Урок "Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою"

Тема: Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою.

Мета: продовжити знайомити школярів із поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на поезії «Давня весна»; з’ясувати його ідейно-художню цінність; формувати естетичні смаки, здатність бачити красу природи, людини; удосконалювати вміння сприймати текст на слух, виразно читати художні твори, за допомогою художньої деталі акцентувати увагу на головному, аналізувати поетичні твори; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, творчу уяву, вміння відчувати настрій поезії; на прикладі життя та творчості Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи й мистецтва.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: ілюстрації кольорових фото із зображенням весняних пейзажів, таблиці, словнички, картки із завданнями.

Епіграф: Все злучиться в цілість – природа і люди, Що є, що минуло, що сталось, що буде…(Леся Українка).

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Із давніх-давен люди прагнули краси в усьому, що оточувало їх. Мабуть, це і є смислом життя людини – шукати гармонію, особливо з природою – цим джерелом краси, натхнення. Поринаючи у світ природи, ми відчуваємо себе невід’ємною частинкою її. Природа і мистецтво – два складники одного цілого.

Отже, сьогодні ми продовжимо знайомитись із поетичною творчістю Лесі Українки. Темою нашого уроку є гармонійне єднання людини з природою. Ми отримаємо естетичну насолоду від поезії «Давня весна», удосконалюючи вміння виразно читати, аналізувати. Бажаю вам гармонійного злиття зі світом поезії, зі світом природи; віри в себе та власні сили. Наснаги та натхнення вам. А епіграфом нашого уроку стануть слова Лесі Українки (зачитування епіграфу уроку).

Учні записують у зошит дату, тему уроку, вид роботи, епіграф

ІІ. Актуалізація опорних знань

Щоб нам сьогодні комфортно та успішно працювалось, потрібно пригадати деякі літературознавчі терміни. Це завдання нам допоможе виконати група дослідників.

Оголошення складу групи.

Використовуючи свої літературознавчі словнички, доповніть таблицю.

Поки ця група працює, ми з вами повторимо деякі факти з життя Лесі Українки, що допоможуть нам краще зрозуміти настрій, тему та ідею твору.

Літературний диктант

1.               Леся Українка надзвичайно любила грати на …(фортепіано).
2.               1881 року Леся сильно застудилася. Згадує О.Косач-Кривнюк: «…Леся в Луцьку пішла на річку подивитися, як святять воду, і в неї дуже померзли ноги. Скоро тому і від того, як тоді думали, вона заслабла: у неї так сильно почала боліти права нога, що воно, незважаючи на те, що й тоді вже була дуже терпляча, аж плакала від болю…Од тої пори треба датувати початок Лесиної, як вона сама жартуючи називала (мала настільки сильну волю, що могла жартувати і з таких речей) «тридцятилітньої війни» з» …(туберкульозом).
3.               Із 1882 року постійним Лесиним місцем проживання стало село…(Колодяжне).
4.               Провідним мотивом у всій творчості поетеси стане любов до краси…(природи).
5.               Через тяжку хворобу Леся до школи не ходила, а здобувала освіту…(самотужки).
6.               Перший вірш вона склала, коли їй було…(9 років).
7.               Перша поетична збірка Лесі Українки мала назву…(«На крилах пісень).
8.               Кого з дітей Косачів називали спільним іменем Мишолосіє? (Лесю і Михайла)
9.               Кому поетеса присвятила свій перший вірш «Надія»? (Тітці Олені – батьковій сестрі-революціонерці)
10.          Назва підручника, який написала Леся Українка для своєї меншої сестри. («Стародавня історія середніх народів»)
11.          Гурток, одним із керівників якого була поетеса. («Плеяда»)
12.          За допомогою якого письменника у 1893 році у Львові вийшла перша збірка віршів Лесі Українки – «На крилах пісень». (І. Франко)

          Взаємоперевірка

ІІІ. Засвоєння нових знань

1.               Слово вчителя

Своє життя Леся Українка присвятила мистецтву. Вона була надзвичайно талановитою. Її талант виявлявся в усьому: поезії, музиці, малюванні, вишиванні. Леся Українка трепетно й вимогливо ставилася до мистецтва слова, тому кожен її твір продуманий до дрібниць.

А щоб емоційно налаштуватися на сприйняття дивовижної поезії Лесі Українки, розглянемо «весняні» фотографії, послухаємо уривок із твору Євгена Гуцала та поринемо у весну. Слухайте, дивіться, насолоджуйтесь і створюйте свою весну.

2.               Асоціативне ґроно «Моя весна»

•                   Перший ряд. Зорові образи-асоціації (кольори, предмети, тварини, птахи, рослини, явища).
•                   Другий ряд. Слухові (звуки).
•                   Третій ряд. Нюхові (запахи).

Слово вчителя

Молода весна

Блакитними очима дивиться мені в очі весна.

Вона ще молода, ніжна, усміхається святково й чисто, в її ледь чутному диханні – збудлива таємниця свіжості, краси природи, що завжди відроджується й відроджується.

… лагідне, шовковисте повітря весни купає мої очі, вся земля наче випромінює благодатну снагу, що допомагає рости не тільки траві, квітам, деревам, а й мріям людським.

Стоять верби, опушені зелененьким листям, і, здається, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі, легенький, бентежливий передзвін – прозорий, кришталевий.

Протягом усієї минулої зими я відчував: щось має статись у цьому світі, щось неминуче станеться. Й тепер, коли прийшла весна, коли війнула мені в груди тлумовиськом перших своїх тонких таких пам’ятних запахів, коли в мене все помолоділо, мов вербове пагіння над дніпровською водою, то я добре знаю: очікування прийшло, наче народжене силою мого бажання, і наймення йому – синя та золота весна на дніпровських кручах (Є.Гуцало).

Кілька учнів зачитують свої роботи.

Отож пориньмо у дивовижний світ краси – світ мистецтва.

3.               Виразне читання твору

Два учні декламують напам’ять поезію «Давня весна».

4.               Обговорення ідейно-художнього змісту твору

Бесіда за запитаннями

•                   Що відбувається в природі навесні?
•                   Посилаючись на текст твору, опишіть красуню-весну.
•                   Чи можна за допомогою цього опису визначити ставлення до весни?
•                   Яким же чином лірична героїня твору ставиться до приходу весни?
•                   Із яскравістю та шумом весни контрастує який стан ліричної героїні?
•                   Чому поетеса висловлює обурення весні?
•                   У зв’язку з чим лірична героїня змінила своє ставлення до красуні-весни?
•                   Як ця поезія пов’язана з життям її авторки?
•                   Чому поетеса згадує про давню весну?
•                   За що героїня поезії вдячна весні?
•                   Про що ця поезія?(про вміння бачити красу світу, вміння радіти йому, кожній хвилині життя, про повноту життя).

Слово вчителя

Ця поезія була написана 1894 року, але це були спогади про весну давню. У квітні 1892 року поетеса писала М.Павликові: «…Весна тепер справжня настала, і навіть тут у нас було нібито гаряче, а мені се найкраще. Я вже давно не бачила справжньої весни, і мені здається, що так багато зозуль, як сей рік, ще ніколи не було. Через те я, хоч і не часто, приходжу в оптимістичний настрій, і тоді мені своє і чуже життя кращим здається, а дуже нелогічно, бо що спільного між оптимізмом і зозулями?». Вірш входить до циклу «Мелодії». Цикл же входить до збірки «Думи і мрії», що вийшла друком 1899 року.

І наше обговорення поезії, і інформація, яку ви щойно прослухали, допоможуть вам у подальшій роботі.

Робота у групах.

Картка №1.

Опираючись на запитання таблиці, допишіть речення і сформулюйте тему та ідею поезії «Давня весна».

Тема: відтворення впливу приходу…(весни на хворобливий стан поетеси).

Мета: возвеличення краси…(весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою самотність, хворобу).

Картка №2.

Опираючись на запитання таблиці, визначте жанр і композицію поезії.

Жанр: пейзажна лірика.

Композиція.

Експозиція: « була весна…».

Зав’язка: хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни.

Кульмінація: радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.

Розв’язка: вдячність поетеси весні за дарунок.

Картка №3.

Робота на дошці. Скласти інформаційне ґроно до образу весни.

                                   «весела, щедра, мила…»

                                    «Промінням грала, сипала квітки»

                                   «Дарунки всім несе вона, ясна»

                                  «…прилинули пісні пташині»

 «…любий гай свій відгук…прислав»

                                   «Співало все; сміялось і бриніло»

                                    «Все ожило, усе загомоніло»

                                   «…за вікном цвіла»

Картка №4

Використовуючи текст, заповніть таблицю.

Картка №5

На основі першої строфи визначте розмір поезії «Давня весна».

Була весна весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона летіла хутко, мов стокрила,

За нею в слід співучії пташки!

Картка №6

Використовуючи подані слова, складіть невеличкий вірш або етюд на тему «Моя весна».

Весна – красна

Гілка – квітка

Струмочки – рядочки

Гаї – мої

Живих – весняних

Чудовим – повним

           Відповіді учнів

ІV. Підведення підсумків уроку

Слово вчителя

Отже, сповнена легким смутком її поезія розкриває безмежну красу світу природи, життєлюбний характер Лесі Українки, навчає берегти кожну мить, цінувати скромні дарунки повсякдення: спів пташок і цвіт яблуні, весняний повів вітру та вогні блискавиць. Попри будь-які випробування, життя прекрасне, читаємо між рядків її чудової поезії.

«Мікрофон – 1». Продовжіть речення.

«Було б добре, коли б весна принесла мені в дарунок…, тому що…».

«Мікрофон – 2». Продовжіть речення.

«На мій погляд, із творчістю Лесі Українки слід знайомитися, тому що…».

          Оцінювання учнів

Слово вчителя

Бажаю вам, щоб у серці завжди була весна, незважаючи на погану погоду, та всі негаразди. Натхнення вам і бадьорості.

4. Домашнє завдання

 Навчитися виразно читати, аналізувати вірш Лесі українки «Давня весна», написати міні-твір на тему «Весна у рідному краї».