Конспект уроку "Романтизм як літературний напрям"

Тема. Романтизм як літературний напрям: основні ознаки і
представники. Романтизм у різних видах мистецтва

 

Проект

 

Учасники проекту: учні 9 класу.

 

Тип проекту: за характером домінантної діяльності – пошуковий, творчий; за предметно-змістовою галуззю – монопроект; за характером контактів – серед учнів класу; за кількістю учасників – колективний; за тривалістю – короткий.

 

І. Актуальність проекту

Вивчення доби романтизму як мистецького напряму сприяє вихованню піднесених почуттів, шляхетності, прагнення до високого ідеалу, що так необхідні сучасній молоді. Участь у проекті забезпечує вміння збирати
інформацію, її аналізувати та узагальнювати факти; вирішувати значущі в
дослідницькому плані проблеми, що потребують інтегрованих знань.

 

П. Мета і завдання проекту

- Розширити та систематизувати знання учнів про романтизм як              художній напрям.

- Розглянути історико-соціальне тло доби романтизму у різних видах мистецтва.

- Розвивати навички дослідницької діяльності.

- Навчати учнів будувати промову, виступати перед аудиторією, коротко висловлювати свої думки, чітко інтерпретувати результати досліджень.

- Підібрати інформаційний та ілюстративний матеріал.

- Опрацювати літературні джерела.

- Розвивати пізнавальні інтереси учнів.

- Розвивати життєві концепції учнів.

ПІ. Механізм реалізації проекту

1. Визначення теми і мети проекту.

2. Ознайомлення учнів із суттю проекту та основними етапами його                    реалізації.

3. Робота з інформаційними ресурсами.

4. Зібрати і презентувати ілюстративний матеріал.

5. Звіти дослідницько-пошукових груп.

6. Виступи доповідачів з промовами.

7. Систематизація матеріалу

ІV. Структурна організація проекту

Ключове питання: Що таке романтизм як мистецький напрям?
Тематичні питання:

- 3'ясувати соціально-історичне тло доби на межі 18-19 століть.

- Риси романтизму як художнього напряму.

- Романтизм у різних видах мистецтва.

 

V. Учні об'єднались у дослідницькі групи і визначили свої

завдання.

Завдання групи «істориків»

1. Повідомлення про соціально-історичне тло доби романтизму:

а) розвиток буржуазних відносин;

б) Велика Французька революція та її вплив на творчість митців.

 

Завдання групи «літературознавців»

1.Риси романтизму як художнього напряму.

2.Підготувати виставку портретів поетів і письменників доби романтизму.

3.Доповнення словника літературознавчих термінів (з'ясувати значення                терміну «романтизм»).

4.Дібрати епіграфи до даної теми.

 

Завдання групи «мистецтвознавців"

1.Романтизм у живописі.

2.Підготувати репродукції картин художників доби романтизму.

3.Повідомлення учнів про романтизм у музиці.

4.Підготувати виставку портретів композиторів-романтиків.

5.Романтизм у садово-парковому мистецтві.

6.Оформлення таблиці «Софіївка — романтичний дарунок коханню».

7.Мода епохи романтизму.

8.Підготувати зразки одягу доби романтизму для демонстрації.

VI.Очікувані результати

• Вироблення в учнів умінь працювати з додатковою літературою, систематизувати матеріал, робити висновки.
• Удосконалення вмінь готувати доповіді і виступати з ними.
• Розвиток умінь працювати в команді.
• Сприяти вихованню шляхетності, щирості, прагнення до високого ідеалу.
• Сприяти вихованню негативного ставлення до егоїзму та бездуховності.

Урок – презентація проект

 

«Романтизм як літературний напрям: основні ознаки і представники.
Романтизм у різних видах мистецтва»

 

Обладнання. Портрети видатних романтиків (А.Міцкевич, Г.Гайне, Д.Байрон, П.Б.Шеллі, В.Скотт, В.Гюго, Е.По, Е.Т.А.Гофман, Ж.Санд, О.С.Пушкін, М.Ю.Лермонтов, М.В.Гоголь, В.Забіла, Т.Шевченко, Л.Боровиковський, М.Петренко);

репродукції картин: «Свобода, що веде народ» Е.Делакруа, «Ранок у горах» К.Д.Фрідріха, «Портрет О.С.Пушкіна» В.А.Тропініна, «Портрет О.С.Пушкіна» О.А.Кіпренського, «Портрет Н.М.Пушкіної» А.Брюллова, «М.Ю.Лермонтов. Автопортрет», «Вид Хрестової гори поблизу Кобі» М.Ю.Лермонтова, «П'ятигорськ» М.Ю.Лермонтова, «Портрет К.Брюлова» В.Тропініна, «Портрет В.Жуковського» К.Брюллова, «Т.Г.Шевченко. Автопортрет»;

портрети композиторів-романтиків (Л. ван Бетховен, Ф.Шуберт, Р.Шуман, Ф.Шопен, Ф.Ліст, М.Глінка);

слайди «Софіївка — романтичний дарунок коханню», зразки одягу епохи романтизму.

 

Епіграфи. 

1.Що таке життя без волі?!.

Л.Тік, поет-романтик

2.У царині мистецтва романтизм призвів до справжньої революції, докорінно оновивши художню теорію і практику, проголосивши вищими цінностями свободу особистості й вільну від будь-яких пут творчість, поезію і правду.

 Д С.Наливайко

 

З.Розум може помилятися, серце ніколи.

Ж.Ж. Руссо 

4.Вже світла й чиста перед нами Відкрилася святиня Красоти.

            -До неї, як до матері устами, Ми припадем, щоб рай у ній знайти.

                                                               Ф.Гельдерлін

 

 

Хід уроку

 

                                    І. Підготовка до сприйняття навчальної теми.

1.Вступне слово вчителя (керівника проекту)

 

Сьогодні ми зануримося у світ романтизму — «чарівний світ, зітканий з туману, ілюзій». У творах романтиків зображається світ краси і мрії, в якому панують і добро, і справедливість, і довершеність, і таємниця («туман»). Це світ наших бажань і фантазій.

 

Виразне читання вірша Лесі Укрпїнки «Фантазія».

Фантазіє! Ти — сила чарівна

Що збудувала світ в порожньому просторі,
Вложила почуття в байдужий промінь зорі,
Збудила мертвих з вічного їх сна,
Мету вказала буйній хвилі в морі,-
До тебе обертаюсь я, сумна:

Скажи мені, фантазіє дивна,

Як помогти в безмірнім людськім горі?
Як світ новий з старого збудувати?
Як научить байдужих почувати?
Як розбудити розум, що заснув?
Як час вернуть, що марне проминув?
Як певную мету вказати розпачливим?
Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим!

                                                                                                                                                                                              

Так писала про силу фантазії українська поетеса Леся Українка. В її вірші висловлюється поетичне кредо романтиків-митців, творчість яких наприкінці ХVIІІ — на початку ХІХ століття обумовила появу нового напряму - романтизму. Романтики возвеличували силу фантазії, вільний політ уяви, вони взагалі не могли жити без волі. І справді, свобода для них була  понад усе: і в житті, і в коханні, і в мистецтві. Розуміння творчості як вияву свободи людини, її почуттів, натхнення дало новий поштовх для розвитку культури. І саме це визначає значущість романтизму за будь-яких часів. 3'явившись два століття тому, він надихав митців на межі ХІХ — ХХ століть, про що свідчить вірш Лесі Українки. І зараз творчість романтиків залишається актуальною, бо романтична спадщина навчає високим і шляхетним почуттям, вона кличе до піднесеного ідеалу, до осяйних вершин духу. Письменник Р.Роллан писав: «Я не буду стверджувати, що кожний із нас, звичайних смертних, зможе жити на вершинах. Однак хоча б раз у житті люди вирушать туди. Там оновлюється дихання їх легенів і швидше пульсує кров, що тече у жилах, а коли вони знову
спустяться на рівнину життя, серце їх буде зміцнено для нових битв».

 

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Слово вчителя (керівника проекту).

 Отже, сьогодні на уроці ми презентуємо художній напрям, який на межі двох століть — ХVIII та ХІХ — в літературі, а пізніше й інших видах мистецтва (музиці, живопису, садово--парковому мистецтві, моді) розвивається в країнах Західної Європи до середини ХІХ, а в США — протягом усього століття. Цей напрям отримає назву «романтизм».

На якому рівні пройде презентація залежатиме від дослідницької роботи, яку провели групи: учні-«історики», учні-«літературознавці», учні- -«мистецтвознавці».

Добираючи матеріал для виступів, ви мали з' ясувати такі питання:

•  3'ясувати соціально-історичне тло доби на межі ХVIII та ХІХ століть.
•  Риси романтизму як художнього напряму.
• Романтизм у різних видах мистецтва.

 

ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок (звіт груп)
1.Повідомлення групи учнів-«істориків» про соціально-історичне тло

доби (розвиток буржуазних відносин, Велика Французька революція та ії
вплив на творчість митців).

Слайд 6

• Виникнення романтизму було пов'язане з докорінною зміною світоглядних орієнтацій, які склалися після Великої французької  буржуазної революції (1789-1794). Французька революція знаменувала ту межу, яка відокремила нову епоху (буржуазну) від епохи Просвітництва.
• Наприкінці ХVІІІ століття у Франції вибухнула революція. Здавалося б, здійснилися заповідні мрії просвітників: самодержавний лад було повалено. Короля Луї ХVІ публічно страчено на Гревському майдані, а його сина, спадкоємця престолу, віддано на виховання у сім'ю ремісника. Деспотію церкви припинено, стосунки з папським Римом розірвано, з'явився новий культ — Верховної істоти, який прославляв силу, красу і велич природи. Встановлено соціальну рівність, скасовано дворянські титули (граф, маркіз, князь), а до всіх запроваджено звертання «громадянин». Влада перейшла до третього стану — бюргерства.
                                                      Слайд 7

Віднині ніщо не повинно було стримувати підприємливості, розвитку купецької, банківської, виробничої справи. Франція проголошена республікою. Все ніби обіцяло процвітання країні, що стала на новий шлях.

• Передові люди Європи з надією стежили за революцією. Франція була для них прикладом того, як можна зробити кращим і досконалішим суспільство, якщо спиратися на розум. Бо розум, як вчили просвітники,- це найвищий закон природи і всього сущого.
• Просвітники ідейно підготували революцію.

 

Але «царство розуму» і справедливості не настало. Революція проголосила свободу особистості, але й породила буржуазний лад, дух користолюбства та егоїзму. Людина із жахом відчула свою залежність від влади золота —  «металу з жовтими очима» (Л.Тік).

 

 

Розчарування в наслідках революції та просвітницьких ідеях і водночас рішуче неприйняття буржуазного суспільства стало основною соціально-ідеологічною передумовою романтизму.

 

Німецький поет-романтик Ф. Гельдерлін писав:

Хай ганьба прадавня в безвість кане,

Хай добро питоме в світ гряде,

В порохняву зваляться кайдани,

А порок до пекла хай іде!

Вже світла й чиста перед нами
Відкрилася святиня Красоти, -
До неї, як до матері устами,
Ми припадем, щоб рай у ній знайти.

 

 

Всі відчули: настав новий, небувалий історичний час.

 

2. Повідомлення групи учнів-«літературознавців» про риси романтизму як художнього напряму.

— Словникова робота: походження терміна «романтизм».

Відповідь на це запитання ми знайшли у підручнику: «Термін «романтизм» вказує на зв' язок із середніми віками, коли в літературі був популярний жанр лицарського роману. Головні особистості цього жанру — фантастичність, зображення високого, ідеального кохання, лицарських подвигів, добрих і злих чарівників, казкового пейзажу». (Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література від античності до першої половини ХІХ століття: Підручник для 9 класу. — 2-ге видання, змін. і допов. — К,:Весна, 2002.-с.149)

• Особливу неприязнь у романтиків викликав сам спосіб життя

буржуазії з її бездуховністю, егоїзмом, меркантильністю й вульгарністю, неприхованим цинізмом до людини, її ідеалів. Розчарування романтиків у новому буржуазному суспільстві набуло особливої загостреності, поступово переростало в настрої повної безнадії й глибокого відчаю, -світову скорботу. Життя здавалося нестійким, сповненим хаосу, таємничим. Тема «страшного світу» з його сліпою владою грошей, тугою вічної одноманітності повсякденного буття наповнила всю літературу доби романтизму.

• Романтики ненавиділи обивательську самозаспокоєність, байдужість

до прекрасного і високого.

 

«Справжнє лихо полягає у тому, що нині все застигло у вульгарній прозі життя. І більшість людей спокійно  сприймають все це і навіть почуваються цілком добре, мовчки
скочуючись болотом до прірви», - писав австрійський композитор Франц  Шуберт.

 

 

 

 

 

 

 

• Романтики виступали за щирі, відкриті людські стосунки, проти світу

наживи, егоїзму і лицемірства.

 

 

«Світ поганий, поганий, поганий, вигукував німецький композитор і драматург Ріхард Вагнер. — І лише серце друга та спокутні сльози жінки можуть урятувати його від прокляття».

 

 

 

 

 

 

 

 

А французький письменник Шарль Нодьє писав: «Мене часом запитують, чи люблю я дітей. Звичайно, люблю, адже вони ще не стали дорослими людьми».

 

 

 

 

 

У своїх уявленнях про світ романтики спиралися на ідеал:

Там, крізь океану даль безкраю

Світиться зорі величний лик,

Те проміння нам крізь далеч сяє,

Просвіщує волі щасний вік.

Ф.Гельдерлін

 

 

 

- Романтики відкрили нове світосприйняття. Вони наголошували на

величезній ролі у житті людини творчого розуму, почуттів, уяви, фантазії.
Цим вони відрізнялися від письменників-просвітників, які на чільне місце
ставили здоровий глузд. Романтики утверджували духовну самобутність і
неповторність людини. Кожна людина - це окремий світ, який
протистоїть світу зовнішньому, а законодавцем у цьому світі має
виступати краса. «Той, хто не зазнав щастя в нинішньому світі, хто не
знайшов того, що шукав, нехай заглибиться у світ книжок та мистецтва
чи зануриться в природу — це вічно юне втілення старовини і сучасності»,
- вважав німецький поет і філософ Новаліс.

- Найнестерпнішою вадою суспільства романтики вважали насильство над людиною, приниження людської гідності.

- Романтики збагатили поетику літератури тим, що зробили багато
важливих художніх відкриттів. Вони відкинули традиції класицистів (які
наслідували все античне) і захоплювалися оспівуванням середньовіччя та
Відродження. Понад усе вони цінували не суворі канони і правила, а
вільне натхнення, порив душі, сердечність.

- Романтики повернули в літературу красу народного мистецтва — казок, пісень, легенд, переказів. Поети-романтики відкрили красу слова, що
звучить, захоплюючі зорові й слухові асоціації. Вони внесли у свої поезії
співучість і сердечність народної пісні, в поеми та романи
мальовничість і панорамність описів, у кожний твір — музичну
схильованість, щирість, мрійливість. Ніхто до романтиків не описували з
такою любов'ю природу.

- Література доби романтизму виявила нового героя, який передає авторське ставлення до дійсності. Це незвичайний герой, зображений у незвичайних обставинах. Йому властиві сильні почуття, гостра реакція на світ. Він протистоїть натовпу, нехтує законами, яким підкоряються інші. Романтичний герой самостійний, розчарований, стражденний. Німецька література висуває тип героя-«ентузіаста» - людини духу, творчої особистості, яка протистоїть світу філістерів — міщан, що живуть лише матеріальними інтересами, «ентузіасти» — це митці: поети, актори, художники, музиканти. Герой Е.Т.А.Гофмана - капельмейстер Крайслер -висловлює позицію автора: «Я як вищий суддя поділив весь рід людський на дві нерівні частини: одна, більша частина, складається тільки з добродіїв, але поганих або й зовсім не музикантів, інша — зі справжніх  музикантів». «Справжній музикант» - це творча, духовна особистість, мрійник і дивак. «Саме він творить своє життя і прекрасне у світі, а не рухається в наїждженій іншими колії, не підіймаючи голови до неба і  зірок, як безголоса зашорена худоба. Вільний від пут, які нав'язує філософська мораль, звичаї, заборони. Він живе за одвічними законами природи і природним у собі». Звідси чуттєвість і безпосередність героя--ентузіаста.

У сатиричній казці «Малюк Цахес» героєм-ентузіастом є поет Бальтазар.
Йому єдиному відкрита нікчемна сутність маленької потвори, він перший
постраждав від чар, дарованих Цахесу, саме йому випадає подолати їхню владу.

 

 

 

Слайд 16

В англійській літературі поширеним став тип «байронічного героя». Це
самотній бунтівник, демонічна особистість, часто благородний розбійник. Він
розчарувався в житті, став озлоблений, жорстокий до людей, його висока й
ніжна душа глибоко страждає (Чайльд Гарольд, герої «східних» поем Байрона,
в російській літературі Мцирі - герой однойменної поеми М.Лермонтова).

Слайди 17-18

 

• Для романтиків характерні мотиви самотності, світової скорботи,

втечі від буденності, волелюбні мотиви. Так, Мцирі залишає монастирські стіни, щоб пізнати справжнє життя вільної людини:

 

Я владну думу знав одну,

Одну жагу, та вогняну,

Що в грудях, як черв 'як, жила

  Й спалила душу всю дотла.

Вона порив мені дала

Тікать від келій і молитв

В чудовій світ тривог і битв,

Де скелі в хмари вже зайшли,

Де люди вільні, як орли.

У поемі Дж.Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда» йдеться про героя, який «у цвіті літ» відчув байдужість до життя і вирушив у далеку подорож країнами Середземномор'я. До речі, тема подорожі розповсюджена у романтизмі.

• Вимога свободи творчості спричинила зміни у жанровій системі

літератури. (Розповідь супроводжується демонстрацією портретів поетів і письменників доби романтизму). Важливим досягненням романтиків було створення сучасних жанрів літератури, таких, як роман (Вальтер Скотт, Віктор Гюго, Микола Гоголь), поема (Джорж Гордон Байрон, Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Генріх Гейне, Адам Міцкевич), лірична поезія (більшість авторів).

Слайди 19-21

 

 

 

 

 

У розвитку романтичної літератури Західної Європи можна простежити три хвилі. Перша — кінець 1790-х років.

 

 

 

 

Друга хвиля романтизму — це доба наполеонівських воєн та період Реставрації (1815 — 1830).

Битва під Ватерлоо

 

В Англії це творчість Джорджа Гордона Байрона, Персі Біші Шеллі, Джона Кітса, Вальтера Скотта (кращі його романи -«Айвенго», «Роб Рой», «Квентін Дорвард»).

 

Слайди 23-24

 

 

 

 

 

 

 

 

Третя хвиля романтизму починається після Липневої революції у Франції та антицаристського повстання в Польщі, тобто після 1830 року.

Липнева революція у Франції

 

Найкращі твори в цей час пишуть: у Франції — Віктор Гюго, Жорж Санд, Александр Дюма, в Угорщині — Шандор Петефі.

 

 

Слайд 26

 

 

Під впливом європейського романтизму розвивається література в США, яка представлена романтичними творами Фенімора Купера («Слідопит», «Шпигун», «Останній із Могікан»), Едгара Аллана По та ін.

Слайди 27-28

 

 

 

 

Значний вплив європейський романтизм мав на російську літературу (О.С.Пушкін, М.Ю.Лермонтов, М.В.Гоголь) та українську (Т.Г.Шевченко, Л.Боровиковський, В.Забіла, М.Петренко).

Слайди 29-30

Третя хвиля романтизму, крім літератури, широко охопила живопис, музику, садово-паркове мистецтво, моду.

3. Повідомлення групи учнів-«мистецтвознавців».а) Романтизм в живописі (супроводжується демонстрацією репродукцій
картин).

- Визначними художниками-романтиками вважають Ежена Делакруа, Теодора Жеріко, Франсиско Гойю, Карла Брюллова, Василя Тропініна, Ореста Кіпренського.

Слайди 31-32

На картині Е.Делакруа «Свобода, що веде народ» відображені
революційні події липня 1830 року в Парижі. Ця картина є національною
гордістю Франції. 3берігається у Луврі. На ній відображено один із
кульмінаційних моментів штурму барикади. Перемога повсталих близька. Ще
хвилина — і через тіла загиблих прокотиться хвиля озброєного народу. На тлі
порохового диму — жінка з рушницею в лівій руці і прапором республіки в
правій. Це Свобода — символ революційної Франції. Вона схожа на Ніку. ЇЇ не можна знищити — вона безсмертна.

Слайд 33

- -

- Художники-романтики часто зверталися до зображення картин

природи. Як слушно зауважує К.Шахова, складові романтичного пейзажу — це «не версальські сади, розміщені під лінійку, з геометрично підстриженими кущами, а вільний ліс чи зарослий без складу і ладу старовинний парк, не  спокійна рівнина з тихою річкою, а скелясті урвища, високі гори, що їх овівають буйні вітри і над якими клубочуться важкі хмари».

Краса незайманої природи (К.Д.Фрідріх «Ранок у горах») протиставлялась потворності, протиприродності буржуазної цивілізації.

Слайд 35

 

 

Оскільки романтичний герой — це мандрівник, вигнанець, то на полотнах відображені країни, де життя незвичайне, екзотичне (як у Лермонтова - -Кавказ), або ж вільна стихія — океан, буря. Наприклад, акварель М.Лермонтова «Біліє парус одинокий».

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 36

Чи не основна риса романтизму — культ краси. Особливо це позначилося на портретах. Художники зображають красунь спокійними, мрійливими, натхненними, душевно чистими, з почуттям гідності. Це виразно видно на полотнах Ф.Гойї, В.Тропініна, К.Брюллова. Портрет приваблював художників можливістю зобразити внутрішній світ особистості, ії неповторну індивідуальність.

Слайди 37-39

 

б)Романтизм у музиці (розповідь супроводжується демонстрацією портретів композиторів-романтиків)

Романтизм знайшов своє втілення і в музиці, що якнайкраще сприяла вираженню внутрішніх почуттів людини, мелодії ії душі. Всесвітньовідомою стала творчість німецьких композиторів Людвіга ван Бетховена («Патетична соната», «Місячна соната», соната «Апасіоната», Дев'ята симфонія), Франца Шуберта («Вільховий король», «Аве Марія», «Незакінчена симфонія») і Роберта Шумана («Карнавал», «Крейслеріана»), польського композитора Ференца Ліста («Угорські рапсодії»), французького композитора Гектора Берліоза («Гарольд в Італії»). Нові зразки опери і музичної драми створюють: італійські композитори Джоаккіно Россіні («Севільський цирульник», «Вільгельм Телль») та Джузеппе Верді («Аіда», «Дон Карлос», «Ріголетто»), німецький композитор Ріхард Вагнер («Лоенгрін», «Трістан та Ізольда», «Кільце нібелунга»). Михайло Глінка пише опери «Руслан і Людмила» та «Іван Сусанін». 

Слайди 40-48

 

 

 

 

 

 

 

 

в)Романтизм у садово-парковому мистецтві (заочна екскурсія парком «Софіївка»).

«Софіївка» — дендрологічний і ландшафтний парк в Умані, що на Черкащині. Йому виповнилося 211 років. Софіївський парк називається «уманським чудом» або «царициним садом».

Він постав на території 150 гектарів землі як романтичний подарунок відомого магната графа Станіслава -Потоцького коханій дружині Софії.

Софія Потоцька (1765-1822)	Граф Станіслав Потоцький (1771-1805) з синами

 

Силами кріпаків за кілька років на пустирищі було створено справжнє диво: споруджено фонтани, водоспади і каскади, шлюзи, гроти, прокладені алеї, насаджено екзотичні дерева. Народні умільці  робили з граніту і гіпсу прикраси для архітектурних споруд. Із Франції та Італії були привезені скульптури.

Слайди 51-53

 

 

 

 

г)Мода епохи романтизму (розповідь учнів супроводжується
демонстрацією чоловічого та жіночого одягу початку ХІХ століття).

Чоловіки зняли парики та перестали пудрити волосся, трикутну шляпу

змінив циліндр. У моду входять довгі брюки, універсальним одягом стає фрак. Чоловічі костюми шиють ся із шерстяних тканин. Чоловіки починають по-новому зачісуватися, навіть підкручувати волосся, відпускають вуса і бакенбарди. Надзвичайно модними у них вважаються стоячі комірці на білосніжних сорочках. Із прикрас особливо цінується булавка в галстуку, кишеньковий годинник на золотому або срібному ланцюжку. Романтична епоха ввела в чоловічу моду вільно зав'язаний на шиї платок.

Слайд 54

Надзвичайно барвистою, яскравою та різноманітною була жіноча мода. ІІлаття шиються з парчі, шовку, атласу зі збільшеним декольте, оголеними плечима. Талія туго стягується корсетом, широкі рукави підкреслюють тонку талію. На бальні плаття прикріпляють мережива, рюші, бантики. Вперше в жіночому одязі з'являється блуза. Красуні знімають рукавички, оголюють руки. Невід' ємна частина одягу капелюшки, хустинки. Бурхливою фантазією відзначаються зачіски. Волосся прикрашають стрічками, штучними або живими квітами. 3аплетена коса увиразнює красу обличчя. Дами захоплюються коштовними прикрасами: сережками, кольє, брошками, браслетами, каблучками.

Слайди 55-56

 

Отже, мода епохи романтизму підкреслює індивідуальність людини, її
розкутість, красу.

 

IV. Систематизація матеріалу

 Запис учнями до зошитів визначення поняття «романтизм» та епіграфів уроку з подальшим їх коментуванням.

 

• Романтики       возвеличували силу фантазії, вільний пліт уяви, вони взагалі не могли жити без   волі. Свобода для них була понад усе – і в житті, і в коханні, і в мистецтві.
• Серце – символ людських почуттів, часто людина інтуїтивно відчуває те, чого не знає напевно. Митці-романтики звертаються до людських почуттів, а не до розуму. Культ почуттів – визначальна риса романтизму. Екзюпері писав: «Добре бачить тільки  серце, найголовнішого очима не побачиш».

 

• Романтики зображають світ краси , ідеальний світ. Тільки  тут людина може бути щасливою, як у раю.

 

 

V.Виставлення поурочних балів учням, їх обгрунтування вчителем (керівником проекту)

 

 VI. Домашнє завдання.

Виконану згідно з усіма завданням и роботу дослідницькі групи оформляють як окремі доповіді.

Групі учнів – «біографів» підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Д.Байрона. Прочитати й проаналізувати  вірш Д.Байрона «Хотів би знов у горах…» Повторити визначення літературознавчих термінів (роман, ліро-епічна поема,  ліричний герой,   балада).