Конспект уроку + Презентація "Л.Костенко "Крила"

Урок №

Клас: 7 клас

Предмет: українська література

Дата: 13.02.2018 р.

Вчитель: Давідчук Алла Олегівна

Тема: Ліна Костенко. «Крила».

Творча тема: «Крилатим ґрунту не треба».

Мета: продовжувати ознайомлювати семикласників із особистістю Ліни Костенко на прикладі її творів, зокрема вірша «Крила»; розвивати вміння декламувати вивчений напам’ять вірш; удосконалювати навички виразного читання, аналізу поезії за алгоритмом, роботи із текстом поезії (пошук композиційних елементів, трактування образів-символів, аналіз художнього обрамлення тощо); сприяти зацікавленню декламаторським та акторським мистецтвом, творчістю Богдана Ступки; виховувати повагу до творчості Ліни Костенко, тонке відчуття поетичного слова, сприйняття прихованих образів-символів.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок-мозаїка настроїв.

Форми роботи: колективна, індивідуальна.

Методи та прийоми: слово вчителя, «Тривожна валіза», робота у зошитах, виразне читання, проблемне питання, евристична бесіда, «Біографічна мозаїка», робота з текстом, робота з підручником, «Фразеологічна мозаїка», «Літературна мозаїка», перегляд відеоролика, «Мозаїка поглядів», взаємооцінювання.

Обладнання: підручник, портрет Л.Костенко, мультимедійний проектор (відео+презентація), картки взаємооцінювання, картки для техніки «Літературна мозаїка», «Пам’ятка для декламатора», «Алгоритм аналізу поезії», епіграф.

Міжпредметні зв’язки: кіномистецтво, мовознавство.

Внутрішньопредметні зв’язки: усна народна творчість, літературознавство, риторика.

Епіграф:

 Для мене лиш той край є найкращим,

Де виросли крила мої.

Ліна Костенко

 

Перебіг уроку

І.Організаційний етап.

1.Привітання

Щоб підвищити культуру,

Ми вчимо літературу.

Кожен твір – мистецтво слова.

Для людини це – основа.

2.Слово вчителя

Коли я буду навіть сивою,

і життя моє піде мрякою,

а для тебе буду красивою,

а для когось, може, й ніякою.

А для когось лихою, впертою,

ще для когось відьмою, коброю.

А між іншим, якщо відверто,

то була я дурною і доброю.

Безборонною, несинхронною

ні з теоріями, ні з практиками.

і боліла в мене іронія

всіма ліктиками й галактиками.

І не знало міщанське кодло,

коли я захлиналась лихом,

що душа між люди виходила

забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,

я просила в цьому сторіччі

хоч би той магазинний мінімум:

— Люди, будьте взаємно ввічливі! —

і якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя,

люди, будьте взаємно красивими!

 

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.Цілепокладання.Повідомлення теми уроку.

1.Тривожна валіза

Завдання: сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо працювати над знайомством із особистістю Ліни Костенко, вивченням її творчого доробку. Для цього нам сьогодні потрібні будуть певні знання, вміння та навички. На дошці ви бачите арсенал нашої тривожної валізи, у якій дуже багато різних потрібних речей, але не всі їх ми візьмемо із собою на урок. Будь ласка, швидко перегляньте, що ми маємо, та визначте, що нам найбільше потрібно.

• детальна біографія поетеси;
• короткий аналіз особистісних якостей авторки;
• алгоритм аналізу епічного твору;
• алгоритм аналізу ліричного твору;
• текст поезії;
• навички виразного читання;
• знання художніх засобів;
• знання сюжетних та композиційних елементів твору.

2.Робота у зошитах

Завдання: запишіть у зошити число, вид роботи та тему уроку.

Тринадцяте лютого

Класна робота

Ліна Костенко. «Крила»

 

ІІІ.Актуалізація опорних знань

1.Слово вчителя

 Перед тим, як продовжити роботу із творчим доробком Ліни Василівни, доречним вважаю пригадати кілька фактів із її життя та творчого шляху, які допоможуть сьогодні більше розкрити особистість поетеси. Ліна Костенко досить замкнена для оточення і рідко охоче розповідає про своє життя. Частіше за все можна почути від неї у відповідь: «Із моїх творів можете дізнатися про мене все, що вас цікавить». Що ми зараз і спробуємо зробити.

2.Біографічна мозаїка

Завдання: потрібно прочитати цитати із віршів поетеси і спробувати пояснити, як це характеризує авторку:

1. Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться,

У мене жодних претензій нема

До Долі – моєї обраниці.

/Ліна Костенко свідомо обрала шлях красного письменства, добре розуміючи, по-перше, що місце жінки й так досить хитке, по-друге, що утверджуватись як письменниця їй доведеться у один із найвищих періодів становлення української державності, по-третє, що неприбуткова, важка і виснажлива щоденна і щохвилинна праця/.

2. Мій перший вірш написаний в окопі,

На тій сипкій від вибухів стіні,

Коли згубило зорі в гороскопі

Моє дитинство, вбите на війні.

/Ліна Василівна народилась у 1930 році. У 11 років вона заглянула у вічі війні. У цьому ж віці вона пише перший свій поетичний твір/.

3. Митцю не треба нагород,

Його судьба нагородила.

Коли в людини є народ,

Тоді вона уже людина.

/Свого часу Ліна Василівна отримала звання «Герой України». Однак відзнаку так і не отримала її, оскільки нагороду вручала людина, чиї політичні та світоглядні позиції поетеса не підтримувала: «Політичної біжутерії не ношу»/.

4. Є вірші – квіти.

Вірші – дуби.

Є іграшки – вірші.

Є рани.

Є повелителі і раби.

І вірші є – каторжани.

/Усі вірші, як і люди, є абсолютно унікальними. Кожен із них наповнений своїм глибинним змістом. Ліна Василівна вважає, що серед прочитаних та написаних віршів є такі вірші, які схожі на квіти (кольорові і запашні), дуби (міцні і незворушні), іграшки (легкі, веселі, різноформенні), рани (важкі і болючі, бо нагадують про щось болюче і гірке), повелителі (сильні та могутні, які ведуть за собою народи та цілі покоління), раби (написані за чиїмсь замовленням, на догоду комусь), каторжани (за ці вірші автори були приречені на довгі страждання).

5. Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

Не бійся смутків, хоч вони як ліки.

 Людині бійся душу ошукать,

 Бо в цьому схибиш – то уже навіки.

/Кожній людині властиво помилятись, тому помилки – це природна річ у житті кожного. Цього не потрібно боятись. Боятись потрібно зробити комусь боляче, образити, оскільки слова образ залишаться на все життя/.

6. Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

/Світ змінюється, смаки, пріоритети – річ змінна та непостійна. Щось забувається, щось змінюється або замінюється. Лише поезія – безсмертна у роках і віках/.

7. Для мене лиш той край є найкращим,

Де виросли крила мої.

3.Бесіда

• Про які крила йдеться в цитаті?
• Чи може людина мати справжні крила?
• Які ці крила?

 

ІV.Вивчення нового матеріалу. Поглиблення набутих знань

1.Слово вчителя

Ліна Василівна пропонує своє бачення того, чи є крила у людини.

2.Декламація вчителем

А й правда,

крилатим ґрунту не треба.

Землі немає,

то буде небо.

Немає поля,

то буде воля.

Немає пари,

то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...

А як же людина?

А що ж людина?

Живе на землі.

Сама не літає.

А крила має.

А крила має!

Вони, ті крила,

не з пуху-пір’я,

а з правди,

чесності

і довір’я.

У кого – з вірності

у коханні.

У кого – з вічного

поривання.

У кого – з щирості

до роботи.

У кого – з щедрості

на турботи.

У кого – з пісні,

або з надії,

або з поезії,

або з мрії..

Людина нібито не літає...

А крила має.

А крила має!

3.Бесіда

• З ким лірична героїня порівнює людину? Чому?
• З чого людські крила? Зацитуйте текст.
• Чи у кожної людини є ці крила?
• Яким є життя людей, які не мають крил?

4.Робота із підручником

Завдання: розгорніть С.204, зверніть увагу на заувагу. Що символізують крила у світовій культурній традиції?

Крила – символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й упевненості.

У греків крила – символ любові та перемоги. Давньогрецький філософ Платон вважав крила символом розуму.

Завдання: запишіть у зошит кілька трактувань цього символу.

5.Фразеологічна мозаїка

В українському фольклорі є низка фразеологізмів, у яких фігурує образ крил. Спробуймо їх пояснити.

Завдання: маєте перед собою фразеологізми та їхні тлумачення. Шляхом встановлення відповідності їх потрібно попарно поєднати між собою:

• виростають крила;    відчувати приплив сил;
• як на крилах;     перебувати у піднесенні;
• взяти під своє крило;    захистити, опікуватись;
• давати крила;     викликати впевненість;
• обламувати крила;    позбавити мрій, прагнень;
• опустити крила;     втратити впевненість;
• обпалювати собі крила;   зазнавати невдачі;
• складати крила;     відмовитись від чогось;
• підрізати крила;     позбавити можливості.

Завдання: складіть із одним фразеологізмом на вибір речення, запишіть речення у зошит.

6.Літературна мозаїка

Завдання: кожен із вас має картку із певною інформацією. За ланцюжковим принципом кожен зачитує інформацію на картці. Потім маємо з’ясувати, що об’єднує ці відомості.

• тезка найвідомішого гетьмана, під чиїм проводом відбулась Національно-визвольна війна;
• у кіно зіграв близько 100 різних ролей, а на сцені театру – більше 100;
• актор кіно та театру;
• його син Остап та внук Дмитро також обрали акторську професію;
• прізвище цієї людини співзвучне із назвою товстостінного посуду, у якому за допомогою товкача подрібнюють різні продукти.

7.Перегляд відеоролику, де вірш Л.Костенко «Крила» декламує Богдан Ступка.

8.Аналіз поезії за алгоритмом

Алгоритм аналізу поезії

Автор: Ліна Костенко.

Рід літератури: лірика.

Вид літератури: філософська лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Тема: роздуми ліричної героїні про сенс життя та місце в ньому людини.

Образи-символи: крила.

Римування: паралельне.

Художні засоби:

• антитеза: «землі немає, то буде небо»;
• алітерація: «Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари»;
• риторичні питання: «А як же людина? А що ж людина?»;
• риторичний оклик: «А крила має!»;
• паралелізм: у пташки крила з пуху-пір’я, а у людини – з правди, чесноти і довір’я;
• алегорія: узагальнений образ, у сприйнятті якого ми розуміємо перенесення на реалії життя; вживається у переносному значенні;
• метафора: «правда пташина»;
• епітет: «вічного поривання»;
• повтор: «А крила має. А крила має!».

9.Мозаїка поглядів

Завдання: декламування поезії Л.Костенко «Крила» напам’ять, визначення кращого декламатора.

Пам’ятка для декламатора

• інтонація – ________________________________
• чіткість та виразність – ______________________
• темп (швидкість) – __________________________
• емоційність – ______________________________
• міміка та жести – ___________________________
• загальне враження – ________________________

 

V.Підсумки уроку

1.Проблемне питання

Завдання: дайте відповідь на питання: «Чому, на вашу думку, «крилатим ґрунту не треба?»?

/Якщо людина духовно багата, сповідує всі ті цінності, на які звертає увагу поетеса, то відповідно вона має крила і ніякі труднощі її не страшні/

 

VІ.Рефлексія. Оцінювання

1.Взаємооцінювання

Завдання: оцініть свою роботу та роботу своїх однокласників на уроці.

 

VІІ.Домашнє завдання

1. Підготувати 1 вірш Л.Костенко (на вибір) для виразного читання.
2. Написати міні-твір «Коли у мене виростають крила».

 

1.Слово вчителя

Вже почалось, мабуть, майбутнє. 

Оце, либонь, вже почалось… 

Не забувайте незабутнє, 

воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне, 

не загубіться у юрбі. 

Не проміняйте неповторне 

на сто ерзаців у собі!

Минають фронди і жіронди, 

минає славне і гучне. 

Шукайте посмішку Джоконди, 

вона ніколи не мине.

Любіть травинку, і тваринку, 

і сонце завтрашнього дня, 

вечірню в попелі жаринку, 

шляхетну інохідь коня.

Згадайте в поспіху вагона, 

в невідворотності зникань, 

як рафаелівська Мадонна 

у вічі дивиться вікам!

В епоху спорту і синтетики 

людей велика ряснота. 

Нехай тендітні пальці етики 

торкнуть вам серце і вуста.