Конспект уроку " Види односкладних речень"

Конспект уроку з української мови для 8 класу

Тема: Види односкладних речень

Лексична тема: Таємниці синтаксису

 

Епіграф:

Рідна мова, наче рідна мати.

І тому, як матір, бережи.

Хіба можна мову забувати?

Друже, нею дорожи!

Андрій Гураль

Мета:

навчальна – поглиблювати знання учнів про види речень за будовою, ознайомлювати їх із видами односкладних речень, формами вираження головних членів; навчати розрізняти види односкладних речень;

розвивальна – розвивати уміння правильно визначати види односкладних реченнь, відрізняти від двоскладних;

виховна – формувати інтерес до синтаксису; виховувати повагу до української мови.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи та прийоми: робота з опорно-сигнальною схемою, розповідь учителя, робота з узагальнювальною таблицею, робота біля дошки, заповнення таблиці.

Обладнання: опорно-сигнальна схема, узагальнювальна таблиця.

Міжпредметні та міжмистецькі зв’язки: українська література, синтаксис (двоскладні речення), стилістика.

Використана література:

1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб./ С. П. Бевзенко, Л.П. Литвин, Г.В. Семеренко. – К.: Вища школа, 2005. – 270 с.
2. Глазова О.П. Рідна мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ О.П. Глазова, Ю.Б. Кузнецов. – К., 2008.
3. Кардаш Г. Структурна побудова речень. Просте і складне/ Галина Кардаш// Урок української. – 2007. - №4. – С. 44 – 45.

 

Часова схема уроку

1. Організаційний момент (1 хв).
2. Актуалізація опорних знань і вмінь (5 хв).
3. Мотивація навчальної діяльності (2 хв).
4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу (12 хв).
5. Закріплення нового матеріалу (16 хв).
6. Підсумок уроку. Оцінювання (6 хв).
7. Інструктаж до виконання домашнього завдання (3 хв).

 

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань і вмінь

Евристична бесіда

Учитель:

• Що називається реченням?

Учень: Речення - це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну завершеність і служить для спілкування. Вставай, хто живий, в кого думка повстала! (Леся Українка)

Учитель:

• Які є члени речення?

Учень: Члени речення бувають головні і другорядні. Головні члени речення – підмет і присудок, другорядні – додаток, означення, обставина.

Учитель:

• На які види поділяються речення за наявністю головних членів?

Учень: За наявністю головних членів речення поділяються на двоскладні та односкладні.

 

3. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне завдання

Учитель: Знайдіть у поданих реченнях підмети.

1. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. (М. Коцюбинський.) 2. Полюють зайців по-різному. (Остап Вишня.) 3. Все надворі стало світати. (І. Нечуй-Левицький.) 4. Треба було перейти рівне, не заросле й не закрите нічим місце. (М. Коцюбинський.)

Учні: (Визначають лише присудки.)

Учитель: Такі речення називаються односкладними. На відміну від двоскладних, у яких обов’язково мають бути два головні члени – і підмет, і присудок, в односкладних є лише один головний член – або присудок, або підмет. І зараз ми детально розглянемо кожен вид односкладного речення, визначимо його особливості.

 

4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Робота з опорно-сигнальною схемою (див. додаток)

Учитель: Односкладні речення - це речення з одним головним членом. Односкладні речення поділяються на дієслівні та називні. У дієслівних односкладних реченнях головний член виражається дієсловом і має ознаки присудка. До цієї групи належать означено - особові, неозначено - особові, узагальнено - особові та безособові речення. В називних односкладних реченнях головний член виражається іменником і має ознаки підмета.

Робота з таблицею

Учитель: Розглянемо таблицю, яка ілюструє форми вираження присудків у них.

Особа	Однина	Множина
Теперішній час
1-ша	Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези. (М. Коцюбинський).	Пробігаємо попід старими розлогими дубами. (Ю. Збанацький).
2-га	Давню байку правиш, друже! (Леся Українка).	Хочете зацікавити мене своєю ро-ботою? (Ю. Мушкетик).
Майбутній час
1-ша	Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. (В. Симоненко).	Завтра почнемо косиш хліб. (М. Зарудний).
2-га	Поїдеш далеко, побачиш багато; задивишся, зажуришся,- згадай мене, брате! (Т. Шевченко).	Вискочите за ліски, перетнете шлях на Переяслав-Хмельницький. (Остап Вишня).
Наказовий спосіб
1-ша	-	Товариші мої! Єднаймо руки й зори, щоб привид злий війни, як сон кривавий, зник. (В. Сосюра).
2-га	Люби свій край. Всю душу солов'їну і серця жар йому віддай в піснях. (В. Сосюра).	Генії! Безсмертні! На коліна станьте перед смертними людьми. (В. Симоненко).

 

Учні: (Учні читають речення, в яких головний член виражений дієсловом 1-ї особи однини та множини дійсного і наказового способу. Колективно визначають граматичні основи, які складаються лише з присудків. Восьмикласники переконуються, що дії, названі присудками (розплющую, бачу, пробігаємо, жити буду, відкриватиму, почнемо косити, єднаймо та ін.), виконуються певною особою чи особами (я або ми). Закінчення цих дієслів виразно вказують на 1-шу особу, тому зміст речень цілком зрозумілий і без підметів.

Розглянувши речення з присудками, вираженими дієсловами 2-ї особи, учні роблять висновок, що й тут формально підмета не названо, але дієслова своїми закінченнями вказують на 2-гу особу - ти, ви, того, з ким говорять, співрозмовника, теж конкретну особу.)

Учитель: Запишемо у зошит визначення означено-особових речень.

 

 

 

 

 

 

Учні: (Записують визначення.)

Учитель: Прочитайте речення.

На ланах співають ще не часто, і сьогодні в полі день важкий. (Л. Талалай.)

Підкресліть присудок і визначте якою формою дієслова він виражений. Хто саме виконує ці дії.

Учень: У цих реченнях увага привертається до самої дії, а не до виконувача її.

Учитель: Це неозначено-особові речення. Спробуйте ввести підмет люди в речення. Чи змінився його зміст?

Учні: (Учні переконуються, що після такої перебудови втрачено невизначеність діючої особи, бо тепер стало точно відомо, хто виконує дію.)

Учитель:

 

 

 

 

 

Роль головного члена в таких реченнях виконує дієслово у формі 3-ої особи множини теперішнього і майбутнього часу або у формі множини минулого часу. Наприклад: Лежить порожняя Торбина, неначе драная ряднина; її і в руки не беруть, а іноді і сміттям приметуть. (Л. Глібов). Сійся-родися, колосом розвийся, засівайся щастям, ниво молода! (В. Симоненко).

Учні: (Записують визначення неозначено-особових речень.)

Учитель: Прочитайте подані речення.

1. Як дбаєш - так і маєш. 2. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. 3. Не кайся рано встати, а кайся довго спати. 4. Дарованому коневі в зуби не дивляться. (Нар. творч.).

Учні: (Записують речення в зошити, виділяють головний член - присудок.)

Учитель: Визначте, кого стосуються дії, виражені в реченнях головним членом, хто їх виконує.

Учні: (Школярі помічають, що дія в перших трьох реченнях стосується 2-ї особи однини (ти дбаєш, маєш, не зробиш, не кайся), а в четвертому - 3-ї особи множини (не дивляться).

Учитель: Виконувач дії тут мислиться узагальнено. А займенник вони в четвертому реченні має такий самий зміст, як у неозначено-особовому, чи інший?

Учні: (Говорять, що в цьому реченні дія стосується всіх людей взагалі. А в неозначено-особовому уявне вони - це не всі люди, а лише причетні до названої дії.)

Учитель:

 

 

 

 

 

 

 

Учні: (Записують у зошит визначення.)

 

Учитель:

 

 

 

 

 

 

Учні: (Занотовують правило у зошити.)

Робота з таблицею

Учитель: Способи вираження присудка в безособових реченнях вивчимо за таблицею.

Спосіб вираження присудка	Приклади
Безособове дієслово	1. Надворі почало сутеніти 2. Невдовзі розвиднілось. (Б. Комар).
Особове дієслово в безособовому значенні	1. У цей час унизу досить знайомо стрельнуло, машину рвонуло вбік. 2. Сікло гострим дощем. (О. Гончар).
Дієслівні форми на -но, -то	1. За наше жито та ще нас і бито. (Нар. творч.). 2. Мені велено було доглядати голубів. (Ю. Збанацький).
Неозначена форма дієслова	Коли добре жити, то гарно й робити. (Нар. творч.).
Прислівники, а також модальні слова разом з неозначеною формою дієслова	1. Навкруги було безлюдно. 2. У повітрі стало тепліше. (М. Коцюбинський). 3. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. 4. Кращого сонця ніде нема. (В. Симоненко). 5. Пора було готуватися до школи. (Б. Комар). 6. Ще півгодини треба було їхати лісом. (М. Коцюбинський).

 

Учень: (Розглядаючи зразки безособових речень, восьмикласнии дізнаються про дієслівні форми, які можуть бути для них незрозумілими. Це, наприклад, особове дієслово в безособовому значенні. У наведених реченнях дії, названі присудками стрельнуло, рвонуло і сікло, відбуваються без участі якогось предмета чи особи, виконувача цих дій. Тому ці речення безособові. Проте названі дієслова можуть бути присудками й у двоскладних реченнях, скажімо, Хлоп'я стрельнуло з іграшкової рушниці; Теля злякалося і рвонуло тікати. Тут ці дієслова-присудки пов'язані з підметами, отже, є особовими, а в односкладних безособових реченнях вони вживаються в безособовому значенні.

 

Учитель:

 

 

 

 

 

 

Учні: (Записують визначення у зошит.)

Учитель: Головний член (підмет) у називному реченні виражений іменником у називному відмінку, наприклад: Ніч. На небі гуля повний місяць, мерехтять зорі. (В. Минко.) При ньому можуть бути означення і додатки, наприклад: Тривожних коней храп. Людей тяжкі колони. (М. Бажан.) Але якщо в реченні є будь-яка обставина, то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним присудком. Наприклад, у реченні: Серед лісу ставок, очеретом з одного боку прикрашений. (Остап Вишня.) – обставина серед лісу вказує, що тут пропущено присудок лежить, розкинувся, видніється.

Називне речення, проте, може починатися вказівними частками ось, он, наприклад: Ось місяць, зорі, соловї. (П. Тичина.)

Учитель: Називні речення мають виразні стилістичні особливості. У яких стилях вони вживаються?

Учні:

Стилістичні функції називних речень

Називні речення часто вживаються в художніх творах у статичних описах; вони мають здатність передавати думку окремими, іноді не пов'язаними між собою частинами, малювати картини наче пунктиром. Називним реченням властива стислість у передачі думки, вони ніби створюють тло, яке має заповнити деталями уява читача. Тому цей тип речень дуже поширений у ремарках драматичних творів. Для ілюстрації наводимо ремарку, подану на початку другої картини І дії п'єси-казки А. Шияна "Котигорошко". Іноді ці речення передають схвильованість, неспроможність встановити логічні зв'язки між предметами чи явищами.

Учитель: Поширений цей вид односкладних речень також у текстах публіцистичного й наукового стилів. (Показуємо учням програму з української мови і читаємо тему "Двоскладне просте речення". Вони переконуються, що в тексті цього документа є багато називних речень.)

Учитель: Деякі односкладні речення можна перетворювати на двоскладні й навпаки.

Учні:

Робота біля дошки

Заповнення таблиці (Учні заповнюють пропуски.)

Односкладні	Двоскладні
Йдемо польовою доріжкою.	(Ми йдемо польовою доріжкою.)
(Хмарам сонця не закрити.)	Хмари сонця не закриють.
Мені хотілося побачити їх.	(Я хотів побачити їх.)
(Справді, тут напрочуд гарно.)	Справді, вони напрочуд гарні.
Мені про це давно відомо.	(Я знаю про це давно.)

 

Учитель: Запишіть у зошит алгоритм визначення типу односкладного речення.

 

 

 

 

 

 

 

Учні: Алгоритм «Односкладні речення»

1. Чи має аналізоване речення два головних члени?

 

 

Так       Ні

    Двоскладне     Односкладне

 

2. Чи виражений член речення формою називного відмінка іменника?

 

 

Так        Ні

Називне речення

3. Чи можна доставити підмет (у формі називного відмінка)?

 

 

Так        Ні

Безособове речення

4. Чи вказує форма дієслова-головного члена на конкретну особу?

 

 

Так       Ні

Означено-особове речення

5. Чи означає присудок дію або стан невизначених осіб?

 

Так       Ні

Неозначено-особове речення

Чи означає присудок дію, що може стосуватися будь-кого із людей?

 

Так       Ні

Узагальнено-особове речення Тип односкладного речення визначено

Учитель:

Робота з узагальнювальною таблицею

Типи речень	Що означає головний член	Чим виражений головний член
З головним членом – присудком:
Означено-особові	Вказує на те, що дія виконується певним предметом, особою.	Дієсловом у формі 1-ї чи 2-ї особи теперішнього і майбутнього часу дійсного способу
Неозначено-особові	Вказує на те, що дія стосується неозначеної особи.	Дієсловом наказового способу, дієсловом у формі 3-ї особи множини теперішнього і майбутнього часу; у формі множини минулого часу
Узагальнено-особові	Вказує на те, що дія виконується усіма або кожною особою.	Дієсловом у формі 2-ї особи (рідше – іншої особи)
Безособові	Передає дію, стан незалежності від будь-якої особи.	Безособовим дієсловом; Неозначеною формою дієслова; Неозначеною формою дієслова, прислівниками
З головним членом – підметом:
Називні	Стверджує наявність предметів, явищ.	Іменником у називному відмінку

 

5. Підсумок уроку.

Узагальнення вчителем відомостей про односкладні речення

Учитель:

• Означено-особові речення зустрічаються в текстах художнього стилю мовлення, вони увиразнюють дію.
• У неозначено-особових реченнях дійова особа мислиться як хтось із певного числа людей. У таких реченнях наголошується більше на дії чи події, ніж на особі.
• Основне призначення узагальнено-особових речень – образне вираження загальних суджень, широких узагальнень, зроблених на підставі життєвого досвіду. Вони широко представлені в народних приказках.
• У Безособових реченнях суб’єкт дії не тільки словесно не виражений, але й не мислиться, тобто головний член такого речення взагалі не передбачає будь-якого виконавця. Ці речення виражають модальне ставлення до того, про що повідомляється.
• У називних реченнях можуть бути означення і додатки, але не буває обставин.

6. Інструктаж до виконання домашнього завдання

Напишіть твір на вільну тему, використовуючи різні види односкладних речень.