Конспект уроку української мови у 8 класі. Односкладне речення

Урок № 1

Тема. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета.

•                           Мета: поглибити знання учнів про односкладні речення; сформувати поняття про  способи вираження в них головного члена; навчити визначати види односкладних речень (також у складних реченнях );
•                           розвивати творчі вміння  аналізувати, трансформувати й конструювати  односкладні речення, моделювати їх відповідно до комунікативного завдання;
•                           виховувати любов до рідного краю,  тонке відчуття художнього слова, вміння вдало використовувати  вивчені синтаксичні конструкції  у власному мовленні.

 

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Типи односкладних речень», презентація «Односкладні речення».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Слайд 1

                     … Вірмо в Матір, у вербу над ставом,

                                                           вічність сліду од свого порога,

        в шлях чумацький, кобзареву славу…

Г. Петрук-Попик

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Слайд 2

1.Аутотренінг.

Я – восьмикласник.

Я – особистість творча.

Я думаю, замислююсь,

Я аналізую, висловлюю свої судження.

Я все хочу знати.

2. Метод „Мій настрій”.

Діти  за допомогою кольорових карток сигналізують про свої почуття: червоний – хвилювання, зелений – спокій, синій – байдужість).

 

 ІІ.   Актуалізація опорних знань учнів.

1.   Бліц-опитування.

- Який зв’язок між синтаксисом і пунктуацією?

- Навіщо використовують у мовленні словосполучення?

- Що таке речення?

- На які види поділяються речення за метою висловлювання? Наведіть приклади.

- На які види поділяються речення за кількістю граматичних основ?

-  За вираженням граматичної основи речення поділяються на… (питання на випередження)

- Які члени речення називають головними і чому?

- Назвіть другорядні члени речення?

2. Робота з епіграфом.                  

- Яку основну думку висловлює автор у цих словах?

- Визначте граматичну основу цього речення. Чим вона виражена? Чим виражений присудок?  (Дієсловом І особи множини).

3. Творче спостереження з елементами зіставлення. Слайд 3

Запишіть речення із творів Г. Петрука-Попика. У кожному з них укажіть граматичну основу.  Дослідіть, яка відмінність у синтаксичній організації речень.

1. Дивлюсь у віки крізь ментреги історії , в глибокі степи над Славутич-ріку, шукаю тебе на блакитному обрії в ряснім вишитті й золотому вінку. 2. А ти все народжуєш мужніх отаманів, і славних поетів, ратаїв нових, навчаєш їх мови і звичаїв маминих і святиш мечі проти недругів злих. 3. Стало маково й крилато. 4. … З мене творять голубий папір. 5. 2. А він продає булаву цю Москві.  6. Хабаровськ.

 Чи можемо ми зробити висновок про те, яке речення називається односкладним?

4. Гра «ТАК -НІ» з використанням сигнальних карток. Слайд 4

Речення односкладне (зелений колір) чи двоскладне (червоний).

1. . З віків повертаюся втомленим поглядом… 2. Грудей обвітрених жага. 3. І Всесвіт кружляє в моїй голові. 4. Вже нема ворогів.                      5. Трибунний бій… дебати…  6. Ніяк по-газдівськи обліг не зорем. 7. Од гиді й себе не змогли вберегти. 8. В Україну вірмо…

 

ІIІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку. (Учні записують тему уроку. Учитель оголошує завдання уроку. Діти висловлюють свої очікування від заняття)

 Планування діяльності. Слайд 5.

 

План уроку

1. Презентуємо.

2. Читаємо, вибираємо.

3. Описуємо.

4. Аналізуємо.

5. Визначаємо.

6. Перетворюємо.

7. Цінуємо.

- Що об’єднує пункти плану з погляду морфології, синтаксису? (Це особові дієслова. Речення непоширені, односкладні).

 

ІV.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1.   Пояснення вчителя. Слайд 6,7.

• Відмінність односкладних речень від двоскладних.

 На відміну від двоскладних речень, у яких обов’язково повинні бути два головні члени — і підмет, і присудок, в односкладних є лише один головний член.

•   Типи односкладних речень.

Залежно від того, чим виражений головний член і наскільки виразно він указує на діяча, односкладні речення поділяють на 2 типи: з головним членом — присудком (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові); з головним членом — підметом (називні). Суть цих речень великою мірою розкривається в їхніх назвах.

•  Поширені й непоширені односкладні речення.

Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути непоширеними й поширеними. Тобто в поширеному односкладному реченні головний член поширюється другорядними членами.

•   Синтаксис односкладного речення.

Односкладні прості речення можуть бути частинами складного речення. Наприклад:

Спинімось тут, прислухаймось до тиші, перегорнімо першого листка: торкнеться нас, автограф свій напише в цю мить безсмертна генія рука.  ( Г. Петрук-Попик)

Перша частина цього складного речення — односкладне, означено-особове.

2. Колективно – групова робота. Визначити тип речення за вираженням граматичної основи. Слайд 8.

1. Шевченкову думу даруєш народові. 2. Підносьте прапор Богуна й Мазепи. 3. Та не впали – вірили у Бога… 4. Мій Кременцю, так солодко мені… 5. Плечей     обпалена     засмага...

3.   Опрацювання таблиці .

Типи односкладних речень

Типи речень	Засоби вираження головного члена	Значення головного члена	Приклади
Означено-особові	дієслово в 1-й та 2-й особі однини чи множини дійсного або наказового способу	повідомляє про дію конкретної особи, на яку вказує особове закінчення дієслова (діяч — я, ти, ми, ви)	Лечу до твого, Україно, народження, долаючи мряку рясну й снігопад… Г. Петрук-Попик
Неозначено-особові	дієслово у 3-й особі множини теперішнього чи майбутнього часу або у формах множини минулого часу	повідомляє про дію, виконувану невизначеною або умисне не названою особою	Загнали нас в імперію – мов ятір. Г. Петрук-Попик
Узагальнено-особові	дієслово у 2-й особі однини дійсного або наказового способу, рідше у 1-й та 2-й особі множини, 3-й особі однини теперішнього або майбутнього часу	повідомляє про дію, виконувану особою, яка мислиться узагальнено	І ніколи не зрадь Україні і стягу – краще знову згори, спопелися, умри. Г. Петрук-Попик
Безособові	безособове дієслово, особове дієслово в безособовому значенні, безособова форма на  -но, -то в поєднанні зі зв’язкою бути (яка може бути пропущена); слова нема (немає), не було, не буде, при яких є додаток у Р. в.	передає дію, стан незалежно від будь-якої особи	Було без хліба і було без солі. Г. Петрук-Попик
Називні	іменник у Н. в.	стверджує наявність предметів, явищ	Сирітство раннє, і вдовина доля, і дві війни, і спалений поріг. Г. Петрук-Попик

 4.   Практична робота. Слайд 10.

Прочитайте речення із поеми-думи Г. Петрука-Попика « Мамині літа». Визначте, які з них односкладні, а які двоскладні. Поясніть чому. Користуючись таблицею «Типи односкладних речень», визначте тип кожного односкладного речення.

1. Близькі ви мої і далекі, не бійтеся літньої спеки, не бійтесь вертатись з дороги, прийдіть, прилетіть до порога моєї вишневої хати… 2. …В ній буде пісенно і свято. 3. І голос окрилений мами умить пролунав над літами. 4. І стало у хаті багато, над хатою – синьо й крилато, в дворі – барвінково й квітучо, в саду – черешнево й співучо. 5. Принесемо волошки,… і розгладимо зморшки на високім чолі. 6. Несли до привітного двору то цвіт материнки з долини, то вистиглу гілку з малини, то руту зелену, то м’яту, то просто траву непом’яту, то з житньої ниви колосся… 7. Секунди…Хвилини…Години…          8. Вставаймо ж владно - мертві і живі – в своїй державі, як у власній хаті…

 

ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок.

1.   Тренувальні вправи. Слайд 11.

1.   Випишіть тільки односкладні речення, визначте їх типи.

1. І стало – високосно. 2. Трибунний бій… дебати…   3. Плечей обпалених засмага. 4. Немає ставу.5. Освячуй на подвиг Павличка, Драча…6. А ти – невмирущо стоїш на землі. 7. Тобі, чекісте – чорна тіне, кістляво згорблена маро, стоклятий кате України, пишу й ламається перо. 8. Зірви метал неблагородний,.. і вийди сам на суд народний, на суд онуків і синів. 9. Іловицьке літо мене гріє сонячними вщерть іловичанами.

2. Мозковий штурм

•                           Чи будь-яке речення, у якому промовляється чи чується лише один головний член речення, є односкладним?

 3. Порівняйте речення. Слайд 12.

З  віків повертаюся втомленим поглядом.  З віків  повернувся втомленим поглядом.

Зверніть увагу! Слайд 13.

Не є односкладними речення, у яких присудки виражені дієсловом у формі 3-ї особи однини теперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу.

Це двоскладні речення з пропущеним підметом, який відновлюється з контексту. Наприклад: 1. Прийшов до лісу. 2. Іде до лісу.

 

Хвилинка відпочинку. Слайд 14.

 

4. Робота у групах. Дослідження-аналіз. Слайд 15.

 Прочитайте речення із збірки Г. Петрука-Попика «В обіймах блискавиць». Спишіть. Підкресліть у кожному реченні граматичну основу. Укажіть односкладні речення, визначте їх тип.

1. Через ніщо влітаю в антисвіт, перевертаюсь і вертаюсь знову. 2. Ще на горбку дрімає сон-трава. 3. Їй видно сонце…4. І сосни, сосни… 5. І зерня розсіяв, аби нам росло на щастя і волю, на жито й добро. 6. Тож вставаймо і ступаймо владно. 7. Ні, не шукай людських душевних копій,- не знайдеш їх і в таємниці гена. 8. І йдуть до нас легендами віки – і в душах наших птаху- пам’ять будять.

 5) Творче конструювання. Доповніть речення, вибираючи матеріал з довідки. Слайд 16.

Не святі ... Здобудеш освіту -... За одного вченого ...  Говори мало, слухай багато,...  Не кажи “не вмію”, а ... Всякий свого щастя ...  До булави ...

 

Довідка:

…кажи “навчусь”. …горшки ліплять. …побачиш більше світу. …коваль. думай ще більше. …треба голови. …десять невчених дають.

 

6. Дослідження-зіставлення.   Спишіть. Підкресліть у реченнях граматичні основи.  Визначте вид односкладних речень, що є частинами складних. Слайд 17.

1. Заходьте ж, сирітоньки любі, зігрію я вас, приголублю… 2. Бо, як сонечко засвітить, зникнуть в небі зорі,- розійтися, розлетітись вам за срібні гори.      3. Коли співає мама восени, курличуть журавлі із далини- і котиться весілля нашим краєм, і пахне за столами короваєм, коли співає мама восени. 4. Немає ставу, але є місток…5. Нам вона іще прибуде: тож напиймося доволі.

7.Самостійна робота. Слайд 18.

Прочитайте речення із збірки Г. Петрука-Попика «В обіймах блискавиць». У кожному з речень підкресліть граматичну основу. Укажіть речення двоскладні й односкладні, тип односкладних речень: а — означено-особові; б — неозначено-особові; в — узагальнено-особові; г — безособові; д — називні; е - двоскладні  (1бал).

1. Та не впали – вірили у Бога. 2. Вірмо в Матір, у вербу над ставом, вічність сліду од свого порога, в шлях чумацький, кобзареву славу… 3. Спинімось тут, прислухаймось до тиші. 4. Так вже сталось. 5. Одвічні знаки пам’яті й любові, одвічний смуток і одвічний страх. 6…. На сніп зіпершись в полі горілиць, лежу і житній колос розминаю. 7. Та вже не спить маленька сіра пташка – злетіла під хмарину і співа. 8. А скільки нам запльовано землі, дерев правічних вирвано з корінням, джерел дзвінких замулено й полів засіяно отруєним насінням. 9. Зірви метал неблагородний, що весь давно вже почорнів, і вийди сам на суд народний, на суд онуків і синів.

 

V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання. Слайд 19.

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал.

2)   Виписати з літератури 5 односкладних речень.

2.   Індивідуальне завдання.

Скласти усний  твір-роздум про сутність життя людини на землі         (10 речень), використовуючи односкладні речення.

 

 VІ.  Підбиття підсумків уроку.

1. Тестове завдання. Самостійна робота.

Прочитайте речення із поеми-думи  Г. Петрука-Попика «Мамині літа». Визначте типи односкладних речень і запишіть у зошит тільки коди речень: а — означено-особові; б — неозначено-особові; в — узагальнено-особові; г — безособові; д — називні, е - двоскладні  (1бал).

1. Цвісти державі-Україні, а вам співати, кобзарі. 2. Несли до привітного двору то цвіт материнки з долини, то вистиглу гілку з малини, то руту зелену, то м’яту, то просто траву непом’яту, то з житньої ниви колосся…3. Треба конче повірить вічній силі землі… 4. Тож пильним будь!.. Ні в хату, ані в сіни кістлявих знову не пускай смертей. Тримайсь землі святої – України! Лиш з нею будеш сильний , як Антей. 5. Прислухайсь до тиші, прислухайсь до вітру, до гомону неба, до неньки-землі… 6. Назарія пісня лунає над світом… Зоря його долі не гасне і в млі.

2. Вправа «Інтерв’ю».

    - Чи виконали всі пункти плану?

- Чого ти сьогодні навчився?

- Про що б хотів дізнатися на наступному уроці?

- Що сьогодні було складним?

- Як можна використати те, що вивчили на уроці?

3. Вправа «Мій настрій».

(Діти у кольорі показують свої почуття на кінець уроку: червоний – хвилювання, зелений – спокій, синій – байдужість.)

4. Оцінювання (з використанням картки самооцінки).   Картка самооцінки роботи на уроці Додаток Дата ___________       Прізвище _______________   №з/п Як я працював на уроці Оцінка 1 Я повторив раніше вивчений матеріал   2 Я висловлював нові ідеї   3 Я плідно працював у групі, у парі, виконував вправи   4 Зможу скласти узагальнюючу розповідь із наведенням прикладів   5 Настрій на уроці, мої очікування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 2.

Тема. Означено-особові односкладні речення

Мета: закріпити знання васьмикласників про односкладні речення, їх види; ознайомити з означено-особовим реченням, способами вираження головного члена; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловленнях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

 

ХІД УРОКУ

Організаційний момент. 

І. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку.

 

 ІІ. Вивчення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми.

1. Творче спостереження з елементами зіставлення.

Прочитати висловлення. Визначити їх стильову належність. Списати, виділяючи головні члени. Дослідити, яка відмінність у синтаксичній організації речень обох висловлень.

Текст 1

Я вийшов із лісу й незабаром прийшов на берег ріки, чудової могутньої ріки. Довго не можу я відвести погляд від міста, про яке чув від батьків і дідів. І ось тепер я стою перед цим містом і дивлюся на нього (За Л. Смілянським).

Текст 2

Уважно слухаю мудру мову осіннього листя про скороминущість життя і зовсім не поспішаю згрібати його в терпке вогнище. Зачарований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо переймаюся його світлою покорою. Обережно ступаю по шерхкій гамі осінніх кольорів, наче по своїх літах. (За В. Думанським).

2. Робота з таблицею « Типи односкладних речень».

3. Вибірковий диктант.

Виписати з поданих односкладних речень лише ті, у яких головний член виражений особовим дієсловом. Визначити спосіб, час, особу й число головного члена речення.

1. За селом сіють жито й овес, садять картоплю та квасолю в міжряддя. (Ю. Станинцев) 2. Зіграй мені осінній плач калини. (Л.Костенко.)  3. Не дай своїм словам смаку полину. (О.Башкирова.)  4.Не обізвись до мене згірклим словом. (Д.Павличко.) 5. Пахтіло грибами й перегноєм. (З. Тулуб)  6. Віддай людині крихітку себе. (Л.Костенко.)  7. Прямо йди. І виростай стрункіше. Крізь весну і осінь переходь. (М.Доленго.)  8. Уважним будь на темних перехрестях. (Д.Павличко.)  9.Зумій в житті не загубитись. (М.Кубик.)

Серед виписаних речень визначити, у яких із них дія виконується означеною особою.

4. Вибіркова робота на основі тексту.

 Прочитати текст. Указати на тип мовлення. Дослідити синтаксичну організацію висловлення. Виписати односкладні речення, визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена, скориставшись схемою.

Київ побачиш… Тут уже не задумуйся. Без ризику взагалі нікого і ніколи не побачиш.

Опісля довгих вагань зважуюсь. Почуваюсь, немов уві сні, тремчу всім сухорлявим тільцем. Тремтить і сосонка, як не озветься людським голосом: куди ж ото тебе несе, дурню. Головне — не дивитися ні вниз, ні вгору. Головне — пильнувати сучків, якими сосна була обтикана зусібіч, та міцно обіймати ногами теплий сосновий стовбур.

Відігнавши геть сторонні думки та сумніви, перекидаю ногу з сосонки в сторону сосни, стаю на ледь помітний сучечок і не помітив, як приліпився до гарячого стовбура велета (За Ю. Збанацьким).

5. Самостійна робота з підручником (с.142).  Закріплення матеріалу про способи вираження головного члена означено-особових речень.

6. Лінгвістичний експеримент (на основі тексту попереднього завдання).

Трансформувати односкладні речення у двоскладні, увівши підмети, виражені особовими займенниками. Прочитати вголос трансформоване висловлення. Зробити висновок про стилістичну функцію односкладних означено-особових речень у мовленні.

Пояснення вчителя. В односкладних означено-особових реченнях на першому плані перебуває не особа, а дія чи стан. Використання цих синтаксичних конструкцій у мовленні засвідчує динамічність висловлення, а також сприяє уникненню невдалого повторення тих самих членів речення, виражених займенниками.

 7. Виконання системи проблемно-пошукових завдань пізнавального характеру.

Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант).

Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Заповнити таблицю, вписавши у відповідні колонки номери речень.

Головний член означено-особового речення виражений
дієсловом І особи однини дійсного способу теперішнього часу	дієсловом І особи множини дійсного способу теперішнього часу	дієсловом ІІ особи однини дійсного способу теперішнього часу	дієсловом І особи множини наказового способу	дієсловом ІІ особи однини наказового способу

1. Дивлюсь у віки крізь ментреги історії, в глибокі степи над Славутич-ріку. (Г.Петрук-Попик) 2.Стою й тихо складаю хаті присягу. (В. Думанський)
3. Житиму в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди. (В.Думанський) 4. Береш вудку й весло та йдеш до річки.(О. Васильківський)
5. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа. (О. Васильківський)
6. Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда Івана та інших старих людей, про народні звичаї та обряди. (А. Чайковський) 7. Думаючи про світ, думаєш  про  себе.  (П. Загребельний) 8.  Ідемо оце до схід сонця в поле.  (С. Васильченко) 9. Завжди прислухайся до голосу поета!                    (П. Федченко) 10. З віків повертаюся втомленим поглядом… (Г.Петрук-Попик)

8. Дослідження-моделювання

За зразком змоделювати односкладні означено-особові речення, у яких головний член мав би різне морфологічне вираження.

Зразок. (Пригадати) перші кроки слова «мрія» (І. Вихованець). — Пригадую перші кроки слова «мрія». Пригадаємо перші кроки слова «мрія». Пригадуєш перші кроки слова «мрія». Пригадуєте перші кроки слова «мрія».

1. Свої сумніви й підозри щодо вірогідності почутого (висловити) обережно й обов’язково наодинці (А. Коваль).
2. Більш за все у світі (любити) музику (О. Довженко).
  апостола Андрія: «На цих горах возсіяє благодать Божа…» (О. Глушко).
9. Дослідження-відновлення.

Записати текст, ставлячи дієслова, що в дужках,  у відповідній особовій формі так, щоб вони виражали дію оповідача.

Джерельний край мого дитинства, що біля села Заболоття Любомльського району… Жебонять, виграють, співають джерела… (Стояти) коло витоків і (чути), як ноги мої лоскоче шовковистий шепіт ручаю. У густому тумані пасуться коні. Дзвенить, зачепившись за бляшану покрівлю хати, мідне колесо місяця. Заворожений цією красою, повільно (ставати) на коліна, (спиратися) руками об землю і, нахилившись, (пити) холодну воду. Мовби (убирати) в себе всі чари природи. Ні, немає нічого смачнішого у світі, ніж смак рідного джерела! (За В. Геєм).

Назвати ускладнені односкладні означено-особові речення. Довести, що поданий уривок висловлювання належить до художнього стилю.
10. Дослідження-відновлення.

Відновити поетичні рядки з творів В. Симоненка, ставлячи у відповідній формі дієслова, що в дужках. Визначити спосіб, особу й число дієслів. Назвати вид односкладних речень.

1. Кораблі! (Шикуватись) до походу!
Мрійництво! Жаго моя! (Жити)!
В океані рідного народу
(Відкривати) духовні острови!

2. (Навчити) мене всьому!
(Навчити) мене мріять,
Кувати, і сіять,
І жати (навчити)!

11.Творче конструювання ( ІVрівень).

За поданими початком і кінцем скласти твір-мініатюру (6–7 речень) у художньому стилі «Рідна земля», використовуючи односкладні означено-особові речення.

Проїхавши бором, станеш підніматися на високу гору.

Слухаєш не наслухаєшся, як не наслухається мати своєї дитини, бо та мова солодша для неї від медової речі найрозумнішої людини

(За О. Стороженком)

 

ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці (бесіда).

1. Яке речення називається означено-особовим?

2. Чим може бути виражений присудок в означено-особових реченнях?

3. З’ясувати, у яких стилях мовлення односкладні означено-особові речення вживаються найчастіше.

4. Визначити, для якого стилю мовлення ці речення не є характерними.

5. Поміркувати, у яких документах офіційно-ділового мовлення вживаються односкладні означено-особові речення. 

 

ІV. Підсумок уроку. 

 

V. Домашнє завдання.

1. Скласти або виписати з літератури означено-особові речення. Визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена.

2. Доповнити правила Дейла Карнегі 3–4 власними у формі односкладних речень.

Основні способи привертати до себе людей

Правило 1. Будьте щиро зацікавлені іншими людьми.

Правило 2. Усміхайтесь!

Правило 3. Говоріть про інтереси іншої людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 3.

Тема. Односкладні речення. Неозначено-особові речення.
Мета: поглибити знання учнів про односкладні  речення з одним головним членом присудком; сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво­комунікативного дидактичного матеріалу поглибити світогляд восьмикласників щодо національної культури українців.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Епіграф:

                         Люби свій край. Всю душу солов’їну
                     і серця жар йому віддай в піснях.
                                   Це так як дихати – любити Батьківщину.

( В. Сосюра)

I. Організаційний момент.

ІI.   Актуалізація опорних знань учнів.

1.   Перевірка домашнього завдання.

1)   Перевірка письмового завдання.

2)   Перевірка індивідуального завдання.

2. Робота з роздавальним матеріалом (біля дошки).

3. Тест “Що мені відомо про  речення” (по 1 б. за кожне завдання).

1.За метою висловлювання речення бувають:

а) розповідні, питальні, окличні;

б) розповідні, питальні, окличні, неокличні;

в) розповідні, питальні, окличні, спонукальні;

г) розповідні, питальні,  спонукальні.

2. За наявністю граматичних основ речення поділяються на:

а) прості і складні;

б) прості складні, односкладні, двоскладні;

в) прості, складні, означено-особові;

г)  розповідні, питальні, окличні, спонукальні.

3. За наявністю головних членів речення бувають:
а) односкладні;
б) трьохскладні;
в) двоскладні;
г) чотирьохскладні.

4.  Односкладні речення містять у собі:
а) два головних члени речення;
б) один головний член речення;
в) один головний і другорядні члени речення;
г) лише другорядні члени речення.

5.  Односкладні речення бувають:
а) узагальнено-особові, означено-особові, називні, безособові;
б) означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-
особові, безособові, називні;
в) безособові, неозначено-особові, узагальнені;
г) означено-особові, називні, прикметникові, узагальнено-
особові.

6. У якому рядку записано односкладне означено-особове речення:
а) Ні твоїх снів, ні твоїх дум нам не забути, рідний краю.(Б.Лепкий)
б) Була весна, цвіли дерева, кричали птахи, і парувала чорна пітна земля.(У.Самчук)

в) Блакитними очима дивиться мені в очі весна. (Є. Гуцало)
г) Люблю хати древлянського Полісся. ( Л. Костенко)

  1г; 2а; 3ав;4б,в;5б;6г.

4. Відповідь учня біля дошки.

III. Мотивація навчальної діяльності.
 

ІV.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Дослідження на основі вивченого. Гра «Неповне речення».

Завдання : продовж речення, наведи приклади.

1.Односкладні речення – речення, основа яких складається з…(одного головного члена ( підмета або присудка)).

Любімо Україну щирим серцем, чистою душею.

2.Назви односкладні речення з одним головним членом присудком.

Означено-особові, неозначено-особові,…(узагальнено-особові, безособові).

3. Неозначено–особові речення - головний член вказує на дію, яка
стосується… (неозначеної особи) .

Пам’ять про Тараса Шевченка свято шанують у нашій країні.

4.Узагальнено–особові речення - головний член вказує на дію, яка виконується…(усіма або кожною особою).

 Не гордись званням, а гордись знанням.

5.Безособові речення -головний член означає дію чи стан, що відбува-
ється (без активної участі особи).

 У музеї зібрано велику колекцію вітряків з різних місць
України.

6. Неозначено - особові речення - це такі односкладні речення, у яких головний член виражений дієсловом (3-ї особи множини теперішнього і майбутнього часу).
7.Ці речення властиві науковому, офіційно-діловому, (публіцистичному та розмовному стилям).

2.Самостійне опрацювання теоретичних знань. Робота з підручником.

3. Синтаксичне спостереження.

Провести синтаксичне дослідження - спостереження поданих речень за видами) (по 1 б.)

1). Визначити неозначено - особове речення.

1. Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими
лучинами ( Панас Мирний).

2. Сіяли всю ніч ( О. Гончар).
3.  Яремі дав коня зайвого з обозу ( Т. Шевченко).
4. Вітерець осінній приємно освіжав чоло (Є. Доломан).

2). Вказати неозначено-особове речення, головний член якого виражений дієсловом у 3-й особі множини теперішнього часу.

1.  Знов повіяло в душу весною
2. Як мило йти рідними стежками.
3. Моя Батьківщина для мене свята, прекрасна і славна.
4. Нас зустрічають хлібом - сіллю (Леся Українка).

3). Вкажіть неозначено-особове речення, головний член якого виражений дієсловом у множині минулого часу.
1. Там синіє Дніпр широкий з жовтими пісками, з високими берегами, з темними лісами (М Луків).
2.  Інститути та університети перейшли в Україні на
європейську систему навчання.
3. Той монастир недавно збудували ( Ліна Костенко).
4. Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть
(Ліна Костенко).

4) Вкажіть неозначено-особове речення, головний член якого виражений
дієсловом у множині умовного способу.
1.  Світанком вийшли до Бугу ( М. Стельмах).
2. Виконали б нарешті це завдання.
3. Між зелених хлібів розкидано чорні плями баштанів
(А. Головко).
4. Чудесна київська осінь. Падає листя з київських каштанів
(О.Вишня).
Відповідь: 1.2; 2.4; 3.3; 4.2.
4. “ Мозковий штурм ” ( 1 б.)

1.Визначте тип речення-епіграфу.

(Люби свій край. Всю душу солов”їну і серця жар йому
віддай в піснях)
а) Речення в епіграфі узагальнено - особове;
б) Речення означено - особове ;
в) Речення неозначено – особове;
б) Речення безособове.

5. Інтерактивна гра -- дослідження -розпізнавання ( 1 б .)

Відгадай загадки. Знайди неозначено – особові речення.
а) Влітку відпочивають , а взимку дітей катають .
б) Мовчить, а сто дурів навчить.
в) Мене просять, дожидають, наче гостя виглядають; а з”явлюся—
хвилюються та в захисток ховаються.

Відповідь:

1. а санчата, 2.а, в.
б книга,
в дощ.

V. Підсумок уроку. Оцінювання.

Лінгвістична гра .

1) Односкладні речення поділяються на 6 видів :
а) так; б) ні;

2) Односкладні речення -- це речення , в яких головний член
виражається дієсловом 3-ї особи множини теперішнього часу:
а) так ; б) ні ;

3) У неозначено – особових реченнях головний член – присудок;
а) так; б) ні;

4) У називних реченнях головний член – присудок:
а) так; б) ні.

Відповідь: 1б; 2б; 3а; 4б.
 

VI. Домашнє завдання.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал на сторінці 150. Вправа 253.

2)   Скласти твір-мініатюру «Умійте творити добро».

 

 

Бібліографічний опис використаної літератури

Характерис-тика джерела	Приклад оформлення
Книги:   Один автор	1. Каніщенко А. П.   Методика навчання української мови в початковій школі: лекційно-практичний курс із дисципліни: [в 2 кн.]. [Кн. 1]: Методика вивчення мовної теорії. Методика розвитку усного та писемного зв'язного мовлення / А. П. Каніщенко. – Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2016. – 174 с.
Два автори	1. Богуш А.   Методика розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей раннього віку: навчально-методичний посібник / А. Богуш, Н. Маліновська. – Київ: Слово, 2016. – 392 с. – (Педагогіка).
П'ять і більше авторів	1.  Культура мови: від теорії до практики [Текст]: монографія / Л. В. Струганець, О. І. Бобесюк, О. А. Веремчук [та ін.] ; [за ред. Л. Струганець]. – Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2015. – 219 с.
Словники	1. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад.  І голов.ред. В.Т.Бусел]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 219 с. 2. Європейський Союз: словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. – 2-ге   вид., оновл. – К.: К.І.С., 2006. – 577 с.
Законодавчі та нормативні документи	1. Конституція України: станом на 28 червня 2015 року: відповідає офіц. текстові. – Харків: Право, 2015. – 68 с.
Електронні ресурси	1. Кондирєва М.М. Актуальність есе як жанру у процесі мовно-літературної освіти. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.kremvo.pp.ua › Освіта Дата звернення – 15.03.2018. 2. Кондирєва М.М. Паланка словесника. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://filologtokippo.blogspot.com Дата звернення – 15.03.2018.

 

Подаючи електронні джерела, необхідно додати такі записи:

[Електронний ресурс]. Режим доступу:      і далі зазначити електронну адресу цього ресурсу. Дата звернення – 15.03.2018 чи інша дата.