Конспект уроку з біології у 7 класі - "Кільчасті черви"

Комунальний  заклад

Новгородківський навчально – виховний комплекс

« Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад»

Новгородківської районної ради   Кіровоградської області

 

7 клас   предмет біологія

Урок  доброти, гуманного та відповідального ставлення до тварин.

Тема.    Кільчасті черви.

Лабораторне дослідження  №1.

Зовнішньої  будови та  руху кільчастих червив (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).

 

Новгородківський НВК

Вчитель біології : Потапова Л.М.

м. Жовтень, 2018 рік

Тема. Кільчасті черви.

Лабораторне дослідження  №1.Зовнішньої  будови та  руху кільчастих червив (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).

Основні цілі:

      Поглибити знання учнів про різноманітність Кільчастих червів.     Розкрити особливості будови та життєдіяльності на прикладі дощового черв’яка.   Визначити роль цих тварин у природі та в житті людини.   Вміти проводити спостереження за живими об’єктами.   Продовжити формувати вміння працювати з підручником, у групах.

   Вміння робити висновки, порівняння.    Виховувати в учнів розуміння того, що природа прекрасна в усіх її проявах. Сприяти формуванню наукового пізнання світу.  Формування доброти, гуманного та відповідального ставлення до тваринного світу.

Обладнання: таблиця „Тип Кільчасті черви”, живі дощові черви, лупи.

Тип уроку: засвоєння нових знань, та здобуття практичних навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Епіграф:

„ Людина не повинна соромитися цікавості, яку пробуджує в ній природа”

нідерландський натураліст Ніколаса Тінберген.

Елемент зацікавленності

На світі ніхто і ніколи не зайвий:

Ні вовк, ні лисиця, ні черв’як дощовий.

Корисні комахи потрібні, і птахи.

Гриби, і краби, і ставкові жаби.

ІІ. Мотивація навчально - пізнавальної діяльності.

Ми не один урок вивчаємо тришарових тварин червів. Багато людей це слово вимовляють з відчуттям огиди та презирства. Але на сьогоднішньому уроці ви зможете переконатись, що черви - це дуже цікаві істоти. В процесі еволюції у них вперше з’явились геніальні „винаходи”, якими скористалися їхні нащадки.

Тому відкрити тему уроку, я хочу загадкою, відгадкою до неї є тварина, яку ми сьогодні будемо вивчати.

Загадка

Органічні рештки грунту
вони переробляють,

Архітекторами родючості
їх називають.

Добре, справились це дощові черв’яки.

Оголошення теми уроку. Ваші очікування. Вчитель роздає вирізані на папері тваринки, учні пишуть на них свої очікування.

Запитання

1. Вам цікаво знати: де тварини цього типу можуть існувати?

Використовуємо ілюстрацію на дошці, та чіпляємо на неї свої очікування.

ІII. Вивчення нового матеріалу

1. Робота в групах. Учасники груп отримують завдання.

І група  

            Хто такі кільчасті черви? Спосіб живлення.

Вільноживучі тришарові безхребетні із сегментованим червоподібним тілом, у яких є вторинна порожнина тіла. Вони живуть у всіх основних водних і наземних середовищах.

Живляться дощові черви торішнім листям, старою напівгнилою травою, а також органічними рештками, що є у ґрунті. Копаючи хід, черв’як заковтує порцію землі, яка проходить крізь його кишечник, де з неї вилучаються поживні речовини, і виводиться назовні. При цьому утворюються невеличкі кульки землі — так звані копроліти. Часто вранці на землі можна побачити горбочки землі, що складаються з окремих кульок. Це робота дощових червів, які рили свої ходи. Для землерийних робіт дощовий черв’як використовує ще один засіб: копаючи новий хід, він то розширює, то звужує передній кінець тіла, розсуваючи землю й рухаючись уперед, тобто діє як клин.

Дощові черви живляться напівзогнилими рештками рослин, які є в ґрунті. Вони ковтають грудочки ґрунту разом із рештками рослин. Під час проходження ґрунту через травну систему деяка частина органічних речовин перемішується з ним та виділяється назовні. За добу в середньому один черв’як переробляє 4-5 г ґрунту. На одному гектарі черви щодоби переробляють 0,25 т ґрунту (глибина близько 2 м).

 

 

 

ІІ група   Описати особливості зовнішньої будови кільчастих червів - форма тіла й розміри та рух.

Тіло кільчастих червів розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Розміри варіюють у широких межах — від часток міліметра до 3 метрів.У русі значною мірою допомагають щетинки, про які ми вже згадували. Завдяки їм черв’як просувається в одному напрямку, наприклад уперед. Але вони не заважають йому повзти назад: він може довільно змінювати напрямок їхнього нахилу. З допомогою щетинок дощові черви повзають і по поверхні ґрунту: щетинки забезпечують спрямованість руху під час плазування. Гладенькою поверхнею черв’як рухатися майже не може.

 

ІІІ група  Які покриви тіла мають черви?

Зовні тіло кільчастих червів укрито кутикулою (шаром щільної речовини, що утворює епітелій). Під нею розташований одношаровий епітелій. У більшості видів на поверхні тіла поодиноко або пучками розташовуються щетинки.

2. Робота з підручником

Особливості внутрішньої будови кільчастих червів

1. Розповідб вчителя

Кільчасті черви — тришарові тварини. Усі їхні органи й тканини розвиваються з трьох зародкових листків — ентодерми, мезодерми й ектодерми.

Між шкірно-мускульним мішком і внутрішніми органами розташовується вторинна порожнина тіла, або целом (простір між органами, що має власну ви-стилку з епітеліальної тканини). У кожному сегменті порожнина тіла утворює два целомічні мішки.

2. Робота з підручникам

Опорно-рухова система

Разом з кутикулою й епітелієм м’язи кільчастих червів утворюють шкірно-мускульний мішок. М’язові волокна утворюють суцільний кільцевий шар і чотири смуги поздовжньої мускулатури.

Тулубові сегменти багатощетинкових мають парні бічні вирости — парапо-дії, що виконують функції рухових кінцівок.

Травна система

Складається з ротового отвору і трьох відділів кишечнику — переднього (глотка, стравохід, шлунок), середнього й заднього. Також є анальний отвір.

Дихальна система

Дихання здійснюється всією поверхнею тіла або, у деяких видів, зябрами.

Кровоносна система

Замкнена, зазвичай добре розвинена. Складається з двох головних поздовжніх кровоносних судин, з’єднаних кільцевими судинами. Спинною судиною кров тече вперед, а черевною — назад. Серце відсутнє. Кров рухається за рахунок скорочення м’язових стінок ряду великих судин. Залежно від наявності характерних для різних видів пігментів кров може бути червоною, зеленою або безбарвною.

Видільна система

Представлена видільними трубочками — метанефридіями, розташованими в кожному сегменті тіла.

Нервова система

Центральна нервова система складається з нервових вузлів, розташованих над глоткою, і пари поздовжніх нервових стовбурів, що утворюють черевний нервовий ланцюжок. Органи чуттів представлені органами дотику (щетинки), зору (очі) й рівноваги.

Розмноження

 У дощових червів розмноження відбувається тільки статевим способом, вони гермафродити. Сім’яники та яєчники (статеві залози) розташовані в передньому кінці тіла (де є поясок). У період розмноження поясок виділяє слиз, який утворює слизову капсулу. Черв’як виповзає з капсули та відкладає в слиз яйця. Після цього краї капсули злипаються, й утворюється кокон, який перебуває в ґрунті. Через певний час із кокону виповзають маленькі дощові черви (прямий розвиток: яйце — черв’як). У малощетинкових червів і п’явок розвиток прямий, а в багатощетинкових — непрямий, із плаваючою личинкою.

3. Перегляд мультимедійної презентації

Розмаїтість кільчастих червів

Клас Багатощетинкові черви

Переважно мешканці морського дна (бентосні форми). Але деякі види пристосувалися до життя в прісних водоймах і вологих тропічних лісах. Людина безпосередньо в їжу використовує далеко не всіх багатощетинкових червів (па-лоло), але більшість із них є найважливішою кормовою базою багатьох цінних промислових риб (нереїс, піскожил).

Багатощетинкові:

■ піскожил;

■ нереїс;

■ тихоокеанський палоло.

Клас Малощетинкові черви

Переважно мешканці ґрунтів і прісних водойм. Найбільше значення з малощетинкових мають дощові черв’яки. Вони є найважливішими ґрунтотворцями. Малощетинкові черви є хорошим кормом для інших тварин (дощові черв’яки, трубочник). Розміри в межах класу значною мірою варіюють від часток міліметра до 3 метрів (австралійський земляний черв’як).

Малощетинкові:

■ дощовий черв’як;

■ трубочники;

■ австралійський земляний черв’як;

■ каліфорнійський черв’як.

 

Клас П'явки.

 ■ п’явки медичні;

■ кінські п’явки;

■ риб’ячі п’явки.

 

IV. Лабораторне дослідження  №1.Зовнішньої  будови та  руху кільчастих червив (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).

 Цілі: на прикладі дощового черв’яка або трубочника ознайомитися з особливостями зовнішньої будови кільчастих червів та характером їхнього руху, у висновках зазначити, які особливості будови кільчастих червів є ознаками їх пристосованості до середовища існування.

 

Обладнання та матеріали: живі екземпляри кільчастих червів (дощового черв’яка або трубочника), лупа ручна, інструктивна картка для виконання роботи, підручник.

 

Хід роботи

 

1. Розглянути зовнішню будову кільчастих червів.

2. Знайти передній і задній кінці тіла.

3. Розглянути сегменти, щетинки й поясок.

4. Розглянути, яким чином рухаються кільчасті черви.

5. Намалювати в зошиті схему зовнішньої будови кільчастих червів і зробити відповідні позначення.

6. Зробити висновок і записати його в зошит.

 

 

4. Випереджальне завдання

 Значення тварин в природі, в житті людини

У природі	Для людини
1. Ланка в ланцюзі живлення. 2. Ґрунтоутворення: ■   сприяють утворенню перегною; ■   через ходи в ґрунт потрапляють повітря і вода. 3. Паразити тварин (ектопаразити)	1. Медична допомога (п’явки після прокушування шкіри людини виділяють у її кров речовину грудин, що на деякий час порушує механізм зсідання крові (знижується тромбоутворення, кров’яний тиск). 2. Червів палоло туземці споживають у їжу

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Слово вчителя

   Дощові черв'яки відіграють значну роль у процесах ґрунтоутворення. Вперше серед науковців помітив зв'язок між цими тваринами та родючістю ґрунту англійський натураліст Гілберт Уайт в 1789 році.        Займався цим питанням і Чарлз Дарвін, який у 1831 році опублікував роботу «Про утворення ґрунтового шару», в якій виклав теорію перемішування червами різних шарів землі.

   Дощові черви впливають на ґрунт трьома способами.

   По-перше, вони прокладають в землі ходи, що можуть сягати восьмиметрової глибини, враховуючи кількість червів часом на 1 м² землі припадає до кількох кілометрів подібних ходів, які полегшують проникнення повітря та води до кореневої системи рослин. Окрім того ці ходи зменшують щільність землі, що сприяє росту коренів.

   По-друге, дощові хробаки перемішують різні шари ґрунту виносячи наверх землю з нижніх шарів і затягуючи рештки рослин на глибину.

   По-третє, земля, що пройшла через кишківник червів збагачується біологічно активними мікроорганізмами.

Дощові черв'яки становлять 50-70 % всієї біомаси ґрунтових безхребетних. На одному гектарі добре доглянутих лугів або пасовищ загальна їх кількість становить від 1 до 200 мільйонів особин, в середньому близько 20 мільйонів, а вага їх біомаси — від 2 до 5 тон на гектар, що на два порядки перевищує біомасу наземних тварин.

  Дощові черви є проміжними господарями легеневих гельмінтів свиней і деяких паразитів птахів.

 Підраховано, що за добу кожен черв'як пропускає крізь свої кишки таку кількість землі, що дорівнює масі його тіла. В Україні відомо понад 50 видів дощових червів, деякі з них занесено до Червоної книги України (наприклад, ейзенія Гордєєва

 

7. Біологічні задачі

1) У скляну банку з чистим піском помістили дощових червів. Декілька місяців у пісок додавали листя та воду. Згодом на поверхні піску утворився темний шар. Поясніть це явище.

2) За рік один дощовий черв’як збагачує до 500 г ґрунту. На одному гектарі може бути 500 000-2 000 000 червів. Який обсяг «роботи» вони виконують?

V. Закріплення

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання