«Олександр Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Ярослав Мудрий». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, любов до рідної землі.»

Конспект уроку української літератури

«Олександр Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Ярослав Мудрий». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, любов до рідної землі.» 5 клас

Підготувала

Вчитель української мови та літератури

ЗОШ І-ІІІ ступенів села Городниця

Гром’як М.С.

Тема уроку: Олександр Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Ярослав Мудрий». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, любов до рідної землі.

Мета уроку: вчити виразно й усвідомлено читати поетичний твір, вчити висловлювати власні міркування з приводу прочитаного; розвивати інтерес до історичного минулого українського народу, розвивати уяву, мовлення; виховувати почуття патріотизму, гордості за наших предків, зацікавлення історичним минулим українського народу та повагу до заповітів предків.

Обладнання: портрет Олександра Олеся, репродукції картин на теми історії Давньої України, комп’ютер.

Міжпредметні зв’язки: історія України, образотворче мистецтво.

Тип уроку: комбінований

Форма проведення: інтегрований

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло,

Що, нащадками забуте,

За водою попливло.

Не сваріться, жийте в згоді:

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Олександр Олесь

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Повторіть хором афірмацію для вироблення впевненості: «Я – ВТІЛЕННЯ УСПІХУ В НАВЧАННІ».

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання. Зачитування уривків оповідань, взаємооцінювання.

Продовжіть речення: «Прочитавши літописні оповіді, я зробив для себе висновок, що…»

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

1.Слово вчителя.

Має пам'ять зоставатись,

Як осердя.

Ми без неї, наче віти, що втрачають корінь свій.

Пам'ять віри, пам'ять роду, пам'ять прапора і серця.

Лиш по пам’яті  людини пізнає людину світ.

• Історія України багата і розмаїта. Рясніє вона перемогами і тужить поразкам, виблискує славою на козацьких знаменах, переливається звитягою і хоробрістю в народних піснях. А ще живе вона в  рядках поетичних  і прозорих творів. Знайомство з ними – це справжнє відкриття, доторк до сокровенного. Нині ми розпочинаємо знайомство з творчістю Олександра Олеся, відомого, зокрема, й творами на історичну тематику.

2. Розповідь про поета з душею вогняною.

Виступ учня.

Був огрядний, фізично міцно збудований, вищий середнього зросту, обличчя досить гарне і дуже інтелігентне, хоч зовсім не був писаний красень. Високе чоло, сині очі, довгасте обличчя, шатен. Любив товариство. Коли сидів сам -  писав. У товаристві був більше слухачем, як оповідачем. Не любив читати знайомим щойно написані вірші.

  Багато мандрував, жив у європейських столицях: Петербурзі, Києві, Відні, Будапешті, Берліні, Парижі, Празі,  проїздом був у Римі.

   Олесь приятелював з тими, хто був йому симпатичний, і не шукав товариства тих, хто займав якесь становище. Любив ловити рибу. Був у поводженні простий, але не простацький. Навпаки, щось королівське було в ньому( Зі спогадів Галини Лащенко).

3. Читання біографічного нарису про Олександра Олеся.

Учні мовчки читають текст підручника.

4. Бесіда.

• Яка доля судилася поетові?
• - Де народився Олександр Олесь?
• Хто був першим учителем хлопчика?
• Де поет уперше ознайомився з життям простого народу, його піснею звичаями?
• Ким письменник працював?
• Скільки років прожив за кордоном?Чому?
• Яка добірка віршів була створена восени 1920р., коли Українська Народна Республіка зазнала поразки? («Минуле України в піснях:Княжі часи»).

5. Словникова робота (показ слайдів).

Волос -  бог скотарства, торгівлі у давніх слов’ян .

Стрибун -  бог вітру, бурі, негоди у давніх слов’ян

Перун -  бог дощу, грому, блискавки.

Хануни-водяники -  духи річок, озер, колодязів.

Лісовик -  міфологічна істота, яка, за уявленням багатьох народів, жила в лісі.

Мавка -  лісова казкова істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям.

Волхв – у давніх слов’ян – ворожбит, чарівник, маг.

6. Робота над віршем «Заспів».

      - Спершу читає вчитель, а далі – учні ланцюжком.

 7. Усне малювання.

 На основі прочитаних рядків розкажіть про природу Давньої України.

8.Бесіда – про які часи говорить поет, коли згадує Волоса, Перуна, Стрибога?

• Кому поклонялися наші предки? Яка була віра?
• Яку строфу письменник повторює? Для чого?

9. Робота над віршем «Україна в старовину»

- Учні читають текст по дві строфи.

-  Словникова робота (показ слайдів).

Вепр – дикий кабан.

Тур – дикий бик.

Пращур – далекий предок.

 - Робота в зошиті.

Запишіть у зошит короткий опис України в старовину.

10. Робота над віршем «Ярослав Мудрий»

Вчитель історії:

Ярослав Мудрий (978-1054 рр.) — державний діяч, великий князь київський. Ярослав, син Володимира Святославовича, на­родився 978 р. Ще підлітком батько відіслав його своїм намісни­ком до Ростово-Суздальської землі, а згодом до Новгорода. Смерть Володимира Великого причинила суперечку між його синами за київський князівський престол, яка закінчилася перемогою Яро­слава та утвердженням його 1019 р. великим князем київським.

Головним завданням Ярослава Мудрого був захист рідної землі. Він розгромив печенігів і назавжди відкинув їх від кордонів руських земель, відвоював у Польщі Чернігівські землі. Розвиваючи диплома­тичні відносини, Ярослав Володимирович зміцнював міжнародні зв’язки за допомогою династичних шлюбів. Внутрішньо-політична діяльність Ярослава була спрямована передусім на розбудову дер­жави. Він доклав багато зусиль для її централізації, зробив спробу позбутися залежності від Візантії в церковних справах.

З ініціативи Ярослава в Києві розпочалося грандіозне будів­ництво. Було споруджено нову лінію міських укріплень з трьома воротами, яка захищала місто. За Ярослава Мудрого було побудо­вано Софійський собор — головний храм Давньоруської держави, присвячений Мудрості Господній. Усього в Києві за часів Ярослава було побудовано 400 церков. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку й архів при Софійському соборі. Там же було засновано школу для «книжкового навчання». Школи були не тільки при монастирях, але також при великих церквах.

За Ярослава були засновані перші монастирі, зокрема Києво-Печерський, які стали осередками культури. Також на Русі була введена збірка законів «Руська правда» — перший писаний кодекс давньоруського феодального права. За часів його правління Київ­ська Русь сягнула зеніту свого розквіту і могутності, ставши в один ряд із найрозвиненішими країнами середньовічного світу.

Часи Ярослава Мудрого увійшли в історію України як період розквіту Руської Землі, піднесення її економічної і політичної мо­гутності, поширення християнської віри, її світогляду, становлення в країні цивілізованого суспільства.

11.Самостійне напівголосне читання твору.

12.Опрацювання фрагменту «Ярослав Мудрий» у формі бесі­ди за питаннями.

▼Як ставиться автор до Святополка?
▼ 3 чим порівнюється у творі доба правління Ярослава Мудрого?
▼Яку політику щодо іноземних держав проводив князь?
▼Чи відповідали іноземці Ярославу взаємністю?
▼За що Ярослава прозвали «мудрим»?
▼Яку заповідь дав синам Ярослав перед смертю? Чи виправдали вони надії батька?

13.Рубрика «Який я?»

Охарактеризуйте Ярослава за допомогою цитат із тексту, які:

□ вказують на інтелектуальні здібності Ярослава та його мудрість; («...Брат четвертий на престолі, /Ярослав розумний, сів...»; «... Але мудрість Ярослава /Вся була в його ділах, /У державнім будівництві, /Владі, устрою, в судах...»)

□ підкреслюють його піклування про Україну («...7 усю свою увагу / Ярослав звернув на лад. /І небавом Україна /Зацвіла, як пиш­ний сад...»);

□ демонструють ставлення Ярослава до Києва («...Як про друга, як про сина /Дбав про його Ярослав...»; «Оточив його валами, /Ро­вом, мурами обвів./ Укріпив його, оздобив /І препишний двір завів»)

□ описують, у якому вигляді він зустрічав іноземних гостей («...Князь сидів на пишнім троні /З грізним берлом у руці...»);

□ уславлюють його військові перемоги («...Він прогнав лише по­ляків...»; «...Та ходив на печенігів /І черкесів під Кавказ, /Що на нашу Україну /Нападали раз у раз»).
 

14.Відкритий мікрофон:

Уважно прочитайте заповідь князя синам. Поміркуйте над її змістом. Чи погоджуєтеся ви із думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для нас, його далеких нащадків?

 IІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тестове опитування

1. Ярослав сів на трон:
А другим братом;
Б четвертим братом;
В третім братом;
Г двоюрідним братом.

2. Який епітет використав автор, описуючи Святополка?
АОкаянний;
Б мстивий;
В хоробрий;
Г кровожерний.

3. Представники якої національності не торгували в Києві?
А Італійці;
Б німці;
В англійці;
Г угри.

4. Як закордонні торговці найчастіше потрапляли до Києва?
А Разом з експедиціями;
Б караванами крізь Карпати;
В пішки крізь кордони;
Г човнами по Дніпру.

5. Який титул мав Ярослав?
АЦар;
Б князь;
В самодержець;
Г володар.

6. Хто розважав іноземних послів при дворі Ярослава?
А Штукарі;
Б клоуни;
В кочівні актори;
Г закордонні чарівники.

7. З ким не воював Ярослав, обороняючи свою державу?
А 3 печенігами;
Б з поляками;
В з черкесами;
Гз татарами.

8. Про якого брата Ярослава складав славетні пісні великий спі­вець Боян?
А Святополка;
Б Всеволода;
ВМстислава;
Г Володимира.

9. Кого подолав у поєдинку брат Ярослава?
А Олега;
БРедедю;
В Аскольда;
Г Юрія.

10. Що заповів Ярослав своїм синам перед смертю?
А Здійснити загарбницький план;
Б розпочати війну з ворогами;
Вжити в мирі та розбудовувати країну;
Г покликати правити державою руського князя.

11. Ярослав передрікав, якщо сини не будуть наслідувати батька, то перетворяться на:
А нероб та ледарів;
Б ворогів;
В іноземних холопів;
Гвигнанців і жебраків.

12. Як виконали нащадки заповіт Ярослава?
АОсміялись на весь світ;
Б з честю виконали;
В виконали, як могли;
Г відмовились виконувати.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1
1. Напишіть міні-твір на тему «Доба Ярослава Мудрого — розквіт України» (5-7 речень).
2. Який славетний співець згадується у творі? (Боян)
3. Знайдіть уривок у тексті, який описує, як Ярослав дбав про Київ.

Картка № 2
1. Напишіть міні-твір на тему «Княжа Україна» — скарбничка іс­торії мого народу» (5-7 речень).

2. Події якої доби описано в збірці «Княжа Україна»? (Доба Київ­ської Русі)

3. Пригадайте уривки «Княжої України», які ми розглянули. Яка частина вам найбільше запам’яталась?

Картка № З

1.Який характер мають поезії збірки «Княжа Україна»? (Інформа­тивний)

2. Пригадайте уривки «Княжої України», які ми розглянули. Яка частина вам найбільше запам’яталась?

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Стосунки Ярослава з іноземцями» (5-7 речень).
2. Що залишив він синам після своєї смерті? (Заповіт)
3. Знайдіть уривок у тексті, який описує хоробрість його брата Мстислава.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «У чому полягає мудрість Яросла­ва?» (5-7 речень)
2. Як про кого з родичів дбав Ярослав про Київ? (Як про друга, як про сина)
3. Знайдіть уривок у тексті, який описує заповіт Ярослава.

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Історія нашої країни — загадкова, героїчна і пре­красна, хоча й непроста. Доба Київської Русі, така далека від нас, зберегла для нас постаті князів, воїнів, просвітників. Ці постаті на­завжди залишаться в нашій пам’яті як взірці мужності, сили духу та розуму. «Ярослав Мудрий» — розповідь про непересічну постать української історії — князя Ярослава, за часів правління якого наша держава зазнала найвищого розквіту та серйозно сприй­малась на європейській арені.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати фрагмент зі збірки «Княжа Україна» — «Ярослав Муд­рий», вміти аналізувати образ головного героя.

Намалювати ілюстрацію до однієї із поезій, прочитаних на уроці, переказувати біографію О. Олеся.

Прочитати казку «Микита Кожум’яка»