Конспект уроку Тема: Елеонор Портер. Повість «Полліанна». Ідея радості й відкриття світу в творі

Урок 1

Тема: Елеонор Портер. Повість «Полліанна». Ідея радості й відкриття світу в творі

Мета:

• сприяти формуванню ключових компетентностей:

розуміти необхідність вирішення проблем довкілля, важливість вияву ініціативи в суспільному житті; усвідомлювати переваги позитивного мислення для збереження здоров`я;

• сприяти формуванню предметних компетентностей:

ознайомитися з життям і творчістю Елеонор Портер; формувати  навички роботи з підручником, виразного читання, коментування, висловлення власних думок і вражень; виховувати прагнення до пізнання світу, почуття поваги до загальнолюдських цінностей, художньої літератури.

Тип уроку: формування компетентностей. (Урок засвоєння нових знань).

Обладнання: підручник, зошит, портрет письменниці, фрагмент екранізації повісті «Полліанна».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

   1. Привітання

Подаруйте посмішку собі,

Один одному, мені.

Я дарую посмішку і вам.

Радість допоможе у роботі нам.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

-  Діти, послухайте історію. 

Якось двоє друзів багато днів поспіль ішли пустелею. Одного разу вони посперечалися, і один з них зопалу дав іншому ляпас. Друг біль відчув, але промовчав. Лише написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпас». 

   Друзі продовжили подорож, і через багато днів знайшли оазис із озером, у якому вирішили викупатися. Постраждалий від ляпасу мало не втонув, але друг його врятував.

    Коли ж отямився, то висік на камені: «Сьогодні мій найкращий друг урятував мені життя».

   Перший поцікавився:

-         Коли я тебе скривдив, ти написав на піску, а тепер – пишеш на камені. Чому?

-            Друг відповів:

-         Коли хтось кривдить нас, ми повинні писати це на піску, щоб вітри могли стерти напис. Але повідомлення про гарні вчинки ми повинні висікати на камені, щоб ніякий вітер не міг це стерти.

-            Нехай таким каменем, діти, буде ваше серце,в якому золотими літерами будуть вписані слова: терпіння, всепрощаюча любов, злагода, допомога ближньому, віра в Бога і в можливість змінити навколишній світ на краще.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку 

  Сьогодні ми відкриваємо ще одну сторінку літературної скарбнички і зазирнемо до книжкової полиці американської письменниці Елеонор Портер, котра була переконана, що людям не вистачає радості у повсякденному житті.

ІV. Сприйняття навчального матеріалу

1. Рольова гра «Інтерв`ю з письменником» (інформаційно-комунікаційна компетентність).

      Учитель. Любі діти, сьогодні до нас на урок завітали гості: Е. Портер- відома американська письменниця та герої її роману «Полліанна» 

Е.Портер. Доброго дня, друзі. Я рада познайомитися з українськими школярами.

Учень. Пані Портер, розкажіть про себе? Якою ви були в дитинстві?

Е.Портер. Мої предки в середині ХІХ ст. поїхали до Америки шукати кращої долі. У 1868 році в містечку Літлтон (штат Нью-Гемпшир) я і народилася. Мої батьки були досить заможними та шанованими людьми. У дитинстві я дуже любила співати, займатися музикою. У вісімнадцять років вступила до Бостонської консерваторії із класу фортепіано і мріяла стати піаністкою. Але стався прикрий випадок. Я обпекла руку, і грати стало неможливо. Я співала в церковному хорі, виступала з концертами. Говорили, що я дуже талановита і на мене чекає слава великої артистки. Але не склалося. Чудового травневого дня 1892 року я вийшла заміж. Мій коханий був підприємцем і тому ми часто переїжджали. Декілька років жили в Теннесі, потім оселилися в Нью-Йорку. Діти, чоловік, будинок. Ніби все добре, але інколи мені було дуже сумно, я тужила за сценою, за нездійсненою мрією, думала: «Я нічого не роблю для Бога! Я так мріяла славити Його як співачка. Чи я маю ще якийсь талант, аби прославити мого Господа?»

Учень. Ви мріяли стати письменницею?

Е.Портер. Ніколи. Це сталось якось мимоволі. Моїм улюбленим місцем відпочинку в нашому великому будинку в Нью-Йорку був сад, що ріс просто на пласкому даху будівлі. Одного разу, сидячи в кріслі серед дерев, я почала писати оповідку, потім другу… Декілька оповідань я надіслала до відомого в Америці християнського журналу «Християнський вісник». Їх надрукували під псевдонімом Елінор Стюарт. Так я стала письменницею. Мені було тридцять три роки.

Учень.  Пані Портер, про що ваші твори? Де ви брали матеріал для своїх творів?

Е.Портер. Мої книжки про життя. І сюжети для творів я брала з життя. Адже в ньому стільки несправедливості! І найбільше від неї потерпають діти. Мені завжди хотілось їх захистити, навчити жити в цьому жорстокому світі. Героями моїх творів є діти і дорослі. І часто діти є мудрішими за дорослих, є їхніми вчителями.

Учень. Що вас надихало на творчість?

Е.Портер. Я завжди пам`ятаю слова свого батька, якого я дуже люблю і шаную: «Людина мусить бути радісною! Смуток – важкий гріх». Ці слова батька стали моїм життєвим гаслом і породили в моїй уяві постать дівчинки, яка вирішила ніколи в житті не сумувати і знаходити позитивні моменти в усіх життєвих негараздах. Як говорила Полліанна, просто жити. У 1913 році «Полліанна» побачила світ. Успіх був неймовірний. Попит на книжку не могли задовольнити мільйонні тиражі. До 1920 року книжка перевидавалася 47 разів. Я отримувала безліч листів від читачів з проханням продовжити історію дівчинки-сироти. У 1915 році вийшла друком книжка «Юність Полліанни», в якій героїня подорослішала, але залишилася такою самою доброю і чуйною.

Учень. Я вам дуже дякую за Полліанну. Вона є моїм другом і порадником. Я вчуся в неї жити. А чи є у вас книжки, подібні до «Полліанни», де головним героєм є хлопець?

Е.Портер. Так. «Просто Девід» - це роман про хлопчика-сироту. Цей твір став бестселером. Прочитайте. Думаю, вам сподобається.

Усього за своє життя я створила чотири томи коротких оповідань і чотирнадцять романів для дорослих і дітей.

Учень. Пані Портер, я щиро дякую вам за «Полліанну».

Е.Портер. Я рада була познайомитися з українськими читачами і дякую вам за ваші допитливість, щирість, розуміння. Бажаю вам успіхів. Читайте. Співпереживайте. Не будьте байдужими.

2. Візитна картка автора (математична грамотність)

3. Сюжетно-рольова гра «Лист» (інформаційно-комунікаційна компетентність). Завдання: уявіть себе   в ролі кореспондента, який отримав завдання від редакції побувати у містечку Белдінгсвіль і прокоментувати відзнятий матеріал у випуску новин.

    Кореспондент: Доброго дня! В ефірі випуск новин. Щойно стало відомо, що до містечка Белдінгсвіля  має приїхати племінниця найбагатшої тут жінки – міс Поллі Гаррінгтон, хазяйки старої садиби. Давайте подивимось про це щойно відзнятий сюжет.

   (Міс Поллі сидить за столом, виймає листа з конверта і читає)

     «Шановна Пані!

    З болем повідомляю Вам, що преподобний Джон Віттієр помер два тижні тому, лишивши сиротою дівчинку одинадцяти років. Усе його майно — лише кілька книжок, бо, наскільки Вам відомо, він був пастирем маленької місіонерської церкви і отримував дуже скромну платню.

    Містер Джон Віттієр розповідав мені, що його покійна дружина доводилася Вам сестрою, але також дав зрозуміти, що стосунки між Вашими родинами були не найкращими. І все ж він дуже сподівався, що, хоч як би там було, в ім'я сестри Ви не відмовитеся взяти сироту до себе, аби вона виховувалася серед родичів на Сході. Саме тому я і пишу до Вас.

    Коли Ви читатимете цього листа, дівчинка вже буде готова рушити в дорогу. Якщо ви згодні, ласкаво просимо відразу про це нас сповістити, бо в нас тут одне подружжя незабаром вирушає на Схід; вони зможуть узяти дівчинку з собою до Бостона, а там посадовлять на белдінґсвілський потяг. Звичайно, про потяг і дату прибуття Вам повідомлять додатково.

    Сподіваюся на Вашу прихильну відповідь.

    З повагою  Джеремая О.Байт.                                                        

(Нахмурившись, міс Поллі згортає аркуш і кладе його до конверта).

    Кореспондент: Сестра Поллі – Дженні – була матір'ю дівчинки.  Ще в 20 років Дженні, наперекір родині, наполягла на шлюбі з молодим священиком.

До неї сватався один багатій, і родина віддавала йому перевагу перед бідним пастирем, але Дженні вийшла заміж за коханого і подалася з ним на південь.

    Міс Поллі було тоді лише п'ятнадцять років і вона була наймолодша в сім'ї. З того часу батьки не схотіли знатися з Дженні. Вони лише знали, що останню дитину (решта дітей її повмирали) Дженні назвала Поліанна — на честь двох своїх сестер Поллі та Анни.

     Міс Поллі Гарінгтон тепер сорок років. Тато, мама, сестри — всі померли. Протягом багатьох років вона сама давала лад садибі й чималим грошам, що їх батько залишив у спадок. Люди співчували її самотності, а дехто радив запросити подругу чи компаньйонку, щоб жити разом. Але вона переконувала всіх, що любить самотність і тишу. І ось тепер!  Поліанна...

   Як зміниться життя міс Поллі? Думаю, скоро дізнаємось!

4. Фізкультхвилинка (екологічна компетентність). 

   Руханка «Пантоміма». За допомогою одних лише жестів, міміки, рухів та поз потрібно показати:

   Млина з вітряками.

   Дерево, гілля якого гойдає вітер.

   Людину, що збирає камінчики біля самого моря та кладе їх у відерце.

5. Робота з текстом (громадянська компетентність)

- У розділі «Приїзд Полліанни» знайдіть портрет героїні. Яким було перше враження від знайомства з дівчинкою? Чим вона видалася дивною?

- Яка подія сталася у житті Полліанни? Чому дівчинка мала оселитися в міс Поллі?

6. Вправа «У кінотеатрі». Учні переглядають уривки з однойменного кінофільму, проводять паралелі з прочитаним розділом 3.

Перегляд фрагменту фільму Полліанна» (культурна компетентність)

- Порівняйте прочитане та побачене. 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Рефлексія.

Вправа «Незакінчене речення» (ініціативність і підприємливість).

-         На сьогоднішньому уроці мені було цікаво…

-         Я дійшов висновку…

-         Мені хочеться швидше прочитати про Полліанну ще, адже…

VІ. Підбиття підсумків уроку:

Прийом «Букет настрою»  (культурна компетентність) (за А.І.Богосвятською)

На екрані шість букетів різних кольорів

- Який букет ви візьмете сьогодні з уроку, чому?

(Жовтий букет – світлий, приємний настрій.

Темний букет – сумний настрій.

Зелений букет – душевний настрій.

Синій букет – спокійний настрій.

Червоний букет  активний творчий настрій.

Фіолетовий букет – натхненний настрій.)

VІІ. Оцінювання учнів.

Діти, дякую вам за роботу на уроці. Нехай у кожному з вас живе Полліанна. І як говорила наша героїня: «Треба любити все, що є справжнім життям. Життю не можна навчитися, треба просто жити і радіти!»

VІІІ. Домашнє завдання. 

Для всіх: прочитати розділи «Кімната на горищі, «Гра». (188-195ст.)

Для групи художників:  намалювати ілюстрації до повісті «Полліанна».

Для групи акторів: підготувати інсценізацію «Зустріч Полліанни з тіткою Поллі».