конспект уроку "Папоротеподібні"

6 клас. БІОЛОГІЯ                                                            Дата _______________________

Тема: Папороті. Лабораторне дослідження будови папоротей. Інструктаж з БЖД

Мета:

• ознайомити учнів з особливостями будови та життєдіяльності папоротей;
• розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки; розвивати біологічне мислення, пам’ять, уяву, кмітливість, навички комунікації;
• виховувати інтерес до предмета, почуття відповідальності, взаємодії та навички роботи в групі; виховувати на основі фольклорних матеріалів зацікавленість народною творчістю та давніми традиціями.

Очікувані результати: учні мають знати загальну характеристику будови, особливості розвитку папоротей, ускладнення в їх будові порівняно з хвощеподібними і плавуноподібними; учні повинні вміти розрізняти представників папоротеподібних в природі, характеризувати й описувати окремих представників, пояснювати з біологічного погляду народні вірування, пов’язані з папоротеподібними.

Обладнання: дерево, квіти «Мохоподібні», «Хвощеподібні» та «Плауноподібні», картки «Життєвий цикл папороті», ноутбук, відеофрагмент «Розкидання спор», «Розвиток папороті з заростка».

Основні поняття: вайя, сорус, спорофіт, гаметофіт, архегонії та антеридії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування компетентностей.

ХІД УРОКУ

 Епіграф уроку:

                                                           «Все зілля від Бога, лише папороть від чорта».

М. В. Гоголь

             I.              Організаційний момент.

Сьогодні у нас знову урок,

В біологію зробимо ще один крок

Це час міркувань, наполегливий час,

Й завдання давно вже чекають на вас.

          II.          Актуалізація опорних знань.

 Дидактична гра «Ромашка»

Троє учнів виходять до дерева, на якому є квіти з зайвими пелюстками. Обірвіть зайві пелюстки на квітці так, щоб залишені пелюстки відповідали поняттю, яке записане всередині.

Учням пропонується вибрати із загальної купи пелюстків ромашок ті,що відповідають певним відділам Вищих спорових рослин і скласти ромашки «Мохоподібні», «Плауноподібні», «Хвощеподібні».

Гра «Відгадай загадку»

(Робота з учнями класу)

Він листки дрібненькі має,

Жити в лісі полюбляє,

І рости не вміє швидко,

Діточкам дає присипку. (Плаун).

Ми Новий рік дуже яскраво відзначали,

Де спори плавунів застосування мали? (Феєрверки).

Якщо рослина кореня не має,

Воду чим вона вбирає? (Ризоїдами).

Полюбляє він водицю,

На болоті звик селитися;

А якщо нема болота,

Створить сам його він згодом.(Сфагнум).

      III.          Мотивація навчальної діяльності.

Поміркуйте, про яку рослину дана загадка:

Дивна в лісі є трава – 

Не лопух, не кропива.

Коли хочуть щастя влітку

Все шукають його квітку.

Хоч півсвіту обійди – 

Того цвіту не знайти. (Папороть)

Підготовча бесіда.

Існує легенда, що папороть цвіте раз на рік, в ніч на Івана Купала. За легендою, той, хто знайде квітку папороті, може загадати будь-яке бажання, може розуміти мову будь-якого живого створіння, може бачити, де заховані в землі скарби, і здобути їх.

Але, як ви вже знаєте, папоротеподібні, як і мохоподібні, хвощеподібні та плауноподібні, належать до вищих спорових рослин.

Але ж диму без вогню не буває, і легенда, очевидно, має своє підґрунтя. Спробуємо це з’ясувати.

Отже, тема уроку — «Папороті».

       IV.          Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Розповідь учителя

Загальна характеристика папоротеподібних.

Папороті поширені фактично по всій земній кулі й трапляються в різних місцевостях, починаючи з пустель і закінчуючи болотами, озерами та солончаками. Але найбільше їх у вологих тропічних лісах. Тропічні деревоподібні папороті сягають у висоту 20 м. У гірських лісах переважають ліаноподібні папороті й епіфіти, що ростуть на стовбурах і гілках дерев. Типові папороті є рослинами вологих місць. В Україні справжнім раєм для папоротей є Карпати. Там на узліссі можна побачити густі зарості орляка, щитника. А в лісі можна зустріти адіантум, блехнум.

Особливості будови папоротеподібних.

Папороті — це вищі спорові (в основному трав’янисті) рослини, достатньо широко розповсюджені: їх налічується близько 10–15 тис. видів.

Папороть має корені, коротке стебло й листя. Корені додаткові, вони розвиваються зі стебла замість відмерлого кореня зародка. Стебло представлене коротким дерев’янистим кореневищем. Стебла багаторічні, на них щороку виростає нове листя. Точка зростання розташована на вершині кореневища, і весною з неї виходить пучок нового листя. Розмножуються папоротеподібні вегетативно, безстатево (спорами) та статевим способами.

Життєвий цикл папороті.

Розповідь учителя

Листок папороті виконує функції фотосинтезу й спороношення. Улітку на нижньому боці листка з’являються коричневі горбики — соруси (групи спорангіїв), у яких утворюються й дозрівають спори. Доспілі спори розносяться вітром, проростають, утворюючи серцеподібну зелену пластинку — заросток, який має в поперечнику 2–4 мм. Заросток прикріплюється до ґрунту ризоїдами. На нижньому його боці утворюються статеві органи: архегонії (жіночі) та антеридії (чоловічі). У них дозрівають жіночі та чоловічі статеві клітини. Запліднення відбувається за наявності вологи (дощ або рясна роса), яка затримується під заростком.

Із зиготи розвивається зародок, який має первинний корінець, стебельце та листок. Спочатку зародок прикріплений до заростка й одержує від нього поживні речовини. Потім він закріплюється в ґрунті, і з нього формується доросла рослина.

Таким чином, під час розвитку папороті відбувається чергування двох поколінь, що різко відрізняються між собою. Листкостеблова рослина, на якій утворюються спори, називається спорофітом і є нестатевим поколінням. Воно в папороті переважає. Статеве покоління — заросток (гаметофіт) — представлене невеликою зеленою пластинкою.

Формулювання загального висновку

— Папоротеподібні — багаторічні трав’янисті рослини, деревоподібні форми та ліани.

— У папоротеподібних добре розвинуті листки (вайї), що виконують фотосинтезуючу та спороносну функції.

— Мають видозмінені підземні пагони — кореневища.

— Для запліднення потрібна вода.

— У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Різноманітність папоротеподібних та їх значення.

Повідомлення учня

Найпоширенішими представниками папоротей в Україні є щитник чоловічий.

Щитник чоловічий — багаторічна папороть родини Щитникові. Росте по всій території України в листяних і мішаних лісах. Має коротке товсте горизонтальне кореневище, вайї. На листках утворюються великі округлі соруси.

Кореневище щитника чоловічого використовують для видалення з людського організму стьожкових глистів. Слід пам’ятати, що щитник чоловічий — отруйна рослина, тому лікування потрібно здійснювати лише під наглядом лікаря.

Повідомлення учня

Сальвінія плаваюча — однорічна рослина, була названа на честь італійського професора А.Сальвіні, що жив у XVII–XVIII ст. у Флоренції. Цікавим є те, що ця папороть, крім незвичайної форми, вміє плавати. На земній кулі вона досить поширена. В Україні трапляється по всій території, частіше — у басейні Дніпра, однак більше любить стоячі водойми. Якщо вийняти рослину з води, то можна побачити, що вздовж стебла донизу відростає багато волохатих білих ниток — це видозмінені листки. Коріння сальвінія не має. Для процвітання цього виду необхідна лише чиста, без промислових забруднень, вода. Восени рослини відмирають, а достиглі соруси опускаються на дно. Навесні з них виходять спори і випливають на поверхню води. Після запліднення розвиваються нові плаваючі рослини — сальвінії.

Зараз сальвінія плаваюча занесена до Червоної книги України.

Повідомлення учня

Орляк звичайний — одна з найпоширеніших папоротеподібних рослин України. Гіллясте чорне кореневище міститься на значній глибині. Воно багате на крохмаль, а листки цієї папороті мають протигнильні властивості. Кореневище застосовують у пивоварінні, для виготовлення клею. Клей із папороті не розчиняється в холодній воді, тому папір і тканина, просочені ним, не промокають і не пропускають повітря. Кореневище орляка містить дубильні речовини.

Листя цієї папороті використовують на підстилку худобі. Якість гною значно поліпшується, бо він містить багато калію.

Орляк вживають і в їжу. З молодих, ще не розкручених пагонів папороті готують страви, які за смаком нагадують спаржу. У народній медицині кореневище орляка використовують як засіб проти глистів, кашлю, золотухи, ломоти. Є відомості, що кореневище рослини містить отруйні речовини, тому користуватися ним треба обережно.

Повідомлення учня

Перші папоротеподібні утворились приблизно 400 млн. років тому. Це були переважно дерев’янисті рослини, які займали велетенські площі суходолу з вологим та теплим кліматом. У ті часи рештки папоротеподібних разом із рештками інших спорових рослин утворили поклади кам’яного вугілля. Тоді відмерлі стовбури потрапляли у воду боліт, заносились мулом та піском і не перегнивали. За сотні мільйонів років вони перетворились на кам’яне вугілля.

В Україні є великі запаси кам’яного вугілля та розвинена кам’яновугільна промисловість. Кам’яне вугілля використовують як паливо, з нього одержують горючий газ.

Папороті беруть участь в утворенні рослинних угруповань і накопиченні органічної речовини. В пластах вугілля по всій земній кулі й досі знаходять скам’янілі рештки папоротеподібних.

          V.          Рефлексія.

Лабораторне дослідження №13. Будова папоротей.

Мета: на прикладі щитника чоловічого вивчити особливості будови папоротеподібних.

Обладнання і матеріали: гербарні зразки папороті, картинки, підручник.

Хід роботи

1. Розгляньте спороносну рослину папороті. Знайдіть кореневище з коренями, що відходять від нього, листок. На нижній поверхні листка знайдіть бурі горбки — соруси.

2. Схематично намалюйте щитник. На малюнку позначте кореневище (видозмінений пагін), листки, сорус.

3. На мікропрепараті “Сорус папороті” розгляньте спорангії за допомогою мікроскопа при збільшенні у 56 разів і спори при збільшенні у 300 разів. Намалюйте побачене.

Спорангії                                               Спори

Зробіть висновки за результатами виконаної роботи.

       VI.          Узагальнення і систематизація вивченого.

Обговорення епіграфу уроку.

Вправа «Закінчи речення».

— Сьогодні на уроці я зрозумів…

— Сьогодні на уроці я навчився…

— На цьому уроці найцікавішим було…

   VII.          Підведення підсумків уроку

Сьогодні на уроці всі попрацювали добре молодці. Учні : ………….. мають такі оцінки. Ще оцінки …… .

Дякую всім за співпрацю!

VIII.          Домашнє завдання:

1.       Опрацювати параграф відповідний підручника.

2.       Дати відповіді на запитання після параграфа.