Конспект уроку + презентація "Виникнення середньовічного міста"

Тема.    Виникнення середньовічного міста

Мета:

 Навчальна: пояснити причини появи середньовічних міст;  сформувати уявлення про середньовічне місто, його населення та зовнішній вигляд; причини появи та діяльності цехів та гільдій.

Розвивальна: розвивати та вдосконалювати навички роботи в групах, зі схемами, аналізу документів, уміння учнів установлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Виховна: виховувати інтерес до середньовічної історії.

Очікувані результати:

•                   пояснювати причини та місця появи середньовічних міст;
•                   розповідати про життя людей у середньовічному місті
•                   зможуть описати середньовічні міста, спираючись на ілюстрації та історичні й інформативні тексти;
•                   аналізуючи документи, розумітимуть, яким чином міста отримали свободу від феодальної залежності; систему міського самоврядування.
•                   зможуть пояснити поняття «цех», «гільдія»

Основні поняття: ратуша, Магдебургське право, комуна, цех, шедевр, гільдія.

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань

Обладнання уроку:  підручник, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал.

Структура уроку:

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

IV. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VІ. Рефлексія

VІІ. Оцінювання знань учнів

VIІ. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Чорна скринька»

Розвиток середньовічного суспільства був пов’язаний з виникненням і відродженням нового типу поселень, які фактично зникли з європейських просторів під час Великого переселення народів. Однак починаючи з Х ст. ці поселення знову з’являються на карті Європи і з часом знову перетворюються на політичні та культурні центри. Саме вони стають осередками ремесла і торгівлі. Тут формується людина нового типу: працьовита, завзята і незалежна. То ж як ви гадаєте, що це за поселення? Що знаходиться в «Чорній скриньці?»    

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 1. Виникнення та зростання міст.

Після загибелі Західної Римської імперії багато міст були зруйновано, їхні площі заростали травою, населення пішло по селах. Краще було тим містам, які були резиденцією єпископів, але й вони практично нічим не нагадували центри античної культури.

Тільки  у X-XIII ст. - час розквіту європейського Середньовіччя у  Європі знову починають виникати міста. Давайте з’ясуємо, що ж зумовило відродження міського життя у Європі?.

«Мозковий штурм»

Учні називають ймовірні, на їхню думку, причини виникнення міст

Учитель доповнює відповіді учнів та демонструє схему

Де виникали середньовічні міста?

На презентації зазначені назви середньовічних міст і їх значення. Проаналізувавши назви поселень, скажіть де будували  міста?

Оксфорд  -  «бичачий брід»

Франкфурт  -  «вільний брід»

Ньюкасл   -   «новий замок»

Страсбург  -  «фортеця на дорозі»

Кембрідж  -  «міст через річку Кем»

Сент-Етьєн  -  «святий Етьєн»

Кельн – «соборне місто»

Стокгольм – «гавань або місто островів»

Копенгаген – «купецька гавань»

2. Населення та зовнішній вигляд міста.

Робота з візуальними джерелами

Розглянувши зображення середньовічних міст учні роблять висновки про їх зовнішній вигляд.

Відповіді учнів доповнюються розповіддю вчителя

Найбільша кількість міст була в Італії. Середньовічні міста зазвичай були невеликими — 1–3 тис. мешканців. Обов’язковими елементами, завдяки яким населений пункт міг вважатися містом, були стіни, собор, ринкова площа. Також у містах могли розташовуватись укріплені палаци-фортеці феодалів, монастирі. Плану забудови середньовічного міста не було. Вулиці були вузькими (достатніми лише для проїзду вершника), не освітлювалися, тривалий час не мали бруківки й каналізації. Дренажі були відкритими, і нечистоти текли вздовж вулиць. Це призводило до спалахів різноманітних інфекційних захворювань.

Будинки стояли досить тісно і мали два – три поверхи. Нерідко верхній поверх нависав над нижнім. Тривалий час міста зберігали сільський вигляд: біля будинків розташовувалися сади і городи, у дворі тримали худобу і птицю. За мурами міста мешканці мали земельні ділянки і виноградники.

Робота зі схемою

Учні розглядають схему, яку коментує учитель

 Жителів міст у Німеччині звали бюргерами. (по-німецьки Burg – фортеця). У Франції була інша назва цього стану – буржуа, в Італії – пополани. Але так звали лише повноправних громадян, які мали свої будинки чи майстерні. Вищі стани суспільства – духовенство і сеньйори володіли не лише майном – вони належали до управлінської еліти міста – патриціату. Бідних жителів звали плебеями.  У різних містах плебеї складали від 20 до 70% населення.

Як правило населення міст поповнювалося за рахунок вихідців з сіл, які тікали від своїх сеньйорів. Якщо такий втікач прожив у місті рік і один день, то він ставав вільним.

3. Боротьба міст за самоврядування.

Учитель. У середньовічній Європі міста засновувалися на землях феодала. Жителі міста підкорялися його владі. Доки міста не зміцніли, вони шукали захисту у сеньйора. Міста розросталися, збагачувалися, відтак сеньйори намагалися отримати якомога більше податків з городян.

Жителі міст все частіше виявляли незадоволення таким становищем. Вони прагнули позбутися залежності від сеньйора. Боротьба міст за свободу і привілеї розгорнулась у XI – XIII ст. Міста могли позбавитися феодальної залежності двома шляхами: силою зброї або переговорами про викуп від сеньйоральної залежності. Ті міста, що здобули самоврядування, було прийнято називати комунами. Позбувшись залежності, міста отримували спеціальний документ - хартію.

Робота з історичним текстом

Прочитайте текст документу і дайте відповіді на питання.

XII ст. З хартії міста Сен-Омера

Я, Вільгельм, з Божої милості граф Фландрії, не бажаючи заперечувати проти клопотання городян Сент-Омера... даю їм на віки вічні нижчеписані права та звичаї:

4. Я даю їм свободу, яку вони мали за моїх попередників.

8. Усіх, хто живе й потім житиме в стінах Сент-Омера, я звільняю від подушного оброку та від платежів управителеві...

10. Я наказую, щоб їхня комуна, яку вони створили, присягнувши, і надалі існувала, і нікому не дозволю розпустити її, а також даю їм усякі права та правосуддя...

Запитання і завдання до тексту

1.               Як жителі міста добилися хартії?
2.               Які пільги отримали городяни?

Учитель звертає увагу учнів на те, що деякі міста отримали можливість обирати власну адміністрацію та суд, закріплені у магдебурзькому праві.

Робота з термінами та поняттями

Учні записують визначення до зошита

Магдебурзьке право — звід норм, що врегулював права міст на самоврядування.

Магдебурське право назване на честь німецького міста Магдебург, яке здобуло право на самоврядування найраніше. Містом управляв магістрат, який складався з обраних громадян міста. Магістрат поділявся на Раду, яку очолював бургомістр (мер) та лаву( суд), яку очолював війт. Рада займалася майновими  справами, обороною міста, наглядом за якістю роботи ремісників та купців. Лава розглядала кримінальні справи.

Символом самоврядування була міська ратуша — приміщення, де розташовувались органи управління.

3. Розвиток ремесла і торгівлі

Робота в групах

Учні діляться на 3 групи і отримують завдання, на основі опрацьованих історичних документів, тексту, зображень та карток з ключовими словами , написати короткі замітки в шкільну газету на теми:

1 група «Ремісники» - Стаття на тему: «Розвиток ремесла в середньовічному місті»

2 група «Купці» - Стаття на тему: «Розвиток торгівлі в середньовічному місті»

3 група «Лихварі» - Стаття на тему: «Розвиток лихварства в середньовічному місті»

Орієнтовні відповіді учнів)

1 група «Ремісники»

Городяни були  в переважній більшості ремісниками: ковалями, бондарями, кравцями, ткачами та ін. Вони виробляли свою продукцію на продаж, працювали на ринок.

Ремісники об’єднувалися в цехи (цех – це об’єднаня ремісників однієї чи близьких спеціальностей). Гуртом зручніше було захищатися від свавілля феодалів, а головне від конкурентів.

Цехи винили водночас із появою міст., у Х –ХІ ст.

На чолі цеху стояв майстер, разом з ним працювали один чи два підмайстри та кілька учнів.

Майстри керувалися цеховим статутом - це були правила, що визначали життя цеху.

Неорганізованих ремісників, які не входили в цех називали партачі.

Щоб стати майстром, треба було виготовити своїм коштом  шедевр (зразковий виріб). З часом цехи стали гальмувати виробництво.

2 група «Купці»

З появою міст у Європі в Х - ХV ст. пожвавилася торгівля.

Іноді міста об’єднувалися в торгові союзи , наймогутнішим з яких стала в ХІІІ – ХІV століттях ГАНЗА.  До Ганзи входило майже 80 потових міст Північної Німеччини і Прибалтики.

У Європі переважала транзитна торгівля( продаж товарів, завезених з інших країв).

Торгувати в середньовічній Європі було непросто. Існувало безліч митниць, де стягували мито (плату за право торгувати та за провіз товарів).

Купці в містах об’єднувалися в гільдії (союзи для для захисту від феодалів і конкурентів)

3 група «Лихварі»

Щоб торгувати, купці змушені були користуватися послугами міняйл. Вони обмінювали за встановлену плату гроші, які мав купець, на ті, що були в обігу в місцевості, де відбувався ярмарок. Розбагатівши, міняйли почали давати гроші в борг - позичати під відсотки, тобто перетворилися на лихварів. З’явилися й перші банківські контори, які надавали кредити. Церква засуджувала їхню діяльність. У сценах Страшного суду часто зображували лихваря, якого мішок з грошима тягне до пекла.

Перша банківська контора з’явилася в Північній Італії - у провінції Ломбардія. Сучасна назва «ломбард» походить саме від назви цієї провінції.

 IV. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів

Метод бортового журналу. Учні самостійно заповнюють «Бортовий журнал» (таблицю)

V. Підсумок уроку

 Городянин – людина нового типу

Поява і розвиток міст підривала устої середньовіччя. Так розвиток ремесла, торгівлі, банківської справи сприяли підриву натурального господарства і розвитку нового – товарного. Міста змінювали і образ життя людини середньовіччя. Так міські мешканці помітно відрізнялися від сільських не тільки заняттями. Вони інакше дивилися на світ, були більш енергійними, покладалися переважно на свої сили і гордилися своїми успіхами. Вони значно більше знали про оточуючий світ, були курсі головних новин. Темп їх життя був значно вище від сільського і не такий розмірений. Вони завжди поспішали, цінували час, не випадково, що перший годинник виник у місті. Мешканці міст прагнули до успіху, намагалися розбагатіти, примножите те, що їм доставалося у спадок. Чимало у містах зустрічалося пройдисвітів, авантюристів, шахраїв, тобто таких людей, які за будь-яку ціну були готові здобути жадане багатство. У їх розумінні багатство давало свободу, а свобода – найбільша цінність міста. З часом нащадки мешканців середньовічних міст змінили Європу і весь світ.

 VІ. Рефлексія

Інтерактивна гра «Рюкзак знань».

 Діти пишуть на стіках  нові факти, які вони дізналися на уроці і приклеюють на зображення рюкзака.

VІІ. Оцінювання знань учнів

VІІІ. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний матеріал підручника.

2. Намалювати емблему цеху.

3. Напишіть міні-твір «Один день із життя міста» (від імені патриція, бюргера чи плебея).