.
Конспект уроку
Тема: ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ РАЗОМ І ОКРЕМО.
МЕТА: допомогти учням зрозуміти основні моменти написання прислів-ників разом і окремо, з’ясувати походження окремих прислівників і таким чином сформулювати правила, вправляти учнів у розрізненні прислівників та однозвучних слів,сприяти розвитку уваги та репродуктивної пам’яті, ви-ховувати любов до рідної землі на прикладі життя Івана Виговського.
Тип уроку: комбінований.
ЕПІГРАФ: Високо на замку наш гетьман всю ніченьку
Наш гетьман вельможний стояв
Чи він любувався на річеньку,
Чи слухав як козак пісню співав. (А. Метлинський)
І. Увідно- мотиваційний етап.
1. Перевірка рівня засвоєння знань учнями.
Самостійна робота.
а) Утворити ступені порівняння від прислівника важко.
б) Вибрати рядок,у якому всі прислівники написано правильно:
1)Хтозна-як,казна в чому,якосьто,віч-на-віч;
2) ледь-ледь,де-небудь, пліч-опліч,будь-де;
3) рано-вранці,стиха-помаленьку,по-сімейному,коли-не-коли.
4) По-друге,хто зна-коли,як-небудь,будь-що-будь.
2.Повідомлення теми,мети та завдань уроку.
ІІ. Операційно-пізнавальний етап.
1.Активізація опорних знань.
- Пригадайте які прикметники називаються повними та короткими.
-Наведіть приклади кількісних, порядкових та збірних числівників.
-Як пишуться складні прикметники,першою частиною яких є числівник?
2.Пояснення вчителя.
-Розберіть слова за будовою і уявіть собі як би звучали прислівники,коли б другою частиною був повний прикметник:
Звисока --- з високого
Дочиста --- до чистого
Помалу --- по малому
Висновок: усі прислівники, утворені сполученнями прийменника з коротким прикметником, пишуться одним словом:затемна,завидна,замолоду,допізна, досита,віддавна, згарячу,надовго,насухо,попросту,вповні.
3. Постановка проблемного завдання.
- Зробіть висновок, як пишуться прислівники, утворені поєднанням прий-менника та повного прикметника: в основному в цілому
- Чому ці прислівники пишуться неоднаково?
попросту по- простому
порізно по- різному
востаннє в останнє
4. Ознайомлення з прислівниками, утвореними сполученням прийменника з числівником.
Завдання: зробіть висновок на основі згрупованого матеріалу
5.Вправи на розрізнення прислівників та однозвучних словосполучень
Завдання: скласти речення з поданими словами:
Удвох – у двох руках, вперше—в перше вікно, начетверо ---на четверо дітей
6. Ознайомлення з прислівниками,утвореними різними способами від іменників.
- На жаль, не всі прислівники, утворені від іменників,пишуться однаково. Чимало сполучень іменників з прийменниками ще не пройшли повністю в прислівники, хоча набули вже прислівникових значень. Слід запам’ятати окремі з них.
РАЗОМ ОКРЕМО
абикуди вволю без відома без жалю
врозтіч вщерть до речі за безцінь
дотепер дотла у вічі під час
7. Пояснення вчителя. Перехід прислівників у прийменники, частки.
Прислівники можуть переходити в прийменники, частки,виконувати функції
службових сполучних слів, ставати префіксами в таких словах, як перед-плата, дехто, колобродити. Перехід прислівників у прийменники і творення похідних прийменників від іменників з прийменниками спричинили плута-нину в написанні таких сполучень:
всередину – в середину ящика
вбік -- в бік ворога
на початку – на початку століття
зрештою – з рештою козаків.
8. Вступне слово вчителя про Івана Виговського.
Іван Виговський народився близько 1608 року в українській православній шляхетській родині Лучичів-Виговських, родове гніздо якої було у Вигові (тоді — Зауської волості Київського воєводства, нині — Коростенського району Житомирської області). Батько майбутнього гетьмана Остап (Остафій) Виговський служив у київського митрополита Петра Могили — видатного церковного і культурного діяча України та Молдови. Джерела вказують, що О. Виговський мав у своїй власності містечко Гоголів на землях сучасної Київщини, де, можливо, й народився майбутній генеральний писар і гетьман. Остап Виговський підтримував міцні зв'язки з Адамом Киселем, котрий активно боровся у першій половині XVII століття проти дискримінації православної церкви. Пізніше, у роки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття, Остап Виговський осів у Києві, де став намісником Київського замку. Він мав чотирьох дорослих синів — Івана, Данила, Костянтина, Федора та дочку Тетяну. Після поразки І. Виговського й ліквідації Москвою української незалежності, до Сибіру було відправлено більшість його родичів. Остап Виговський мав двох братів — козацького полковника Василя і сотника Самійла Виговських.
Про молоді літá майбутнього гетьмана майже нічого не відомо. Він здобув добру освіту, ймовірно, у Київській братській школі[1]. чи Києво-Могилянському колегіумі, чудово володів, крім рідної української мови, ще й церковнослов'янською, польською, латинською, непогано знав російську мову, був вмілим каліграфом. Згідно із Самійлом Величком Виговський був «вивчений вільним наукам, славився за дотепного і вправного у писарських справах». Невипадково він пізніше виступав як покровитель вище згаданого колегіуму, підкреслював своє знайомство з Теодосієм Софоновичем — ректором Києво-Могилянського колегіуму в 1653-1655 роках, ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у 1655-1672 роках, письменником, теологом та істориком. Не було випадковістю й те, що в ході розвитку українсько-московських відносин саме Виговському на його прохання патріарх Никон надсилав книги, а також священні посудини і ризи. З листа Виговського до Никона від 22 серпня 1653 року довідуємося, що останні були йому потрібні для Свято-Троїцької церкви у Чигиринському монастирі, яку генеральний писар збудував своїм коштом.
Свою військову кар'єру Виговський розпочав «товаришем» у кварцяному війську Речі Посполитої, з якого складався кістяк польської армії. У роки правління короля Владислава IV (1632-1648) Виговський відзначився у боротьбі проти «неприятеля святого Хреста Господного», тобто — османсько-ногайсько-татарської агресії. У 1638 році він став писарем при Яцекові Шемберкові — комісарові Речі Посполитої над Військом Запорозьким у 1638-1648 роках. Очевидно, тоді ж Виговський познайомився та увійшов у тісніші контакти з Богданом Хмельницьким — тодішнім генеральним писарем Війська Запорозького. Принаймні вони зустрічалися під час переговорів на Масловому Ставу (нині село Маслівка).,брав участь у битві під Жовтими Водами. У вирішальний момент бою біля Княжих Байраків (16 травня 1648) він бився хоробро, після втрати коня пішо, але поранений знепритомнів[2] і потрапив у полон. Тричі він тікав, але невдало, й тоді його прикували до гармати. Бранця врятував Богдан Хмельниць-кий,[1] котрий викупив його в хана Ісляма III Ґерая за коня. Тоді Виговський дав гетьману присягу вірно йому служити і додержав її.
9. Підготовка до роботи в групах. Пояснення завдань для кожної групи.
І група. Прочитати текст. Виписати прислівники. Пояснити правопис прислі-вника довіку. Скласти речення про І.Виговського з прислівниками безпере-станку,дощенту.
ІІ група. Прочитати текст. Виписати прислівники. Пояснити правопис прислівника на шкоду.Скласти речення про Івана Виговського з прислівниками востаннє,заодно.
ІІІ група. Прочитати текст. Виписати прислівники. Пояснити правопис прислівника нізвідки. Записати 5 прислівників з прийменником в,що пишуться разом. Скласти речення про І.Виговського з прислівниками наосліп, повсякчас.
10 Самостійна робота в групах.
ІІІ. Корекційно – оцінювальний етап.
Звіт керівників груп про виконану роботу.
Результати роботи учні записують на дошці. Кращі речення записують у зошити.
ІV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання.
Скласти розповідь про Івана Виговського, використовуючи прислівники, котрі пишуться разом та окремо.
.