Конспект уроку: Радянський Союз у міжвоєнний період

Всесвітня історія 10 клас ________

Тема.  Провідні держави світу в міжвоєнний період

Тема уроку: Радянський Союз у міжвоєнний період

Цілі уроку: сформувати знання учнів з питань особливостей тоталітарної системи в СРСР зразка 30-х років (репресивний аспект); показати вплив тодішньої пропаганди на бомбування мислення значної частини суспільства; розкрити зміст репресій як одної із найважливіших ознак тоталітаризму. Розвивати вміння працювати з різними видами інформації, висловлювати власні судження, робити власні оцінки. Удосконалювати навички роботі в групі. Виховувати правильне ставлення до інформативних джерел, неприйняття тоталітаризму як несумісного явища в реаліях цивілізованого світу.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та терміни: автономія, федерація, конфедерація, неп, тоталітаризм.

Основні дати та події:

березень 1921 р. — проголошення нової економічної політики;

1922–1924 рр. — утворення СРСР;

1929–1939 рр. — утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

1932–1933 рр. — Голодомор;

1937–1938 рр. —  «Великий терор», найбільші масштаби сталінських репресій;

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, контурна карта, ілюстративний матеріал, картки із завданнями, відеофільми та аудіо запис.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•            оперувати хронологічним та понятійним матеріалом;
•            показувати на карті кордони СРСР;
•            аналізувати добу «воєнного комунізму» в радянській Росії;
•            характеризувати політику непу та діяльність Комінтерну;
•            характеризувати нацизм та комунізм;
•            висловлювати власну думку щодо теми уроку.

ХІД УРОКУ

1.      Організаційна частина уроку

Учитель. Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними.

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Розташуйте події у хронологічній послідовності.

2 А. «Пивний путч» (8 листопада 1923 р.)

1 Б. Виникнення НСДАП (1919 р.)

4 В. «Кришталева ніч» (з 9 на 10 листопада 1938 р.)

3 Г. «Ніч довгих ножів» (30 червня 1934 р.)

Фронтальне опитування.

•   Які країни при вивченні попередньої теми нами характеризувалися як демократичні?
•   В яких країнах був встановлений тоталітарний режим?
•   Чи можна радянський режим вважати тоталітарним?
•   За якими ознаками тоталітаризму це можна визначити?
•   Що таке репресії?
•   Чи були вони в радянській історії до другої половини 30-х рр.?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Аналіз літературного джерела.

Прочитайте вірш.

Це сталося літа Божого 1932-го
Сталося це літа Божого,
Яке запам'ятається кожному
Навічно, важко, гірко.
Сталося це літа Божого 1933-го.
Пекельні цифри і слова
У серце б'ють неначе молот.
Немов прокляття ожива
Рік тридцять другий...
Голод... Голод...
У люті сталінській страшній
Тінь смерті шастала по стінах.
Сім мільйонів (Боже мій!)
Недолічилась Україна.

•            Яким подіям він присвячений?
•            Яке відношення, на вашу думку, мають ці події до теми нашого уроку?
•            Пригадайте, що саме призвело до Голодомору 1932 – 1933 рр.?

Сьогодні ми пригадаємо події, що стали причиною Голодомору 1932 – 1933 рр. та познайомимося з іншими подіями в Радянському Союзі, що йому передували.

ІV. Представлення теми та очікуваних навчальних результатів

V. Опрацювання нового навчального матеріалу

1. УТВОРЕННЯ СРСР

Перегляд відео «Заснування СРСР» (24 канал, 29.12.2014)

Посилання: https:// www.youtube.com/ watch?v=0lD78jjRj6U

Робота в малих групах

•   Ряд дослідників вважають СРСР, створений у 1922-1924 рр., штучним утворенням. Чи згодні Ви з такою точкою зору? Чому, на Ваш погляд, певні політичні сили в наші дні виступають за відродження СРСР? Яка Ваша позиція щодо цього питання?

Робота над формуванням понять і термінів.

Автономія — самоврядування; надане загальнодержавною конституцією право будь-якій частині держави (території, регіону) самостійно здійснювати певні функції державної влади й управління.

Федерація — форма державного устрою, за якої республіки, штати, землі тощо, які входять до складу союзної держави, зберігають частину своїх прав, мають власні конституції, законодавчі, виконавчі, судові органи. Одночасно створюються єдині федеративні (союзні) органи державної влади, встановлюється єдина державна грошова одиниця тощо.

Конфедерація — форма державного устрою, за якої об’єднані держави зберігають свою політичну і юридичну самостійність. У конфедерації відсутні органи центральної влади і загальне законодавство. Спеціальні об’єднані органи конфедерації створюються лише для координації дій у певних цілях (зовнішньополітичній, воєнній та ін.).

Випереджувальне завдання:  ФБ сторінки Леніна та Сталіна.

2.     Політика «НЕП» .

Учитель. На початку 1921 р. більшовицька влада опинилася в глибокій кризі. Промисловість була в стані розрухи. У 1921–1923 р. страшний голод вразив Україну, Поволжя, Приуралля, Казахстан, Західний Сибір. Голодувало близько 30 млн осіб. Незважаючи на допомогу світового співтовариства, від голоду загинули понад 3 млн людей. Селянство не мирилося з політикою продрозкладки. З серпня 1920 р. у Тамбовській і Воронезькій губерніях тривало селянське повстання, очолюване есером Антоновим; велика кількість селянських збройних формувань діяла в Україні, повстанські вогнища виникли в Середньому Поволжі, на Дону і Кубані, в Середній Азії 28 лютого 1921 р. спалахнув антибільшовицький заколот в одному з головних осередків революції 1917 р. — морській фортеці Кронштадт. Необхідність пошуку шляхів виходу з кризи змусила партійно-державне керівництво різко змінити економічну політику. На Х з’їзді РКП(б) у березні 1921 р. була прийнята резолюція «Про заміну продрозкладки продподатком».

Робота над формуванням понять і термінів.

Нова економічна політика (неп) –упроваджена в 1921 р. більшовиками політика для подолання розвалу економічного життя після періоду воєнного комунізму. Неп був заснований на товарно-грошових відносинах.

Метод «Фішбоун»

Розглянути матеріал підручника та за допомогою методу «Фішбоун» дати загальну характеристику політиці «НЕП».

3. Спланована модернізація

Учитель. Сталін і керівництво партії сповідували ідею здійснення світової соціалістичної революції. Для її досягнення потрібні були могутні збройні сили. Метою перетворення країни було зміцнення сталінського режиму, створення економічної бази для його підтримки. Тому знову було проведено одержавлення власності, а економічний розвиток став плануватися за п’ятирічками.

Аналіз ілюстрації (с. 69 підручника).

Трактористка Паша Ангеліна, яка організувала й очолила першу в країні жіночу тракторну бригаду, з сестрою Надією, 1937 р.

Початок роботи «Дніпрогес»

4.          Сталінська «колективізація»

Учитель. Колективізацію визначив ХV з’їзд ВКП(б) (грудень 1927 р.). На початку 1928 р. вибухнула «криза хлібозаготівель» (селяни відмовлялися здавати хліб державі за низькими цінами), і Сталін висунув гасло суцільної колективізації. За першим п’ятирічним планом в СРСР мали намір об’єднати в колгоспи 18–20 % селян, а в Україні — 30 %. Основними елементами політики колективізації були: h примусове усуспільнення землі, засобів виробництва, худоби; позбавлення селян прав розпоряджатися вирощеною продукцією через обов’язкові поставки державі за значно нижчими цінами, ніж ринкові; розкуркулювання (вилучення всього майна у селян), позбавлення громадянських прав і виселення в Сибір заможних селян. Україна належала до групи районів, де колективізацію планували закінчити восени 1931 р. або навесні 1932 р. Загальну колективізацію було задумано як комунізацію з утворенням господарств максимального рівня усуспільнення. Тобто усуспільнювалися корови, дрібна худоба, домашні птахи та реманент (знаряддя праці). Основним показником ефективності колгоспної системи для влади була хлібоздача. Держава постійно підвищувала плани поставок зерна, забираючи в селян від 60 % до 70 % врожаю. Невиконання плану жорстоко каралось. Політика колективізації та грабіжницького викачування продовольства із села призвела до страшного за масштабами і сутністю Голодомору 1932–1933 рр., який охопив, насамперед, Україну, де його жертвами стали мільйони людей. Голодомор був геноцидом українського селянства, яке не «підлаштовувалося» під сталінську тоталітарну систему. Голодомор мав штучний характер, а не був пов’язаний винятково з посухою 1932 р. Держава мала у своєму розпорядженні запаси хліба, необхідні для постачання голодному населенню. Але замість цього за 1931–1932 рр. на експорт вивезли близько 70 млн пудів зерна. Голод охопив також інші території СРСР: Кубань, Північний Кавказ, Поволжя, Казахстан, Західний Сибір, південь Центрально-Чорноземного району й Уралу. Тільки в Казахстані від голоду і пов’язаних із ним епідемій померли від 1 до 2 млн осіб. Загинуло і покинуло Казахську АРСР 48 % корінного населення; казахи тікали від голодної смерті до Киргизії, Китаю, Монголії, Ірану й Афганістану. Голод стимулював селян вступати в колгоспи. На кінець 1933 р. колективізували 65 %, а до 1937 р. — понад 90 % селянських господарств. Колективізацію, яка була небаченим злочином влади проти власного народу, фактично завершили.

Фронтальне опитування.

•   З якою метою було запроваджено колективізацію? До чого вона призвела?

5. Масовий терор

Учитель. Початок політиці організованого терору влади проти власного народу було покладено ще наприкінці 1920-х рр. Першими жертвами сталінського режиму стали фахівці — інженерно-технічні працівники з дореволюційним стажем. Улітку 1928 р. відкрився «шахтинський процес» над групою фахівців Донецького вугільного басейну, керівників галузі, яких звинувачували в шкідництві, організації вибухів на шахтах, у злочинних зв’язках з попередніми власниками шахт. З 53 осіб 11 засудили до розстрілу, інших — до різних термінів ув’язнення. У 1930 р. розкрито міфічну «Трудову селянську партію» на чолі з відомими економістами М. Кондратьєвим і О. Чаяновим. У 1933 р. створено політвідділи як тимчасові надзвичайні органи для перевірки благонадійності кадрів і «чистки» колгоспів, радгоспів і сільських парторганізацій. Аналогічні «чистки» здійснювали в містах. Переломним у бік посилення репресій був 1934 р. У січні–лютому 1934 р. відбувся XVII з’їзд ВКП(б), названий в офіційній пропаганді «з’їздом переможців». На ньому група делегатів здійснила спробу змістити Сталіна з посади генерального секретаря. У результаті — з 1966 делегатів з’їзду понад 1100 репресували в найближчі і наступні роки. 1 грудня 1934 р. за нез’ясованих дотепер обставин у Ленінграді убили С. Кірова — лідера ленінградських комуністів, якого вважали реальним кандидатом на посаду генерального секретаря партії.

Аналіз ілюстрації (с. 69 підручника).

Приклад радянської цензури.  На фото згори Сталін і Кіров в оточенні однопартійців. Протягом десяти років на цензурованому зображенні залишиться лише Сталін

VІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Виправте помилки.

•             «Воєнний комунізм» - це зовнішня політика радянської влади, запроваджена в роки першої світової війни.
•             Протягом 1918 – 1921 рр. в Росії відбувалася громадянська війна між «червоними» та «чорними».
•             Союз Радянських Соціалістичних Республік було проголошено у 1921 р.
•             Прийшовши до влади у 1925 р., Йосип Сталін оголосив про початок непу.
•             Основним результатом другої п’ятирічки був Голодомор.
•             1929 – 1933 рр. увійшли в історію Радянського Союзу як роки «великого терору».

VIІ. Підсумки уроку

Прослухайте аудіозапис «Широка страна моя родная»

Учитель. За оцінками істориків, у 1937-1938 рр. тільки в Україні радянська влада засудила 198 918 осіб, з яких близько двох третин українців — до розстрілу. …А в цей час із радіоприймачів на всю країну лунали слова популярної радянської пісні: «Я другой такой страны не знаю, где так вольно дышит человек».

VIІІ. Домашнє завдання

•   Опрацювати параграф підручника.
•   Деякі наші сучасники в Україні та інших країнах висловлюють своє бажання бачити на чолі країни лідера на зразок Сталіна. Чи згодні Ви з такою точкою зору? Чому такі бажання виникають у наш час?