Конспект уроку+ презентація Українська Революція, Голодомор 32 - 33 рр

 

Тема: Новітня Україна: на шляху до державної незалежності.

Українська революція 1917-1921 рр., Голодомор 1932-33 рр.

Мета: познайомити учнів з подіями в Україні XX ст.: утворення УНР, злуки УНР і ЗУНР,  героїзм студентів у бою під Крутами; розглянути початок розгортання державотворчих процесів; формувати навички роботи з візуальними та писемними джерелами; виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності.

Пам’ятки і пам’ятники України для навчальної роботи: пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ), пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.),Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ)

Основні дати:

1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;

29 січня 1918 року – бій під Крутами

 22 січня 1919 року- злука соборність УНР і ЗУНР

1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;

Підручник Вступ до історії України 5 клас Щупак

Тип уроку Комбінований

Хід уроку

1. Орг момент 5 хв
2. Актуалізація опорних знань. Диктант 7 хв

Диктант

«Київська Русь, Козацька Україна»

1. Засновник Києва:

А.Олег   Б.Кий    В. Ігор    Г.Володимир

2. Перший князь Київської Руси:

А.Олег   Б.Ярослав    В. Ігор    Г.Володимир

3. Це князь-воїн, все життя провів в походах:

А.Святослав   Б.Ярослав    В. Олег    Г.Володимир

4. Хреститель Київської Русі:

А.Святослав   Б.Ярослав    В. Олег    Г.Володимир

5. Хрещення Київської Русі відбулося:

А.882р   Б.988р    В. 1187р

6. Цей гетьман заснував першу Січ на о.Хортиця на Запоріжжі:

А. П.Конашевич-Сагайдачний  Б. Б.Хмельницький 

 В. Д.Байда Вишневецький    Г. Г.Кондратьєв

7. Цей гетьман очолив національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої:

А. П.Конашевич-Сагайдачний  Б. Б.Хмельницький 

В. Д.Байда Вишневецький    Г. Г.Кондратьєв

8. Початок національно-визвольної війни українського народу:

А. 1648   Б.988    В. 1187

 

 

 

 

 

 

 

Розгадайте ребуси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

Мотивація

На минулому уроці ми з вами ознайомилися з періодом козацтва та з подіями національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 рр під проводом Б.Хмельницького, вході якої козакам вдалося створити Українську  державу – Гетьманщину. Але під тиском обставин цій державі не судилося довго бути. Уже через декілька років територія України знову була розділена між іншими державами, більшу частину отримала Річ Посполита і Московська держава.

Але український народ не полишав надію про незалежність.

Сьогодні ми поговоримо про події ХХ століття- новий етап у боротьбі за незалежність. Запис теми уроку Слайд  9

Мета нашого уроку Слайд 10

: познайомити учнів з подіями в Україні XX ст.: утворення УНР, злуки УНР і ЗУНР,  героїзм студентів у бою під Крутами; розглянути початок розгортання державотворчих процесів; формувати навички роботи з візуальними та писемними джерелами; виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності.

Слайд 11

Давайте розглянемо з вами епіграф до нашого уроку

Це слова відомого громадського діяча, адвоката, публіциста Миколи Міхновського

Про що говориться у вірші?

4. Вивчення нового матеріалу

Перенесемося в  ХХ століття

Слайд  12

Початок ХХ століття – перша світова війна 1914-1918 року. У роки війни Україна опинилася по два ворогуючи фронти: (робота з картою)

західні землі належали Австро-Угорщині, Наддніпрянщина – Росії.

Робота с текстом підручника ст 106

Прочитати текст і дати відповіді на запитання

- Які бувають наслідки війни?

Слайд 13

Смерть  людей, руйнації, занепад господарства.

- Що може спонукати багатьох людей одночасно прагнути змін?

Слайд 14

Страждання,відчай і зневіра змушують людей виступити проти існуючої влади.

Слайд 15

Прагнення людей до змін в ході боротьби – революція (поворот, корінні зміни), запис в зошит.

У 1917 р. в Україні розпочинається революція, яка триває до 1921 рр.

Слайд 16

Робота з візуальними джерелами:

Роздивіться ілюстрацію: Що може об’єднувати таку велику кількість людей?

Чого вони вимагають?

Слайд 17

Коментоване читання

Коли 1917 р. у столиці Російської імперії Петрограді (нині Санкт-Петербург) було повалено владу царя, українські партії та громадські організації створили Українську Центральну Раду. Очолив її Михайло Грушевський. Центральна Рада обрала український уряд - Генеральний секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком. У листопаді того самого року було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). Події тих буремних років історики називають Українською революцією.

Слайд 18

Незабаром становище в Україні загострилося через війну з урядом більшовиків, що прийшли до влади в Росії. В умовах війни довелося не стільки впорядковувати внутрішньодержавне життя, скільки дбати про оборону. У грудні 1917 р. у Харкові більшовики проголосили Україну Радянською республікою і створили свій уряд. Під прикриттям цього уряду війська більшовиків захопили Лівобережну Україну й почали наступ на Київ. За тих обставин Центральна Рада 9 січня 1918 р. ІV універсалом проголосила незалежність УНР.

Слайд 19

29 січня 1918 р. поблизу селища Крути, на залізничній станції, за 130 кілометрів на північний схід від Києва відбувся бій. Більшовицьким військам протистояло близько 520 вояків - здебільшого київських студентів і гімназистів, які мали на озброєнні 16 кулеметів та одну гармату. Росіяни переважали вдесятеро, мали бронепотяг та артилерію.

 Українська молодь проти 5000 професійного ввійська зустрілися на станції Крути.

29 січня приблизно о 9 год розпочався бій. Загони українських військових мали затримати якомога довше армію більшовиків від наступу на Київ. Протрималися 5 годин, з великими втратами, закінчились набої, відступаючи підривали колії. Забравши вбитих і поранених, українське військо відступало. У сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний звід (близько 30 осіб). Відступаючи в сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту більшовиками. За свідченнями очевидців, зі 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу  перед розстрілом перший почав співати, а  решта студентів підтримали спів.

Гімн України

Попри героїзм і завзяття українські вояки не мали шансів на успіх. У сум’ятті битви, коли більшовики вже оволоділи Крутами, один студентський загін відірвався від своїх і потрапив у полон. Усіх їх було розстріляно. Цих героїв поховали на Аскольдовій могилі, а на їхню честь Павло Тичина написав вірш:

 На Аскольдовій могилі

 Поховали їх

Тридцять мучнів українців,

 Славних, молодих...

8 лютого більшовицькі війська захопили Київ.

Слайд 20

Бурхливо розгорталися події і в західноукраїнських землях. У жовтні 1918 р. у Львові було створено Українську Національну Раду, а 1 листопада її збройні загони взяли владу. 13 листопада було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). 22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення з луки (об’єднання) ЗУНР та УНР. Тож той день увійшов в історію як День Соборності України.

Слайд 21

Робота з історичними документами

Висновки про Українську Революцію та М. Грушеського

Робота з історичним документом

1. «Грушевський уже 27 березня прибув до Києва, і з його прибуттям український рух у Києві зразу відчув досвідчену й авторитетну руку свого керманича. Ніхто в той момент не підходив більше для ролі національного вождя, як Грушевський, ніхто навіть і рівнятися не міг із ним авторитетом й тією повагою, якою оточувало його все українське громадянство» (Дмитро Дорошенко).

Чим, на вашу думку, можна пояснити великий авторитет М. Грушевського?

_______________________________________________________________________

2. «1 квітня 1917 р. Центральна Рада організувала цю маніфестацію з метою зробити підсумок українських сил у столиці України. Усе свідоме національне українське громадянство вийшло в той день на вулиці Києва. На Софійській площі було влаштовано велике народне віче, на якому виступали з промовами визначні українські громадські діячі. Від імені Центральної Ради промовляв М. Грушевський. Старий, з великою срібною бородою, - живий символ незламної волі українського народу до національного відродження, професор М. Грушевський виступав у перших рядах маніфестантів» (Павло Христюк).

Як символузує автор статті М. Грушевського?

3. Сучасник подій про М. Грушевського: «Пам’ятаю цю залу, переповнену молодою, чужою мені і настроями, і говіркою юрбою. Пам’ятаю сиву голову професора М. Грушевського, який сидів у центрі за столом президії. Пам’ятаю його магічну владу над усією цією незграбною аудиторією. Досить було йому піднести руку з квіткою білої гвоздики, що прикрашала стіл, і зала вмовкала...».

Як сучасник, ім’я якого не вказано, оцінював вплив М. Грушевського? Чи належав він до його прихильників? Як про це сказано в джерелі

Слайд 22

Роздивіться ілюстрацію -  пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ):

за що людині встановлюють пам’ятник? кому встановлено даний пам’ятник? що ви знаєте про цю людину?

Пам'ятник Михайлу Грушевському,  розташований поряд зі спорудами, з якими були пов'язані життя та діяльність. Це університет, де в 1917–1918 роках діяли Українська Центральна Рада і українські політичні партії, відбувалися важливі події політичного і державного значення доби Української революції.

Михайло Грушевський– це вчений світового рівня

Його перу належать близько двох тисяч праць з історії,  літератури, етнографії, фольклору. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії України — Руси”

Саме М.Грушевського було обрано головою ЦР.

Незважаючи на важки кроки до незалежності України, більшовики за підтримки робітників перемогли і захопили владу.  У 1922 році Україна ввійшла до складу Радянського Союзу. І хоча Україна втратила свою незалежність, революційні події вплинули на наступні покоління українців.

Слайд 23

 

Далі, в історії нашої держави відбулася чи не найжахливіша подія, трагедія для всього українського народу: голодомор 1932-33 років. Впродовж ХХ століття голод в Україні був тричі: 1921-1923 роки, 1932-1933 роки, 1946-1947 роки. Під час цих трагічних літ загинуло щонайменше 10 мільйонів людей. 

Слайд 24

Але голодомор 1932-33 років- це заплановане масове знищення українського народу, геноцид,  радянським урядом з метою викорінити незадоволених владою і зробити народ покірним.

Люди гинули сотнями, тисячами: чоловіки, жінки, діти пухли від голоду і вмирали.

Робота з візуальним джерелом.

 На знак пам'яті про загиблі життя мільйонів українців, 2009 року в Києві засновано музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні».

 Пам’ятний знак Жертвам Голодомору, Суми(р-н Автовокзалу)

Пісня «Свіча О.Білозір

Підсумок уроку.

Підводить вчитель. Перша половина 20 ст. була складною і насиченою подіями: українська революція 1917-1921 рр., героїзм студентів під Крутами, акт злуки УНР і ЗУНР. Це початок розгортання державотворчих процесів на шляху до незалежності.

Про утворення незалежної України ми поговоримо на наступному уроці.

 

 

 

 

 

 

 

Д/З.

Прочитайте оповідання, побудоване на фрагментах свідчень очевидців із книжки «33-й: голод», і дайте відповіді на запитання до нього. Ознайомтеся з правилами опрацювання історичного оповідання.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІСТОРИЧНИМ ОПОВІДАННЯМ

1. Спочатку прочитайте оповідання мовчки, обмірковуючи, якому історичному періоду та яким подіям чи постатям воно присвячене.

2. Визначте, яка історична інформація (про якого історичного діяча або які події) лежить в основі оповідання, а що в ньому є вимислом авторів.

3. Поміркуйте, яку історичну інформацію допомагають зрозуміти вигадані деталі, герої, обставини.

4. Прочитайте оповідання ще раз відповідно до завдання вчителя (за ролями, частинами, вибірково, ланцюжком).

5. Дайте відповіді на запитання до оповідання.

 6. Порадьтеся з однокласниками з приводу прочитаного. Що сподобалося в оповіданні? Як його можна проілюструвати? Влаштуйте конкурс на кращий сюжет малюнка за оповіданням.

 

ЧЕРВОНА МІТЛА

- Тату, а хто оті чужі люди, що наїхали до нашого села? - ледь чутно шепотів Василько, смикаючи батька за руку. - Бабуня казали, що прилетіли вони на червоній мітлі й вимітатимуть нею наш хліб. Батько мовчав. Навколо було тихо й моторошно. Хлопчик, пам’ятаючи батькове застереження, не наважувався спитати ще раз. І собі замовк. Так, обминаючи стежки, через чагарі й вибалки дісталися вони старого лісу. Проте й тут треба було пильнувати. Бо, як і в полі, можна натрапити на озброєного сторожа: береже від народу всенародну власність. Василько бачив таких охоронців. Одразу за селом, де раніше був і їхній наділ, починався колгоспний лан. Якраз біля їхнього колишнього поля височів грубезний дуб. Та то раніше він був просто дубом, що давав перепочинок від спеки натомленим жниварям. Тепер він став сторожовою вежею. Лихі дядьки, що наїхали бозна- звідки, влаштували в зеленому верховітті засідку, з якої спостерігали за полем: чи не йде часом хтось збирати недозбирані колоски. Коли ж з’явиться поблизу чи старий, чи малий - починають, регочучи, стріляти з рушниць. Світало. Дерева, скинувши останнє листя, кістлявими руками торкалися холодного неба. - Оце вже й зима, - тихо та якось сумно проговорив батько. - Як же ви без мене перезимуєте? - А ви не їдьте, тату, - озвався Василько. - Не можна, сину. Ти ж бачиш, що в селі коїться. Врожай забрали, та люди кажуть, що буде ще гірше: вимітатимуть усе, аби виконати план. - А що то за план? - Бог його святий знає. Тільки чув, що говорять оті активісти: «Куркуль, давай план державі!». - А ми хіба куркулі? - Зроду не були, а тепер стали. Де тим куркулям на нашому безземеллі взятися. Але ж викинули твого дядька Степана, маминого брата, з хати. Й сказали - куркуль. А той куркуль має десятеро дітей і сам аж чорний од каторжної роботи. Ет! - батько з серцем вдарив палицею об землю. - Чи є десь правда на світі? - Тату, а в школі кажуть, що в колгоспі не буде куркулів і не буде бідних. - А хто ж буде? Старці? Цілий рік працювали люди на той колгосп, заробляли трудодні, що на них обіцяли давати зерно. Де ж той хліб? І з чим зимувати некуркулям і небідним колгоспникам? Ще й сніг не випав, а колгоспниця тітка Одарка бігає позичати в сусідів борошно, бо нема чим дітей годувати. Ех, колгосп... Ну от і прийшли. Батько озирнувся. Підійшов до дуплястого напівзгорілого дерева. - Ось вона - лісова комора. Дивись, бережи її, Васильку. У ній - наш порятунок. Небагато тут харчів: мішечок пшона й півмішка греч

118

Історія України в пам’ятках • РОЗДІЛ 4

ки. Та як буде сутужно - знадобиться й це. Більшого я не міг вигадати, щоб подбати про вас. Хіба ж думалося, що цими мозолястими руками, - батько гірко всміхнувся, - доведеться ховати зароблене. Залишаєшся, сину, за старшого. Допомагай мамі й піклуйся про сестричок. Василько пригорнувся до батька. По щоках в обох текли сльози. Чи побачаться ще? Раптом десь хруснула гілка. За мить - знову шурхіт. А далі - загавкав собака, почулися голоси: «Шукай-но тих куркульських злодіїв». Регіт. Постріл. Залементував пес. Іще й іще постріли. І на галявині, заходячись гавкотом, опинився головний колгоспний сторож, чорний, мов тільки-но з пекла, вовкодав Полкан. Василькові здалося, що пес от-от вхопить його за горло й розірве на шматочки. Не пам’ятаючи себе зі страху, він голосно скрикнув. Коли отямився, батько тримав його на руках, міцно притиснувши до себе. Просто перед ними стояв сільський активіст Федько. А з ним два широкоплечі зайди з рушницями. Всі троє реготали. - Що це ти, Петре, так рано робиш у лісі? - хитро всміхаючись, поцікавився Федько й підійшов до дуплястого дерева. У руках активіст тримав довгу металеву палицю з загостреним кінцем - щуп. Подейкували, що позичив того щупа Федькові сам дідько, бо не було в селі такої схованки, якої не викрило б його лихозвісне знаряддя. Штрикав ним Федько наосліп під стріху, у копиці торішньої соломи, у купи гною - і скрізь знаходив прихований селянами харч. Тепер цей щуп порпав затрушене листям дупло. - Є! - переможно гукав активіст до своїх помічників, що вже взяли під варту батька із сином. - Не втаїш від більшовицького ока! Опівдні заарештованих під прицілом гвинтівки привели до села. У дворі сільради хлопчик востаннє поцілував батька. Наступного дня він прибігав туди із сестричками, щоб і вони попрощалися з татусем, якого оті зайди назвали ворогом народу. Але Федь- ко-активіст прогнав дітей, пригрозивши спустити Полкана. ...Сипався перший сніг. Був грудень 1932 р. По селах мела червона мітла, за якою надходили голод і смерть. Оксана Данилевська

1. Чим був зумовлений голод в Україні 1932-1933 рр.? 2. Які особливості життя українських селян, що про них довідалися з тексту пункту, відбито в оповіданні? Які деталі, описані в оповіданні, свідчать про умисний характер голоду 1930-х років в Україні? 3. Як ви думаєте, чому інформацію про масштаби Голодомору в Україні за радянських часів приховували?

 

 

 

Пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ)

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.)

 

 

 

Станція Крути. Символічна могила (ліворуч) і сучасний меморіал загиблим студентам у вигляді колони Червоного корпусу Київського університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Національний музей

 «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятний знак Жертвам Голодомору, Суми

 

 

 

 

 

 

 

 

Диктант 5 клас

«Київська Русь, Козацька Україна»

2. Засновник Києва:

А.Олег   Б.Кий    В. Ігор    Г.Володимир

2. Перший князь Київської Руси:

А.Олег   Б.Ярослав    В. Ігор    Г.Володимир

3. Цей правитель проводив мирну політику:

А.Святослав   Б.Ярослав    В. Ольга    Г.Володимир

4. Це князь-воїн, все життя провів в походах:

А.Святослав   Б.Ярослав    В. Олег    Г.Володимир

5. Хреститель Київської Русі:

А.Святослав   Б.Ярослав    В. Олег    Г.Володимир

6. Хрещення Київської Русі відбулося:

А.882   Б.988    В. 1187

7. Укріплений табір козаків – це:

А. фортеця    Б. Січ    В. замок    Г. городище

8. Цей гетьман очолив козаків під час переможних морських походів перші десятиліття 17 ст.:

А. П.Конашевич-Сагайдачний  Б. Б.Хмельницький 

В. Д.Байда Вишневецький    Г. Г.Кондратьєв

9. Цей гетьман заснував першу Січ на о.Хортиця на Запоріжжі:

А. П.Конашевич-Сагайдачний  Б. Б.Хмельницький 

 В. Д.Байда Вишневецький    Г. Г.Кондратьєв

10. Цей гетьман очолив національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої:

А. П.Конашевич-Сагайдачний  Б. Б.Хмельницький 

В. Д.Байда Вишневецький    Г. Г.Кондратьєв

11. Початок національно-визвольної війни українського народу:

А. 1648   Б.988    В. 1187