5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

КОНСПЕКТ УРОКУ "Т. ШЕВЧЕНКО «ЗАПОВІТ», 7 клас"

Про матеріал
Мета: ознайомити учнів з твором Т. Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум'яна любов автора до України, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв'язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани, любові до рідного краю, його народу; інтерес до наслідків власної праці; прищеплювати пунктуальність, стійкість, мужність, наполегливість.
Перегляд файлу

Тема: Т. ШЕВЧЕНКО «ЗАПОВІТ», 7 клас

Мета:    ознайомити учнів з твором Т. Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум'яна любов автора до України, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв'язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани, любові до рідного краю, його народу; інтерес до наслідків власної праці; прищеплювати пунктуальність, стійкість, мужність, наполегливість. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Перевірка домашнього завдання

ІІІ.Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду за питаннями

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

«Заповіт» — вершина громадянської лірики поета. В. Смілянська

«Заповіт» — коротке програмне звернення поета до сучасників і наступних поколінь...

. Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учителя

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.

У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика- декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:

Як умру, то поховайте Мене...

Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30-40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.

Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843—1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:..вставайте, кайдани порвіте.

Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з'явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

Виразне читання напам'ять учителем вірша

Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.

Тлумачення слова «заповіт»: а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило поведінки, неухильний обов'язок (заповідь).

Композиція.

За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об'єднані попарно і тому утворюють ніби три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час всі вони об'єднані в одну гармонійну цілість.

. Обговорення змісту поезії за питаннями.

Що є заповітом? Для чого його складають?

Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?

З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?

Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що це свідчить?

Якою поет змальовує Україну? («Степи широкі», «лани широкополі», Дніпро, кручі) Про що мріє Т. Шевченко?

Хто були ворогами українського народу?

Яких страждань зазнав простий люд?

До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердіть цитатами.

Яким шляхом, на думку Т. Шевченка, можна здобути волю? Чому?

Про яку «сім'ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть епітети до цього слова з твору.

Яке останнє прохання поета?

Як трудящі виконали заповіт Кобзаря?

Художні особливості твору.

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім'ї великій... вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».

Повтори: «Як... було...», «реве ревучий», «в сім'ї...».

Додатковий матеріал.

«Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів'я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.

Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.

Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862 р., далі на польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську, німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (на німецьку), А. Єнзен, О. Дюран.

Більш ніж знаменно, що на слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Ле- вицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.

Мелодія «Заповіту», що її знає кожен на Україні і багато хто за її межами, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому. У чому ж секрет її популярності? Глибина змісту, щирість суму, велич і суворість гніву, надзвичайна емоційність, а головне — повна відповідність музики ідеї поезії.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

2. Робота на картках Картка № 1

Доведіть, що «Заповіт» Т. Шевченка — це заклик до боротьби. Чому саме в боротьбі поет вбачав щасливе життя народу?

Яку Т. Шевченко у майбутньому вбачав «сім'ю»? Чи здійснилася його мрія? Відповідь вмотивуйте.

За своєю формою «Заповіт» Т. Шевченка — а) монолог; б) полілог; в) діалог.

Картка № 2

Чому письменник-революціонер хоче, щоб його згадували, пам'ятали? Чи має він, на ваш погляд, на це право? Свої думки обґрунтуйте.

«Заповіт» Т. Шевченка на момент написання поезії — це міф чи реальність? Власні міркування доведіть.

VІІІ. Підсумок уроку

«Заповіт» Тараса Шевченка — це програмний твір поета, неповторний поетичний заповіт у світовій поезії, з яким він звернувся до сучасних йому і всіх наступних поколінь народу. Тому він став у центрі його творчості, і «гідно увінчує той стан духовного зростання Шевченка, який дістав у літературі назву періоду «трьох літ»... є неначе епілогом до поезії 1843—1845 років». До 1845 року історія української і всеслов'янської поезії не знає такого недвозначного заклику до боротьби проти царизму. Він вів за собою народ до вершини матеріального і культурного життя. Слід, залишений «Заповітом» Шевченка у духовному житті нашого народу, не має аналогій.

VІІІ Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

ІХ. Домашнє завдання

Вивчити «Заповіт». Знати історію створення.

 

 

 

 

 

docx
Додано
23 квітня 2019
Переглядів
1015
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку