Конспект уроку «Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла» , 5 клас

Тема. Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла»

Мета.

□ Навчальна: продовжити знайомство з творчістю автора; проаналізува­ти програмні ліричні вірші; визначити їхню мелодійність.

□ Виховна: виховувати захоплення пейзажами рідної батьківщини.

□ Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне де­кламування віршів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

II.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 Вступне слово вчителя. Опрацювання біографії.

— Мова є мелодійною, бо музику можна почути скрізь. Відомий український поет Павло Григорович Тичина відрізнявся талантом перетворювати вірші на мелодію.

Його поезії мелодійні, ритмічні. їхні рядочки ллються приємною мелодією. А сам автор одночасно є поетом, художником і композито­ром. У своїй ліриці він зображує природу живою, чудовою і мелодійною: трави шепочуть, гаї шумлять, жито співає. Ці неповторні образи природи бентежать поетичну душу автора. Читаючи ці поезії, сам починаєш чути природну музику, милуватися красою довкілля.

Мальовничою, сповненою ніжної й чуйної душі, постає у віршах П. Тичини українська природа — така рідна, близька й водночас наче побачена з іншої висоти. Перші твори Тичини дуже схвально були прийняті критикою, зокрема збірка «Сонячні кларнети». Його поезія народилася з духу музики, як і в багатьох інших його сучас­ників, та музичність Тичинина — особливого типу: це не прикраса, а принцип світобачення. Саме назвою цією збірки поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла й світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою.

Винесений у заголовок книжки незвичний образ-символ соняч­них кларнетів якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Ним поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного со­нячного тепла і світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою в найуніверсальнішому її значенні.

Павло Григорович Тичина народився 23 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски. Пройшовши проби голосу, у 1900 р. став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова й одночасно навчався в Чернігівському духовному училищі. У 1907-1913 рр. — студент Чернігівської духовної семінарії. З дитинства був обдарований музично, добре співав. Ще зовсім молодим почав спілкуватися з корифеями української літератури — М. Коцюбинським, В. Самійленком. Після закінчення семінарії вступив до Київського комерційного інституту. Одночасно працював редактором газети «Рада», технічним секретарем редакції журналу «Світло» (1913-1914 рр.), помічником хормейстера в театрі М. Садовського (1916-1917 рр.). У 1917 р. став членом редколегії газети «Рада». У 1918 р. вийшла перша збірка П. Тичини «Сонячні кларнети», яка була зустрінута прихильно. У 1920 р. виходять його збірки «Замість сонетів і октав», «Плуг». У 1923 р. поет переїздить до Харкова, стає членом редколегії щомісячника «Червоний шлях». Наступного року виходить збірка «Вітер з України». У добу тоталітаризму поетові довелося вибирати між життям і поезією. Це був час жорстоких страждань та душевних зламів. У віршах П. Тичини починає з’являтися суміш нещирості й напів-вимушеності. За оптимістичними картинами радянської дійсності, що постають з його поезій, стоїть великий біль справжнього митця. До передвоєнних збірок П. Тичини належать «Чернігів» (1931 р.), «Партія веде» (1934 р.). «Чуття єдиної родини» (1938 р.), «Сталь і ніжність» (1941 р,). Під час Другої світової війни поет перебуває в евакуації в Уфі. Найбільшим здобутком цих часів є поема «Похорон друга». Найфундаментальнішим твором П. Тичини була симфонія «Сковорода», яку він писав майже протягом всього життя. Павло Григорович був дійсним членом Академії наук України (1929 р) Знав кілька мов, перекладав багато творів. Помер П. Тичина 16 вересня 1967 р. Поезія П. Тичини музична, наповнена зоровими, слуховими та іншими образами. У ній сплелася мелодія слова з музичною мелодією. У ранній своїй творчості поет — невтомний шукач нових форм поезії, експериментатор. Найбільше його цікавила проблема співвідношення раціонального та інтуїтивного, тому роль прозріння в його поезіях величезна. Поет вдається до багатозначної символіки («Золотий гомін»), важко вловимих асоціацій.

2. Робота з текстом

2.1. Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» — це по­етичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой гово­рить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, лю­бити свою батьківщину.

2.2. Читання вірша учнями.

2.4. Опишіть вірш за схемою.

«Не бував ти у наших краях!»

Тема	Відображення краси природи, працьовитість людини на теренах України
Ідея	Любов до рідної землі
Основна думка	Кожна людина — дитина свого краю
Жанр	Пейзажна лірика
Художні засоби
Метафори	«серце б’ється», «степ простягнувся»
Епітети	«блакитні простори», «весняній ночі»,
Порівняння	«могили, як гори»

2.3. Бесіда за прочитаним твором.

▼ Чи простежується у вірші розмова з вигаданим співрозмов­ником?

▼ Про що розповідає автор співрозмовнику?

▼ Як у вірші змальовує автор людину?

▼ Які почуття викликає цей вірш?

▼ Яке ставлення автора до Батьківщини?

     2.5. Слово вчителя. 

     — Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повно­ти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання до­стигаючих нив, шепіт трав.

2.6. Читання вірша учнями.

2.7. Бесіда за прочитаним твором.

▼ Чому саме «гай» П. Тичина змальовує у вірші?

▼ Який настрій переважає у вірші?

▼ Чи є у творі персоніфікація?

▼ Хто постає ліричним героєм у вірші?

▼ Як почувається автор на лоні природи?

▼ Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір?

     2.8. Опишіть вірш за схемою.

«Гаї шумлять»

Тема	Оспівування краси гаїв України
Ідея	Фантастичний вплив природи на психологічний стан людини
Основна думка	Кожна людина відчуває природний світ своєрідно
Жанр	Пейзажна лірика
Художні засоби
Метафори	«Гаї шумлять», «хмарки біжать», «дзвін гуде», «думки пряде», «шепіт трав», «мріє гай», «горить-тремтить ріка»
Епітети	«Шепіт голублячий», «іду зворушений»
Порівняння	«Купаючи мене, мов ластівку», «ген неба край — як зо­лото», «ріка мов золото-поколото», «ріка як музика»

     2.9. Слово вчителя.

     — Скажи вранці світові «Добридень!» — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає метелик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов’ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії П. Тичини «Блакить мою душу об­віяла...».

      2.10. Читання поезії учнями.

      2.11. Бесіда за прочитаним твором.

▼ 3 якими почуттями автор звертається до України?

▼ Як поет зображує у вірші природу України?

▼ До якої лірики належить вірш?

▼ Яка пора року зображена в поезії?

▼ Як ви розумієте рядки поезії «Душа моя сонця намріяла», «Душа причастилася кротості трав...»?

     2.12. Опишіть вірш за схемою.

«Блакить мою душу обвіяла»

Тема	Шанобливе ставлення до України
Ідея	Любов до рідної землі
Основна думка	Чуттєве переповнення ліричного героя до своєї Батьківщини
Жанр	Пейзажна лірика
Художні засоби
Метафори	«Блакить душу обвіяла», «душа сонця намріяла», «душа причастилась кротості трав»
Епітети	—
Порівняння	«Струмок серед гаю як стрічечка», «метелик мов свічечка»

     IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

    ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Товариша; 

Б іноземця;

Ввигаданого співрозмовника;

Г батька.

2. Який художній засіб використовує автор у рядку «На квітці метелик мов стрічечка»?

А Метафору; 

Бпорівняння;

В епітет; 

Г персоніфікацію.

3. Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

АВесна; 

Б зима;

В осінь; 

Г літо.

4. Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)

А Заробітної плати; 

Бпісні;

В їжі; 

Г сліз.

5. Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-тремтить ріка»?

АМетафору; 

Б порівняння;

В епітет; 

Г персоніфікацію.

6. Яка пора року зображена у вірші «Гаї шумлять»?

АВесна; 

Б зима;

В осінь; 

Г літо.

7. Хто виступає ліричним героєм у вірші «Гаї шумлять»?

ААвтор; 

Б  маленький хлопчик;

В парубок; 

Г батько.

8. Чим милується ліричний герой у вірші «Гаї шумлять»?

А Гаєм; 

Б річкою;

Вхмарками; 

Г травою.

9. До кого звертається автор у вірші «Блакить мою душу обві­яла»?

А Природи; 

Б світу;

В матері; 

ГУкраїни.

10. З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Хмарами; 

Б степом;

Вгорами; 

Г лісами.

11. Який вірш закінчується рядком «...як музика»?

А «Гаї шумлять»;

Б «Не бував ти у наших краях!»;

В «Блакить мою душу обвіяла»;

Г «А я у гай ходила».

12. З чим автор порівнює неба край у вірші «Гаї шумлять»?

АМузикою; 

Б золотом;

В коханням; 

Г думками.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Мальовничий образ природи у поезії П. Тичини».

2. Охарактеризуйте образ України у вірші «Не бував ти у наших краях!».

3. З якого вірша ці рядки?

 «Струмок серед гаю як стрічечка,

На квітці метелик мов свічечка».

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «П. Тичина — Орфей свого часу».

2. Охарактеризуйте образ гаю у вірші «Гаї шумлять».

3. З якого вірша ці рядки?

«Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,

Серце б’ється і б’ється в грудях!

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Настрій поезії

     П. Тичини».

2. Охарактеризуйте образ України у вірші «Блакить мою душу об­віяла».

3. З якого вірша ці рядки?

«Над нивами-приливами,

Купаючи мене,

Мов ластівку».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI.  ДОМАШНЄЗАВДАННЯ

Вивчити біографія П. Тичини. Завершити аналіз  віршів.