"Конспект уроку позакласного читання з української літератури для 6-го класу на тему "Заглянемо в гості до весни"

 

 

Всеукраїнський конкурс на кращий конспект

     уроку з позакласного читання у 5 – 9 класах

            

          Заглянемо в гості до весни

                          6  КЛАС                   

                                               Підготувала учитель

                                               української мови та                                                                                                

                                               літератури

 Зачепилівської ЗОШ

  І-ІІІ ступенів

                                                Харківської області

 

                                                            Бурбела Людмила

                                                           Василівна, спеціаліст

                                                            вищої категорії,

                                                            «Старший учитель»

 

 

Мета уроку: познайомитися з творами усної народної творчості та поезіями, у яких зображується весняна природа; вчитися виражати почуття любові до рідного краю засобами слова; вчити виразно читати поетичні рядки ; розвивати читацьку культуру учнів; виховувати любов до рідної природи, будити прагнення оберігати її.

Тип уроку: Урок позакласного читання.

Обладнання: виставка ілюстрацій до творів літератури та малюнків учнів, фонозапис, відеокліп «Весна у рідній Зачепилівці»

                        Хід уроку

Епіграф до уроку:  У зеленому намисті,

                                    Синьоока, чарівна,

                                    Стеле килими барвисті,

                                    Йде дібровами Весна.

І. Організація класу

   Мотивація навчання

   Учні декламують рядки віршів:

1.Прийди, весно, щоб знову

   Озвалися струмки,

   Щоб гай наш і діброву

   Прикрасили квітки!

 

2.Щоб нас із сонцем разом

   Будив пташиний гам.

   Як хочеться з піснями

   Лужком побігти нам!

 

3.Хай знову на світанні

   Цвітуть рясні сади.

   Зелений, любий травню,

   Скоріш до нас прийди!

4.Нехай в гаю на луках

   Росте нова трава,

   Нехай зозуля кука

   І соловей співа!

 

Звучать  у фонозаписі голоси пташок.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Слово вчителя:

У нас сьогодні незвичайний урок, адже ми завітаємо у гості до самої красуні – Весни, заглянемо у таємниці природи і побачимо, як її зображував здавна наш український народ в усній творчості, які прикмети весни помічали люди, як поети зображують цю прекрасну пору року у своїх віршах; ми повинні виявити поетів – аматорів нашого класу, вчитися виразно читати поетичні твори, ніколи не забувати, що природа – це наша друга матінка, яку треба любити, шанувати і оберігати.

 

ІІІ. Процесуально – діяльнісний етап

Слово вчителя:

Ще зимові віхоли літають,

Та весни розгін не зупинити.

І дзвінкі краплини починають

У промінні сонячнім бриніти.

Відкриваємо завісу ненароком

І зазирнемо в прекрасну пору року,

Що імення їй – Весна.

Вона тоді буває чарівна,

Коли стає зеленокоса,

Отож, загляньмо у Весну.

 

Перегляд відеокліпа «Весна у рідній Зачепилівці».

До класу заходить Весна: дівчинка у зеленому вбранні, у вінку, з кошиком квітів і говорить:

 

Вже дзвенять весняні дзвони,

Йде переможно світлий час,

І я у сонячній короні

Приходжу в березні до Вас.

Щороку і щораз однаково

В призначений для мене час

Вертаю з вирію до Вас.

 

Звучить пісня «Дівчина – весна»

Учитель:

  Діти, сама Весна згодилася сьогодні допомагати нам. Весно, а йди – но сюди та скажи, чи гарно зобразили тебе учні 6-В класу?

  Дівчина – весна відкриває дошку з малюнками про весну та ілюстраціями до літературних творів, відзначає найкращі роботи.

Учитель:

  А тепер дозвольте відкрити першу сторінку нашої книги Природи, вона має назву «Фольклорна».

(На дошці з’являється малюнок з кущем калини.)

  Діти, наш кущик калини досі не розцвів, і він дуже засмучений з цього. Давайте допоможемо калинці розцвісти. Ми вже вивчили з вами такі перлини народної творчості, як прислів’я, приказки, народні прикмети. Все це створено багатовіковим досвідом нашого народу. Недарма кажуть : кожне сільце має своє слівце. Я пропоную вам пригадати народну творчість та прикмети весни. Ваші хороші знання українського фольклору допоможуть калині, нашому національному оберегу, розцвісти.

(Діти називають прислів’я, приказки, народні прикмети, а дівчинка – весна прикрашає кущ калиновим цвітом).

Додаток 1.

Учитель:

  Як гарно розквітла наша калина! Весно, про що це говорить?

 

Дівчинка – весна робить висновок, що діти добре знають усну народну творчість та народні прикмети.

 

Як відомо, весна вдихає в живу природу, що оточує нас, нове життя. Цікаві яєчка – загадки знесла нам незвичайна качечка, і зараз ми спробуємо їх відгадати та допоможемо мамі – качці вивести качаток.

 

Дівчинка – весна дістає із свого кошика яєчка з-під  «кіндер-сюрпризів», відкриває їх і загадує дітям загадки про весну.

(А в цей час з’являється на дошці малюнок качечки з качатами).

 

Додаток 2.

 

Учитель:

  У своєму чарівному кошику Весна принесла ще квіти і хоче, щоб дівчатка сплели віночок, але лише після того, як учні відгадають загадки.

Виходять декілька учениць, яким дівчинка – весна роздає з кошика весняні квіти.

Дівчатка загадують про ці квіти загадки, а кожна відгадана квітка вплітається у частину віночка. Сплетений віночок дарують дівчині-весні як символ того, що учні добре знають опис весняних квітів і показали вправність у цьому конкурсі.

 

 

Учитель:

  Ось і прочитана до кінця наша перша сторінка уроку. Я ще раз переконалася, що ви гарно знаєте скарби народної творчості, ці цілющі джерела, що йдуть з витоків нашого народу – з його уст.

Не забувайте їх ніколи.

А зараз ми поп’ємо водички

Із поетичної кринички.

До неї завітаєм,

Секрети творчості згадаєм.

  Отже, сторінка друга має назву «Поетична», а господинею її буду я (одягаю бриль з написом «Пані Поезія»)

Покажіть свою майстерність у складанні поезії.

На дошці розміщені рядки:

• Діти, додайте загублене слово, щоб вийшли римовані рядки:

1. Весна до нас спішить –

Про це струмочок…(гомонить)

2. Вербичка невеличка

Схилилась над…(водою)

І цілий день милується

І тішиться….(собою).

Учитель:

  Весна – незвичайна пора року.  По-різному її сприймають люди. Хороший настрій підтримується красою природи, яскравою палітрою барв. У багатьох поетів весняні враження викликали натхнення – велике бажання писати, передавати свої думки й почуття на папері.

Назвіть поетів, які писали про весну. Виразно прочитайте вірші, які ви приготували.

Додаток 3.

Підсумок вчителя по продекламованих віршах. Попереднє оцінювання.

 

 

 

Учитель:

  Діти, а може хто з вас зробив власні перші кроки назустріч поезії й написав свій вірш про весну.

Виразна декламація аматорських віршів. Оцінювання учнів.

Додаток 4.

 

 ІV. Підсумок уроку.

Слово вчителя:

  Я думаю, що сьогоднішній урок нікого не залишив байдужим, адже ми вчилися не тільки відшукувати перлини усної народної творчості і поезії та виразно їх читати, а побачили, яка красива наша матінка-земля, яка вона нам рідна, необхідна.

  А для цього ми повинні її любити, шанувати і берегти.

  І не час від часу, а щодня, щохвилини, щомиті. Тоді і квіти та трави нам будуть вклонятися, і сонечко любо посміхатися, і життя стане радісним.

  Діти, бережіть матінку – природу, бо це наше найдорожче багатство, яке дає нам здоров’я і життя.

 

Любіть травинку і тваринку,

І сонце завтрашнього дня,

Вечірню в попелі жаринку,

Шляхетну інохідь коня.

 

           Підсумкове   оцінювання учнів.

 

V.Домашнє завдання:

Дати розгорнуту відповідь на питання:

Які таємниці природи відкрила мені весна?

 

Додаток 1.

 Усна народна творчість.  Народні прикмети.

 

• А весняночка на весну каже: «Кидай сани, бери віз та поїдем по рогіз».
• Весна багата водою.
• Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
• Весна днем красна.
• Весна — наші отець і мати: хто не посіє, не буде жати.
• Проспиш весною — заплачеш зимою.
• Весна красна квітками, а осінь пирогами.
• Весна кличе в поле.
• Весна не зима – не на піч, а в поле збирайся.
• Весна – наша отець і мати: хто не посіє, не буде збирати.
• У весняну погоду і смутний веселим буває.
• У поле вирушай,  козаче, вже весна соком плаче.
• У березні вже щука-риба може хвостом лід розбити.
• Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
• Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.
• Март усіх місяців варт.
• У березні не байдикуватимеш - восени і на зиму до столу матимеш.
• У березні сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.
• Від березневих дощів земля квітне.
• Березень невірний: то сміється, то плаче.
• Марцеві хвилі — сім змін на день.
• Що марець не випече, то цвітень висіче.
• Квітневий день рік годує.
• Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.
• У квітні ластівка день починає, а соловей — кінчає.
• У березні поскавчи, а в квітні пограй, то не їстимеш коровай.
• Березневий дощ тішить квітень, а квітневий — людей.
• Квітень — переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
• Квітень – з водою, а травень – з травою.
• Травень ліси одягає – літа в гості чекає.
• Май-розмай дощами нагадай.
• Травневий дощ, як з грибами борщ.
• У травні пня вбери, то красним буде.
• Бува погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.
• Коли теплий і мокрий май, то росте жито, наче гай.
• Травнева роса краще вівса.
• Весна ледачого не любить.
•   Весняний день рік годує.

Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі. 
Ранні ластівки - щасливий рік. 
Сині хмари - на тепло. 
Сій вчасно - вродить рясно. 
Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає. 
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май-буде 
Травневий дощ все одно, що з грибами борщ. 
У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне. 
Уночі тріщить, а вдень плющить. 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Загадки про весну

 

1. Тане сніжок, квітне лужок, день прибуває, коли це буває? 2. Зійшли сніги, шумить вода,    Земля вже квіти викида.    Буяє травка молода,    Все мертве оживає.    Коли, діти, це буває?   3. Прояснилось наверху, і земля стоїть в пуху. 4. Я пробуджую поля,     Небеса і ручаї     Та заквітчую гаї.     І усякий мене зна...     Відгадали? Я... 5. Привітанням журавля     Я пробуджую поля,     Небеса і ручаї     Та заквітчую гаї.     Відгадали, хто вона,     Ця красуня чарівна? 6. У лісах струмки пустила,     Землю травами встелила.     Перші квіти принесла.     Чарівна моя… 7. Тільки сонечко пригріло –     І розтанув килим білий.     Клен радіє: певно, зна –     В гості йде до нас … 8. Клюк! Клюк! Співа струмок,     Біжить з-під шапки снігу.     Ріка ламає кригу.     То йде ясна до нас …

Додаток 3

         Вірші про весну

ЖУРАВЛІ
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.

Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.

А здаля вже крався лис...
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.

У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.

Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.
                 О. Олесь

 

Так починається весна
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
          А. Костецький

 

  Вербові сережки

 

Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.

                   Ліна Костенко

 

 

 

 

Давня весна

 

Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!

Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.

Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».

Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.

Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.

                         Леся Українка

 

 

 

 

 

Весна

Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить - з-під землі
Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю -
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе -
Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька -
У сережках вся берізка,
До верби підійде - ба! -
В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
До блакитного простору -
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!

     Наталя Забіла

 

Квітень

Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.

            Наталя Забіла

 

 

   Додаток 4

Вірші учнів 6-Б класу

                       Весна

Хай дарує Вам сонечко ніжне тепло,

Щоб завжди навкруги все раділо й росло!

Щоб, мов квіти яскраві в домашнім садочку,

Утішали матусь їхні крихітки-дочки!

                                                         Махиня Дарина

 

                   Весна

Розквітають перші квіти –

Підсніжники, біліють на землі.

Розпускаються китиці вербові,

Біжать веселії струмки.

І на подвір’ї грають діти

Не в сніжки, а у м’ячі.

Ніде не знайдеш ти сніжинки,

Вона розтанула ураз –

З приходом першого проміння,

З веселим сміхом дітвори.

Тепер весна у нас панує,

Дарує радість, блиск в очах.

                                     Ігнатко Анастасія

 

 

 

 

             Рання весна

Прийшла весна.

Прийшла, загомоніла,

Принесла квітучий сад.

 Та вітер теплий і дзвінкий,

Мов стрічка по щоці.

Яка весела й ніжна

Весна,

 бруньки позацвітали.

Яка красива і ясна,

Чудова та дзвінка!

                           Бурбела Даніїл