Мета уроку: поглибити знання учнів про другорядні члени речення;
розвивати вміння визначати головні та другорядні члени у реченні, робити синтаксичний розбір речень; формувати орфографічну та пунктуаційну грамотність; удосконалювати усне та писемне мовлення учнів; виховувати культуру усного та писемного мовлення;
Укр.мова
8 клас
_________
Урок № 17
Тема: Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення)
Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення;
розвивати вміння визначати головні та другорядні члени у реченні, робити синтаксичний розбір речень; формувати орфографічну та пунктуаційну грамотність; удосконалювати усне та писемне мовлення учнів; виховувати культуру усного та писемного мовлення;
Формувати комунікативну компетентність
Тип уроку: поглиблення знань, умінь та навичок
Обладнання: мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, роздавальний матеріал (картки)
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.
Прочитати речення, виправити в них орфографічні та пунктуаційні помилки. Визначте, чи правильно визначена в поданих реченнях граматична основа. (Слайд №1)
Люди – браття, а природа - мати.
Завдання молоді - вчитися.
Поезія - це завжди неповторність.
Працювати - насолода для душі.
Синтаксис – то душа мови.
Щастя - це творити в праці.
3. Вікторина «Вірю – не вірю» (діти отримують по дві картки (червону й жовту), коли твердження правильнее, піднімають червону, неправильне – жовту.
1. За способом вираження підмети поділяються на прості і складені.
2. Простий присудок виражається дієсловом або іменником.
3. Складений дієслівний присудок складається з інфінітива і допоміжного дієслова.
4. Складений іменний присудок складається з іменної частини і прислівника.
5. Між групою підмета і групою присудка може ставитись двокрапка.
6. Якщо перед присудком є заперечна частка ні, тире не ставимо.
7. Крім іменника, іменною частиною складеного іменного присудка може бути особове дієслово.
8. У складеному іменному присудку в теперішньому часі дієслово-зв’язка зазвичай пропускається.
(Відповіді: 1 – так, 2 – ні, 3 – так, 4 – ні, 5 – ні, 6 – ні, 7 – ні, 8 – так).
4. Бесіда:
- Які ще члени речення, крім головних вам відомі?
- Яку синтаксичну роль виконують другорядні члени речення?
- Як називаються речення, у яких є другорядні члени?
Ш. Мотивація навчальної діяльності. (Слайд №3, 4)
Метод «Прес». Доведіть або спростуйте тезу.
«Слово другорядний означає менш важливий, не основний. Отже, другорядні члени речення менш важливі для вираження думок».
IV. Оголошення теми уроку. (Слайд №5)
Визначення учнями мети. (Слайд №6)
V. Опрацювання навчального матеріалу.
Вправа 132 (усно)
(Слайд № 8 - 16)
Вправа 133
Для козаків свято Покрови було найбільшим святом. Цього дня у козаків відбувалися вибори нового отамана. Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. Козаки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці.
На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят в Україні.
Козаки щиро й урочисто відзначали свято Покрови. Впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова. Козацтво, звертаючись до Богородиці, просило оберегти і заступити од ворога.
Представлення опорних схем доповідачами, узагальнення про другорядні члени речення.
Впродовж років головний девіз козацького життя – захист християнської віри.
Здавна український народ шанобливо ставився до свята Покрови.
Щорічно на Покрови Україна відзначає день народження УПА.
VI. Закріплення знань, умінь і навичок.
Зробити синтаксичний розбір речення.
І варіант – вправа 135 (3 речення)
ІІ варіант – вправа 135 (4 речення)
VII. Підсумок уроку.
- Якою була мета уроку?
-Чи досягли ви її? (Слайд №18 )
- Що нового дізналися?
- Які види робіт сподобались найбільше?
- Чи змінився ваш настрій?
(Слайд №19)
Дмитро Білоус так висловився про другорядні члени речення:
Другорядні теж важливі члени речення
Тут вони не для прикраси, не для клечання.
Часто гронами рясними в думку просяться.
Але як же з головними співвідносяться?
А підрядними зв’язками з ними зв’язані, -
це враховувати ми з вами зобов’язані.
Думку можуть (помічав це, безумовно, ти)
пояснити, уточнити і доповнити.
Поділяються, напевно, неспроста вони
на означення, додатки і обставини.
VIП. Оцінювання.
ІХ Домашнє завдання. (Слайд № 17)
1