«Дослідження життя скіфів за письмовими та речовими історичними джерелами.»

Клас: 6

Предмет: історія Стародавнього світу

Тема уроку:Практичне  заннятя: «Дослідження життя скіфів за письмовими та речовими історичними джерелами.»

Мета уроку:ознайомити учнів із фактами повсякденного життя скіфів , описаних у працях Геродота, поглибити знання про археолога , поета, скіфознавця Б. Мозолевського та його вклад в дослідження минулого нашого краю; розвиток вміння готувати учнівський проект і представляти його результати у формі презентації; розвивати уміння і навички використовувати історичні джерела для пошуку відповідей на поставлене завдання. Виховувати повагу і шанобливе ставлення до історичного минулого рідного краю , України.

Тип уроку:застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, відеоматеріал, виставка книг, карта курганів.

Епіграф уроку: «Степе широкий наш, рідний наш брате,

                                 Трунку настояний на полині!

                                  Поки ти, світиш нам – нас не здолати,

Наше коріння -  в твоїй глибині.»

 Б.Мозолевський

План уроку

І Організація класу.

ІІ Актуалізація опорних знань.

ІІІ Проведення практичного заняття.

         А)опрацювання документу (уривок із праці Геродота ),

         Б)скіфи у дослідженнях археолога Б. Мозолевського,

          В)Велика Скіфія у творах Б. Мозолевського та Л. Костенко.

ІV Закріплення знань учнів.

V Підсумок уроку.

VІ Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра «Вправний олівець»

Кіммерійці                     3 ст. до н.е. – 3 ст. н.е.

Скіфи                                9 ст. до н.е. – 7 ст. до н.е.

Сармати                           7 ст. до н.е. – 3 ст. до н.е.

- Молодці, ви гарно справилися із завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

--Кажуть людська думка не вмирає. Вона безсмертна. Бо думка то атмосфера, то аура, яка оточує людину за життя і лишається серед нас після її фізичної смерті. Та аура творить енергію людської душі і сяє духовним світом добра, краси, любові і розуму. Тому так важливо зберігати , не втрачати те світло, яке лишили нам попередники, дослідити їхні надбання, передати наступним поколінням. Енергія того світла – вітер у наші крила, сяйво у наші душі.

-- Сьогодні у нас практичне заняття на якому ми з вами дослідимо, використовуючи письмові і речові  історичні джерела, життя скіфів  на території нашого краю. Готуючись до уроку у нас були створені творчі групи дослідників – пошуковців:

- історики – археологи (про Б. Мозолевського )

-журналісти,

(аналіз свідчень давньогрецького історика Геродота про скіфів )

-літературознавці.(дослідження літературних творів Л.Костенко та Б. Мозолевського )

- До слова запрошуються наші журналісти.

IV. Практична робота.

Група «Журналісти»

Учень1  Отримавши завдання, ми вирішили взяти інтерв’ю у давньогрецького вченого, який на власні очі бачив скіфів. Доброго дня шановний Геродот. Розкажіть де ви побували , що бачили?

Геродот – Я мандрую все своє життя. Побував у різних місцях. У 7-4 століттях у причорноморських степах з явився численний іраномовний народ-скіфи. « вони не засновують ані міст ані укріплень,але, будучи кінними стрільцями,возять свої будинки із собою,  здобувають їжу не від плуга, а від розведення свійської худоби.»

Робота з документом сторінка 95 підручник.

Вчитель. Який спосіб життя вели скіфи? Де вони жили? Що їли?

Учень 2 – Із підручника я дізналась ,що  скіфи пізніше поділялись на землеробів, скотарів і царських. І підтвердження цього знайшла у вашій праці: « від гавані борисфенітів, посередині причорноморської частини Скіфії, живуть скіфи-орачі. Вони сіють пшеницю, сочевицю, просо, надлишки вирощеного продають.

На схід від них , якщо перейти річку Пантікап, мешкають кочівники з великими стадами худоби.

За Герром простягається країна , що називається царською, і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші і найчисельніші, і вони вважають інших скіфів своїми невільниками.(робота з картою)

Учень 1 – Розкажіть, будь ласка,  які вірування були  у скіфів ?

Геродот – Верховний бог у них Папай.  Найбільш за всіх шанували богів – Гестію, Зевса і  його дружину Гею. Після них – Аполлона, Афродіту, Уранію, Арея.

Вірили скіфи й в потойбічне життя. Я приготував вам завдання. Відкрийте сторінку 96 підручника, прочитайте документ і дайте відповідь на запитання: Які традиції поховання скіфських царів були у скіфів?  

Учень 3 – А я прочитав у вашій праці про перший перепис населення. «Є в Скіфії казан, який вільно вміщує шістсот амфор і завтовшки він має шість стіп. Його було зроблено з наконечників стріл,  кожного воїна, а хто не віддав наконечник , тому цар погрожував смертю.»

Учитель – Дякуємо вам за змістовну розповідь. А ми рушаємо далі.

Учень читає вірш Б. Мозолевського «Скарб»

Учитель.  Глибинні і мудрі слова ці належать незвичайній людині Борису Мозолевському.

Гра «Впіймай дату»

Учень 1. Він народився 4 лютого 1936 року в сімї колгоспника на Миколаївщині. Дитинство припало на тяжкі роки війни.  Батько загинув і мати сама виховувала Бориса і його сестру. Після закінчення семирічки, п’ять років віддав військово - морській авіації.

Учень 2.  У 1956 році був демобілізований. Оселився в Києві, працював кочегаром на заводі залізобетонних виробів і одночасно вчився на заочному відділенні історико- філософського факультету Київського університету.

Учень 3.  В 1964 році він отримав диплом, де в графі «кваліфікація» серед інших професій значилось і «археолог» .

Учень 4. Сам Мозолевський в книзі «Скіфський степ» пише: «Я не сподівався стати професійним науковцем, археологія була для мене  не лише галуззю історичної науки, а нивою людинознавства , в широкому розумінні—мене більше цікавив сенс людського буття на землі , ніж історична доля тієї або іншої людської спільності. Моє причастя до археології відбулося того-таки 1964 року в експедиції О.І. Тереноженка, що почала розкопки на правому березі Дніпра поблизу  молодого  шахтарського міста Орджонікідзе на Нікопольщині…»

Учень 1. Б. Мозолевський пішов з життя 13 вересня 1993 року, повний творчих і наукових задумів. Він був поетом від народження і археологом від бога. А ще він був Людиною з великої літери.

Перевірка завдання

група «Історико-археологічна»

Гра «Шифрувальник.

Гайманова Могила

Товста Могила

Чортомлик

Учень 1 Найвизначнішими в житті археолога Б. Мозолевського були розкопки Товстої Могили. Інтуїція вченого як завжди вражала товаришів, підказувала , що тут його чекають нечувані знахідки. Правда центральна частина гробниці була пограбована і шансів на особливий успіх не було. І ось буквально за 10 см. від того місця, де колись побували грабіжники  Мозолевський натрапив на річ , яка перевершила найфантастичніші сподівання. Це була  -------- ………….?

Гра «Впіймай факт»

Учень 2 Отримавши завдання ми розпочали пошук в інтернеті і знайшли унікальні кадри тих часів, прогляньте їх і дайте відповіді на запитання:

• Яка вага пекторалі?
• Який її діаметр?
• Хто її носив?

Перегляд документального фільму.

Бесіда, перевірка переглянутого.

Вірш «Золота пектораль».

Гра «Пазли» (зібрати фото пекторалі)

Учень 3   В своїй дисертації «Товста Могила» Борис Мозолевський детально роз’яснює три яруси пекторалі.

Нижній ярус – це сцени боротьби тварин  - це символічне зображення нового року – відродження природи через знищення.

Середній ярус- рослинний , символізує дерево життя.

Верхній ярус—ритуальні сцени пробудження життя природи. 

     Учень 4 Здавалося  як ще можна краще це дослідити і пояснити?! Та дослідження продовжуються і в наші часи. Незалежний дослідник Сергій Макарович Пауков, автор книги «Таємниці золотої пекторалі» , разом з групою вчених зробили нове дослідження по ярусам.

Перший ярус – це карта , яка відображає території завойовані скіфами. Південна частина України, а точніше частина Азовського моря знаходиться під крилом Жар – птиці. Цей птах вказує на місце розташування скіфів. Вчені гадають, що скіфи вже тоді хотіли створити глобус.

Учень 1 Другий ярус – це є зашифрований рецепт давнього бальзаму із квітів  і коріння. Він широко використовувався в скіфській медицині. До кінця розгадати цей рецепт не можливо, тому що по золотому зображенню квіти розгадати важко. Звертались до працівників Микитинського ботанічного саду, але і ті не допомогли. Вони вважають що там зображено 5 тисяч квітів.

Третій ярус – скіфський календар – Зодіак. Починається він з року Жар – птиці, а їй відповідає територія України. Існує певна закономірність. Четвертий рік календаря починається роком Барона, він дуже часто був початком військових дій. Так , наприклад : 1380 – Куликовська битва, 1700 – Північна війна, 1812 – Війна Росії з Наполеоном і тд.

Вчитель Орджонікідзевцям поталанило – вони живуть на визначній історичній землі. Коли ви дізнаєтесь історію свого міста , то це змусить вас іншими очима подивитись на все , що нас оточує. Минуле це в першу чергу люди , які мешкали тоді. Хто творить  його матеріальну і духовну культуру, його престиж і славу. Не було б людей – не було б і історії, не було б письмових і матеріальних пам'яток , що нагадували б нам про минуле ,які б події не відбулися – всі вони пов’язані з людиною. Ми з вами теж історія. І я запрошую до слова хранительку письмових джерел нашої історії працівника філіалу міської  бібліотеки Кікоть Надію Миколаївну.

Група «Літературознавці»

Учень 1.   У поетичній формі Ліна Костенко створює образи скіфського краю, волелюбного  народу. У поемі «Скіфська Одіссея» авторка поєднує минуле і сучасне, звертаючись до часів Геродота, згадує  Товсту Могилу. Ліна Василівна Костенко виступає справжнім знавцем історії, у її поемі тісно переплелись поезія і історія.

Учень 2 Та говорячи про переплетіння поезії й історії, не можна не згадати й ім’я Бориса Миколайовича Мозолевського –  поета, видатного вченого, археолога, який володів самобутнім поетичним хистом бачення скіфського світу.

    Шлях його археології не звичайний. Борис Мозолевський дослідив не один скіфський курган, серед них Страшна Могила, Гайманова  Могила, Хомина Могила, але найвдалішим було дослідження Товстої Могили. Саме розкопки цього скіфського царського Кургана і знахідка золотої пекторалі зробили ім’я Бориса Мозолевського широко відомим.

Учень 3.  На матеріалах розкопок курганів Мозолевський написав наукову книгу «Товста Могила» розділи в книзі «Скифские древности».   Певну зацікавленість викликає книга «Скіфський Степ». Досліджуючи скіфські кургани, Борис Миколайович ніколи не полишав поезію. У ньому поєдналося два начала: душа науковця-археолога і палка душа поета. Це поєднання і породило книгу «Скіфський степ», у якій подаються в описовій та художній формі цікаві реалії скіфського життя.

Учень 4. Б.Мозолевський, як і Ліна Костенко у поемі-баладі, наводить достовірні факти життя і побуту скіфів, звертаючись до історії Геродота. У кожному розділі книги «Скіфський степ» відповідна добірка поезії самого Бориса Мозолевського, але зустрічаємо на сторінках книги поезії й інших авторів, зокрема Ліни Костенко, Марини Цвєтаєвої, Дмитра Павличка, Валерія Брюсова, Івана Драча та інших поетів, їх поєднала, в одній збірці тема Скіфії. Мозолевський своєю поезією вводить нас у цікавий світ історії скіфів, скіфських могил. Книга «Скіфський степ» починається з поезії Бориса Мозолевського «Життя і смерті спивши щедрий келих». Ця поезія ніби місток між сивою минувшиною і юною сучасністю:

Чиї тепер там кроки землю будять?

Яка зійшла над обрієм доба?

Я міцно сплю, тримаючи на грудях

Тяжінь високовольтного стовпа.

Учень 1 У поемі-баладі «Скіфська Одіссея» Ліни Костенко теж бачимо зв’язок минулого з сучасним:

А по Дніпру, де нині Дніпрогес,

жили воює царські скіфи-паралати.

У «Скіфській Одіссеї» Ліна Костенко згадує назви скіфських курганів, таких як Куль-Оба, Чортомлик, Товста Могила та інші, також і скіфську золоту пектораль. Образ «золотої пекторалі» у неї прикмета доби:

Немає дат, немає фактів голих.

усе дійшло у вимірах легенд.

Але в курганах скіфських – не монголи.

На пекторалі – теж не Орієнт.

І далі:

Через сліпучу призму пекторалі тепер для нас всі скіфи золоті.

 Учень 2 Між Ліною Костенко і Борисом Мозолевським існує певна спільність, зокрема відданість Поезії і Історії. І, можливо, слова з «Скіфської Одіссеї» поетеса присвятила саме Борису Миколайовичу Мозолевському:

Аж потім вже подвижники і вчені, взялись вивчать кургани височенні.

От розкопають ями та кар’єри та доберуться в царські інтер’єри.

Вчитель. А зараз ми з вами переглянемо відео фрагмент в якому Борис Миколайович в Товстій Могилі біля останків скіфського царя читає вірш «Пролог» із своєї збірки «Скіфський степ».

Вчитель. Завдяки  дослідженням видатних людей ми всі повинні зрозуміти, що земля дарує людству різноманітні знахідки не просто так, не лише для того ,щоб задовольнити нашу цікавість. Вона вчить нас великій мудрості життя, вона застерігає людство від помилок. Сучасна цивілізація з її споживацькою мораллю стоїть на порозі економічної та енергетичної кризи, і порятунок людства, як вважав Мозолевський, в пошуках нової істини і створенні нової ідеології,наближених до об'єктивних законів Всесвіту. Ми повинні зберегти планету для наступних поколінь.

 V. Підсумок уроку   

 VI. Домашнє завдання.  Скласти кросворд.