Конспект уроку. "Особливості розвитку сюжету й композиції в романі М. Лермонтова «Герой нашого часу»"

9 клас

Тема. Особливості розвитку сюжету й композиції в романі М. Лермонтова «Герой нашого часу»

Мета: продовжити знайомство учнів із творчістю Лермонтова; розкрити головну тему роману – взаємини  людини і суспільства;  визначити ступінь впливу середовища на формування особистості людини; показати духовні цінності роману;  розкрити  майстерність Лермонтова  як  письменника;   розвивати навички  аналізу  епічного твору;  вдосконалювати уміння характеризувати героїв;  виховувати почуття поваги до людської особистості.

Обладнання: портрет М.Ю.Лермонтова, підручник, текст роману М.Лермонтова «Герой нашого часу», ментальна карта роману

Тип уроку:  засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

Герой нашого часу … точно портрет, але не однієї людини:

це портрет, створений із недоліків всього нашого

покоління, в повному їх розвитку.

М.Ю.Лермонтов

ХІД УРОКУ

 І. Організаційний момент. Поетична хвилина

ПАРУС

Біліє парус одинокий

В морськім тумані голубім...

По що пливе він в світ широкий?

Що кинув він в краю своїм?

Вирують хвилі, вітер грає,

І щогла хилиться струнка...

Дарма! — він щастя не шукає

І не від щастя утіка!

Під ним ясні струмки лазурі,

Над ним проміння виграє, —

А він, бентежний, просить бурі,

Немов у бурях спокій є!

Переклад М. Терещенко

ІІ.   Актуалізація опорних знань учнів

Встановіть відповідності

Встановіть відповідності

1. Москва 1814 –                        А. дитинство

2. Тархани –                                Б. навчання в університеті

3. Домашня освіта –                   В. народження

4. Москва 1824 –                        Г. іноземні мови, математика, музика, малювання

5. Петербург 1830 –                   Д. вірш «Смерть поета»

6. «Вадим»  –                              Ж. служба в гусарському полку

7. 1837 рік –                                З. історичний роман

8. Дуель –                                    І. заслання на Кавказ

9. 1840 рік –                                Ї. видання роману «Герой нашого часу»

10. Кавказ –                                 К. перепоховання митця

11. Дуель з Мартиновим –        Л. смерть поета

12. Тархани 1840 –                     М. військова служба

Відповідь:

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

      Сьогодні ми відкриваємо для себе Лермонтова-прозаїка. Роман «Герой нашого часу» разом з «Євгенієм Онєгіним» О.Пушкіна відкриває цілу низку образів «зайвих людей» покоління 40-х років ХІХ ст. Роман мав великий вплив на розвиток російської літератури. Поява роману викликала гостру дискусію, протилежні тлумачення й оцінки. Чому такий асонанс викликав лермонтовський герой? Хто він?  Чи схожий він на героя нашого часу? Ці питання  ми і будемо з’ясовувати під час вивчення твору.

  Тема уроку

Особливості розвитку сюжету й композиції в романі М. Лермонтова «Герой нашого часу»

Герой нашого часу … точно портрет, але не однієї людини:

це портрет, створений із недоліків всього нашого

покоління, в повному їх розвитку.

М.Ю. Лермонтов

На сьогодні наше завдання з’ясувати в чому особливості сюжету й композиції роману, розкрити  майстерність Лермонтова  як  прозаїка;   вдосконалювати навички  аналізу  епічного твору; складатимемо ментальну карту роману 

 ІV.  Робота над темою уроку

Повідомлення про історичну добу

        Роман «Герой нашого часу» написано про долю покоління людей, характери яких формувалися в суворі часи після розгрому повстання декабристів, яке було заплановано на літо 1826 р., проте у зв’язку з раптовою смертю імператора Олександра І  офіцери вирішили скористатися ситуацією, що склалася (відсутність правителя) і організували його раніше – 14 грудня 1825 р. Під керівництвом членів «Північного товариства» на Сенатську площу у Петербурзі вийшло близько 3 тис. солдатів. Однак керівник повстання князь Трубецькой у призначений час не з’явився. Поки обирали нового ватажка, час було згаяно. Новообраний цар Микола І вивів на площу вірні йому війська, які розстріляли повстанців з гармат. У період з 29 грудня 1825 р. до 2 січня 1926 р. офіцери «Південного товариства» підняли на повстання Чернігівський полк, що був розташований у Василькові (30 км від Києва). Це повстання також зазнало поразки. П’ятеро організаторів повстання були засуджені до повішення, 579 осіб потрапили до в’язниці, з яких 100 – відправлені на каторгу до Сибіру.

       Період реакції, що настав після придушення повстання декабристів, не зупинив розвитку суспільної думки. Виникають різні течії реформування російської дійсності: слов’янофіли, західники, прихильники революційної перебудови суспільства. Діяльність гуртків свідчила про необхідність змін у російському суспільстві.

Коментар вчителя

       Звернення Лермонтова до прози не було випадковістю. У 30-ті рр. у російській літературі помітно посилюється увага до прозових жанрів, що означало початок нового етапу в її розвитку.

      Перший свій прозовий твір – історичний роман «Вадим» Лермонтов почав писати ще в юнкерській школі, але не завершив його. Незавершеним залишився і соціально-психологічний роман «Княгиня Ліговська» (1836), побудований у значному ступені на автобіографічному матеріалі. У цьому романі зустрічається герой, ім’я якого - Печорін.

Повідомлення учня про роботу над романом «Герой нашого часу»

1838 року 24-річний Лермонтов розпочав роботу над романом «Герой нашого часу», спираючись на свої кавказькі враження. У березні 1839 р. у «Вітчизняних записках» вийшла друком перша частина твору — повість «Бела». Там же в листопаді 1839-го з'явилась повість «Фаталіст», а на початку 1840-го — «Тамань». Журнальний анонс завершувався обіцянкою: «Це буде новий, прекрасний подарунок російській літературі». 1840-го роман було видано окремою книжкою, у якій вперше з'явилися частини «Княжна Мері» й «Максим Максимович».

Критика того часу жваво відгукнулась на твір Лермонтова. Одні, як М. В. Гоголь, В. Г. Бєлінський, вітали появу роману: «Диявольський талант,— писав Бєлінський.— Молодо-зелено, та художній елемент так і пробивається крізь піну молодої поезії, крізь обмеженість суб'єктивно-салонного погляду на життя». Інші оголосили героя аморальним, а дехто заперечував правдивість характеру Печоріна, стверджуючи, що в образ і цього персонажа автор зобразив лише себе.

Реакційна критика протиставила Печоріну образ Максима Максимовича. Симпатії царя Миколи І були на боці Максима Максимовича, який покірно зносив тягар військової служби на Кавказі.

Коментар вчителя

Робота над створенням ментальної карти роману «Герой нашого часу»

Починаємо знайомство з романом Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» та роботу над створенням ментальної карти твору.

Роман М. Лермонтова «Герой нашого часу» містить 5 повістей, кожна з яких має завершену структуру, але є важливою ланкою для різнобічного розкриття теми, ідеї, образу головного героя, його характеру. Саме психологічна складність центрального образу визначила композиційну будову твору: Лермонтов поступово знайомить читача зі своїм героєм, дедалі глибше розкриваючи перед нами душу Печоріна, зацікавлюючи читача. Крім сюжету, композиція містить інші складові. Важливим моментом у розкритті композиції роману є те, хто саме розповідає про події й героїв. Зміна оповідача дозволяє Лермонтову глибоко та всебічно розкрити внутрішній світ героя. «Герой нашого часу» об'єднаний головною дійовою особою — Григорієм Олександровичем Печоріним. Лермонтов розташовував в складові повісті роману не в хронологічній послідовності, а так, щоб, поступово збільшуючи напруженість сюжету, зацікавити читача долею головного героя. Складний і суперечливий характер Печоріна розкривається у взаєминах з іншими персонажами.

Зміст роману дозволяє відновити історію життя героя. Хронологічно події розвиваються так. Печорін за якусь провину (можливо — за дуель) висланий із Петербурга на Кавказ. Дорогою до місця служби він затримався в Тамані, де випадково зустрівся з контрабандистами. Після якоїсь військової експедиції, де його, можливо, було поранено, Печоріну дозволено лікуватися мінеральними водами в П'ятигорську. Тут відбувається його дуель із Грушницьким. Через неї Печоріна висилають до віддаленої фортеці під командування Максима Максимовича. Виїхавши на два тижні до козачої станиці, він переживає історію з Вуличем, а після повернення викрадає Белу. Згодом героя переводять до Грузії, звідки він повертається до Петербурга (можливо, пішовши у відставку). П'ять років потому, дорогою до Персії, він зустрічається у Владикавказі з Максимом Максимовичем і його випадковим попутником-офіцером — автором цих нотаток. На зворотному шляху з Персії Печорін помирає, а його щоденник публікує попутник Максима Максимовича.

Звернемо увагу на особливості композиції роману

Словникова робота.

Композиція- побудова твору , доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо- естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного світу, естетичним ідеалом, задумом письменника.

Робота з підручником с. 129

 Фабула – описані у творі події, розміщені в хронологічній послідовності, Хронологію подій в епічному творі також називають фабулою, протиставляючи її сюжетній композиції – розміщенню подій у творі.

Сюжет- система подій у художньому творі, у ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея.

Коментар вчителя. Єдина сюжетна лінія у романі відсутня; у романі представлено окремі епізоди з життя головного героя.Порушено композиційний план та хронологічний порядок викладу подій у творі.

Робота з підручником с. 130 .   Робота з опорною схемою «Маршрут Печоріна»

Бесіда.

- Чому автор звернувся саме до такої форми побудови твору?

- З якою метою використано порушення хронології оповіді?

 (Завдяки такій композиції автор максимально зацікавлює читача: спочатку  представляє героя таким, яким він є, а потім висвітлює події, які вплинули на формування його особистості.

Завдяки жанру подорожніх записок читач має можливість простежити внутрішні пошуки героєм самого себе та істини життя.

У щоденниках Печоріна автор показує безцільність його життя: щоразу, переслідуючи незначну мету, герой зрештою не лише не отримує задоволення сам, але й завдає моральної шкоди людям, які до нього прихильні)

- Хто виступає у романі оповідачем?

- З якою метою оповідь ведеться від декількох осіб?

(Досягається багатоплановість розкриття образу Печоріна: про нього розповідає автор, Максим Максимович, також ми бачимо Печоріна у взаєминах з іншими людьми. Читаючи щоденник головного героя, ми заглиблюємося у його внутрішній світ).

- Визначте місце Печоріна серед інших персонажів. В чому полягає його життєва позиція?

      (Він протистоїть усім іншим персонажам, що робить його головним героєм твору. Печорін шукає своє місце у житті, призначення у суспільстві, світі, проте йде манівцями, що призводить його до розчарування.)

Висновок:  поєднання зовнішнього та внутрішнього сюжетів (події та психологія героя), особливість композиції твору спрямовані на те, щоб краще, глибше розкрити характер Печоріна, з’ясувати причини виникнення таких типів людей.

Коментар вчителя  Своєрідність жанру «Героя нашого часу»

      У романі Лермонтова поєднуються риси психологічного та філософського романів. Роман складається з п’яти повістей, кожна з яких має самостійне значення, але у сукупності вони утворюють єдиний твір, об’єднаний авторською думкою і одним героєм, який проходить через увесь текст.

Вибіркове читання   с. 128

 Глибина лермонтовського задуму полягала в тому, що у романі послідовно піддається об’єктивному художньому аналізу і герой, і час, у який він живе. Дослідження глибин внутрішнього світу людини дозволяє врешті краще зрозуміти не лише його самого, але й людство в цілому. Ось чому Лермонтов у передмові до «Журналу Печоріна» висловив наступну думку: «Історія душі людської, хоча б наймілкішої душі, ледве чи не цікавіша й не корисніша за історію цілого народу, особливо коли вона – наслідок спостережень розуму дозрілого над самим собою і коли її писано без честолюбного бажання викликати співчуття чи подив»

    Напружений психологічний аналіз, застосований у романі автором, та самоаналіз Печоріна – необхідна форма самопізнання розвиненої особистості. «Я розмірковую над своїми особистими поступками із допитливістю, але без участі, зізнається перед дуеллю герой роману. – В мені дві людини: одна живе в повному значенні цього слова, а інша думає і судить її ….»

Вчитель.  Посилена увага до психологічного розкриття внутрішнього світу людини дозволили Лермонтову по-новому поставити питання про моральну відповідальність особистості за свої вчинки, за вибір життєвого шляху, за свою долю і – тим самим – за долю тих людей, які зустрілись на його життєвому шляху. Це не лише проблеми психологічні, але й проблеми філософські.

Бесіда з учнями. Робота з текстом (глава «Бела»)

–  Де відбувається дія твору? (На Кавказі.)

– Яким побачив Печоріна Максим Максимович? Зачитайте. («Він був такий тоненький, біленький, на ньому мундир був такий новенький, що я відразу догадався, що він на Кавказі в  нас недавно ….. Славний був хлопець, смію вас запевнити; тільки трошки чудний. Так, наприклад, у дощик, у холод, цілий день на полюванні; всі перемерзнуть, потомляться, - а йому нічого, А іноді сидить у себе в кімнаті, вітер війне, запевняє, що застудився; віконницею стукне, він здригнеться і зблідне; а при мені ходив на вепра сам на сам; бувало, цілими годинами слова не витягнеш, зате вже іноді як почне розповідати, то качатимешся зо сміху… Еге ж, дуже чудний був…»)

–  Чи можна судити з  цього опису Печоріна про ставлення до нього Максима Максимовича?  Яким  воно  було?  (З  опису  відчувається,  що  оповідач  симпатизує  Печоріну. Про це свідчать слова із зменшувально-ласкавими суфіксами, які вживає оповідач, та фраза: «Славний був хлопець».)

–  Чому  він  здавався  Максимові  Максимовичу  «чудним»?  (Він  вирізнявся з-поміж  інших  своєю  поведінкою:  реакцією  на  зміни  температури,  раптовою  блідістю, тривалим мовчанням і  неочікуваною балакучістю.)

– Яка історія з ним трапилася на Кавказі? (Для нього Азамат, син одного з місцевих князів, викрав свою сестру Белу і привіз до Печоріна. За це той викрав йому коня у Казбича.)

–  Як  цей  вчинок  характеризує  Печоріна?  (Вчинок  був  досить  авантюрним.)

–  Як  Бела  поставилася  до  Печоріна?  (Спочатку  дуже  боялася,  хоча  й   покохала з   першого погляду.)

–  Як Печорін завойовував прихильність Бели? (Він робив для неї численні дорогі подарунки.)

–  Як  ставився  Максим  Максимович  до  історії  з  Белою?  (Він  вважав,  що  Белу слід повернути батькові, хоча й   дуже прив’язався до дівчини, поважав її за гордість та витримку.)

–  Як ви розумієте слова Максима Максимовича: «Є люди, з   якими неодмінно слід  погоджуватися»?  (Максим  Максимович  мав  на  увазі  Печоріна.  Той  був  сильною особистістю й  міг підкорити своїй волі всіх.)

- Як ви думаєте, чим приваблювала Бела Печоріна? (Своєю гордістю й  непокірністю.)

- Хто  з  героїв,  на  вашу  думку,  кохав  по-справжньому:  Бела  чи  Печорін?  Аргументуйте свою думку. (Бела кохала по-справжньому. А   Печорін і  сам не знав, чи відчував якісь почуття до дівчини.)

- У  чому  полягає  трагедія  Печоріна?  (У  тому,  що  він  не  здатен глибоко  переживати.)

- Як зреагував штабс-капітан, дізнавшись про приїзд до постоялого двору коляски Печоріна? (Він дуже зрадів, що зможе побачити Печоріна)

- Як ви думаєте, чому він сказав: «Ми з твоїм баріном були друзі закадичні»? (Максим Максимович вважав Печоріна справжнім другом)

- Що здивувало Максим Максимовича у поведінці Печоріна? (його здивувала байдужість Печоріна)

- Як ви думаєте, чому Печорін не захотів спілкуватися з Максим Максимович? (йому було соромно зустрічатися з Максимом Максимовичем)

- Яким змальовує Григорія Печоріна автор?Зачитайте опис. (хрестоматія с.376)

- Що у зовнішності героя здавалося дивним? (Очі. Вони не сміялися, коли він сміявся.)

V. Підсумок уроку

Метод мікрофон

Бесіда за змістом створеної ментальної карти

Інтерактивний прийом «Відновіть текст»

Виберітьодин із варіантів пропущених слів у висловлюванні літературного критика В.Г. Бєлінського про роман Лермонтова «Герой нашого часу», поясніть свій вибір.

 «Ось книга, якій …… ніколи не стертися, тому що від самого народження її було ........ живою водою поезії».

Слова для довідки: а) позначиться; витіснена; б) хочеться; запозичена; в) судилося; скроплено; г) годиться; прикладом.

V. Домашнє завдання

Прочитати «Щоденник Печоріна»; підготувати цитатний матеріал для характеристики образу Печоріна