Формування національно-патріотичних почуттів здобувачів освіти з використанням засобів візуалізації на уроках зарубіжної літератури

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЗАСОБАМИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

НА УРОК ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЧЕРЕЗ ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ

Актуальність досвіду. Національно-патріотичне виховання є невід’ємною складовою виховного процесу у  сучасній школі. В умовах збройного конфлікту на Сході України виникла гостра необхідність посилення патріотичного і громадянського виховання. Однією із глобальних цілей програми виховання національної гідності, за якою працює наша школа, є виховання громадянина планети. Враховуючи наскрізний характер виховного впливу на особистість, що передбачається концепцією Нової української школи, особливого значення набуває зарубіжна література як предмет, що долучає здобувачів освіти до перлин світового літературного мистецтва. Зарубіжна література дає широкі можливості для формування культурологічної компетенції безпосередньо через виховання національно-патріотичних почуттів. Крім того, стрімке проникнення інформаційно комунікаційних технологій в життя людини та перенавантаження інформаційними потоками вимагають від сучасної освіти прийняття нових технологій, зміни способів навчання, способів подання навчальної інформації і запровадження нових технологій навчання, які були б ефективними в умовах сьогодення. Інформаційна насиченість сучасного світу вимагає спеціальної підготовки та певної адаптації навчального матеріалу перед його поданням учням, для того щоб в візуально доступному для сприйняття вигляді надати учням основні або необхідні відомості, які будуть зрозумілими, легкодоступними та легкозасвоюваними. Доцільність використання візуалізації навчальної інформації зумовлена необхідністю врахування когнітивних  особливостей сучасного покоління учнів, а також потребою в компактному поданні навчального матеріалу у вигляді, найбільш зручному для його сприйняття, розуміння, засвоєння і запам’ятовування.

Мета. Врахування когнітивних  особливостей сучасного покоління учнів під час формування громадянина-патріота держави, здатного толерантно ставитися до культур інших народів.

Науково-теоретичне  обгрунтування. Указ Президента України № 286/2019 від 18.05.2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» зазначає, що важливою складовою національно-патріотичного виховання є поширення інформації про досягнення наших співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації, Загальні питання реалізації культурологічного підходу, його системотвірна роль для педагогічної теорії і практики обґрунтовується у роботах Є.Баллера, В.Біблера, Є.Бондаревської, І.Зязюна, М.Кагана, Н.Крилової, О.Рудницької, В.Сластьоніна, Г.Тарасенко, Н.Щуркової. Культивування культури зростаючої особистості в умовах сучасної дійсності – одна з наріжних соціальних проблем. Тому особливої актуальності набуває дослідження методичних шляхів формування культурологічної компетентності учнів у процесі вивчення літератури. За словами Пустохіної В. І., значний потенціал у формуванні цієї компетентності мають засоби педагогічної риторики вчителя-словесника, здатного в процесі живомовного спілкування здійснити навчально-виховний вплив на учнів. Теоретичні основи візуалізації навчальної інформації відображені в працях О.Г. Асмолова, Ф.Ч. Бартлетта, А.О. Вербицького, В.В. Давидова, П.М. Ерднієва, З.І. Калмикової та інших. Особливості застосування візуалізації в навчальному процесі досліджувалися С.В. Арюткіним, Г.В. Брянцевою, С.А. Герасимовою, В.В. Койбічук, В.П. Кузовлевою, Е.О. Макаровою, Н.М. Манько, І.Л. Марголіною, Н.О. Неудахіною, Є.В. Поляковою, А.Ф. Пуховим, А.Г. Рапуто, О.С. Родею, С.В. Селеменевим, С.І. Сергєєвим, В.В. Четіним, Д.М. Шеховцовою та іншими. Створенню оригінальних прийомів комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу, розробці нових методик її застосування у викладанні конкретних дисциплін присвячені роботи Л.І. Білоусової, Н.В. Житєньової, О.М. Мансурова, А.Л. Соболєвої, Б.Є. Стариченко, С.В. Шушкевич. Особливості мислення цифрового покоління відображені в роботах Дж. Коатс, Г. Солдатова, О. Стрикун, Д.І. Фельдштейн та інших.

Опис досвіду. Головне завдання культурологічної компетентності - це формування поваги до традицій, звичаїв, історії України; ствердження гуманістичної моралі та формування загальнолюдських цінностей; формування толерантного ставлення до культур та традицій інших народів; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання прийняття та розуміння інших культур. Полікультурна компетентність – це інтегративна якість, яка містить сукупність знань, умінь, ставлень, які виражені в знаннях про культуру свого народу, поінформованість у змісті, засобах та способах взаємодії з культурою інших народів. Дана компетентність реалізується в здатності вільно орієнтуватися в полікультурному світі, розуміти його цінності та зміст, позитивно взаємодіяти з носіями іншої культури.

Важливим завданням виховання учнівської молоді є подолання в учнів недовіри й підозрілості у ставленні до інших народів і націй, сприяння толерантності міжнаціональних відносин в умовах багатонаціональної держави. Формуючи національно-патріотичні почуття, на уроках зарубіжної літератури звертаємо увагу на інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, на створення для цього необхідних  передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської,

Європейський та український вектори чітко прослідковується в  культурологічній, компаративній лініях програми із зарубіжної літератури.

Тому під час читання творів зарубіжних поетів в українських перекладах  звертаємо увагу дітей на майстерність художніх перекладів, барви української мови,  національні традиції, образи, звичаї українського народу, що знайшли відбиток у творах М. Гоголя «Ніч перед Різдвом», В.Короленка «Сліпий музикант».

Крім того,  акцентуємо увагу на ролі України в житті і творчості митців зарубіжної літератури: А.Чехова, В.Короленка,  М.Булгакова, Шолом-Алейхема, О. Бальзака, Дж.Олдріджа тощо. Особливу увагу слід звертаємо на втілення української теми в їхніх творах.  Робити це можна використовуючи можливості інформаційних технологій (віртуальні екскурсії літературними  музеями України і світу, створення презентацій), технології візуалізації (теги слів, буктрейлери, графічні малюнки, комікси), методу проєктів тощо.               Пропонуємо навчальний міні-квест «В.Г.Короленко і Україна» під час вивчення біографії письменника у 6 класі. Знаходимо міста, пов’язані з В.Короленком і позначаємо їх на карті України.

1 крок. Походження.-З яким містом пов’язане народження В.Короленка?

Ребус (ЖИТТЯ’’МИР)

Цікаві факти. Батько майбутнього письменника служив повітовим суддею. Галактіон Короленко походив зі старовинного роду українських козаків.

2 крок. Навчання.-В якому місті пройшли роки навчання?

Ребус ( ‘БРІВКИ’’НЕ)

Цікаві факти. В.Короленко зачитується творами Т. Шевченка, особливо його вразила поема “Гайдамаки”.

3 крок. Останні роки життя.-З яким містом пов’язані останні два десятиліття письменника?

Ребус (ПОЛК’ТАВРО”А).

Цікаві факти. Упродовж усього життя письменник співчував знедоленим, боровся з несправедливістю царської влади. 1902 р. він стає на захист селян, учасників аграрних заворушень у Полтавській губернії.

Працюючи над даною проблемою, я дійшла висновку, що використання технологій візуалізації навчального матеріалу відкриває широкі можливості  розвитку креативності здобувачів освіти.

Для сучасного покоління учнів-візуалів цікавими будуть кроссенси. Наприклад, кроссенс «А.Чехов і Україна» .

Відповідь:1Біла дача в Сочі. 2. Кабінет письменника. 3. Написав всесвітньовідомі оповідання.4.Білу дачу відвідувало багато гостей.5. Співак Ф.Шаляпін. 6.Літератор І.Бунін.7.Художник І. Левітан. 8. Біла дача є домом -музеєм.9. Крим.

Вивчаючи біографію Оноре де Бальзака, звертаємо увагу на лінію кохання. Використання анаграм у тексті допоможе зацікавити учнів і сприяти запам’ятовуванню географічних назв, що пов’язують Бальзака з Україною.

«14 березня 1850 року в РБЕДИЧВЬСКОУІМ костьолі св. РВВАИРА графиня Евеліна-Констанція НГСАЬАК стала мадам де Бальзак. Вони їдуть щасливі до Франції. В серпні 1850 року Оноре де Бальзак помирає. Евеліна залишається в АЖИРІП. За допомогою інших літераторів, а інколи і власноруч вона закінчує деякі твори Бальзака і видає їх. Вона помирає 9 квітня 1882 року. Ось так закінчився один з найзагадковіших романів ХІХст між відомим письменником та графинею НГСЮОЬАК , кохання яких зародилось у ІХВІЕНВР».

Ознайомлюючи дітей з творчістю Джеймса Олдріджа, наголошуємо, що письменник побував в Україні, у Києві, зустрічався з читачами, давав інтерв'ю. 11 березня 1964 року київська «Робітнича газета» надрукувала статтю «І в мені частка України». У ній Джеймс Олдрідж писав: «Україна нагадує мені країну мого дитинства Австралію. На мою думку, будь-який український хлопчик може впізнати себе в героях моїх дитячих оповідань». Учням можна запропонувати дискусійні питання: «Хто винен у самотності дітей в родинах, де батьки розлучилися?», «Конфлікт поколінь, чи небажання батьків розуміти своїх дітей?».

Великі можливості для національно-патріотичного виховання дає повість М.Гоголя «Ніч перед Різдвом». Український колорит у змалюванні соціальних верств населення (дяк, голова, коваль, молодь), фантастичні та реальні події, Різдвяні традиції  народу демонструють споконвічний оптимізм українського менталітету - віру у перемогу світлих сил над силами зла, непереможність народного духу. Здобувачам освіти пропонуємо укласти статті до Вікіпедії, пов’язані з українським побутом: назви предметів вжитку, одягу (бричка, свитка, скриня, таратайка, плахта, підкова).

Висновки. Сьогодні в школу приходять діти, чиї психологічні особливості сформувалися в умовах нового інформаційного середовища, що створилося в результаті масового поширення мобільних технологій та Інтернету, які стали доступними практично кожній дитині. Без урахування цих змін неможливо організувати ефективне навчання школяра. «Кліпове» мислення сучасного цифрового покоління, орієнтоване на фрагментарне сприйняття саме візуальної інформації, з одного боку, а з іншого – нові освітні технотренди та збільшені можливості інформаційно-комунікаційних технологій стимулюють педагогів до використання візуалізації в предметному навчанні. Таким чином технології візуалізації сприяють формуванню національно-патріотичних почуттів і культурологічної компетентності.

Література.

1.Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641.

2.Неймовірна історія про “Волинський Версаль”  www.discoverukraine.com.ua › nejmovirna-i.

3.В. Короленко й Україна | Твори з зарубіжної літературиukr-lit.com › v-korolenko-j-ukrayina.

4.Перетяга Л. Є. Дидактичні умови формування полікультурної компетентності молодших школярів :  – Харків, 2008. – 175 с.

5.Белоусова Л.И., Житенева Н.В. Дидактические аспекты использования технологий визуализации в учебном процессе общеобразовательной школы / Л.И. Белоусова, Н.В. Житенева // Інформаційні технології і засоби навчання. — 2014. — том 40. — №2. ISSN Оnline: 2076-8184. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1017.