Науково-дослідницька робота на тему: "АНОРМАТИВИ В ПЕРІОДИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ГАЗЕТИ «УКРАЇНА МОЛОДА»)"
Міністерство освіти і науки України
Відділ освіти виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області
Роменська міська Мала академія наук учнівської молоді
Відділення: філології та мистецтвознавства
Секція: української мови
АНОРМАТИВИ В ПЕРІОДИЦІ
(НА ПРИКЛАДІ ГАЗЕТИ «УКРАЇНА МОЛОДА»)
Роботу виконала:
Гаврилко Альона Юріївна, слухач Роменської міської
Малої академії наук учнівської молоді, учениця 11-А класу
Роменської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №7
Науковий керівник:
Молодика Наталія Іванівна, керівник секції української мови Роменської міської Малої академії наук учнівської молоді
Ромни - 2018
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ 1. ПОМИЛКА ЯК ФЕНОМЕН РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ НАУКОВОГО ЗНАННЯ……………………………………………………………………………..5
1.1. Мовне питання як актуальна проблема сучасної української
журналістики…………………………………………………………………………5
1.2. Природа помилки в різних сферах людської діяльності………………6
1.3. Історія вивчення помилок………………………………………………8
1.4. Помилка як об’єкт сучасного лінгвістичного дослідження…………..8
РОЗДІЛ 2. ПОМИЛКИ НА СТОРІНКАХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ…………….12
2.1. Орфографічні анормативи……………………………………………..13
2.2. Лексичні анормативи…………………………………………………..16
2.3. Синтаксичні анормативи (просте речення)…………………………...20
2.4. Синтаксичні анормативи (складне речення)…………………………23
2.5. Помилки при наборі тексту (опечатки)……………………………….27
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..28 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….30
ВСТУП
Культура писемного мовлення журналістів – одна з найважливіших передумов для якісної репрезентації друкованих ЗМІ. Мовне оформлення багатьох текстів сучасної преси часто не відповідає чинним лінгвістичним нормам. Це спричинено, зокрема, надшвидкими темпами підготовки публікацій і тим, що редактори не завжди приділяють належну увагу мовній культурі. Лінгвокартина друкованих ЗМІ викликає занепокоєння. У зв’язку з цим потреба вдосконалення процесу редагування, підвищення мовної культури в сучасній періодиці набуває особливої актуальності.
Дослідження помилконебезпечних зон на різних мовних рівнях у вітчизняних ЗМІ здійснили у своїх роботах Т. Г. Бондаренко, А.О.Капелюшний, І.О.Мариненко, Л.В.Боярська та ін. Проте специфіка мовних анормативів у текстах друкованих ЗМІ на сьогодні недостатньо досліджена.
Актуальність дослідження зумовлюється відсутністю комплексного аналізу мовних помилок на матеріалі текстів ЗМІ, браком конструктивної класифікації анормативів. Є потреба уточнити й уніфікувати термінологічний апарат на позначення окресленого явища, оскільки різноманітність мовних помилок нерідко спотворює розуміння тексту повідомлень.
Метою пропонованого дослідження є систематизація різнотипних мовних помилок, що трапляються на сторінках всеукраїнської газети «Україна молода», та окреслення частотності помилок кожного типу під час редагування журналістських повідомлень.
Для досягнення поставленої в роботі мети необхідно вирішити ряд завдань:
1) описати й проаналізувати аспекти вивчення феномена помилки в різних галузях наукового знання;
2) опрацювати термінологічний апарат, визначити мінімальний набір термінолексем, необхідних для дослідження мовних помилок у журналістських матеріалах;
3) з’ясувати лінгвістичну суть таких понять, як помилка, девіація, анорматив, норма, мовна норма тощо;
4) встановити частотність різнотипних помилок;
5) систематизувати й узагальнити негативний мовний матеріал, вилучений з газет.
Об’єкт дослідження: мовні одиниці, що засвідчують порушення норм сучасної української літературної мови. Вибір об’єкта дослідження мотивується необхідністю вдосконалення процесу редагування, підвищення рівня мовної грамотності друкованих ЗМІ.
Предмет вивчення становлять типові помилки, що зафіксовано у медіаматеріалах.
Методи: лінгвістичного опису мовних фактів; зіставного методу й методу компонентного аналізу. Для виявлення кількісних характеристик мовних анормативів використовувався математичний, зокрема статистичний метод.
Джерельна база дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань добирався фактичний матеріал шляхом вибіркового лінгвообстеження всеукраїнської газети «Україна молода». Вибір джерела дослідження мотивується кількісним переважанням цього типу видання над місцевими та обласними газетами, а також більшою ймовірністю об’єктивного відображення в них рівня грамотності сучасних друкованих ЗМІ.
Наукова новизна роботи полягає насамперед у тому, що в ній уперше здійснено спробу системного аналізу феномена помилки газети «Україна молода» за період з серпня по листопад 2017 року.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх багатоаспектного використання в практиці редагування журналістських матеріалів, під час укладання словників і порадників для працівників засобів масової інформації та підготовки підручників і посібників із культури української мови.
РОЗДІЛ 1 ПОМИЛКА ЯК ФЕНОМЕН РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ НАУКОВОГО ЗНАННЯ
1.1. Мовне питання як актуальна проблема сучасної української
журналістики
Сучасний світ важко уявити без засобів масової комунікації. Ми стикаємося з ними щодня, і вони у свою чергу значною мірою впливають і на суспільство в цілому, і на свідомість та життя кожної людини зокрема. Цей вплив повністю залежить від слова, яке обирають працівники ЗМІ для спілкування з громадянами. Від правильності його вибору, точності, експресивності залежить кінцеве сприйняття тієї інформації, якою оперують журналісти.
Проблема дотримання літературних норм завжди актуальна. Особливої уваги вона набула з прийняттям Закону про мови 1989 р., який закріпив українську мову в статусі державної й стимулював активізацію процесів мовного удосконалення. Через значний вплив інформаційних технологій на свідомість людей дослідження відхилень від норм у текстах ЗМІ набуває великого значення, оскільки мова преси іноді не просто не бездоганна, а навіть переповнена помилками.
Неодмінною умовою розбудови демократичної держави є високоякісне інформаційне забезпечення життєдіяльності суспільства. Сучасний комунікаційний простір України репрезентують численні канали телебачення й радіо, газети й журнали, інтернет-видання тощо. Нині їх кількість постійно зростає, невпинно розвиваються нові види мас-медіа, однак це збільшення не завжди позитивно позначається на якості та ефективності продукції. Інформаційний простір повинен заповнюватися досконалими матеріалами, а це залежить від уміння журналіста правильно користуватися засобами рідної мови, будувати висловлювання з урахуванням умов спілкування. Тому в засобах масової комунікації неприпустимим є порушення норм сучасної української літературної мови. Помилки в журналістських матеріалах, що виникають у результаті порушення норм, гальмують процес адекватного сприймання інформації реципієнтом. Крім того, вони є суспільно небезпечним явищем, оскільки неодмінно фіксуються у сфері свідомого чи підсвідомого, спричиняють формування неправильних лінгвостереотипів і тим самим заважають виробленню й закріпленню літературних норм у соціумі [6].
Однак така ситуація не дає підстав категорично звинувачувати ЗМІ в грубому недотриманні мовних норм, адже преса, за влучним висловом Олександри Антонівни Сербенської, «є показником певного рівня грамотності суспільства, що, як це загальновизнано, не є високим. З другого боку, преса тільки відбиває загальний стан складної ситуації, в якій опинилася українська мова» [18, 27]. Журналіст постійно експериментує у доборі виразного слова, намагається урізноманітнити висловлювання, і тому не є винятком, що у процесі мовної діяльності можуть з’являтися ненормативні одиниці. Як переконливо зауважує видатний фізіолог Олексій Олексійович Ухтомський, «наша організація принципово розрахована на постійний рух, на динаміку, на постійні спроби й побудову проектів, розчарування й помилки. І з цього погляду можна сказати, що помилка складає нормальне місце саме у вищій нервовій діяльності». Дуже влучно сказав і наш львівський учений Флорій Бацевич: «Помилки – важливе джерело наших знань про мову; інструмент її дослідження» [1, 6]. Попри усвідомлення неминучості виникнення помилок у мовленні, проблема функціонування ненормативних одиниць залишається для ЗМІ відкритою і невичерпною.
1.2. Природа помилки в різних сферах людської діяльності
Помилка – поняття багатозначне. У тлумачному словнику подано такі його значення: 1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. // Неправильність, неточність у будь-якому механізмі, пристрої, в якійсь схемі, карті і т. ін. 2. Неправильність у вчинках, діях тощо. // Неправильна думка, хибне уявлення про когось, щось. Кримінальна помилка, лікарська помилка, помилка сприйняття. 3. Некоректність результату яких-небудь дій. // Дія, яка призводить до некоректних результатів. Припускатися помилок [7, 1041].
У широкому розумінні помилка – це невідповідність між об’єктом або явищем, прийнятим за еталон (матеріальний об’єкт; рішення задачі; дія, що призвела б до бажаного результату тощо), і об’єктом/явищем, який зіставляють із першим. Прийнятий еталон це свого роду норма (лат. norma – правило, взірець) – звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов’язковий порядок, стан і т. ін. [7,792].
У різних суспільствах, а також галузях людської діяльності існує неоднакове поняття норми та відповідно різноманітне ставлення до тих людей чи явищ, що якимсь чином виділяються з цієї норми. У плані соціальних стосунків поняття норми – це зразок, правило поведінки в суспільстві, яке залежить від історії та культури людей, їх національності, економічного розвитку суспільства тощо. У мові, літературознавстві – загальноприйняте правило. Отже, норма – це деяке ідеальне утворення, умовне позначення об’єктивної реальності або деякий середньостатистичний показник, що характеризує реальну дійсність. Однак дуже часто межа між «правильністю» й «помилковістю» того чи іншого явища настільки тонка, що їх неможливо розрізнити. Тому дехто з науковців дотримується думки, що норми здебільшого не існує, бо це поняття умовне.
Кожна норма має свої показники та характеристики. Все те, що не відповідає показникам, називається відхиленням від норми. У цьому аспекті помилка сприймається як відхилення від норми – відступ від правильного, типового, прийнятого. У різних сферах людської діяльності відхилення від норми має неоднакову оцінку: негативну чи позитивну. У соціальній психології, наприклад, негативним відхиленням від норми вважають розумову відсталість, а позитивним – талановитість чи обдарованість. Філософи твердять, що негативні відхилення призводять до занепаду й руйнування, у той час коли позитивні сприяють розвитку.
Одночасне застосування понять «норма» і «відхилення» у філології розпочалося з 80-х років ХІХ ст. Запропонували її французькі дослідники. Вони справедливо вказали, що ці два поняття є протилежними сторонами одного цілого. Формуючи теорію відхилення, вони ввели поняття норми, яку визначали як нульовий ступінь, тобто те, чого очікує в певній позиції реципієнт. Відхилення у своїй теорії вони трактували як зміну нульового ступеня.
Можна виокремити два підходи до вивчення мовних помилок: нормативний (французька й женевська школи), згідно з яким помилку трактують як відхилення від мовних норм; і функціональний (скандинавська школа), за яким помилку розглядають як явище, що не відповідає меті комунікації.
1.3. Історія вивчення помилок
Свого часу помилки як об’єкт наукового дослідження цікавили науковців різних галузей наукового знання. У психології помилкові дії досліджували Зигмунт Фрейд, Олексій Миколайович Леонтьєв, Лев Семенович Виготський та інші.
Одним із перших, хто розпочав серйозне комплексне дослідження мовних помилок, був швейцарський лінгвіст, представник функціонального підходу Анрі Фрей. Учений не лише заговорив про порушення мовної норми й нормативні тексти як об’єкти лінгвістичного дослідження, але й дав класифікацію типів помилок, а також запропонував функціональне пояснення їх виникнення.
Ще одним засновником аналізу помилок є Генрі Джордж. Він аналізував помилки з погляду практики викладання іноземної як другої мови в умовах білінгвізму. Вчений вважав, що учень отримує знання про англійську мову від свого вчителя чи з підручника: це те, що можна назвати «входом». У свою чергу, учень опановує усну й писемну форми мови: це те, що можна назвати «виходом». Коли ж з’являється небажана форма, не передбачувана матеріалом на «вході», можна говорити про помилку. Саме аналіз різниці на «вході» та «виході» може дати позитивну інформацію про природу й спосіб функціонування таких відхилень.
На важливість наукового аналізу помилок вказували Іван Олександрович Бодуен де Куртене, Лев Володимирович Щерба, Вільгельм Максиміліан Вундт. Беручи за основу психологічні дослідження теорії мовної діяльності Карла Майєра, Рудольфа Мерінгера, вони розглядали помилки як необхідну частину мовної діяльності, описали основні типи помилок.
Німецькі вчені Рудольф Мерінгер і Карл Майєр зібрали й опублікували велику колекцію мовних помилок. Свою класифікацію помилок дослідники розробили, ґрунтуючись на причинах їх виникнення.
У російському мовознавстві одним із перших до теорії помилок звернувся Тихон Георгійович Єгоров (30-40 роки ХХ ст.). У праці «Психология овладения навыками чтения» він вказує на важливість опрацювання помилок, оскільки механізм їх вивчення дасть можливість детально дослідити діяльність людини й розкрити основні її рушії.
Процес вивчення помилок значно активізувався в другій половині ХХ століття. З’являються праці Юрія Дереніковича Апресяна, Ніни Давидівни Арутюнової, Шарля Баллі, Олени Миколаївни Єрмакової, Ірини Михайлівни Кобозєвої, Олени Самойлівни Кубрякової, Наталії Ісаївни Лауфер, Тетяни Вадимівни Радзієвської, Олени Олександрівни Селіванової, Флорія Сергійовича
Бацевича та ін.
1.4. Помилка як об’єкт сучасного лінгвістичного дослідження
Вирішення досліджуваної проблеми започатковано більшою мірою в наукових працях сучасних дослідників Марини Олексіївни Яценко, Наталії Олександрівни Шевель, Тетяни Григорівни Бондаренко, Андрія Юрійовича Яворського та ін.
Помилка як об’єкт сучасного лінгвістичного дослідження – явище досить багатоаспектне, адже об’єктами вивчення лінгвістики є мова, мовлення та комунікація. Ця багатоаспектність відбита й у термінній номінації помилки. Так, у сучасному українському мовознавстві помилку ще кваліфікують як девіацію, анорматив, мовну аномалію тощо. При цьому перший термін використовують переважно щодо комунікації та спілкування як психологічних дій людини, адже девіація – це, перш за все, широкий спектр відхилень поведінки особистості від традиційних у даному суспільстві нормативів поведінки.
Флорій Сергійович Бацевич розрізняє такі типи девіацій: девіації у спілкуванні, комунікативні девіації та девіації мовні. Як девіації у спілкуванні дослідник трактує різноманітні типи комунікативних невдач, помилок, обмовок, описок, провалів тощо, пов’язаних із мовною та комунікативною компетенцією учасників спілкування. Комунікативні девіації – це збій у спілкуванні... Девіація мовна – тип комунікативної невдачі чи збою у спілкуванні, причиною яких є недостатня мовна компетенція учасників. Це різноманітні помилки, неточності, обмовки, описки, лінгваляпсуси тощо, пов’язані зі специфікою лексичної та граматичної семантики [1].
Помилка – це анорматив, тобто таке ненормативне лінгвоутворення, що виникає в результаті невмотивованого порушення літературної норми і є наслідком неправильних мисленнєвих операцій [6]. Інакше кажучи, помилка – це об'єктивне відхилення, яке перетворює правильний компонент повідомлення на неправильний (помилковий). Конструктивну типологію мовних анормативів на матеріалі газет розробила Тетяна Григорівна Бондаренко [6]. Дослідниця здійснила спробу системного опису феномена помилки, визначивши типологічні ознаки ненормативних одиниць, з'ясувавши причини виникнення помилок кожного типу, розробивши критерії виявлення мовних помилок під час редагування газетних текстів тощо [2-6]. Анатолій Олексійович Капелюшний з'ясував типологічні особливості журналістських помилок [10-12]. Вивчення помилконебезпечних зон на різних мовних рівнях у періодичних українських ЗМІ здійснили також Любов Василівна Боярська, яка провела дослідження помилок у газеті «Урядовий кур'єр» [19], Микола Григорович Зубков, який звернув увагу на специфіку відмінкових закінчень [9], Ірина Олегівна Мариненко, що охарактеризувала пунктуаційні та граматичні ненормативні утворення на сторінках журналу «Український тиждень» [14], а також граматичні помилки в текстах сучасної політичної реклами [15]. Граматичні анормативні явища сучасної української мови в ЗМІ вивчали Леся Михайлівна Мітрохина, Марія Станіславівна Разумейко [16]. Необхідно зазначити, що трапляються також немовні помилки, тобто такі, що не пов'язані з мовними нормами. Існують різні класифікації помилок відповідно до принципів, за якими здійснюється поділ на типи. Загальна, або груба, класифікація базується на відхиленнях від постулатів редагування. Зіновій Васильович Партико детально розглядає її в навчальному посібнику «Загальне редагування» [17].
Мовний феномен помилки пов'язаний насамперед із поняттям мовної норми. Мовна норма – це система обов'язкових реалізацій, прийнятих у мовленнєвій практиці суспільства на даному етапі його історичного (культурного) розвитку.
Співвідношення помилок з видами мовних рівнів та норм обумовлює їх поділ на орфоепічні, акцентуаційні, орфографічні, лексичні, фразеологічні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні. Анатолій Панасович Загнітко до мовних відносить і композиційні або структурні помилки, причиною виникнення яких є «незнання укладачем композиції або структури тексту» [8].
Однією з характерних ознак лінгвістичної помилки є різний ступінь відхилення від норми. Юрій Деренікович Апресян виділяє шість типів мовних аномалій: вірні, допустимі, сумнівні, дуже сумнівні, неправильні, грубо неправильні. Такий підхід відбито у сучасному дидактичному аспекті помилок
[20].
Отже, будь-яку сферу людської діяльності регулюють норми. Порушення норм має різну оцінку у сферах людської діяльності. Причиною виникнення мовних помилок є порушення норм сучасної літературної мови.
РОЗДІЛ 2 ПОМИЛКИ НА СТОРІНКАХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ
Упродовж останніх років відчутна тенденція до зменшення різного типу помилок, принаймні у виданнях, що претендують на статус елітарних [6]. Однак для багатьох друкованих мас-медіа це питання залишається актуальним.
Аналізований фактаж дібрано із всеукраїнської газети «Україна молода». У посиланнях на це видання використано умовне скорочення відповідно УМ, вказано номер, дату його виходу, сторінку.
Усі мовні помилки об'єднано в групи за таким принципом: «Орфографічні анормативи», «Лексичні анормативи», «Анормативи в простому реченні», «Анормативи в складному реченні», «Помилки при наборі (опечатки)».
У підрозділі «Орфографічні анормативи» є підпункти «Вживання і/й» та «Вживання у/в», де курсивом виділені не тільки помилки при вживанні відповідних букв, а й, так би мовити, «причина», яка підкреслює неправильність такого вживання. Скажімо, коли говоримо про те, що в не можна вживати між приголосними або перед певними групами приголосних, то виділяємо курсивом і їх. Наприклад:
«У минулому він служив в радянському спецназі в Афганістані і був першим командувачем елітного формування Збройних сил Киргизії – загону «Скорпіон» («УМ», «113 (5274), 20.09.2017, с.5).
Курсивом виділяються і такі помилки як русизми, помилки при наборі (опечатки).
Якщо в підрозділі в певному словосполученні чи реченні, крім заголовних, є інші помилки, вони виділяються напівжирним курсивом і поміщені у відповідний підрозділ. Наприклад:
«Євродепутати «ПІС» заявили, що називання «Маршу незалежності» 11 листопада в Варшаві фашистським і ксенофобським є неправильним і скандальним» («УМ», №138 (5299), 17 – 18.11.2017, с.13).
Тут бачимо помилку при вживанні в перед групою приголосних (підрозділ «Вживання у/в»), а крім того виділено слово «називання», яке є помилкою іншого розряду і винесене у відповідний підрозділ «Лексичні анормативи».
2.1. Орфографічні анормативи
1) Правопис частки не- з різними частинами мови.
1. По-перше, ще не відомо, чи буде хоч одне з цих питань внесене до порядку денного вівторкового засідання… («УМ», №123 (5284), 13-14.10.2017, с.4).
(Треба написати так: По-перше, ще невідомо, чи буде хоч одне з цих питань внесене до порядку денного вівторкового засідання…)
2. Який запобіжний захід буде просити прокуратура, мені поки що достовірно не відомо («УМ», №139 (5300), 21.11.2017, с.4)
(Треба написати: Який запобіжний захід буде просити прокуратура, мені поки що достовірно невідомо).
3. Якщо агресія Росії щодо України та Криму залишиться не покараною, це стане прецедентом, через який обвалиться весь світовий порядок («УМ», №118 (5279), 3.10.2017, с.4).
(Треба написати: Якщо агресія Росії щодо України та Криму залишиться непокараною, це стане прецедентом, через який обвалиться весь світовий порядок.)
4. Бо без збалансування доходів і видатків Пенсійного фонду забезпечити людей гідними пенсіями фізично не можливо («УМ», №121 (5282), 10.10.2017, с.6).
(Треба написати так: Бо без збалансування доходів і видатків Пенсійного фонду забезпечити людей гідними пенсіями фізично неможливо.)
2) Українська мова уникає збігу голосних, тож якщо наступне слово починається з літери, що позначає голосний звук (особливо і), пишемо сполучник не і, а й або та.
1. Власне, з цієї позиції і варто розглядати і майбутню акцію, й інші ініціативи, які пропонують та пропонуватимуть і та ж «Ініціатива реальних дій», і «Рух нових сил» Саакашвілі, і інші молоді партії… («УМ», №123 (5284), 13-
14.10.2017, с.4).
(Треба написати: … й інші молоді партії…)
2. Зокрема, і голова місії Крістін Лагард, й її заступник Девід Ліптон вказують на потребу у створенні Антикорупційного суду («УМ», «113 (5274),
20.09.2017, с.4).
(Краще написати так: Зокрема, і голова місії Крістін Лагард, і її заступник
Девід Ліптон вказують на потребу у створенні Антикорупційного суду.)
3. І якщо всі вище перераховані особи візьмуть за приклад вчинок Шуфрича і залишать Опоблок, там, швидше за все розпочнеться нова підкилимна боротьба – тепер уже між Ахметовим та Льовочкіним («УМ», №139 (5300), 21.11.2017, с.4).
(Треба: І якщо всі вище перераховані особи візьмуть за приклад вчинок Шуфрича й залишать Опоблок, там, швидше за все розпочнеться нова підкилимна боротьба – тепер уже між Ахметовим та Льовочкіним).
4. Бути розумним у даному випадку означає виконати взяті на себе зобов’язання, а бути красивим – не зіпсувати остаточно імідж перед виборами і не впасти в очах електорату («УМ», №140 (5301), 22.11.2017, с.6).
(Треба: Бути розумним у даному випадку означає виконати взяті на себе зобов’язання, а бути красивим – не зіпсувати остаточно імідж перед виборами й не впасти в очах електорату.)
5. За словами Горбатюка, зацікавленість щодо встановлення істини у цих справах є «лише в слідчих і прокурорів, у родинах Небесної сотні і потерпілих, а також в адвокатів Небесної сотні» («УМ», № 140 (5301), 22.11.2017, с.6).
(Треба: За словами Горбатюка, зацікавленість щодо встановлення істини в цих справах є «лише в слідчих і прокурорів, у родинах Небесної сотні й потерпілих, а також в адвокатів Небесної сотні»).
3) Вживання прийменників у/в.
1. У минулому він служив в радянському спецназі в Афганістані і був першим командувачем елітного формування Збройних сил Киргизії – загону «Скорпіон» («УМ», «113 (5274), 20.09.2017, с.5).
(Треба написати так: У минулому він служив у радянському спецназі…)
2. Євродепутати «ПІС» заявили, що називання «Маршу незалежності» 11 листопада в Варшаві фашистським і ксенофобським є неправильним і скандальним («УМ», №138 (5299), 17 – 18.11.2017, с.13).
(Треба: Євродепутати «ПІС» заявили, що називати «Марш незалежності» 11 листопада у Варшаві фашистським і ксенофобським є неправильним і скандальним).
3. На лівому фланзі у нас немає соціалістів, тому Кремль, думаю, вирішив розділити сили («УМ», №139 (5300), 21.11.2017, с.4).
(Треба: На лівому фланзі в нас немає соціалістів, тому Кремль, думаю, вирішив розділити сили).
4. Вперше у усіх ВНЗ набір здійснювався за технологією зовнішнього незалежного оцінювання («УМ», №139 (5300), 21.11.2017, с.9).
(Треба: Вперше в усіх ВНЗ набір здійснювався за технологією зовнішнього незалежного оцінювання).
5. Держава не зацікавлена у розслідуванні злочинів проти Майдану («УМ», №140 (5301), 22.11.2017, с.6).
(Треба: Держава не зацікавлена в розслідуванні злочинів проти Майдану).
6. Але вже у липні уряд зрозумів, що поквапився влізти у подібну кабалу («УМ», №140 (5301), 22.11.2017, с.6).
(Треба: Але вже у липні уряд зрозумів, що поквапився влізти в подібну кабалу.)
2.2. Лексичні анормативи
Писемне мовлення журналістів відзначається наявністю лексичних анормативів, які є наслідком порушення норм слововживання. Поділяємо їх на такі групи:
1) Неправильно вжите слово.
1. Євродепутати «ПІС» заявили, що називання «Маршу незалежності» 11 листопада в Варшаві фашистським і ксенофобським є неправильним і скандальним («УМ», №138 (5299), 17 – 18.11.2017, с.13).
(Треба: Євродепутати «ПІС» заявили, що називати «Марш незалежності» 11 листопада у Варшаві фашистським і ксенофобським є неправильним і скандальним).
2) Вжито зайве слово.
1. Ті, хто добре знають українську історію, вони добре розуміють, чому
Донбас русифікований і руськооцерковлений («УМ», №104 (5265), 30.08.2017, с.4).
(Треба написати: Ті, хто добре знають українську історію, добре розуміють, чому Донбас русифікований і руськооцерковлений.)
3) До списку негативних рис належать тавтологія і повтори, що досить часто зустрічаються на сторінках газети. Наприклад:
1. Західному світу, плоттю від плоті якого є Міжнародний валютний фонд, не потрібен набір красивих та правильних гасел. Як не потрібні йому й безкінечні анонси того, що і як буде зроблено. Йому потрібна дещо нудна, але цілком конкретна бухгалтерська звітність… («УМ», №113 (5274), 20.09.2017, с.4).
2. Зокрема, від міністерства з надзвичайних ситуацій, міноборони, служби безпеки до фондів надійшло 9 млн. доларів. Ще 29 млн. доларів надійшло від Рособоронекспорту, йдеться у звіті OCCRP. Проте левова частка коштів – 1,4 млрд. доларів – надійшла від Baktelekom MMC… («УМ», №108 (5269), 8 –
9.09.2017, с.5).
3. Вони поінформували співробітників ГПУ, і вони приїхали і затримали Леоніда Богданова… («УМ», №115 (5276), 26.09.2017, с.2).
4. Український Президент додав: «Надзвичайно важливе спільне бачення нової якості співпраці в сфері безпеки між Україною та США. Ми обговорили детально всі напрямки розширення цієї співпраці, починаючи від співпраці з Військовою академією в Вест-Пойн, яку ми відповідали кілька днів тому, і завершуючи співпрацею з Міністерством США та іншими інститутами» («УМ», №115 (5276), 26.09.2017, с.4).
5. Як повідомляє прес-служба Аграрної партії, таке радикальне рішення прийняли, бо депутати не виконали рішення політради про неприпустимість перебування членів Аграрної партії у провладних фракціях («УМ», №115 (5276),
26.09.2017, с.7).
6. Їй передувала серйозна робота, ми запрошували на заняття духовних наставників, які говорили з дітьми про те, які чесноти в собі виховувати («УМ», №115 (5276), 26.09.2017, с.9).
7. Перед цим ці твори діти співали на концертних майданчиках України… («УМ», №115 (5276), 26.09.2017, с.9).)
8. Абсолютно не туристична річ, але якщо комусь пощастить це побачити – це речі, які не забуваються. А після цього вдовам готують обід («УМ», №115 (5276), 26.09.2017, с.11).
9. Ці драбинки ставлять за ікони, несуть на могили, до хрестів. І ці люди, які показували нам цей звичай, розповіли… («УМ», №115 (5276), 26.09.2017, с.11).
10. Бо у Європі цього залишилось менше, воно перейшло на фестивальні речі. А у нас ця автентика дуже натуральна, і я хочу наголосити на тому, що це треба зберігати. Від бабусь переймати ці звичаї і продовжувати їх («УМ», №115 (5276), 26.09.2017, с.11).
11. Мої рідні і, головне, моя мама звернули увагу на мій голос, я завжди співала. Знала чи не знала слів, а співала («УМ», №117 (5278), 29 – 30.09.2017, с.14).
12. Коли організму не вистачає природного освітлення, в організмі накопичується критичний брак сонця («УМ», №116 (5277), 27.09.2017, с.11).
13. Але правда полягає також й у тому, що депутати також не квапляться виконувати свої обов’язки («УМ», №126, 20 – 21.10.2017, с.4).
(Краще було б написати так:
Але правда полягає ще й у тому, що депутати також не квапляться виконувати свої обов’язки).
14. Солідарність із Варшавою висловив лише Будапешт, оскільки Єврокомісія та Європарламент висловили подібні застереження стосовно верховенства права в Угорщині («УМ», №138 (5299), 17 – 18.11.2017, с.13).
(Треба так: Солідарність із Варшавою продемонстрував лише Будапешт, оскільки Єврокомісія та Європарламент висловили подібні застереження стосовно верховенства права в Угорщині.)
15. Ситуація почала виходити з-під контролю, на постійний суботній галас почали скаржитися жителі району, де мешкає прем’єр («УМ», №104 (5265), 30.08.2017, с.5).
(Треба: Ситуація стала виходити з-під контролю, на постійний суботній галас почали скаржитися жителі району, де мешкає прем’єр.)
16. Відтак Верховний суд Ізраїлю постановив, що у разі участі в акції більше 500 осіб такі зібрання біля будинку прем’єра можуть відбуватися лише з дозволу цього суду. І не дозволив провести таку акцію минулої суботи, бо кількість учасників мала бути більшою («УМ», №104 (5265), 30.08.2017, с.5).
(Треба: Відтак Верховний суд Ізраїлю постановив, що у разі участі в акції більше 500 осіб такі зібрання біля будинку прем’єра можуть відбуватися лише з дозволу цього суду. І не заборонив провести таку акцію минулої суботи, бо кількість учасників мала бути більшою.)
4) Іноді журналісти послуговуються лексемами «даний» замість «цей», «наступний» замість «такий». Наприклад:
1. Даний показник є для нас лишень індикатором, який дає нам змогу правильно й ефективно розраховувати наші видатки, насамперед із державного боргу («УМ», №116 (5277), 27.09.2017, с.6).
2. І допоки не приберемо дане обмеження, все залишатиметься постарому, попри всі зусилля («УМ», №116 (5277), 27.09.2017, с.7).
5) У процесі лінгвоаналізу журналістських текстів були виявлені ненормативні лексеми-росіянізми – слова та форми російської мови, що вживаються замість питомо українських.
1. Якщо ви лживо називаєте її – у вас лживі плани («УМ», №104 (5265),
30.08.2017, с.4).
(Треба написати: Якщо ви брехливо називаєте її – у вас брехливі плани.)
2. Якщо ми не викидаємо Конституцію, тоді в умовах війни, не треба з нею «упражнятися», не треба під час війни її змінювати («УМ», №104 (5265), 30.08.2017, с.4).
(Треба: Якщо ми не викидаємо Конституцію, тоді в умовах війни не треба з нею «вправлятися», не треба під час війни її змінювати.)
3. Залишалася відносна більшість, хто був народжений повзати («УМ», №104 (5265), 30.08.2017, с.10).
(Треба: Залишалася відносна більшість, хто був народжений плазувати.)
4. А відтак у Шуфрича немає жорсткої установки працювати виключно на Опозиційний блок («УМ», №139 (5300), 21.11.2017, с.4).
(Треба: А відтак у Шуфрича немає жорсткої установки працювати винятково на Опозиційний блок).
5. Однак із моменту розгортання під парламентом протестного майдану
Президент, схоже, вкотре змінив точку зору («УМ», №140 (5301), 22.11.2017, с.6).
(Треба: Однак із моменту розгортання під парламентом протестного майдану Президент, схоже, вкотре змінив погляд.)
6. Позиція Фонду в даному питанні, скоріше за все, лишатиметься незмінною («УМ», №140 (5301), 22.11.2017, с.6).
(Треба: Позиція Фонду в даному питанні, швидше за все, лишатиметься незмінною.)
2.3. Анормативи у структурі простого речення
Мовний матеріал, вилучений із газети «Україна молода», відбиває велику частотність різнотипних помилок у структурі простого речення. Проілюструємо їх прикладами.
1) Ненормативне узгодження присудка з підметом. Наприклад:
1. Звернутися в Гаагу у НАК змусило відсутність діалогу з Москвою («УМ», №114 (5275), 22 – 23.09.2017, с.13).
(Треба написати: Звернутися в Гаагу у НАК змусила відсутність діалогу з Москвою.)
2. Пана Гройсмана неабияк надихнула поліпшення позиції України на 4 позиції у рейтингу Світового банку Doing Business («УМ», №131 (5292),
01.11.2017, с.6).
(Треба написати: Пана Гройсмана неабияк надихнуло поліпшення позиції
України на 4 позиції у рейтингу Світового банку Doing Business.)
2) Пунктуаційні помилки в простому реченні. Наприклад:
1. Бо мама у нас, це щось святе… («УМ», №119 (5280), 04.10.2017, с.12).
(Треба написати: Бо мама у нас – це щось святе…)
2. Саме він очолював спостережну комісію від Німеччини під час президентських виборів в Азербайджані 2013 року. І зробив висновок… («УМ», № 108 (5269), 8 – 9.09.2017, с.5).
(Треба: Саме він очолював спостережну комісію від Німеччини під час президентських виборів в Азербайджані 2013 року і зробив висновок…)
3. Міністр закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіс… назвав дії поліції «неприємними, але зваженими», і звинуватив натомість у насильстві президента каталонської влади Карлеса пучдемона і його регіональний уряд («УМ», №118 (5279), 3.10.2017, с.5).
(Треба: Міністр закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіс… назвав дії поліції «неприємними, але зваженими» і звинуватив натомість у насильстві президента каталонської влади Карлеса пучдемона і його регіональний уряд.
У простому реченні з однорідними присудками назвав і звинуватив, які з’єднані сполучником і, кома перед цим сполучником не ставиться).
4. Її учасники розмахували іспанськими державними прапорами і транспорантами «Каталонія – це Іспанія», і вийшли на центральну площу Барселони… («УМ», №118 (5279), 3.10.2017, с.5).
(Помилка та ж, що і в попередньому пункті).
5. Чоловік Хілларі, Білл Клінтон, під час перебування на посаді президента 1994 року запровадив 10-річний мораторій на продаж 18 видів напівавтоматичної зброї («УМ», №120 (5281), 6 – 7.10.2017, с.5).
(Треба написати так: Чоловік Хілларі Білл Клінтон під час перебування на посаді президента… А коми ставимо в такому випадку: Білл Клінтон, чоловік Хілларі, під час перебування на посаді президента…)
6. Нобелівським комітетом за це досягнення відзначені: професор біофізики університету Лозанни (Швейцарія) Жак Дюбоше, професор біохімії та молекулярної біофізики Колумбійського університету (США) Йоахім Френн та керівник лабораторії молекулярної біології Кембріджського університету (Велика Британія) Річард Хендерсон («УМ», №120 (5281), 6 – 7.10.2017, с.5).
(Треба написати так: Нобелівським комітетом за це досягнення відзначені професор біофізики університету Лозанни…
Дві крапки треба було б поставити, якби в реченні було узагальнююче слово: Нобелівським комітетом за це досягнення відзначені такі вчені: професор біофізики університету Лозанни…)
7. Тромбофлебіт нижніх кінцівок, за словами лікарів, зустрічається дуже часто, і виникає як ускладнення… («УМ», №118 (5279), 3.10.2017, с.10).
(Треба написати речення так: Тромбофлебіт нижніх кінцівок, за словами лікарів, зустрічається дуже часто і виникає як ускладнення… У простому реченні між однорідними присудками кома перед сполучником і не ставиться.)
8. Державне підприємство «Інформаційний простір» (Держінформ’юст), засноване ще у 1997 році («УМ», №115 (5276), 26.09.2017, с.2).
(Треба: Державне підприємство «Інформаційний простір»
(Держінформ’юст) засноване ще у 1997 році.
Дієприкметник засноване виступає присудком до підмета підприємство, тому кома не ставиться, засноване ще у 1997 році – це не дієприкметниковий зворот.)
9. Нетаньяху неодноразово відкидав звинувачення стверджуючи, що «наїзди» на нього ведуться ворожими ЗМІ («УМ», №104 (5265), 30.08.2017, с.5). (Треба: Нетаньяху неодноразово відкидав звинувачення, стверджуючи, що «наїзди» на нього ведуться ворожими ЗМІ.
Стверджуючи – дієприслівник, який потрібно виділити комами з обох боків.)
10. Починаючи з грудня 2016 кожного суботнього вечора противники прем’єр-міністра приходять до його будинку з вимогами відставки («УМ», №104 (5265), 30.08.2017, с.5).
(Треба: Починаючи з грудня 2016, кожного суботнього вечора противники прем’єр-міністра приходять до його будинку з вимогами відставки.)
11. Хоча, як повідомила прес-секретар президента Наталія Ейсмонт, це точно буде територія Білорусі, оскільки саме тут проходить основна частина навчань («УМ», №112 (5273), 19.09.2017, с.8).
(Треба: Хоча як повідомила прес-секретар президента Наталія Ейсмонт, це точно буде територія Білорусі, оскільки саме тут проходить основна частина навчань.)
12. Хоча телеканал «Рен ТВ», зазначає, що в ході аварії літак ліг на черево та зазнав серйозних пошкоджень і більше експлуатуватися не буде («УМ», №112 (5273), 19.09.2017, с.8).
(Треба: Хоча телеканал «Рен ТВ» зазначає, що в ході аварії літак ліг на черево та зазнав серйозних пошкоджень і більше експлуатуватися не буде.)
13. Керує цим фондом українка – Людмила Козловська, людина з дивним демонструванням своєї позиції («УМ», №112 (5273), 19.09.2017, с.8).
(Треба: Керує цим фондом українка Людмила Козловська людина з дивним демонструванням своєї позиції.)
3) Порушено структуру простого речення. Наприклад:
1. Для збереження ясного мислення дієтологи радять вживати продукти, багаті на амінокислоту лізин. А також звернути увагу на бобові, горіхи, кукурудзу, какао, пророслі зерна пшениці, вівса, соняшнику («УМ», №136
(5297), 14.11.2017, с.9).
(Треба: Для збереження ясного мислення дієтологи радять вживати продукти, багаті на амінокислоту лізин, а також звернути увагу на бобові, горіхи, кукурудзу, какао, пророслі зерна пшениці, вівса, соняшнику.)
2.4. Анормативи у структурі складного речення, зокрема, складнопідрядного речення в текстах газети «Україна молода»
1) Розірване складнопідрядне речення. Наприклад:
1. Досі голова Національного банку України Валерія Гонтарева з 27 вересня 2017 року перебуваає в неоплачуваній відпустці. У якій пробуде доти, аж поки Верховна Рада не проголосує постанову за її відставку… («УМ», №116 (5277), 27.09.2017, с.6).
(Це складнопідрядне речення з двома підрядними. Перед одним із них, означальним, стоїть крапка. Тобто речення повинно було б мати такий вигляд:
Досі голова Національного банку України Валерія Гонтарева з 27 вересня
2017 року перебуваає в неоплачуваній відпустці, у якій пробуде доти, аж поки Верховна Рада не проголосує постанову за її відставку…)
2. Водночас через недолугі дії влади панує тотальна несправедливість у нарахуванні зарплати. Особливо у сфері освіти та медицини. Коли лікар-інтерн, який провчився 8 років, отримує таку саму зарплату, як і санітарка («УМ», №118 (5279), 3.10.2017, с.2).
(Треба було б написати так: Водночас через недолугі дії влади панує тотальна несправедливість у нарахуванні зарплати, особливо у сфері освіти та медицини, коли лікар-інтерн, який провчився 8 років, отримує таку саму
зарплату, як і санітарка.)
3. Своє невдоволення ситуацією висловив і голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв. Який, хоча у відставку і не подавав, але обурився заблокуванням, за його словами, призначення головою ПАТ «Укртрасгаз» Павела Юзефа Станчака («УМ», №114 (5275), 22 – 23.09.2017, с.13).
(Треба булоо б написати так: Своє невдоволення ситуацією висловив і голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв, який, хоча у відставку і не подавав, але обурився заблокуванням, за його словами, призначення головою ПАТ «Укртрасгаз» Павела Юзефа Станчака.)
4. Майже водночас із прес-конференцією двох підписантів публічно виступав і очільник українського уряду Володимир Гройсман. Який оголосив свою власну позицію, що, ясна річ, мала збігатися з позицією усього Кабміну («УМ», № 114 (5275), 22-23.09.2017, с.13).
(Треба було б написати так: Майже водночас із прес-конференцією двох підписантів публічно виступав і очільник українського уряду Володимир Гройсман, який оголосив свою власну точку зору, що, ясна річ, мала співпадати з позицією усього Кабміну.)
5. Щоправда, в цій фразі можна побачити як «позитивні перспективи», так і тезу про фінансування. У вигляді інвестицій. Яке Україні не вдається залучити вже впродовж усієї своєї новітньої історії («УМ», № 131 (5292), 1.11.2017, с.6).
(Треба було б написати так: Щоправда, в цій фразі можна побачити як «позитивні перспективи», так і тезу про фінансування у вигляді інвестицій, яке
Україні не вдається залучити вже впродовж усієї своєї новітньої історії.) 2) Порушено структуру складного складнопідрядного речення.
1. Президент, Прем’єр-міністр, урядовці, керівники правоохоронних органів, народні депутати (які після виборів створили провладну коаліцію з понад 300 депутатів) забули, що ціною жертовності Національних героїв «Небесної Сотні»… отримали владу і перебувають до цього часу при владі… («УМ», №114 (5275), 22 – 23.09.2017, с.5).
(Треба написати так: Президент, Прем’єр-міністр, урядовці, керівники правоохоронних органів, народні депутати, які після виборів створили провладну коаліцію з понад 300 депутатів, забули, що ціною жертовності Національних героїв «Небесної Сотні»… отримали владу і перебувають до цього часу при ній…)
2. 6 січня 2017 року Апеляційний суд Києва визнав законним довічний вирок Пукачу за вбивство журналіста Гонгадзе, який виніс 9 січня 2013 року Печерський райсуд Києва («УМ», «114 (5275), 22 – 23.09.2017, с.4).
(Незрозуміло, до якого слова відноситься підрядне означальне речення – до слова «вирок» чи до слова «Гонгадзе». Треба було б написати так: 6 січня 2017 року Апеляційний суд Києва за вбивство Пукачем журналіста Гонгадзе визнав законним для нього довічний вирок, який виніс 9 січня 2013 року Печерський райсуд Києва.)
3. Він каже, що Черкаська область стала першою в Україні, що має мережу шкіл, де впроваджують STEM-освіту та навчають за програмою Lego Education («УМ», №116 (5277), 27.09.2017, с.3).
(Краще було б написати так: Він каже, що Черкаська область стала в Україні першою, яка має мережу шкіл, де впроваджують STEM-освіту та навчають за програмою Lego Education.)
4. Отримав суттєву економію, адже біоферментовані добрива (живі бактерії), які підживлюють рослини, допомагають їм швидше рости, що коштують у магазинах досить дорого, я розмножую тепер удома («УМ», №116 (5277), 27.09.2017, с.9).
(Треба написати так: Отримав суттєву економію, адже біоферментовані добрива (живі бактерії), які підживлюють рослини, допомагають їм швидше рости і коштують у магазинах досить дорого, я розмножую тепер удома.)
5. Ми, коли приїжджаємо з фронту, сприймаємо ті нелюдські норми, які для оточуючих стали повсякденністю, вже агресивно, вони нам ріжуть око. Тому що на війні ми собі брутальності та хамства не дозволяємо («УМ», №137 (5298), 15.11.2017, с.8).
(Треба: Ми, коли приїжджаємо з фронту, сприймаємо ті нелюдські норми, які для оточуючих стали повсякденністю, вже агресивно, вони нам ріжуть око, тому що на війні ми собі брутальності та хамства не дозволяємо.
Або так: Ми, коли приїжджаємо з фронту, сприймаємо ті нелюдські норми, які для оточуючих стали повсякденністю, вже агресивно. Вони нам ріжуть око, тому що на війні ми собі брутальності та хамства не дозволяємо.)
6. Колись у мене в гостях був Миколаївський телеканал, і я сказав, що є три моменти мого життя – до війни, під час війни, а найважчим періодом стало
«після війни». Коли залишаєшся із собою наодинці («УМ», №137 (5298),
15.11.2017, с.8).
(Треба: Колись у мене в гостях був Миколаївський телеканал, і я сказав, що є три моменти мого життя – до війни, під час війни, а найважчим періодом стало «після війни», коли залишаєшся із собою наодинці.)
7. Шеф польського дипломатичного відомства анонсував, що в цю справу має втрутитися прем’єр Беата Шидло під час саміту ЄС в Ґетеборзі, що відбудеться найближчим часом («УМ», №138 (5299), 17 – 18.11.2017, с.13).
(Невдало побудоване речення. Краще було б так: Шеф польського дипломатичного відомства анонсував, що в цю справу має втрутитися прем’єр Беата Шидло під час саміту ЄС у Ґетеборзі, який відбудеться найближчим часом.)
8. До вступу в паризький виш молодша донька навчалася у швейцарській школі Tasis, яка славиться економічною освітою, середня – випусниця інституту Glion, який спеціалізується на готельно-ресторанному бізнесі («УМ», №138 (5299), 17 – 18.11.2017, с.5).
(Невдало побудоване складнопідрядне речення. Краще було б так: До вступу в паризький виш молодша донька навчалася у швейцарській школі Tasis, яка славиться економічною освітою, середня – випускниця інституту Glion, що спеціалізується на готельно-ресторанному бізнесі.)
2.5. Опечатки
1. Щоправда, виявилося, що публікація компромату має досить банальний мотив, б, як стверджують «герої» рисячого сафарі, близько тижня тому вони намагалися затримати батька Василя Шемоти за браконьєрство: вбивство бурого ведмедя та оленя благородного («УМ», №138 (5299), 17 – 18.11.2017, с.3).
(Треба: Щоправда, виявилося, що публікація компромату має досить банальний мотив, бо, як стверджують «герої» рисячого сафарі, близько тижня тому вони намагалися затримати батька Василя Шемоти за браконьєрство: вбивство бурого ведмедя та оленя благородного.)
2. До вступу в паризький виш молодша донька навчалася у швейцарській школі Tasis, яка славиться економічною освітою, середня – випусниця інституту
Glion, який спеціалізується на готельно-ресторанному бізнесі («УМ», №138 (5299), 17 – 18.11.2017, с.5).
(Замість випусниця слід написати випускниця.
До вступу в паризький виш молодша донька навчалася у швейцарській школі Tasis, яка славиться економічною освітою, середня – випускниця інституту Glion, який спеціалізується на готельно-ресторанному бізнесі).
3. Наша влада свариться з сусідам, бо дає їм приводи для сварок («УМ», №139 (5300), 21.11.2017, с.5).
(Треба: Наша влада свариться з сусідами, бо дає їм приводи для сварок.)
4. З 2017 рокі він відмінив низку концертів через хворобу, але все ж періодично виходив на сцену («УМ», № 141 (5302), 24 – 25.11.2017, с.5).
(Треба: З 2017 року він відмінив низку концертів через хворобу, але все ж періодично виходив на сцену.)
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дозволяє підсумувати, що рівень мовної грамотності сучасної інформаційної продукції не відповідає ідеальній моделі мовної поведінки ЗМІ. Лінгвістичний аналіз газети «Україна молода», узятий за серпень-листопад 2017 року, засвідчив, що в журналістських матеріалах, на жаль, допускаються порушення літературних норм української мови.
Наукове дослідження вказало на необхідність лінгвістичного опису мовних фактів з подальшим їх аналізом та систематизацією. Зважаючи на це, у роботі окреслено основні аспекти вчення про помилку, опрацьовано термінологічний апарат, виявлено помилконебезпечні місця та знайдено шляхи їх усунення.
Дані банку помилок, вилучених із газетних публікацій «України молодої», з достатньою виразністю свідчать, що порушення норм орфографії найчастіше співвідноситься з написанням частки не разом і окремо з різними частинами мови, уживанням сполучників і/й та прийменників у/в.
Лексичні анормативи є наслідком порушення норм слововживання. До розглянутого типу помилок відносимо ненормативне вживання слів. Так іноді журналісти послуговуються лексемами «даний» замість «цей», «називання» замість «називати», вживають зайві слова у реченнях. До списку негативних рис належать тавтологія й повтори, що серед лексичних помилок кількісно домінують. З-поміж них виокремлюються й росіянізми: «лживо», «виключно», «точка зору» натомість потрібно «брехливо», «винятково», «погляд» тощо.
Мовний матеріал, вилучений із газети, відбиває велику частотність різнотипних синтаксичних помилок у структурі простого речення. Вражає кількість пунктуаційних помилок, деякі з них для «України молодої», на жаль, є типовими. Це і випадки ненормативного узгодження присудка з підметом: «змусило відсутність діалогу», «надихнула поліпшення позиції» замість «змусила відсутність», «надихнуло поліпшення». Трапляються й випадки, коли тире між підметом і присудком пропущено всупереч нормі: Бо мама у нас, це щось святе… Найчастішими є помилки в уживанні розділових знаків при однорідних членах речення, що з’єднані сполучником і. Зрідка відсутнє виділення дієприслівників і дієприслівникових зворотів. Виявлено випадок ненормативного вживання тире при прикладці: Керує цим фондом українка – Людмила Козловська…
У газетних текстах простежуємо численні конструкції, що засвідчують неправильну побудову складнопідрядних речень із підрядними означальними. Згідно з нормою, у таких реченнях підрядна частина мала б бути розміщена безпосередньо після опорного слова. Як приклад порушення цієї норми наведемо конструкцію: 6 січня 2017 року Апеляційний суд Києва визнав законним довічний вирок Пукачу за вбивство журналіста Гонгадзе, який виніс 9 січня 2013 року Печерський райсуд Києва. Незрозуміло, до якого слова відноситься підрядне означальне речення – до слова «вирок» чи до слова «Гонгадзе». Треба було б написати так: 6 січня 2017 року Апеляційний суд Києва за вбивство Пукачем журналіста Гонгадзе визнав законним для нього довічний вирок, який виніс 9 січня 2013 року Печерський райсуд Києва. На сторінках газети досить часто можна побачити й випадки розірваного складнопідрядного речення або порушення його структури.
Отже, фіксація та комплексний аналіз мовних особливостей газети «Україна молода» засвідчує наявність різноманітних відступів від нормативноправописної бази. Високий ступінь ризику характерний для лексичних, синтаксичних, пунктуаційних помилок, середній ступінь помилконебезпечності мають орфографічні анормативи. Основні причини появи анормативних одиниць – це незнання норм сучасної української літературної мови, мовленнєва недбалість, потужний вплив російської мови та місцевої говірки.
Типові анормативи, що зафіксовані у медіа-матеріалах, достатньо простудійовані, та, наголошуючи на них, ми тим самим хотіли зробити їх предметом подальших наукових досліджень, а також привернути увагу до того, що газети не мають права на помилки. «Будь-яка помилка – орфографічна, стилістична, фактична – підриває довір’я до газети, бо свідчить про недбалість у збиранні та повідомленні інформації» [13].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної девіатології / Ф.С. Бацевич. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. − 237 с.
2. Бондаренко Т. Г. До проблеми граматичних помилок у писемній формі комунікації / Т. Г. Бондаренко // Граматичні категорії української мови : тези
Всеукраїн. наук. конф. – Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2000. – С. 18–
20.
3. Бондаренко Т. Г. До проблеми феномена помилки / Т. Г. Бондаренко // Вісник Черкаського університету. Педагогічні науки. – Черкаси : ЧДУ, 2001. – Вип. 23. – С. 10– 13.
4. Бондаренко Т. Г. Критерії виявлення мовних помилок під час редагування журналістських матеріалів / Т. Г. Бондаренко // Наукові записки Інституту журналістики. – К. : Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2002. – Т. 8. – С. 112–117.
5. Бондаренко Т. Г. Морфологічні помилки у мові друкованих ЗМІ / Т. Г. Бондаренко // Філологічні студії : наук. часопис. – Луцьк : [б. в.], 2002. – № 1. – С. 4–12.
6. Бондаренко Т. Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08 / Т. Г. Бондаренко. – К. : Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2003. – 18 с.
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. І головн. Ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. – 1736 с.
8. Загнітко А.П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / А.П.Загнітко, І.Г.Данилюк. – Донецьк: ТОВВКФ «БАО», 2006. _ 480 с.
9. Зубков М. Проблема одного відмінкового закінчення / М. Зубков //
Стиль і текст : наук. зб. / за ред. В. В. Різуна. – К. : [б. в.], 2009. – Вип. 10. – С. 33–40.
10. Капелюшний А. О. Стилістика й редагування : практ. словник-довідн.
журналіста / А. О. Капелюшний. – Львів : ПАІС, 2002. – 576 с.
11. Капелюшний А. О. Стилістика. Редагування журналістських текстів : навч. посібн. / А. О. Капелюшний. – Львів : ПАІС, 2003. – 542 с.
12. Капелюшний А. О. Типологія журналістських помилок / А. О.
Капелюшний. – Львів : ПАІС, 2000. – 68 с.
13. Коваль А.П. Газета і мовна норма // Журналістика. Преса.
Телебачення. Радіо. – К.: Вища школа, 1977. – Вип. 3. – С.9 – 18.
14. Мариненко І. Види граматичних і пунктуаційних помилок на сторінках журналу «Український тиждень» / І. Мариненко // Стиль і текст : наук. зб. / за ред. В. В. Різуна. – К. : [б. в.], 2011. – Вип. 12. – С. 104–114.
15. Мариненко І. Граматичні анормативи в текстах сучасної політичної реклами / І. Мариненко // Стиль і текст : наук. зб. / за ред. В. В. Різуна. – 2013. – Вип. 14. – С. 81– 92.
16. Мітрохина Л. М. Анормативні явища сучасної української мови в ЗМІ (на рівні граматики) / Л. М. Мітрохина, М. С. Разумейко // Ученые записки
Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Серия
«Филология. Социальные коммуникации». – 2011. – Т. 24(63). – № 2. – С. 438– 442.
17. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи : навч. посібник / З.В. Партико. − Л. : Афіша, 2004. − 416 с.
18. Сербенська О. А. Мова преси як естетичний стереотип епохи / О. А.
Сербенська // Зб. пр. кафедри укр. преси. — Львів, 2000. — Вип. 3. — С. 311– 318.
19. Боярська Л. В. Мовні помилки на сторінках ЗМІ (дослідженнямоніторинг) / Л. В. Боярська [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/Movni_pom_na_st_zmi.pdf.
20. Рязанцева Д. В. Позитивні та негативні граматичні девіації прикметників сучасної української мови. / Д. В. Рязанцева [Електронний ресурс].
– Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5605060/
32
-
Цікаво, змістовно, пізнавально! Дякую!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку