Конспект уроку української літератури в 8 класі. "І.Карпенко-Карий. "Сто тисяч". Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи"

Конспект уроку української літератури у 8 класі

(реалізація наскрізної змістової лінії

“Підприємливість і фінансова грамотність”)

Тема: Трагікомедія «Сто тисяч» – класичний взірець українського «театру корифеїв». Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.

 Мета:

Забезпечити засвоєння :

•           змісту трагікомедії,
•           проблем, порушених у творі,
•           головної думки твору,
•           основних засобів змалювання образу Герасима Калитки;

розвивати:

• навички розуміння актуальності проблем трагікомедії для сучасного життя,
• уміння добирати аргументи, розкриваючи проблему влади грошей,
• уміння дискутувати щодо даної проблеми,
• аналізувати образи твору;

виховувати:

• поміркованість щодо матеріальних потреб,
• Усвідомлення того, що бездуховність – прояв зла в житті людини.

Обладнання: мультимедійна презентація, портрет І.Карпенка-Карого, постери з висловами про гроші.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок

Перебіг уроку

І. Організаційно-мотиваційний етап

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Гра «Національна валюта»

Необхідно підібрати фото відомого історичного діяча, який зображений на лицьовому боці відповідного номіналу: 500 грн (Г.Сковорода), 200 грн (Леся Українка), 100 грн (Т.Г.Шевченко), 50 грн (М. Грушевський), 20 грн (І.Франко), 10 грн (І.Мазепа), 2 грн (Ярослав Мудрий), 1 грн (Володимир Великий )

2. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань

- Прочитайте цитати відомих людей та визначте, яка думка об’єднує ці вислови:

П. Декурсель вважав: «Гроші для людей розумних є засобом, для дурнів - ціллю».

Фр. Бекон наполягав: «Якщо гроші служать не тобі, то вони почнуть панувати над тобою».

«Немає нічого святого, щоб гроші не змогли зіпсувати, нічого настільки сильного, чого не можна було б осилити грошима», - вважав Цицерон

3.Повідомлення теми

- Сьогодні ми поговоримо про сутність грошей та їх вплив на людину.

4.Цілевизначення і планування. Ознайомлення із загальними, визначення індивідуальних цілей

ІІ. Операційно – пізнавальний етап уроку

1.               Гра «Упізнай героя»

1. «Страшно тілько без грошей, а з грішми… і чорт не брат». (Савка)
2. «Гроші — гроші всьому голова». (Калитка)
3. «Тридцять літ шукає кладів і голий став як бубон, бо все на кладах, кажуть, прокопав... І все він зна — тілько нічого не робе». (Копач)
4. «Страшно тілько без грошей, а з грішми, сказано ж, і чорт не брат». (Савка)
5. «Ну, а якби ми самі на еті дєньгі товари купували? Хто б тоді так дешево робив гроші?» (Невідомий)
6. «Виграв я, бо п'ять тисяч зосталось у калитці — не дав-таки зятьові». (Калитка)

• Яка спільна риса цих героїв?

2.               Метод «ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ»

•              Висловити думку:

1)Герасим Калитка – господар, землевласник?

2) Герасим Калитка- жадібний стяжатель?

Порядок проведення:

1. Розмістіть плакати в протилежних кінцях кімнати. На плакатах можна викласти протилежні позиції щодо проблеми.
2. Повідомте правила проведення вправи.
3. Після того, як учитель назве тему, учні стають біля відповідного плаката, залежно від їхньої думки з обговорюваної проблеми.
4. Дається кілька хвилин на підготовку до обґрунтування своєї позиції.
5. Вислуховуються різні точки зору по кілька учасників від кожної позиції (учні вибираються довільно, за власним бажанням).
6. Вислухавши різні точки зору, запитайте, чи не змінив хтось із учасників своєї думки, чи не бажає перейти до іншого плаката? Якщо такі учні є, слід попросити їх обґрунтувати причини свого переходу.
7. Попросіть учнів назвати найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторони (цитати з твору).

Герасим Калитка – господар, землевласник

1. «Ох земелько, свята земелько, божа ти дочечко!»
2. «Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє:

там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито; і все то гроші, гроші, гроші...»

3) «Обікрали... ограбили…Пропала земля Смоквинова! Нащо ви меня зняли з Верьовки? Краще смерть, ніж така потеря»

4) «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»

5) «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає…»

Герасим Калитка- жадібний стяжатель

1) «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку».

2) «Кусочками, шматочками купував, а вже і у мене набралося: тепер маю двісті десятин — шматочок кругленький! Але що ж це за шматочок! Он у Жолудя шматочок — так-так, — однієї шпанки ходить дванадцять тисяч, чотири чи п'ять гуртів випасаєт».

3) «Хіба послухать жидка, піти на одчай, купить за п'ять тисяч сто тисяч фальшивих і розпускать їх помаленьку: то робітникам, то воли купувать на ярмарках».

4) «Хто ж тепер, куме, не лупить? Лупи та дай».

5) «Ви ударяйте на гроші— гроші всьому голова».

6) «Зараз сват Іван зчепився з батьком, щоб давали обіщане придане, а батько одмовили своєю поговоркою: обіцянка — цяцянка...»

7) «І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень. Однеси хліб назад. Стара, Параско!»

8) «Це так, це так! Однеси зараз назад — гріх у неділю снідать».

9) «З грішми, сказано ж і чорт не брат».

10) «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового».

3. «Економічна хвилинка». Обговорення «Калитка-підприємець».

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарча діяльність із метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво- це первинна ланка економіки, де відбувається поєднання факторів виробництва, а ресурси перетворюються у блага.

•              Чи можна Герасима Калитку назвати підприємцем ? Обґрунтуйте

4. Робота в парах.

- Які риси властиві сучасному підприємцю?

• Ініціативність
• Самостійність у прийнятті рішень
• Схильність ризикувати
• Уміння брати на себе відповідальність
• Фінансова грамотність
• Творчий підхід до розв’язання проблем
• Уміння шукати і помічати цікаві ідеї
• Прагнення отримувати прибутки

- Які з цих рис властиві Калитці?

Висновок: Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Цю аксіому доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не залишився осторонь і український драматург Іван Карпенко-Карий.

Калитка (дуже символічне прізвище) – суто український глитай. Він розуміє, як саме потрібно заробляти гроші – працею, і як їх не спустити, подібно до самодурів-панів – заощаджувати на всьому. У Герасима Калитки – в крові ментальне побожне ставлення до землі. Українці завжди вирізнялись працьовитістю, бажанням господарювати, вони глибоко зв’язані з краєм, у якому народилися. Герасим Калитка – образ доволі суперечливий. Захоплений жадобою накопичення капіталу будь-якою ціною, фанатично націлений на скуповування землі («хворий на землю») настільки, що всі думки, внутрішні поривання, побут, звички запрограмовані на збагачення. Герасим мріє стати багатим поміщиком. У нього вже є двісті десятин землі, але цього замало для здійснення мрії: він марить придбати ще 250 десятин збанкрутілого пана – сусіда Смоквинова, а потім – скупити всю землю навкруги. Жадібність, захланність головного героя є своєрідною алюзією на загальновідомі маркери українського менталітету. Заради здійснення заповітної мрії чоловік ладен відмовитися від усього. Найперше його цікавить матеріальне, а духовне — повністю знецінюється.

• Таким чином, у п'єсі "Сто тисяч" Іван Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. Тут буде доречним навести слова Ісуса Христа: "Не збирайте скарбів на землі". Адже душа — дорожче.

ІІІ. Рефлексія. Підсумок уроку

 Проблема влади грошей — наскрізна і «вічна» проблема у світовому мистецтві. Психологічний тип людини, одержимої жадобою до збагачення давно відомий у літературі — Скупий лицар у О. Пушкіна, Плюшкін у М. Гоголя, Гобсек — в О. де Бальзака, Гарпагон — у Мольєра. Та якщо названі письменники лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану, абсурдності дій, то І. Карпенко-Карий розкриває проблему детально.

Метод «Відкритий мікрофон»

Учні висловлюються за схемою:

На уроці я…

•                 дізнався…
•                 зрозумів…
•                 навчився…
•                 найбільший мій успіх – це …
•                 найбільші труднощі я відчув…
•                 я змінив своє ставлення до…

ІV. Оцінювання. Аргументація оцінок.

V. Домашнє завдання.

Напишіть есе, у якому необхідно відобразити своє розуміння висловів:

1. «У багатих людей маленькі телевізори й великі бібліотеки, а в бідних – маленькі бібліотеки й великі телевізори» – Зіг Зіглар, фахівець в області мережевого маркетингу.
2. «Людина, у якої немає грошей, бідна, але той, у кого немає нічого, крім грошей, ще бідніший» – Орісон Сует Марден, знаменитий американський психолог, автор книги “Найбільший секрет. Неймовірна сила думки”.