Презинтація на тему : "Туркменістан після другої Світової війни і до сьогодні"

туркменістан. Після Другої Світової війни до сьогодні

Коротко про країну. Туркменіста́н - держава в Центральній Азії. Межує з Казахстаном на півночі, Узбекистаном — на півночі і сході, Іраном і Афганістаном — на півдні. На заході омивається Каспійським морем. З 1924 по 1991 Туркменістан входив до складу СРСР на правах союзної республіки (Туркменська Радянська Соціалістична Республіка). Незалежність Туркменістану була проголошена в жовтні 1991.

Становище після Другої Світової війни. На початку Німецько-радянської війни була створена 87-а окрема туркменська бригада, яка пізніше стала основою 76-ї стрілецької дивізії. Під час війни 19 тис. воїнів Туркменістану були нагороджені орденами і медалями, 51 воїн-туркмен був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

До труднощів післявоєнних років додалося страшне лихо 1948 р. — руйнівний Ашгабатський землетрус, що стався проти ночі 6 жовтня 1948 року в столиці Туркменістану місті Ашхабаді. Площа 9-тибальних потрясінь землетрусу склала близько 1 000 км². У Ашхабаді та поселеннях навколо міста, були пошкоджені всі житлові будинки та громадські споруди (понад 90% з них зазнали повної руйнації). Існує низка свідчень про сходження товарних потягів, скинутих із залізничного полотна. Загальне число загиблих тоді, згідно з сучасними уточненими розрахунками, склало щонайменше 40 тисяч осіб. У 1948 році в офіційній радянській пресі повідомлення про Ашхабадський землетрус та його наслідки були дозованими. Задля боротьби з наслідками стихійного лиха, проведення пошуково-рятувальних робіт і поховань жертв до Ашхабаду оперативно було переведено 4 військові дивізіїУ 1950—1960-і роки в Ашхабаді розгорнулося масштабне будівництво і відновлення міської інфраструктури.

Тим не менше, за післявоєнний період вдалося (багато у чому завдяки росіянам і українцям, які приїхали в Туркменістан зі спустошених під час війни регіонів СРСР) успішно відновити і модернізувати народне господарство республіки: створити нафтогазовий комплекс, побудувати Каракумський канал

Після 1990 року. У період розпаду СРСР у 1990 році у Туркменістані була заснована посада президента, яким став Сапармурат Ніязов. Незалежний Туркменістан перертворюється в автократичну країну під керуванням президента. Найбільшою подією 2001 року стало створення духовного, етичного й естетичного кодексу Туркменістану «Рухнама» Сапармурата "Туркменбаши" Ніязова, що стало ще одною частиною культа Туркменбаши.

Сапармура́т Ата́євич Нія́зов (Туркменбаші)Президент Туркменістану 1990 - 2006 Одночасно був також прем'єр-міністром країни, головою Народної Ради (парламенту), головою Ради національної безпеки й оборони, головою Демократичної партії Туркменістану.28 грудня 1999 року парламент оголосив Ніязова довічним президентом Туркменістану. Під урядуванням Ніязова Туркменістан проводив політику нейтралітету. Ніязов не підтримав інтервенції США в Афганістані, а в 2005 році оголосив про послаблення зв'язків Туркменістану з СНД. 2006 року встановив діалог з Європейським Союзом. Був офіційним автором книги «Рухнама» («Книга духу»), що в Туркменистані є основою освіти (поруч із Кораном).

Культ особистості Сапармурата Ніязова

Титул «Туркменбаші» (дослівний переклад - глава туркмен всього світу), присвоєний Сапармурата Ніязова офіційно, постановою меджлісу (парламенту).Іменем Ніязова в Туркменії названі місто Туркменбаші (колишній Красноводськ), значна кількість вулиць, заводів, колгоспів, шкіл. Найвища гірська вершина Туркменії - Пік Айрибаба Койтендага висотою 3138 метрів - тепер називається «Пік Великого Туркменбаші». По всьому Туркменістану встановлено більше 14 тис. пам'ятників і бюстів Туркменбаші. Встановлено декілька золотих статуй Ніязова, серед яких виділяється величезна 14-метрова обертова слідом за рухом Сонця скульптура в Ашхабаді вартістю 10 млн. доларів.

Січень, за рішенням Туркменбаші, в Туркменії називається «туркменбаші», лютий - «байдак» (місяць прапора), березень - «новруз» (на честь Тюркського Нового року), квітень - «Гурбансолтан-едже» (так звуть матір президента), травень - «Махтумкулі» (так звуть улюбленого поета президента), червень - «огуз» (на честь міфічного прабатька тюрків), липень - «Горкут-ата» (герой туркменського епосу), серпень - «Алп Арслан» (туркменський полководець), вересень - «Рухнама», жовтень - «гарашсизлик» (місяць незалежності), листопад - «Санджар» (історичний діяч Туркменії), грудень - «бітараплик» (місяць нейтралітету).

Туркменбаши заснував свято на честь мускусної дині і наказав усім в ньому брати участь. «Цей дар богів має славну історію, - оголосило туркменське телебачення. - Наш великий вождь, який дуже любить свою країну, звеличив ім'я смачної дині і підняв його до рівня національного свята ». У 2002 році приурочив до свого дня народження указ, згідно з яким кожен громадянин країни, що досяг 62-річного віку, має право на додатковий вихідний день і грошовий посібник на покупку жертовного барана.

Туркменбаші заявив про намір витратити 18 мільйонів доларів на будівництво зоопарку в пустелі Каракуми, де температура досягає +40 ° C в тіні. При цьому Туркменбаші окремо наказав, що в зоопарку обов'язково повинні бути пінгвіни, оскільки, на його думку, їм загрожує вимирання від голоду в результаті глобального потепління. У березні 2006 року Туркменбаші доручив уряду посадити в пустелі навколо Ашхабада ліс площею 1000 квадратних кілометрів. Хоча фахівці Туркменбаші до його нової ідеї ставляться скептично, сам Ніязов був упевнений, що йому вдасться перетворити пустельні землі навколо туркменської столиці на квітучий сад. Туркменбаші наказав виготовити найбільший у світі черевик - як символ семимильних кроків, якими рухається нація.

З 2004 року державним службовцям заборонялося мати золоті зуби. «Я пишаюся, що у мене всі зуби білі. У Туркменії мода на золоті коронки існувала, коли ми жили погано. Настав час відмовитися від пережитків минулого », - прокоментував Туркменбаші. Для міністрів був проведений 36-кілометровий забіг по спеціально побудованій близько столиці «стежці здоров'я». У навчальних закладах стало правилом заплітання дівчатами волосся в коси і носіння національних туркменських головних уборів і платтів. Дівчата не сміли з'являтися в громадських місцях в коротких спідницях і джинсах. Юнаки носили чорні брюки і білі сорочки з чорними краватками-оселедцями.

Зображення та портрети Туркменбаші були розміщені на тисячах плакатів і транспарантів, на початку майже всіх передач національного телебачення і перших шпальт газет, на упаковках промислових і харчових товарів, на пляшках з горілкою «Сердар!». По туркменському замовленням у Франції було розпочато виробництво туалетної води« Туркменбаші »з ароматом, вподобаним Ніязову. На герб Туркменістану був поміщений улюблений кінь Туркменбаші. У 2001, до десятиліття незалежності Туркменії, Центробанк країни відчеканив ювілейну золоту монету гідністю в 1000 манат, на аверсі якої зображено портрет Туркменбаші. На останньому випуску різних номіналів національної валюти маната поміщені портрет Туркменбаші і його особистий підпис.

Туркменбаші видав 2 томи ліричних віршів і оповідань. Кожні нові вірші Туркменбаші зачитувалися особисто їм в ході спеціальних одно-півторагодинних телевізійних трансляцій. Багато його віршів покладено на музику і виконуються народними співцями, за мотивами його творів написані п'єси, які йдуть в туркменських театрах. За розпорядженням Туркменбаші дні тижня були перейменовані в «головний день», «молодий день», «підходящий день» і т. п. На честь «Рухнами» Субота отримала назву «рухгюн» (духовний день).

Серед населення заохочувалося поширення довірчих розповідей про божественних здібностях Ніязова одним тільки поглядом на льоту вбивати муху, викликати чи зупинити дощ і т.д.Іноді Туркменбаші «намагався стримувати» своє увічнення і час від часу звертався із закликами припинити ставити прижиттєві пам'ятники. Туркменбаші п'ять разів удостоювався звання Герой Туркменістану і нагороджувався медаллю «Алтин Ай» («Золотий Півмісяць»). Кавалер ордена «Рухибюлент» («Велич духу») та інших нагород. Але він відмовився від шостого звання Героя республіки. У 2001 році Ніязов закінчив роботу над книгою про історико-духовному шляху туркменського народу «Рухнама».

Філософсько-історичне дослідження духовності туркменського народу - «Рухнама» (Духовність), автором якого вважається Сапармурат Ніязов - було вперше видано в 2001 році. На думку Ніязова, туркменам належить першість у ряді винаходів, наприклад, колеса і воза. Вони ж першими почали плавити метал. Також за його версією, предки сучасних туркменів заснували понад 70 держав на території сучасної Євразії.«Рухнама» вивчається як окремий предмет у школах і вузах країни. Знання цієї книги потрібно при професійній атестації у всіх установах і організаціях Туркменії. На підприємствах, в установах, школах, вузах обладнані «кімнати Рухнами», а в штатному розкладі з'явилися своєрідні «політруки» - ті люди, для яких читання і тлумачення «Рухнами» стало професією.

Вже через кілька місяців після смерті Туркменбаші в країні поступово почалися заходи щодо зниження впливу культу особи Ніязова. В кінці травня 2007 року в місті Туркменабат демонтована одна з статуй колишнього президента Сапармурата Ніязова.Ім'я Туркменбаші було викреслено з гімну і з клятви вірності, пам'ятники і бюсти стали поступово забиратися, вивчення «Рухнами» перестало бути обов'язковим і повсюдним. Жіночий день перенесений з дня народження його матері назад на 8 березня. Повернуто григоріанський календар. Було організовано масове вилучення «Рухнами» та інших творів Ніязова. Замість них жителі Туркменії зобов'язані купувати книгу Бердимухамедова «До нових висот прогресу».

Наступником Туркменбаши став Гурбангули Мяліккулійович Бердимухамедов. За чутками, базованим на зовнішній схожості і особливо теплом ставленні до нього з боку Туркменбаші, можливо, є його позашлюбним сином. Правда, для цього Сапармурат Ніязов мав би стати батьком у 17 років. Зараз чільний президент Туркменістану проводить реформи в галузі освіти, а також зменшення впливу культу особистості. Також Гурбангули Бердимухаммедов відмовився від масового святкування свого дня народження, скасував обов'язкові концерти, присвячені його візитам у різні регіони країни, а також клятву вірності президентові, яку приносили службовці, студенти й школярі. Зроблені деякі кроки з лібералізації і відкритості режиму. Відчувається покращення соціальних параметрів суспільного життя.

Дякуємо за увагу!Автор: Коцовська Ольга