Конспект уроку третього класу за підручником Лобової

Урок 19

Тема уроку. Динамічний і темповий розвиток музики.

Мета. Формування ключових компетентностей:

загальнокультурна компетентність:

- динамічний, темповий зміст музичних творів.

 предметна компетентність:

- закріпити поняття «динамічний та темповий розвиток» на прикладах муз.творів, розучити укр.нар.пісню «Грицю, Грицю, до роботи», прослухати твір Й.Брамса «Угорський танець №2»;

-  розвивати навички слухового контролю й оцінки власного співу;

- виховувати інтерес до народної пісні; формувати у дітей музично-ритмічний слух та вокально-хорові навички.

Обладнання: муз.інструмент, фоно- та нотна хрестоматії, підручник 3 кл., компʹютер, проектор, екран.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

Організаційний момент Музичне привітання

Треба дружно привітатись:

«Добрий день!»

Дружно голосно сказати:

«Добрий день!»

Вліво, вправо поверніться,

Туди-сюди посміхніться:

«Добрий день, добрий день!»

Повідомлення теми та завдань уроку

Слухання музики

Вступна бесіда про композитора

Йоганнес Брамс – німецький композитор, піаніст, диригент. Народився в родині музиканта. Його батько грав на контрабасі та ріжку в невеликих ансамбля. Він дав сину початкові навички гри на різноманітних струнних і духових інструментах, але Йоганнеса більше цікавило фортепіано. У віці семи років він почав навчатися фортепіано. Вже в 10 років Брамс приймає участь в камерному ансамблі. У чотирнадцять років Йоганнес закінчив приватне реальне училище і вперше виступив публічно як піаніст з сольним концертом.

У середині 70-х рр. Брамс цілком присвячує себе творчої діяльності, виступає з виконанням своєї музики, багато подорожує.

У 1890 році 57-річний Брамс вирішив припинити свою композиторську кар'єру, однак, дотриматись цього рішення не зміг. В наступні роки він створив цілий ряд визнаних шедеврів. Музика Брамса оспівує свободу особистості, моральну стійкість, мужність, перейнята поривчастістю, бунтівливістю, трепетним ліризмом. Імпровізаційний склад поєднується в ній зі строгою логікою розвитку. Брамс захоплювався угорським фольклором, що і послужило написання «Угорських танців».

Музична грамота

Швидкість у музиці є дуже важливою. Слово «темп» позначає швидкість руху музики. Це важливий засіб виразності в музиці.  Якщо виконати музику у невідповідному темпі, то вона зазнає значних змін і не зможе відобразити те, що хотів передати композитор. Темпи бувають швидкими, помірними та повільними.

Він усюди поспішає, ніколи втоми він не знає,

Якщо ж потрібно – відпочине, повільно музика полине.

Помірно в парку погуляє, із друзями відпочиває.

Рухливий, важний джентльмен, його імʹя відоме – темп.

Музика може звучати голосно або тихо, дуже голосно або дуже тихо. Такі відтінки в музиці називаються динамічними.

Темп і динаміка – це основні засоби виразності в музиці. Вони допомагають розвинути і розкрити зміст музичного твору. Якби не було цих засобів, то пісня б не звучала.

Розспівування

Розучування пісні «Грицю, Грицю, до роботи»

Композитор може використовувати різноманітні прийоми, щоб сприяти розвитку образу, який втілений у музичному творі.

Прикладом цього є українська народна пісня „Грицю, Грицю, до роботи”.

Прослухайте і поміркуйте, який характер цього твору?

 Про що в ньому розповідається?

Чи можна танцювати під мелодію цієї пісні? (Так, бо вона є і танцювальною)

Аналіз прослуханого твору

Пісня „Грицю, Грицю, до роботи” – жартівлива розповідь про ледачого Гриця. Робити не хоче, а як їсти, то він – перший.

Створенню саме такого образу сприяє темповий, динамічний, виконавський прийоми розвитку.

Цікаво, а чи буває в житті так, як у цій пісні?

Так. Це життєвий образ. Народ навіть вигадав прислів’я про ледарів. Наприклад, „Як їв – то впрів, як робив – то змерз”.

Тепер ми розучимо українську народну пісню „Грицю, Грицю, до роботи” і спробуємо виконати вивчений уривок у характері.

Зверніть увагу на виконавський розвиток.

Щоб розкрити художньо-образний зміст пісні, кожен куплет виконуйте у відповідному темпі та з потрібними динамічними відтінками.

Підсумок уроку

Сьогодні на прикладах декількох музичних творів ми переконалися, що композитор може використовувати різноманітні прийоми розвитку музики для створення яскравих музичних образів, які, до речі, дуже часто є досить повчальними. 

                                                                                                                           Н.В. Тищенко

Урок 20

Тема. Варіаційний розвиток музики

Мета. Формування ключових компетентностей:

загальнокультурна компетентність:

- характерні особливості динамікита темпу в музичних творах.

 предметна компетентність:

- закріпити поняття «динамічний та темповий розвиток» на прикладах муз.творів, розучити укр.нар.пісню «Грицю, Грицю, до роботи», прослухати твір Й.Брамса «Угорський танець №2»;

- розвивати навички слухового контролю й оцінки власного співу;

- виховувати інтерес до народної пісні; формувати у дітей музично-ритмічний слух та вокально-хорові навички. розвивати навички слухового контролю й оцінки власного співу.

Обладнання: муз.інструмент, фоно- та нотна хрестоматії, підручник 3 кл., компʹютер, проектор, екран.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

Організаційний момент Музичне привітання

Треба дружно привітатись:

«Добрий день!»

Дружно голосно сказати:

«Добрий день!»

Вліво, вправо поверніться,

Туди-сюди посміхніться:

«Добрий день, добрий день!»

Повідомлення теми та завдань уроку

Слухання музики

Вступна бесіда про композитора

Йоганнес Брамс – німецький композитор, піаніст, диригент. Народився в родині музиканта. Його батько грав на контрабасі та ріжку в невеликих ансамбля. Він дав сину початкові навички гри на різноманітних струнних і духових інструментах, але Йоганнеса більше цікавило фортепіано. У віці семи років він почав навчатися фортепіано. Вже в 10 років Брамс приймає участь в камерному ансамблі. У чотирнадцять років Йоганнес закінчив приватне реальне училище і вперше виступив публічно як піаніст з сольним концертом.

У середині 70-х рр. Брамс цілком присвячує себе творчої діяльності, виступає з виконанням своєї музики, багато подорожує.

У 1890 році 57-річний Брамс вирішив припинити свою композиторську кар'єру, однак, дотриматись цього рішення не зміг. В наступні роки він створив цілий ряд визнаних шедеврів. Музика Брамса оспівує свободу особистості, моральну стійкість, мужність, перейнята поривчастістю, бунтівливістю, трепетним ліризмом. Імпровізаційний склад поєднується в ній зі строгою логікою розвитку. Брамс захоплювався угорським фольклором, що і послужило написання «Угорських танців».

Музична грамота

Швидкість у музиці є дуже важливою. Слово «темп» позначає швидкість руху музики. Це важливий засіб виразності в музиці.  Якщо виконати музику у невідповідному темпі, то вона зазнає значних змін і не зможе відобразити те, що хотів передати композитор. Темпи бувають швидкими, помірними та повільними.

Він усюди поспішає, ніколи втоми він не знає,

Якщо ж потрібно – відпочине, повільно музика полине.

Помірно в парку погуляє, із друзями відпочиває.

Рухливий, важний джентльмен, його імʹя відоме – темп.

Музика може звучати голосно або тихо, дуже голосно або дуже тихо. Такі відтінки в музиці називаються динамічними.

Темп і динаміка – це основні засоби виразності в музиці. Вони допомагають розвинути і розкрити зміст музичного твору. Якби не було цих засобів, то пісня б не звучала.

Розспівування

Розучування пісні «Грицю, Грицю, до роботи»

Композитор може використовувати різноманітні прийоми, щоб сприяти розвитку образу, який втілений у музичному творі.

Прикладом цього є українська народна пісня „Грицю, Грицю, до роботи”.

Прослухайте і поміркуйте, який характер цього твору?

 Про що в ньому розповідається?

Чи можна танцювати під мелодію цієї пісні? (Так, бо вона є і танцювальною)

Аналіз прослуханого твору

Пісня „Грицю, Грицю, до роботи” – жартівлива розповідь про ледачого Гриця. Робити не хоче, а як їсти, то він – перший.

Створенню саме такого образу сприяє темповий, динамічний, виконавський прийоми розвитку.

Цікаво, а чи буває в житті так, як у цій пісні?

Так. Це життєвий образ. Народ навіть вигадав прислів’я про ледарів. Наприклад, „Як їв – то впрів, як робив – то змерз”.

Тепер ми розучимо українську народну пісню „Грицю, Грицю, до роботи” і спробуємо виконати вивчений уривок у характері.

Зверніть увагу на виконавський розвиток.

Щоб розкрити художньо-образний зміст пісні, кожен куплет виконуйте у відповідному темпі та з потрібними динамічними відтінками.

Підсумок уроку

Сьогодні на прикладах декількох музичних творів ми переконалися, що композитор може використовувати різноманітні прийоми розвитку музики для створення яскравих музичних образів, які, до речі, дуже часто є досить повчальними. 

 

Урок 21

Тема. Розвиток музики різних жанрів.

Мета. Формування ключових компетентностей:

загальнокультурна компетентність:

- образний зміст музичних творів.

 предметна компетентність:

- продовжувати ознайомлювати учнів з поняттям «танець»;

- розвивати емоційно-чуттєву сферу дітей, музично-образне мислення, творчу уяву; - розвивати музичний слух, почуття ритму, здатність відчувати характер музики;

- виховувати художньо-естетичний смак, любов до музики різних жанрів.

ТИП УРОКУ: поглиблення теми.

Обладнання: фортепіано, мультимедійна дошка або комп’ютер.

ХІД УРОКУ

Вхід до класу у супроводі звучання «Шумки» М.Завадського.(1 слайд)

Організаційний момент. Музичне привітання. Розспівування та виконання поспівок.

– Чи впізнали ви музичний твір, що звучав під час входження до класу?

– З яким прийомом розвитку музики ви познайомились минулого уроку?

– Поділіться своїми враженнями від побачених варіацій у житті.

– Сьогодні ви познайомитесь із розвитком музики різних жанрів на прикладі такого типу музики, як «танець».

– За якими ознаками ми відрізняємо танцювальну музику від пісенної та маршової? (танець ритмічний, пластичний та запальний)

– Так, танцювальна музика ритмічна та запальна, але до цих характеристик також можна додати ще і «плавна», так як танці бувають і плавні та величні. Саме про такі танці ви сьогодні і дізнаєтесь. Ми поговоримо про вальс і полонез.

– Отже, вальс – це бальний танець, що виник у Англії та походить від німецького слова «кружляти». І дійсно, виконавці цього танцю плавно кружляють у парі по залу. Існує багато різновидів вальсу: повільний англійський, швидкий французький, віденський, наявний в класичній музиці і т.д. (2 слайд) Всі вальси відрізняються розміром ¾ та плавністю.

– «Полонез» походить від слова «польський», він виник у Польщі, це повільний танець, схожий на урочисту ходу. (3 слайд) Полонезами зазвичай розпочиналися бали.

– Але не під всі танці можна танцювати. Польський композитор Фредерік Шопен писав фортепіанну музику, що, здебільшого, мала танцювальну назву, але під його музику ніхто не танцює. Вона створена, щоб насолоджувати слух, створювати певний настрій, викликати певні почуття. Його музика не для ніг, а для душі. Недарма його називають «душею» фортепіано. (4 слайд) Фредерік Шопен прожив складне життя. З малечку він проявляв неабиякі здібності і вже у 7 років вчився грі на фортепіано та написав свій перший полонез. Будучи дорослим він приймав участь у повстанні, яке закінчилось невдало і тому змушений був покинути свою батьківщину. Помер він у Парижі та серце своє заповів поховати у Польщі. Друзі виконали його останнє бажання, хоча композитор і похований на паризькому кладовищі, та серце його перевезли на Батьківщину і замурували в костелі Святого Хреста у Варшаві. За своє недовге життя композитор встиг написати кількасот творів, самих вальсів у нього більше 300. Один із них ми з вами сьогодні і послухаємо. Визначте, як і коли змінювалась музика і чому під музику цього вальсу не можна танцювати.

Слухання. Вальс до дієз мінор Ф.Шопен. (5 слайд)

– Яка картина постає в уяві під час звучання музичного твору?

– В якому темпі прослуханий твір?

– Які прийоми розвитку використав композитор?

– Які характерні особливості має цей танець?

– Чи можна під таку музику танцювати, чому? (6 слайд)

– Наступний танець – «Полонез» ля мажор. Полонез – це старовинний польський танець, яким, зазвичай, відкривались бали. Його теж виконували пари, проте під час танцю вони могли мінятися парами з партнерами. Цей танець має повільний темп і схожий швидше на урочисту ходу з поклонами та присіданнями. Послухайте Полонез ля мажор Ф.Шопена та визначте, як в ньому змінювалась музика і який у нього характер.

Слухання. Полонез ля мажор Ф.Шопен. (7 слайд)

– Який характер має це танець?

– У чому його ритмічні особливості?

– Які прийоми розвитку використав композитор?

– Що ви уявляли, слухаючи цю музику? (8 слайд)

– Сьогодні ми продовжимо роботу над піснею «Рушничок» А.Олейникової.

Розучування пісні. «Рушничок» А.Олейникова. (розучування 2 ст., робота над правильним диханням, дикцією, плавністю виконання) (9-13 слайди)

Тестові завдання:

І. У наведеному переліку позначте танці, які ви сьогодні прослухали: (14 слайд)

1. Вальс

2. Танго

3. Полонез

4. Менует

5. Полька

ІІ. Який характер має Вальс до дієз мінор Ф.Шопена: (15 слайд)

1. Святковий

2. Стурбований

3. Мрійливий

ІІІ. Який характер має Полонез ля мажор Ф.Шопена: (16 слайд)

1. Жартівливий

2. Похмурий

3. Урочистий

 

   УРОК №22                     

Тема. Симфонічний розвиток музики.

Мета. Формування ключових компетентностей:

загальнокультурна компетентність:

- образний зміст симфонічних музичних творів.

 предметна компетентність:

- ознайомити учнів з поняттям «симфонія», «симфонічний розвиток»; розвивати емоційно-чуттєву сферу дітей, музично-образне мислення, творчу уяву; вдосконалювати вокальні навички;

- розвивати ритмічний слух, увагу;

- виховувати інтерес та любов до музики різних жанрів.

ТИП УРОКУ: поглиблення теми.

Обладнання: фортепіано, мультимедійна дошка або комп’ютер.

ХІД УРОКУ

Вхід до класу у супроводі звучання «Вальсу» Ф.Шопена.(1 слайд)

Організаційний момент. Музичне привітання. Розспівування та виконання поспівок.

– Який музичний твір звучав, коли ви заходили у клас?

– Хто його автор?

– Який ще музичний твір цього композитора визнаєте?

– В зв’язку з яким розвитком ми знайомились з творами Ф.Шопена?

– Які прийоми розвитку музики ви вже знаєте?

– Сьогодні ми продовжимо знайомитись із різними прийомами музики, а саме – із симфонічним розвитком. Також ми згадаємо, що таке симфонічний оркестр і яку музику для нього пишуть. (слайди 2, 3)

– Отже, симфонія – це великий музичний твір, що складається з 4-х частин, її виконує симфонічний оркестр – великий гурт музикантів, що грають на різних групах інструментів симфонічного оркестру. Керує таким оркестром, звичайно, диригент. (4 слайд) Давайте дізнаємось, що ж це за групи музичних інструментів. Насамперед, до складу симфонічного оркестру входить велика група духових інструментів: мідних та дерев’яних.(5 слайд)

– Назвіть духові музичні інструменти, що перед вами на слайді. (труба, саксофон, валторна,туба – мідні; флейта, кларнет, гобой, фагот – дерев’яні)

– Чому вони називаються духові? Їх назва походить від слів «подих», «дути».

– Наступна група має назву струнно-смичкові. (6 слайд)Які з цих музичних інструментів вам відомі? (скрипка, альт, віолончель, контрабас) Покажіть, як на скрипці грають та віолончелі. (учні демонструють)

– Далі в нас група ударних інструментів. Щоб вони зазвучали по них треба ударити руками, пальцями або паличкою. (7 слайд) Які з цих музичних інструментів вам відомі? (великий та малий барабани, литаври, ксилофон, гонг, оркестрові дзвони)

– Також, в оркестрі присутні такі інструменти, які поодинокі, тобто, їх в симфонічному оркестрі може бути по одному, це – рояль та арфа. Рояль – це велике фортепіано, його концертний варіант, рояля може в оркестрі і не бути, або його достатньо і одного. Арфа – струнно-щипковий музичний інструмент, великий за розміром, арф може бути, як одна, так і декілька. (8 слайд)

– Отже, таким є склад симфонічного оркестру. Для симфонічних оркестрів пишуть композитори різні музичні твори за жанром. Це і симфонії, і концерти, увертюри, симфонічні поеми і т.д. Російський композитор П.І.Чайковський теж написав декілька симфоній. В деяких з них він навіть використовував народну музику, так у симфонії №4, композитор використав мелодію відомої російської народної пісні «У полі береза стояла» (9, 10 слайди) Давайте послухаємо пісню, як вона звучить в оригіналі та її інструментальний варіант та спробуємо повторити основну мелодію. Зверніть увагу на характер мелодії пісні.

Слухання. «У полі береза стояла», російська народна пісня.

– Який характер має пісня?

– А тепер послухайте, як змінив її композитор, використавши її у фінальній частині симфонії.

Слухання. Симфонія №4. Фінал. П.І.Чайковський. (11 слайд)

– Чи змінилась мелодія пісні в симфонії? Яким чином?

– Які елементи музичної мови впливають на зміни її характеру? (12 слайд)

– Так, в симфонії мелодія пісні повторюється декілька разів, але в різних варіантах, вона змінена інтонаційно, темпово, динамічно, тембрально. Таким чином, відбувається симфонічний розвиток музики.

– В.Сокальський, український композитор, в своїй Симфонії соль мінор теж використав інструменти симфонічного оркестру для розвитку однієї інтонації. Послухайте уривок із цієї симфонії та визначте, як змінилась інтонації в процесі симфонічного розвитку.

Слухання. Симфонія соль мінор І ч. В. Сокальський. (13 слайд)

– Що переважає в симфонічній музиці – пісенність, танцювальність чи маршовість?

– Які прийоми розвитку використав композитор?

– Як змінились головні інтонації в симфонії? (14 слайд)

– Ви, мабуть, звернули увагу на те, що мелодія в будь-якому музичному творі звучить із зупинками? Також, під час виконання пісні ми теж пісня кожної фрази беремо дихання. В музиці, знаки, що відповідають за відпочинок, називають «паузами». Пауза – це знак мовчання. Вони тривають стільки, скільки і ноти, що тривають такий же час. Тривалість пауз на письмі позначається певними значками. (15 слайд)

– Послухайте пісню, яку ми будемо з вами розучувати та зверніть увагу, коли я використовуватиму паузи. Також. Зверніть увагу на характер та зміст пісні.

Розучування. «Подарунок мамі» М.Катричка (16-19 слайди)

– Коли я користувалась паузами?

– Який характер має пісня?

– Про що в ній розповідається?

Бесіда.

– З яким прийомом музики ви сьогодні познайомились?

– Що таке симфонічний розвиток?

– Порівняйте симфонічний розвиток обох симфоній. (20 слайд)

 

 

  Урок 23

Тема. Народна пісня у творчості композиторів

Мета. Формування ключових компетентностей:

загальнокультурна компетентність:

- Мелодії народних пісень у музичних творах крупного жанру.

 предметна компетентність:

- визначити  інтонаційні  особливості  та  виконавський розвиток пісень- веснянок; ознайомити учнів з поняттям «такт» у музиці;

- розвивати вокально-хорові, виконавські  навички,  творчі  здібності 

         учнів; 

- продовжувати  виховувати  в  учнів  інтерес  до пісень, творчості

          композитора М. Лисенка.

Музичний матеріал: М. Лисенко “А вже весна”, хор з опери “Зима і Весна”;                                  М. Катричко “Подарунок мамі”

Наочні посібники: нотна хрестоматія, ілюстрації до музичних творів; портрет М. Лисенка;

Обладнання: ТЗН; музичний інструмент; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Яка музика вітала вас коли ви заходили до класу? (відповіді учнів). Так, це симфонія П. Чайковського.

- Які особливості розвитку музики  в цьому творі?

- Мелодію якої пісні використав композитор у ній? (відповіді учнів)

-  Які прийоми розвитку характерні для музичних творів?

- Ми вже з вами знаємо, що композитори досить часто зверталися до народної творчості і використовували народні пісні у свої творах. Народна творчість надихає їх, підказує сюжети й теми. А який музичний жанр допомагає народним мелодіям прозвучати більш яскравіше, насиченіше? (відповіді учнів)

  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як відомий український композитор М.В.Лисенко використав давні українські пісні у своїй творчості.

ІV. Основна частина

- Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, наші предки святкували прихід весни.

Благослови, мати, Весну закликати!

Весну закликати,  Зиму проводжати!

Зимонька в візочку,  Літечко в човночку.

- Є у королівстві Співучих Мелодій давні українські пісні, якими дітки закликають весну. Це – веснянки. У різних областях України їх називають по-різному – гагілки, гаївки, ягілки, тощо… Зміст веснянок пов’язаний із пробудженням природи, тому вони часто сповнені радості, нових надій і сподівань. З давніх-давен наші предки сприймали прихід весни як боротьбу двох сил – холоду та тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, носили зображення сонця. Із різних куточків лунала музика – це дівчата водили хороводи та співали веснянки

 

 Музичний словник

Веснянки – це пісні на честь приходу весни.

- Часто композитори використовували мелодії веснянок у складних музичних жанрах, таких як симфонії, концерти, опери. Не виключенням був відомий український композитор, засновник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко, який полюбляв українські народні пісні, створював їх обробки, використовував у своїх операх.

 «Наче й справді повіяло весною, коли розкрилася завіса і залунала чудова, пройнята народнопісенними мелодіями музика Лисенка», - так характеризували люди атмосферу у залі, коли відбулася прем’єра  фантастично-казкової опери «Зима і весна». В цій опері згадуються народні свята двох пір року, звучать знайомі мотиви колядок, щедрівок, веснянок.

Лисенко ввів до опери «Зима і Весна» мелодію української веснянки «А вже весна».

Слухання музики

- прослухайте веснянку «А вже весна» - зверніть увагу на характер мелодії, подумайте і скажіть, які риси притаманні музиці (пісенність, танцювальність, маршовість)?

Слухання веснянки «А вже весна» у  народному виконанні (відповіді учнів)

-  А тепер послухайте як зазвучала ця веснянка в опері М. Лисенка «Зима і весна»

Слухання М. Лисенко Хор «А вже весна» з опери «Зима і весна» 

Аналіз прослуханого твору

• Який характер музики твору?

• Яких нових рис набули інтонації веснянки?

• Чи змінилася мелодія веснянки? З чим це пов’язано?

• Чи вплинули темп, динаміка, тембри голосів на розвиток музики?

• Поміркуйте, який принцип розвитку використав композитор? 

- Так, цій яскравій, бадьорій музиці притаманний пісенно-танцювальний характер та принцип інтонаційного розвитку, який досягається за допомогою розвитку темпу, тембру, динамічних відтінків.

Фізкультхвилинка «Подоляночка» (дод.1)

     Дівчаточка-гороб’яточка, радьмося.

Та виходьмо на травицю, граймося!

Та виходьмо на травицю, в добрий час,

Нема таких співаночок як у нас!

- Хороше весною погуляти на природі, давайте і ми з вами прогуляємось по весняному лісі і трішки відпочинемо.

- Музична грамота

- У музиці, як і у словах, є наголос. В нотному записі перед наголошеними звуками ставлять вертикальну риску, яка називається ТАКТОВОЮ РИСКОЮ.

Музичний словник

Уривок музичного твору від одного наголошеного звуку до другого називається ТАКТОМ.

Вокально-хорова робота

Розспівування

(Учні діляться на дві групи і виконують мелодію почергово)

Продовження розучування пісні «»Подарунок мамі»

- Пригадайте пісню, яку ви розучували на попередньому уроці. Прослухайте та порівняйте заспів і приспів  пісні. Чим вони відрізняються? (відповіді учнів)

- У якій частині пісні домінують танцювальні, а в якій пісенно-розповідні інтонації? (відповіді учнів)

- Робота над піснею (дихання, дикція)

Завдання

- Відгадайте, ритм якої відомої  вам веснянки тримає Тріольчик?

    - («Щебетала пташечка»)

 

 

Тестові завдання

1. Позначте правильне твердження

А) Веснянки - це різдвяні пісні

Б). Веснянки - це пісні на честь приходу весни

В) Веснянки - це купальські пісні

2. Прізвище композитора, який використав у своїй опері українську веснянку «А вже весна»

А) М. Леонтович

Б) Ф.Шопен

В) М. Лисенко

3. Опера М. Лисенка, в якій використана мелодія української народної пісні "А вже весна"

А) "Тарас Бульба"

Б) "Зима та Весна"

В) "Коза-дереза"

  Підсумки уроку

  Сьогодні ми дізналися, як потрібно закликати весну, продовжили роботу над піснею «Подарунок мамі» та прослухали хор „А вже весна” з опери „Зима і весна” Миколи Лисенка. 

Домашнє завдання

Поцікавтесь, які веснянки знають у вашій родині. Заспівайте їх разом з друзями та рідними.

 Додаток 1

ПОДОЛЯНОЧКА

1. Десь тут була подоляночка,         (Рухаються по колу)

Десь тут була молодесенька,

Тут вона сіла,                                     (Присідають)

Тут вона впала,                                  (Нахиляються)

До землі припала,                             (Прикривають обличчя руками)

Сім літ не вмивалась,                        (Імітують вмивання)

Бо ВОДИ не мала.

 

2. Ой устань, устань, подоляночко,     (Поступово піднімаються)

Ой устань, устань,

молодесенька,

ВМИЙ СВОЄ личко,                              (Імітують вмивання)

ЛИЧКО біленьке,

біжи до Дунаю,                                   (Рухаються по колу)

 

 

Урок 24

Тема. Багатогранність розвитку музики

Мета. Формування ключових компетентностей:

загальнокультурна компетентність:

- змістова палітра музичних творів.

предметна компетентність:

- розкрити особливість  поєднання в одному музичному творі різноманітних прийомів розвитку; поглибити знання основних засобів музичної виразності;

 - розвивати вокально-хорові, виконавські  навички,  творчі  здібності  учнів; 

-  виховувати інтерес до симфонічної музики

Музичний матеріал: С. Прокоф’єв “Тема Петрика”, “Тема Качки”, “Тема Пташки” з симфонічної казки “Петрик і Вовк”; сл. і муз. Н. Май «Козаки».

Наочні посібники: нотна хрестоматія, ілюстрації до музичних творів; портрет С. Прокоф’єва;

Обладнання: музичний інструмент; мультимедійна дошка або комп’ютер.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Вхід учнів до класу під супровід веснянки «А вже весна»

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Яка музика вітала вас, коли ви заходили до класу? (відповіді учнів) Так, це українська веснянка «А вже весна»

- Які прийоми розвитку для неї характерні? (відповіді учнів)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Кожного дня ми постійно спостерігаємо різні зміни в навколишньому світі, природі. Змінюється і сама людина, її настрій, думки, почуття. Зміни відбуваються і в музиці – це її розвиток. Не існує музики без розвитку навіть коли вона прагне зобразити спокій та нерухомість.

- Пригадайте, з якої казки ці герої? - Петрик, Пташка, Вовк, Качка, Дідусь, Кицька? (відповіді учнів).

- Ця казка відрізняється від інших відомих вам казок. Чим саме? (відповіді учнів)

- Вірно, цю казку нам  «розповідають» інструменти симфонічного оркестру, тому вона зрозуміла слухачам у всьому світі, адже написана мовою музики.

- Сьогодні ми  вирушимо у вже знайомий вам світ симфонічної казки Сергія Прокоф’єва «Петрик і вовк» і продовжимо знайомство з різноманітними прийомами розвитку  музики, з багатогранністю її розвитку.

ІV. Основна частина

- Пригадайте, про що йде мова в цій казці? (учні пригадують). Сподіваюся, що ця казка запам’яталася вам не тільки своїм сюжетом, а й своєю різнобарвною музикою. Адже симфонічне виконання дає можливість почути різнобічний розвиток музичного твору. А саме, можна простежити, як інтонаційно розвивається та змінюється тема головного героя – Петрика.

Слухання музики

- Петрик, головний герой казки, можливо ваш ровесник. Якби ви були композиторами, мелодію якого характеру ви написали б для нього? (відповіді учнів)

Слухання. С. Прокоф’єв «Тема Петрика»

- Який характер Петрика передає симфонічна музика? (відповіді учнів)

- В якому жанрі написана тема Петрика: в жанрі пісні, танцю чи маршу? (відповіді учнів)

- Які інструменти її виконують? (відповіді учнів)

- А тепер послухайте і скажіть, кому з героїв казки належать ці музичні фрагменти.

 Слухання. С. Прокоф’єв «Тема Пташки», «Тема Качки» (учні слухають і відповідають)

- Які музичні інструменти виконують ці теми?

- Як вони допомогли передати розмову між цими казковими героями?

- Який вид розвитку музики використовується в цьому творі?

- Прослухайте і прослідкуйте, як змінюється тема Петрика при зустрічі з Пташкою. Як проходить розвиток теми?

Слухання. С. Прокоф’єв «Тема Петрика» (при зустрічі з Пташкою)

 (учні слухають і відповідають)

- Що допомогло зрозуміти, що Петрик і Пташка розмовляють? (відповіді учнів)

- Як далі  розвивається сюжет казки?

- Прослухайте і скажіть, якого характеру набуває тема Петрика у фіналі казки? З чим це пов’язано?

Слухання. С. Прокоф’єв «Фінальна хода» (учні слухають і відповідають)

- Чому в фіналі казки композитор об’єднав всі тембри інструментів? (відповіді учнів)

- Молодці, діти:

- 1. ви зрозуміли, що розвиток теми тісно пов’язаний з подіями в казці. Із розвитком  сюжету розвивається і образ Петрика (сюжетний розвиток);

- 2. відбувається  жанрова трансформація тема Петрика – від пісенно-танцювальної на початку до заключного маршу в фіналі (жанровий розвиток);

- 3. і найголовніше: ви тепер знаєте, як за допомогою тембрів різних музичних інструментів та їх  співставлень композитор передав «розмову» персонажів казки. Таким чином він використав тембровий розвиток музики.

Гра «Оркестр»

- А тепер давайте створимо незвичайний оркестр. Слухаючи музику, ви будете показувати як грають на музичних інструментах — струнних, духових та ударних. (Проведення гри)

Музична грамота

- Пригадайте, як називається  проміжок між двома тактовими рисками? (відповіді учнів)

- Так, для впорядкованості музичний твір ділять на такти, які відокремлені тактовими рисками. Такт умовно ділять на долі, перша з яких є акцентована, тобто сильна, інші – слабі. На самому початку твору ставиться розмір такту – він залежить від кількості долей, вміщених у ньому. Розмір такту позначається дробом, який ставиться на нотному стані. Верхня цифра (чисельник) – вказує кількість долей, нижня (знаменник) – тривалість кожної долі.

Наприклад:

     Вокально-хоровий спів

Розспівування

Розучування  пісні

Слова і музика Наталії Май «Козаки»»

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

Тестові завдання

1. Симфонічну казку «Петрик і вовк» написав С. Прокоф’єв?

А) так

Б) ні

2. Закінчіть  речення. Тема Петрика  з симфонічної казки "Петрик та Вовк" ...

   А) змінюється протягом всього твору;

        Б)  змінюється тільки наприкінці твору;

   В)  не змінюється

3. Тембровий розвиток музики залежить:

А) від того, як розвиваються події в творі;

Б) від динамічних змін в музиці;

В) від того, в якому розмірі написаний музичний твір

V. Підсумки уроку

- Чи може існувати музика без розвитку? (відповіді учнів)

- Від чого залежить розвиток музики? (відповіді учнів)

Музика – це мистецтво, що розкривається перед слухачем у звуковому потоці. Тому не існує музики без розвитку, навіть коли вона зображує спокій і нерухомість.

 

 Урок 25

 

Тема: Одночастинна форма музики.    

Мета. Формування ключових компетентностей:

загальнокультурна компетентність:

- визначити особливості побудови музики; формувати в учнів уміння слухати музику й розмірковувати над нею.

предметна компетентність:

-  познайомити учнів із одночастинною формою музики, будовою мелодії, розучити 1 куплет пісні франц. нар. пісні «Пастух».

- творчі здібності учнів, уявну, емоційну чутливість; виховувати інтерес до музики різних народів, музики інструментальної і вокальної.

- виховувати інтерес до українського та всесвітнього фольклору.

Тип уроку: урок введення в тему.

 

                                                    Хід уроку

І. Організація початку уроку.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення теми та мети уроку.

У повсякденному житті нас оточує багато різних предметів. Всі вони мають певну форму. Наприклад, м’яч має круглу форму, клас – прямокутну. І музика також має певну форму.

Діти, сьогодні на урок до нас завітала Фея Музики. Погляньте, яка вона красива а ще і розумна. Своїми знаннями із музики вона хоче поділитись саме із вами.  Фея познайомить вас із будовою (формою) музики.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

1. Відомості про одночастинні твори

У розмовній мові є розділові знаки, які допомагають краще передати настрій, почуття, емоції, інтонації.

Перевіримо, чи вмієте ви відчувати різні інтонації.

- З якою інтонацією я прочитаю вислів: «Немає України без калини». (З окличною, питальною, розповідальною).

- Послухайте пісню «Веселий музикант» і визначте скільки в ній фраз. (Дві фрази).

- Визначте скільки фраз в укр. нар. пісні «Галя по садочку ходила»? (Чотири фрази).

    Отже, поділ на фрази складає структуру (будову) мелодії. Якщо ви будете відчувати і розуміти розділові знаки у музиці, то виконання музики буде виразне та осмислене.

 

2. Слухання Ф. Шопен  «Мазурка №5».

    Вступна бесіда.

Ви вже знаєте, що мелодія має певну будову, тобто складається із фраз.

- Подумайте, яку будову має дерево? (Коріння, стовбур, гілки, листя).

- За яких умов дерево буде рости та розвиватись? (Коли буде отримувати споживчі речовини: грунт, вода, сонце, повітря).

А тепер своїми знаннями з музики хоче поділитись Фея. Вона знає, що музика має певну будову та розвиток. Може складатись із 1 частини, 2 частин, 3 частин, мати форму рондо, варіацій. Якщо музичний твір складається із 1 частини, то він називається одночастинним, із 2 частин – двочастинним, із 3 частин – тричастинний і так далі.

    Кожна частина відіграє важливу роль. Всі частини доповнюють одна одну і допомагають краще розкрити зміст твору. Коли музичний твір втрачає одну із частин, то порушується цілісність.

    Те ж саме можна сказати і про вірш. Наприклад, якщо у вірші не вистачатиме виразу чи речення, то можна не зрозуміти його зміст. Давайте поспостерігаємо.

… Світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

 

Тихесенько вітер віє,            

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами         не читати

Верби зеленіють.

 

Сади рясні похилились,

Тополі поволі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

                            Т. Шевченко

- Чи зрозуміли ви про що розповідається у вірші?

У цьому вірші не вистачає однієї частини. Послухайте її.

- Чи відіграє вона важливу роль? Чому?

    Отже, у вірші, як і в музиці всі частини потрібні, бо від них залежить образний зміст.

 

Фея вами задоволена і бачить, що ви здібні діти.

 

 Зараз ми прослухаємо  музичний твір польського композитора Фридеріка Шопена «Мазурку №5». У п’єсі для образного відображення картини сільського свята композитор використав інтонації завзятого стрімкого польського танцю – мазурка.

Слухання. Ф. Шопен «Мазурка №5»

Завдання. Вслухайтеся у музику і скажіть: «Які почуття викликає цей твір?»

- Який характер твору?(відповіді учнів)

- Які особливості розвитку, будови п’єси? (відповіді учнів)

Аналіз прослуханої музики

 У прослуханому уривкові ми відчули один яскраво виражений настрій, тому він має одночастинну форму.

 Повторне слухання. Із поданих ілюстрацій виберіть ту, яка найбільше відповідає характеру мазурки.

ІV. Вокально-хорова робота.

1. Розспівування.

 

Ми вже знаємо, що існують пісні без приспівів. Вони побудовані на одному музичному матеріалі й не містять контрастних частин. Їх відносять до одночастинних.

Пісні без приспівів відносять до одночастинних творів.

Послухайте приклад одночастинної будови. Прослідкуймо будову та зміст твору, а також спробуймо дати йому назву.

Демонстрація французька народна пісня «Пастух».

Французький народ дав назву цій народній пісні: „Пастух”.

Розучування французької народної пісні «Пастух»

Розучіть пісню „Пастух” по нотах.

Це допоможе виділити музичні фрази, розставити знаки дихання. У цій пісні вони збігатимуться з розділовими знаками в літературному тексті.

Зверніть увагу на точний спів початкової інтонації, доспівування до кінця половинних тривалостей, збереження наспівності в рухливому темпі.

 

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

    - Яку будову може мати музика?

    - Як називається твір, який ми слухали на уроці?

Ми з’ясували, що кожний музичний твір має свою будову. Музичні твори, що побудовані на одному музичному матеріалі та не містять контрастних частин, відносять до одночастинних.

 

                                                                                         Урок 34

 

                                                                                        Музика — це розум,              

                                                                         втілений у прекрасних звуках.

                                                                                                                Іван Тургенев

 

Тема. Кульмінація в музичному творі.

Увертюра. Ісаак Дунаєвський, увертюра до фільму «Діти капітана Гранта» — слухання. Слова А. Житкевича, му¬зика Л. Стельмащук «Заквітчали зорі обрій» — розучування (с. 105- і07).

Мета. Повторити основні поняття і терміни; поглибити знання вивчених тем; удосконалювати навички правильного дихання, співу, вміння відтворю¬вати гами зі слуху, створювати правильний ритмічний рисунок вправ, відтворювати ритмічні вправи; виховувати любов до музики, її історії.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СЭ, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи, швидше в клас!

Біля парти станем чемно,

Хай мине час недаремно.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

2. Узагальнення раніше вивченого матеріалу.

У стародавні часи люди думали, що наша планета Земля — це велика кру¬гла тарілка, схожа на гігантський плоский щит, котрий тримається на трьох китах, які плавають в океані.

Саме про цих «трьох китів» ми сьогодні поговоримо, адже вони тісно пов’язані з музичним мистецтвом. Цей вислів у музиці умовний. Його вжива¬ють, коли говорять про три основні жанри музики, три основні типи музики.

Далі вчитель грає марш, учні повинні визначити характер, тип цієї музики, до якої галузі вона належить. Тобто, це — марш. Це перший кит.

Потім звучить полька, вальс, гопак. Що це звучало ? Танці. Танець — це дру¬гий кит.

І, нарешті, звучить музичний уривок пісенної мелодії без супроводу. Пісня — це третій кит.

В музичному творі можуть бути поєднані різні типи музики (пісня, танець, марш). Пісня, танець, марш — є основою всіх жанрів (видів) вокальної та ін¬струментальної музики.

Звісно, немає на землі, та й ніколи не було людини, яка б не заспівала за своє життя хоча б однієї пісні, не станцювала хоча б одного танцю, не брала участі хоча б раз у якійсь маршовій процесії. А пригадаймо нас, маленьких. Хіба ми ще задовго до школи не співали якихось простих пісеньок, не танцю¬вали танців чи не крокували під музику маршу?

Отже, зробимо висновок: без «трьох китів» жодна людина — ні доросла, ні маленька — просто не зможе обійтися.

3. Музична гра Василя Верховинця.

Ведмедик і лісові звірята

Дійові особи Ведмедик (В)

Лісові звірята (Лз)—усі діти.

Реквізит:

стільчик для Ведмедя,

маски для Лісових звірят (за бажанням).

Опис гри

Діти — Лісові звірята — утворюють замкнене коло і умовно поділяють його на два півкола: перше та друге. Посередині на стільчику (під дубком) спить Ведмедик (рис. 1). Починається пісня:

Хто то спить під дубком,

Ще й накрився кожухом?

Цс-с-с!

В першому куплеті Лісові звірята обережно ходять у колі зальотним рухом, ніби підкрадаються до того, хто заснув там під «дубком», а на «Цс-с-с!» при¬сідають до землі.

Тихо, тихо, не будіть,

То, напевно, спить ведмідь.

Цс-с-с!

В другому куплеті Лісові звірята першого півкола обережно наближаються до центру і на «Цс-с-с!» присідають біля стільчика (рис. 2).

Стережіться, бо той гість

Як устане, всіх поїсть.

Цс-с-с!

В третьому куплеті до першого півкола приєднується й друге, адже Лісовим звірятам дуже цікаво знати, хто ж то все-таки заснув (рис. 3).

Хоч Звірята добре стереглися, проте розбудили Ведмедика, впізнали його та й кричать:

Ой рятуйтесь від біди,

Утікайте, хто куди!

Лісові звірята кидаються врозтіч. Ведмедик за ними. Кого він спіймає, той сідає замість нього на стільчику (під дубком), і гра починається спочатку.

Мета гри. Розвивати у дітей спритність. Розважити вихованців.

Ведмедик і лісові звірята

Слова і музика В. Верховинця

Повільно

 Хто то спить під дубком,

Ще й накрився кожухом?

Цс-с-с!

Тихо, тихо, не будіть,

То, напевно, спить ведмідь.

Цс-с-с!

Стережіться, бо той гість

 Як устане, всіх поїсть.

Цс-с-с!

Ой рятуйтесь від біди,

Утікайте, хто куди!

V. Слухання музики.

Ісаак Дунаєвський, увертюра до фільму «Діти капітана Гранта».

1. Загальні відомості про композитора.

Ісаак Осипович Дунаєвський народився ЗО січня 1900 року в Лохвиці (нині Полтавська обл.) у сім’ї заможного службовця. Закінчив Харківську консерва¬торію (1919) по класу скрипки І. Ю. Ахрона; композицією займався в С. С. Богатирьова. Працював як композитор і диригент у харківських драматичних театрах. З 1924 року жив у Москві, де керував музичною частиною Театру сатири.

І. Дунаєвський — один із творців радянської оперети, автор 12 творів у цьому жанрі. Не відкидаючи традицій нео- віденської оперети, композитор прокладав нові шляхи. Ма¬естро увів у свої твори великі ансамблі, розгорнуті фінали, оркестрові епізоди.

Найяскравіше виявився талант Дунаєвського у музиці до фільмів «Весе¬лі хлоп’ята» (1934), «Три товариші» (1935), «Воротар» (1936), «Цирк» (1936 Сталінська премія, 1941), «Діти капітана Гранта» (1936), «Волга-Волга» (1938 Сталінська премія, 1941),«Світлий шлях» (1940), «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1950; Сталінська премія, 1951). Композитор став чільним творцем радянської музичної кінокомедії, зробивши музику одним з головних компо¬нентів драматургії фільму.

Стиль Дунаєвського склався на основі міської пісенної та інструменталь¬ної побутової музики, а також тісно пов’язаний з оперетою і джазом.

Помер композитор 25 липня 1955 року в Москві.

2. Обговорення прослухованого твору.

VI. Фізкультхвилинка.

Хто ж там, хто вже так втомився

І наліво нахилився?

Треба дружно всім нам встати — (вийти із-за парт)

Фізкультпаузу почати.

Сонце спить, небо спить, (очі закриті долонями)

Навіть вітер не шумить, (присісти)

Рано-вранці сонце встало, (відкрити очі, встати, підняти голови,

Всіх промінням привітало, піднятися на носки, руки підвести угору, розвести в сторони, підвести угору, помахати руками)

Хмарка сонечко закрила,

Слізки срібнії зронила, (закрити обличчя руками)

Ми ті слізки пошукаємо,

У травичці позбираємо, (присідання)

VII. Вивчення пісні.

Слова А. Житкевича, музика Л. Стельмащук «Заквітчали зорі обрій» — ро¬зучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1.  Аналіз почутого

2. Цікаві розповід

IX. Підсумок уроку.

                                                                                    Урок 35

 

Тема. Перевір свої досягнення.

Словник-путівник у Країні Музики (с. 108— 109).

Мета. Перевірити знання, уміння й навички учнів за третій рік навчання; зба¬гачувати музичні враження від гірослуховування запропонованих про¬грамою творів; розвивати музичні здібності учнів, виконавські навички; удосконалювати співацькі навички; виховувати любов до музики, рідно¬го народу.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Доброго дня, вам, любі малята,

Хлопчики милі мої і дівчата.

Щирою посмішкою всіх вас я вітаю,

Доброго настрою на весь день бажаю.

За руки один одного візьмем —

І дружно привітаємось.

Добрий день!

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

 III. Ритмічні вправи.

IV. Узагальнення та систематизація набутих знань.

1. Робота з підручником, с. 108.

2. Музична гра Василя Верховинця «Ведмедик і лісові звірята» (див. урок № 33).

V. Слухання вивчених творів.

VI. Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться,

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

VII. Повторення вивчених пісень.

VIII. Пізнавальний екскурс.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

3. Словник-путівник у Країні Музики (с. 109).

4. Робота в зошиті.       IX. Підсумок уроку. Релаксація.