичний матеріал з теми. Після опрацювання теорії підготуйтеся дати відповіді на такі питання:

1. Що таке фразеологізм?

2. Які ознаки мають фразеологізми?

3. На які групи поділяються фразеологізми за семантичною злитістю?

4. Розкрийте питання походження українських фразеологізмів.

5. Скількома членами речень виступають фразеологізми?

Теорія

Фразеологізм -- одиниця мовлення, що складається з двох або більше компонентів і характеризуєься відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та будови.

Фразеологія – це розділ мовознавчої науки, що вивчає фразеологізми.

Фразеологізмам , на відміну від слів і вільних словосполучень, властиві такі ознаки:

семантична неподільність;
відтворюваність у готовому вигляді;
наявність емоційно-експресивного забарвлення;
за складом – це сполучення двох і більше слів, що можуть мати переносне значення;
стійкість граматичних категорій і усталеність порядку слів;
спільність синтаксичної функції для всіх його компонентів.

Групи фразеологізмів за семантичною (смисловою) злитістю:

-- фразеологічні зрощення (ідіоми); найстійкіші, семантично неподільні сполучення слів, загальне значення яких не випливає із значення їхніх компонентів (пекти раків – червоніти

--фразеологічні єдності– це семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких умотивоване значенням компонентів: біла ворона, прикусити язика, дихати на ладан)

-- Фразеологічні сполучення – це фразеологізми, до складу яких входять слова, з яких одне є вільним, а друге – з так званим зв’язаним значенням, причому цілісне значення фразеологізму випливає із значення компонентів: брати участь, насупити брови, покласти край

-- Фразеологічні вислови – це окрема група, стійкі за своїм складом і значенням звороти, які складаються із слів з вільним лексичним значенням проте в мовленні такі вислови відтворюються як усталені. До них відносять прислів’я та приказки, крилаті вислови, афоризми.

Походження фразеологізмів української мови:

матеріальне і духовне життя народу( шкурка вичинки не варта, на рушник ставати, що посіяв – те й пожнеш);
античні джерела(дамоклів меч);
біблійні джерела(терновий вінець);
історичні події (мамаєве побоїще);
літературні джерела (борітеся – поборете, Дон Кіхот);
західноєвропейські мови( німецька, французька, англійська та ін..) (апетит приходить під час їжі( франц.)

Фразеологізми допомагають точно, влучно, дотепно та образно висловити думки, почуття, переживання, передати суть найскладніших явищ, оцінити їх й сформулювати узагальнення.

Фразеологізми у реченні виступають одним членом речення.

Слово вчителя. Пояснення багатозначності, синонімії та антонімії фразеологізмів.

Для фразеології так само, як і для лексики, властива полісемія.

Приклади багатозначності:

1)очі рогом лізуть (очі широко розкриваються від напруження тощо; хтось через силу робить що-небудь; хтось незручно, неприємно себе почуває);

2)розбирати по кісточках (детально обговорювати кого-небудь, що-небудь; детально, до дрібниць вивчати, аналізувати що-небудь).

Як же виникає полісемія, тобто розвивається багатозначність ФО?

На базі вільного словосполучення внаслідок його переносного вживання виникає первинно-образне значення ФО. Наступне ж значення народжується вже на основі повторного переосмислення значення першої ФО, це значення є вторинно-образним. Прикладом може бути вислів в і д д а т и

к і н ц і. Пряме нефразеологічне значення – «відв’язати канат, коли судно відшвартовується». Переносне, первинно-образне (перше фразеологічне) – іти чи від’їжджати звідкись (щодо людей). Наступне фразеологічне значення – вторинно-образне: іти з життя, помирати.

З розвитком мови відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з’являються багатозначні фразеологічні звороти.

Наприклад: 1) усталений зворот б р а т и ( б л и з ь к о ) д о с е р ц я означає: переживати через щось, надавати чомусь великого значення; 2) б у д у т ь л ю д и ( з к о г о с ь ) - досягне певного становища, житиме з моральними нормами, володіє професією.

«СИНОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ»

Фразеологічні синоніми – це такі ФО, які позначають той же предмет дійсності, виражають те саме поняття, але відтінюють різні його сторони.

Так про ледарювання можна сказати кількома синонімічними фразеологізмами: байдики бити, лежня справляти, собак ганяти, ґулі правити, посиденьки справляти, ні за холодну воду, боки відлежувати.

Фразеологічні синоніми утворюють синонімічні ряди. Приклади синонімічних рядів:

2) Давати дьору (драла); брати ноги на плечі.

3) З кінця в кінець; з кута в куток.

4) Під носом; палицею кинути; під боком; під руками.

5) Догори дном; догори дригом.

6) На лоні природи; на відкритому повітрі.

«АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ»

Фразеологічні антоніми – усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку, дають їм протилежну оцінку;

– це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями.

Наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.

Фразеологізми можна вважати антонімічними за таких умов:

усталені словосполучення мають протилежне, контрастне значення;
обидва фразеологізми виражають одну логічну сутність або явища одного плану, означаючи дію, ознаку, указуючи на обставини дії тощо;

Розрізняють такі види фразеологічної антонімії:

власне фразеологічну, коли у ролі антонімів виступають фразеологізми;

внутрішню, коли один із фразеологізмів є антонімом до якогось із компонентів (слова) іншого фразеологізму.

Робота з підручником. Уживання фразеологізмів у різних стилях

Опрацюйте матеріал підручника на сторінці 108 і зробіть певні висновки.

1. Лексикографічне дослідження.

«Фразеологічні словники як джерело навчання»

Я хочу звернути вашу увагу на словники.

1. Цікавим є і двотомний фразеологічний словник української мови. В. М. Білоноженка. Це перший академічний словник, що найповніше відображає загальновживану фразеологію сучасної української мови. Значення фразеологічних одиниць ілюструється цитатним матеріалом. Подається всебічна лексикографіна характеристика фразеологізмів.

2. Багатий фразеологічний матеріал ви знайдете у двотомному фразеологічному словнику української мови.Г. М. Удовиченка. Значення фразеологічних одиниць ілюструється цитатним матеріалом. Подається всебічна лексикографіна характеристика фразеологізмів.

3. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник І. С. Олійника та М. М. Сидоренка покликаний оволодіти українською та російською фразеологією, а також усвідомити особливості того чи іншого фразеологізму в кожній мові.

4. Книжка Н. Є. Петропольської «Секрети народної мудрості» знайомить з великою кількістю крилатих висловів, афоризмів, що являють собою фразеологічні вислови.

5. Багатий фразеологічний матеріал ви знайдете й у Короткому тлумачному словнику української мови.

VІ. Організація наукового практикуму.

Теоретичний матеріал ви засвоїли, переходимо до виконання практичних завдань.

2. Вибірково-визначальний диктант

Прочитати речення. Виписати фразеологізми. Визначити, яку синтаксичну роль у реченні вони виконують. Пояснити значення фразеологізмів. Визначити усно типи фразеологізмів.

1. Ця довірлива розповідь перевернула чоловікові душу (М. Стельмах). Перевернути душу (фразеологічна єдність) – викликати у когось якесь особливе почуття занепокоєння, хвилювання , тривоги чи радості, захоплення.

2. Здає позиції стара гвардія, а треба рухатися вперед.(В. Гужва) ( Ф.єд. Поступатися перед ким-, чим-небудь, не бути наполегливим у чомусь, відступати.)

3. Хоробрий зброї не схиля, вперед іде на битв дороги.(П. Усенко) (Ф.єд.Не здаватися, не капітулювати.)

4. Василь боронив свої права і йшов війою на Раїсу. (М.Коцюбинський) (Ф.єд.Гаряче, запально сперечатися з ким-небудь.)

- Зробіть висновок, яку синтаксичну роль виконують фразеологізми?

3. Віднови фразеологізм

- Вашій увазі пропонується дослідження на тему: «Старі люди правду кажуть: “Два хитрих мудрого не переважать”».

Я називаю тільки першу частину усталеної фрази, а ви її закінчуєте.

Який Сава, (така й слава).

На тобі, Даниле, (що мені не миле).

Ростом з Івана, (а розумом з болвана).

У всякої Федори (свої одговори).

Казала Настя, (як удасться).

Сиди, Векло, (ще не смеркло).

То ти йому про Хому, (а він про Ярему).

4. Правки редактора.

«Виправ помилки» вправа.

Виправте помилки у вживанні фразеологізмів

Боягуз своєї ліні боїться, жди з горя погоди, тиха хода греблю рве, у здоровому тілі здоровий пух, від добра бобра не шукають, крутиться як булка і колесі, камінь на перці лежить, мовчати як рибонька об лід.

5. Дослідницька лабораторія.

1).Джерела фразеології. Розподільчий диктант

Фразеологія української мови сформувалась протягом багатовікового історичного розвитку мовної творчості українського народу, його контактів з іншими народами, їх культурою.

Немає такої ділянки, галузі життя народу, які б не характеризувалися усталеними зворотами. Сьогодні на уроці про походження фразеологізмів ми вже говорили. Отже, зараз ми систематизуємо ці знання. Вам треба

1.виписати фразеологізми, джерелами яких є:

1в. – військова діяльність;

2в.- вислови, що походять з античних джерел

( два учні біля дошки)

використовуючи слова для довідки.

Слова для довідки: колупати піч, око за око, , здавати позиції, дати гарбуза, едемський сад, сім
п’ятниць на тиждень, купатися як вареник у сметані, у своєму репертуарі, дамоклів меч, ахіллесова п’ята, сізіфова праця, заварити кашу, схрещувати мечі, не дати наплювати у борщ, земля обітована, поцілунок іуди, білими нитками шито, клювати на живця ,не нюхати пороху, пропаща сила, караюсь, мучусь, але не каюсь; і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь; бути чи не бути, не нюхати пороху, брати рубіж, як по нотах, коронний номер, змотувати вудки.

4. Стилістична лабораторія

1. Визначити стиль застосування фразеологізмів. Зробіть висновок, у яких стилях вживаються фразеологізми.

Відкрити збори офіційно-діловий

Під кутом зору науковий

Загострити питання публіцистичний

Говорити ні те ні се розмовно-побутовий

Надати слово офіційно-діловий

Вимушена посадка різні стилі

Як з гуся вода розмовно-побутовий

Блудний син різні стилі

Тримати нейтралітет офіційно-діловий

Про мене – хай вовк траву їсть розмовно-побутовий

Аналіз думок

Отже, у яких стилях мовлення фразеологізми вживаються з певною метою?

(Фразеологія є окрасою художнього стилю літературної мови; зокрема усної народної творчості, вони є характерною ознакою розмовно - побутового стилю. Тому зі стилістичного погляду фразеологічні одиниці групуються на розмовно-побутові та народно-поетичні: іти світ заочі; хай наші вороги плачуть; журавлиний ключ вірності. Але окремі усталені звороти можуть бути притаманні офіційно-діловому, науковому й публіцистичному стилям)

Проблемне запитання Яка відмінність фразеологізмів розмовно-побутового стилю від усталених зворотів офіційно-ділового й наукового стилів? (Емоційна забарвленість)

2). Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів

Попрацюйте в парах. З-поміж поданих фразеологізмів випишіть тільки багатозначні. Витлумачте різні значення кожного, введіть їх до самостійно складених речень так, щоб проілюструвати їхню багатозначність. За потреби скористайтесь фразеологічним словником.

Гнути спину, крапля в морі, роззявити рота, бити ноги, у перших лавах.

гнути спину– 1) тяжко працювати;

2)принижуватися перед кимсь;

роззявити рота– 1)говорити що-небудь;

2)уважно слухати;

3)бути дуже враженим чимось;

4)бути неуважним;

ставати дибки може мати:

1)пряме значення (коли йдеться про тварин) – «ставати на задні ноги».

Приклад:Коні стали дибки;

2)певним чином переносне значення (коли йдеться про предмети) – «ставати вертикально».

Приклад:Стіл став дибки;

3)повністю переносне значення (коли йдеться про людей) – «чинити опір, рішуче протестувати».

Приклад: Брат став дибки, бо це було йому не до вподоби;

2. Пошукова лабораторія

Дібрати синоніми до фразеологізма « і слід пропав»:

-- Як у воду впало, і слід прохолов, і слід простиг, і сліду не стало, як корова язиком злизала, тільки й бачили, як водою змило, як крізь землю провалився.

3. Дібрати фразеологізми-синоніми.

До поданих фразеологізмів доберіть синонімічні слова. Встановіть відповідність.

1. Пускати півня 1. Далеко

2. Замилювати очі. 2. замовкнути

3. За тридев’ять земель. 3. вигідно

4. Утратити свідомість. 4. удосвіта

5. Прикуси язика. 5. здоровий.

6. Брати гору. 6. знепритомніти

7. Вільний птах. 7. багато

8. На руку ковінька. 8. обманювати,

9. Кров з молоком. 9.незалежний

10. Ні світ ні зоря. 10. перемагати

11. Зарубати на носі. 11. підпалювати

12. Хоч греблю гати. 12. запам’ятати

4. Дібрати фразеологізми-антоніми:

- З’єднайте фразеологізми в антонімічні пари:

З рідного батька здере	жити на широку ногу
Гнути спину	останнє віддасть
Перебиватися з хліба на воду	ні за холодну воду не братися
Справляти реготи	ревма ревти
На ладан дише	кров з молоком

З рідного батька здере - останнє віддасть
Гнути спину - ні за холодну воду не братися
Перебиватися з хліба на воду - жити на широку ногу
Справляти реготи - ревма ревти
На ладан дише - кров з молоком

ІІ. Узагальнення і закріплення вивченого

«Малюнковий диктант». Записати фразеологізми за малюнками.

2. Знайди фразеологізми.

- Назвіть фразеологізми, вжиті у тексті.

Ми уже десятикласники. Пора, як кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас ще вітер у голові. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у начальника, пекти раків і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як знову за рибу гроші.

-Чи пізнали себе в героях тексту?

- Чи використовуєте ви фразеологізми у своєму мовленні?

- Яка їх функція у мовленні?

VIII. Домашнє завдання

1. Теоретичний матеріал опрацювати, у підр. стор. 108

2.Письмове завдання

1) Написати розповідь про цікавий випадок у вашому шкільному житті використовуючи

фразеологізми.

VII. Підсумок уроку

Слово вчителя

- Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

- Яка роль фразеологізмів у мовленні?

Учитель підводить підсумки роботи за темою

Слово вчителя: В одній із легенд говориться: “Слово, воно що яблучко: з одного боку зелене, з іншого боку червоне, тільки вмій його повертати”. Головна думка – в останніх словах – умій володіти словом, бо воно може мати не одне, а кілька значень. Кожна людина повинна уміти користуватися мовним багатством рідної мови та її лексичним різнобарв’ям, бо в ньому всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших; все крупно, зернисто, як самі перли.