9 клас УРОК № 8
Тема: Система розселень і розвиток поселень.
Мета: - навчати учнів пояснювати та визначати суттєві ознаки понять: «місто», «село», «урбанізація», «агломерація», «система розселення», називати та показувати на карті міста – мільйонери та інші найбільші міста, визначати функції міст;
- розвивати географічне мислення та вміння працювати з картою, уміння пояснювати причини змін у системі розселення, наводити приклади областей України з різним рівнем урбанізації, оцінювати соціальні проблеми в сільському господарству;
- виховувати інтерес до предмета, розуміння важливості його вивчення, повагу до інших людей, які проживають у сільській та міській місцевості.
Обладнання: підручник, атласи, статистичні відомості про населення.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Запитання
Самостійна робота
( виконання завдань із зошита тест – контроль )
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Після сьогоднішнього уроку ви зможете відрізняти населені пункти одне від одного, називати їх характерні ознаки, зрозумієте закономірності, за якими розвиваються деякі з ниїх, дізнаєтесь про особливості системи розселення України.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
План
1. Населеними пунктами називають забудовані земельні ділянки, які використовуються для постійного місця перебування людей. Їх поділяють на міські і сільські виходячи з господарської діяльності, яка переважає ( у сільських населених пунктах основною галуззю, як правило, є с/г); кількості жителів, густота населення, ступеня благоустрою. В Україні серед сільських населених пунктів найпоширенішими є села й хутори. У них налічується 14 703 тис. жителів країни.
Середня густота українського села становить близько 550 осіб. Однак кожен регіон має свої показники, які можуть коливатися. Ці відмінності обумовлені природними умовами, місцевими традиціями, особливостями розвитку с/г цього району. У Поліссі села є невеликими – від 200 до 500 осіб, у лісостеповій досягає 1500 і більше жителів, ще більшою густотою вирізняються села на півдні.
Перші міста на території України були засновані греками понад 2,5 тис. років тому під час колонізації узбережжя Чорного моря. У наш час серед населених пунктів розрізняють міста, селища міського типу, курортні селища. Містом називається значний пункт, більша частина жителів якого зайнята в промисловому виробництві, транспорті та сфері обслуговування. Багато міст виконують функції адміністративно – територіального управління як центри областей, районів. Селища міського типу називаються невеликі населені пункти з населенням у кілька тисяч осіб. Вони також належать до міських поселень, тому що більша частина їхніх жителів не зайнята в с/г виробництві. Селища міського типу часто утв. поблизу шахт, заводів, електростанцій та інших великих підприємств. (найбільше у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській обл..)
Курортні селища до них належать пункти, кількість населення в яких становить не менше 2 тис., а кількість осіб, які щорічно приїздять для лікування й відпочинку, становить не менше половини від кількості постійних жителів.
За останні роки кількість міст в Україні збільшилася до 458. Залежно від кількості населення вони поділяються на малі (до 50 тис. осіб), середні ( від 50 до 100 тис. осіб), великі ( від 100 до 500 тис. осіб), дуже великі (від 500 тис. до 1 млн осіб), міста – мільйонери (понад 1 млн осіб)
В Україні є 37 міст із населенням від 100 до 500 тис. осіб, серед них 9 міст із населення понад 500 тис. жителів, у тому числі 5 міст міліонерів (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк) В Україні є 68 міст із кількістю населення до 10 тис. осіб, 282 міста – від 10 до 50 тис. осіб.
Найгустіша мережа міських населених пунктів у Донецькій, Луганській, Львівській, Дніпропетровській та Харківській обл.. Значно менша вона на території Українського Полісся (Волинської та Рівненської обл.), а також у Миколаївській, Черкаській та Чернівецькій обл.. Усього в міських населених пунктах живе 31 668 тис. жителів України Розвиток міських поселень пов’язаний із розміщенням промислових підприємств, об’єктів транспорту та сфери послуг.
Робота з контурною картою
Підпишіть на контурній карті назви найбільших міст України.
2. Зовнішня і внутрішня міграція, її характерною рисою є переміщення населення із сільських населених пунктів до міських. Міста приваблюють можливістю здобути освіту, дають великий вибір у працевлаштуванні, тут розташовані органи державної влади й місцевого самоврядування, великі промислові підприємства, заклади освіти, фінансові й торговельні установи, підприємства транспорту та зв’язку.
У результаті переміщення із села до міста збільшується кількість міського населення, зростають міста, підвищується їхня роль в економічному й політичному житті держави – відбувається процес урбанізації.
Процес урбанізації має свої особливості, насамперед це проявляється в різних темпах зростання кількості міського населення. Тому зараз частка міських жителів вища в промислово розвинених обл..Одноосібний лідер – Донецька обл.., тут 9 із 10 жителів проживають у містах.
Для сучасної урбанізації характерний процес злиття великих міст із перед – містями, із прилеглими до них містами менших розмірів, селищами різного типу й утворення міських агломерацій. Міські агломерації – скупчення міст, об’єднаних у єдину систему виробничими, трудовими, культурно – побутовими й іншими зв’язками, це зони з різноманітними виробництвами, науковими й навчальними закладами, із високою густотою населення. У складі міської агломерації зазвичай виділяють місто, навколо якого формується агломерація. Це місто називають ядром агломерації. В Україні найбільшими агломераціями є: Донецько – Миколаївська, Київська, Харківська, Дніпропетровсько – Дніпродзержинська, Горлівсько – Єнакіївська, Запорізька, Криворізька. Перенаселення міст, погіршення в них стану навколишнього середовища, висока ціна на житло призводить до субурбанізації, тобто переїзду населення з міст до передмість.
Наслідки урбанізації є позитивні і негативні. ( ст.. 61 посібника вчителя)
3. Мережа населених пунктів цієї території з різноманітними зв’язками, що існують між ними, утв. систему розселення. Виділяють опорний каркас системи розселення, що являє собою сполучення головних населених пунктів і транспортних магістралей, що їх з’єднують.
Кожне місто посідає в цій системі своє місце залежно від географічного положення, кількості населення й функцій, які вони виконують. За функціями міста поділяються на дві групи: полі функціональні та моно функціональні.
До поліфункціональних належать міста – мільйонери, дуже великі, великі й більш середніх міст. Львів, Сімферополь, Миколаїв виконують адміністративні, промислові, організаційно – господарські, культурні й наукові функції. До багатогалузевих промислових центрів належать Запоріжжя, Луганськ, Кривий Ріг, Маріуполь. Транспортні центри – Іллічівськ, Ковель, Ясиноват, Жмеринка.
Київ – є політичним центром держави, тут розміщені : резиденція президента, парламент і уряд.
Монофункціональні міста, як правило, існують на базі однієї домінуючої галузі, сфери діяльності. Саме вона сприяє, а іноді й стримує розвиток певного населеного пункту. За питомою вагою населення, зайнятого в різних сферах економічної діяльності, можна виділити такі категорії малих міст: із переважно промисловими функціями (гірничодобувна промисловість, енергетика, переробка с/г сировини); транспортні вузли; санаторно – курортні та рекреаційні центри; господарські центри місцевого значення.
4. Урбанізація має ще один негативний наслідок: зміну демографічної ситуації в укр.. селі, де зменшилася частка населення працездатного віку. У сільській місцевості порівняно низька забезпеченість закладами охорони здоров’я, торгівлі, культури й народної освіти; значно нижчий рівень благоустрою як населених пунктів, так і окремих поселень; недостатній розвиток транспортної мережі, системи водо – та енергопостачання; низький рівень забезпечення телефонним зв’язком, а заробітня плата значно нижча, ніж у жителів міста.
Соціальні проблеми українського села необхідно розв’язувати комплексно : удосконалювати сільськогосподарське виробництво, розвивати транспорт і зв’язок.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
VI. Домашнє завдання