Конспект уроку "Природні зони Південної Америки"

Конспект уроку «Природні зони  Південної Америки»

Мета уроку: актуалізувати поняття «природна зона», «широтна зональність», «висотна поясність», «екологічні проблеми»; дати характеристику природним зонам  Південної Америки, сформувати уявлення про особливості і причини їх розміщення на материку, а також пояснити розміщення висотних поясів в Андах; продовжити формувати в дітей вміння самостійно користуватися різними джерелами інформації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати в дітей любов і дбайливе ставлення до природи; розвивати  інтерес до вивчення географії, сприяти екологічному вихованню школярів.

Обладнання: фізична карта світу, атласи, контурні карти, підручники, фотографії рослин і тварин, характерних для різних природних зон, відеоролик «Чому ліси Амазонії такі важливі для людства?»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: після вивчення теми учні зможуть розпізнавати за описом природні зони Південної Америки, характеризувати і  порівнювати їх; пояснювати прояви вертикальної поясності в Андах; наводити приклади змін природи людиною.

Хід уроку

І. Організація учнів до навчання, створення позитивної атмосфери спілкування.

В західній півкулі існує континент -

Америка Південна - цікавий елемент!

Унікальні рослини і тварини тут зустрічаються

Сьогодні ми  в подорож до них відправляємось!

ІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом «Продовжити речення»

1. Природна зона – це……

2. Зміна природних зон на рівнинах зумовлена…….

3. Вертикальна поясність – це…….

4. Ендеміки – це…….

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Діти, серед всіх материків нашої планети Південна Америка виділяється своєрідністю природи. Значна її віддаленість від інших континентів та ізоляція протягом тривалого часу сприяли формуванню унікальної флори і фауни. Природні зони Південної Америки є батьківщиною багатьох ендемічних рослин і тварин, яких ви ніколи не зустрінете в природі на інших материках. Найменша пташка, найдовша змія, найбільше листя серед рослин, найбільший павук. Поспішаймо знайомитись з ними та дізнаватись, в чому полягає їх унікальність.

ІV. Оголошення теми та мети уроку та очікуваних результатів.

V. Сприймання та усвідомлення учнями навчального матеріалу.

 Вчитель. Природна  зона  є  великими  природним  комплексом  зі  своїми, властивими  лише  їй компонентами  природи:  кліматом,  ґрунтами, рослинністю та тваринним світом.

Прийом «Картографічна лабораторія»

За картою «Географічні пояси та природні зони світу» в атласі з'ясуйте:

1. які природні  зони  поширені на  материку?
2. які  з  них  займають  найбільшу та найменшу площу?
3. у яких районах материка проявляється висотна поясність?

Пояснення вчителя з елементами бесіди.

 Отже, для рівнинної частини Південної Америки притаманне чітке чергування природних  зон в напрямку від  екватора  до полюсів,  тобто ми бачимо, що прослідковується  широтна зональність. Але, оскільки материк простягується більше на південь, то природні зони майже широтно змінюються в цьому ж напрямку: екваторіальні ліси, савани, степи, напівпустелі та пустелі. Розміщення  природних  зон  на  материку  зумовлюється  не  тільки географічною широтою, а й висотою над рівнем моря, впливом морських течій, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональність інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів.

Визначте, на яких територіях та з яких причин широтна зональність порушується? Через холодну Перуанську течії на західному узбережжі в тропічних широтах утворилась   пустеля Атакама.  Пригадайте, яка аналогічна пустеля так само утворилась в Африці? Яка течія посприяла цьому?

На південному заході материка відчувається вплив Анд та більша кількість опадів, що призводить до формування  вздовж узбережжя Тихого океану невеликих площ субтропічних твердолистих лісів та чагарників, а також зони мішаних лісів. На східних схилах гір, де опадів мало виникли напівпустелі Патагонії. З підняттям у гори змінюються температура повітря, тиск і вологість. Тобто з висотою швидко відбуваються зміни кліматичних умов, що призводить до зміни природних комплексів. Це явище отримало назву висотної поясності. Вона чітко простежується в Андах.

Методичний прийом «Інформаційний аналітик».

 На попередньому уроці учні були об’єднані в групи та отримали випереджувальні завдання підготувати інформацію про особливості природних зон Південної Америки. Прослухаємо та проаналізуємо матеріали, які підготували учні. Під час виступів учні наносять на контурну карту межі природних зон.

Виступ учнів групи «Сельва»

Зелений океан лісу, що розташований по обидва боки від екватора. Охоплює Амазонську низовину, схили Анд, які прилягають до Гвіанського та Бразильського плоскогір’їв, і північно-західну частину тихоокеанського узбережжя. Площа вологих екваторіальних лісів більша, ніж на Африканському континенті, а видовий склад рослинного світу різноманітніший, тільки дерев налічується 4000 видів. Екваторіальні ліси бразильці  називають сельвас, що в перекладі з португальської означає «ліс». Це найбільші вічнозелені ліси на Землі -  «легені нашої  планети». Крони дерев, трави, чагарники розміщуються у 12 поверхів - ярусів, причому найвищі здіймаються над землею іноді на висоти до 100 м. У сельві на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть найцінніші породи дерев. Серед них знаменита гевея, із соку якої виготовляють каучук; червоне дерево з твердою деревиною; бавовникове дерево - сейба, із насіння якої добувають олію, а з плодів  - волокно. Тварин пристосувалися до існування серед густого лісу. Мавпи -  ревун, капуцин, ігрунки - усе життя проводять на деревах, тримаючись за гілки сильним хвостом. Чіпкі хвости є навіть у деревних дикобраза, єнота, мурахоїда та опосума  - єдиного представника сумчастих на материку. Поблизу води живе капібара - найбільший у світі гризун. Чимало черепах, крокодилів і змій, із яких найбільш відомий водяний удав анаконда, що досягає 10-метрової довжини. Дуже багатий світ птахів та комах.

Виступ учнів групи «Савана»

 Савани і рідколісся сформувалися на Орінокській низовині, більшій частині Гвіанського і Бразильського плоскогір’їв. У більш вологих саванах Північної півкулі - льянос (від ісп. «льяно» - рівний), серед високих трав ростуть пальми й акації. У саванах Південної півкулі - кампос (від ісп. «кампо» - поле) - деревна рослинність бідніша, зустрічаються зарості чагарників, кактуси, мімоза, «пляшкові» дерева з бочкоподібними стовбурами. Ґрунти - червоні фералітні та червоно-бурі. У  долинах  річок  ростуть  вічнозелені  галерейні  ліси,  що  за  складом рослинності й тваринного світу нагадують тропічні вологі ліси. Чим далі від Атлантичного океану, тим більше змінюється рослинність саван. На заході вони переходять у чагарникову савану, де трапляється дуже тверде дерево кебрачо, що в перекладі означає «зламай сокиру». Місцевим «санітаром» є броненосець, який має панцир з рогових щитків, а при небезпеці швидко згортається в кулю й заривається в землю. Ласує термітами мурахоїд.  Своїм  довжелезним  півметровим  язиком  він  здатен  потрапити  у найменші щілини. Водяться хижак – пума, свині-пекарі, гризун віскаша, багато змій і ящірок.

Виступ учнів групи «Пампа»

На південь від саван простягаються субтропічні степи, які в Південній Америці називають пампою (у перекладі з мови індіанців означає «простір, позбавлений деревної рослинності»). Практично всі землі пампи розорані або перетворені на пасовища, тому диких тварин майже не лишилося. Величезний безлісий степ настільки одноманітний, що у мандрівника складається враження, ніби він заблукав,  кружляє  на  одному  місці.  Східна  і  західна  частини  пампи розрізняються лише кількістю опадів. У західній частині дощів менше, і тут пампа досить жарка, є місця, де зовсім відсутня рослинність. На сході у пампі більше опадів й багатша рослинність. На  родючих  червонувато-чорних  ґрунтах,  що  утворилися  в  умовах вологого  субтропічного  клімату,  переважають  злаки -ковила,  пампасова трава, а також дике просо. Тваринний  світ  пампи  порівняно  бідний.  Тут  добре  почувають  себе безгорбі верблюди гуанако.

Виступ учнів групи «Патагонія»

Південна, звужена частина материка, що лежить у помірному поясі, дістала назву Патагонії. На її сході великі простори займають напівпустелі і пустелі, вкриті злаковими травами і вічнозеленими чагарниками, що утворюють щільні зарості. Ґрунти тут бурі, малородючі.

У Патагонській пустелі багато гризунів і плазунів. По берегах річок трапляється хутровий гризун - нутрія. Є дрібні броненосці, лама гуанако, нанду. Серед хижаків водяться пума, гривастий вовк. Живе тут і патагонська сіра лисиця, яка споживає рослинну їжу і вміє лазити по деревах.

Патагонські пустелі та напівпустелі нині є найбільшим районом вівчарства у Південній Америці.

Виступ учнів групи «Висотна поясність в Андах»

Ми дослідили, що найкраще виражена висотна поясність в Андах поблизу екватора. На їхньому східному схилі послідовно розташовані вологі субекваторіальні ліси із бананами, каучуконосами, фікусами, пальмами, деревом какао. Із висоти 1500 м починаються гірські ліси, де поряд із бамбуком, деревоподібними папоротями, хінним деревом, вічнозеленим дубом з’являються хвойні породи. Температура тут протягом усього року тримається на рівні +15…+20 °С тепла, опадів випадає до 3000 мм. Такий клімат називають «кліматом вічної весни».

На висоті близько 3000 м середня температура року знижується до +10 °С.Тут гірські ліси змінюють високогірні з низькорослими скривленими деревами й чагарниками; вище - високогірні луги - парамос (до 4500 м) із рідкими невисокими деревами. На висоті більше ніж 4500 м розташований пояс вічних снігів і льодів. В Андах водяться лами. Живуть на високогірних плато. Як і верблюди, здатні на спинах далеко переносити вантажі. Дають цінну вовну та молоко. Альпака – це теж лама. Має цінну вовну. Назва означає «шоколад» через її колір. Єдиний з ведмедів на материку - це очковий ведмідь. Спить на деревах. Всеїдний. Важить до 200 кг. Шиншила - маленький гризун з пухнастим хвостом. Сильно винищений через цінне хутро, що йшло на виготовлення шуб та манто. Господарем Анд називають кондора. Найбільший з хижих птахів. Розмах крих досягає 3,6 м, маса - 11 кг.

Прийом «Роблю висновок». Учні відповідають на запитання.

1. Про які відмінні риси природних зон Південної Америки вам стало відомо?

2. З чим  це пов'язано?

3. Про яких  невідомих раніше представниках рослинного і тваринного світу ви дізналися?

4.Чому в Андах змінюється рослинний і тваринний світ з висотою?

Прийом «Слово вчителя»

Зміна природи материка під впливом господарської діяльності людини.

Природа Південної Америки змінена в результаті господарської діяльності. Скорочуються площі лісів Амазонії, виснажуються родючі грунти пампи, скорочується видовий склад рослин і тварин. Площа ділянок, що охороняються, складає лише 11 % території материка. Створено близько 200 заповідників і національних парків. Уряди багатьох країн регіону розробляють природоохоронні заходи, щоб припинити знищення екваторіальних лісів, які виробляють кисень для всієї планети.

Прийом «Роблю висновок».

Переглянути відеоролик і дати відповідь.

 Чому ліси Амазонії такі важливі для людства?

https://www.youtube.com/watch?v=O7w1i29aoms

VІ. Узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.

Прийом «Цифрова лабораторія». Упізнати за описом природну зону.

1.Росте дерево гевея.

2. Водяться лами, що живуть на високогірних плато.

3. В цій зоні добре себе почувають мавпи.

4. Рослини навчилися живитися вологою туманів.

5. Тут  добре  почувають  себе безгорбі верблюди гуанако.

6. Місцевим «санітаром» є броненосець.

7. Господарем цього природного комплексу називають кондора.

8. Утворилися завдяки холодній течії.

9. Природна рослинність майже не збереглася.

10. Існує два сезони – вологий та сухий, а великих травоїдних тварин як в Африці немає.

11. Чудово себе почуває хижа кішка -  ягуар.

12. Поширені високогірні луги – парамос.

Відповідь: І варіант  1  5  1  4  3  2  5  4  3  2  1  5

                   ІІ варіант 6  1  6  9  8  7  1  9  8  7  6  1

VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія та оцінювання.

 Вчитель. Діти, чи виправдались ваші сподівання, виконайте вправу - продовжіть речення.

1. Мені сподобалось…………..
2. Було важко…………...
3. Я захопився………..
4. Мене здивувало…..
5. Мені захотілося………..

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати  §25,  усно відповідати на запитання в кінці параграфа.

2. Написати есе про одну з природних зон.

3. Завершитити оформлення контурної карти «Природні зони».