Розділ 2. Тема: «Виникнення Запорозької Січі».

Мета уроку: з’ясувати причини виникнення українського козацтва та перших січей, познайомити з діяльністю Д.Вишневецького, характеризувати життя та побут козаків, розглянути основні риси устрою Запорозької Січі, показати козацтво як явище світової історії; розвивати навики критичного мислення, вміння працювати з історичними документами, картами; виховувати почуття поваги до історичного минулого українського народу.

Обладнання: підручник, карта, атласи, картки, контурні карти, електронна презентація, відеофільм.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Епіграф: «Хто не знає свого минулого – той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не вартий поваги»

                                                     Т.Рильський.

План уроку.

1.Виникнення українського козацтва.

2. Поява перших козацьких січей. Д.Вишневецький.

3. Життя та побут козаків.

4. Запорізька Січ - козацька республіка.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Привітання, створення позитивного емоційного настрою .- Доброго нам дня! У зв’язку з тим, що успіх любого творчого процесу залежить від його початку, то я рекомендую створити спокійну атмосферу для подальшої співтворчості. Сядемо зручніше , посміхнемося собі, своїм однокласникам, побажаємо впевненості, успіху в розкритті своїх можливостей.

Генрі Форд говорив: «Зібратися разом – це початок, триматися разом – це прогрес, працювати разом – це успіх.» Тож разом до роботи! Ми продовжуємо з вами вивчення теми «Українські землі в ХVІ столітті». Тож давайте повторимо основні поняття цієї теми.

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

(Демонстрація та коментування слайдів №1, №2 та №3 презентації)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з яскравою сторінкою нашої історії, це історією козацтва. Вона є і величною і трагічною. Саме козацтво відіграло вирішальну роль у боротьбі за незалежність українських земель, захисту їх від набігу татар, саме козацтво дало українському народу видатних історичних діячів: Д. Вишневецький, П. Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та інші. Сприяло розвитку української культури і освіти, літератури, архітектури, живопису, музики, усної народної творчості тощо.

• Мозковий штурм

1. Якими були основні стани українського суспільства на кінець ХV?
2. За картою визначте з якими державами в ХV столітті межували українські землі на півдні?
3. В складі якої держави перебували українські землі у ХV столітті.

• Територія на півдні і південному сході від Черкас, Братислави, Вінниці, до узбережжя Чорного моря називалася Дике Поле.

• Як ви думаєте, чому вона так називається?

4. Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було центром протиставлення християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку. Чи стикалися інтереси цих народів на цій території?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Виникнення українського козацтва.

Кінець ХV століття став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українське козацтво у писемних джерелах датовано 1489 роком.

•      Словникова робота

 Слово козак тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «воїн-вершник», «шукач пригод». Спочатку воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південні українські степи.

 Передумови виникнення козацтва були пов’язані з історичною ситуацією на український землях в кінці ХV століття. Розселення українців досягло Дикого Поля. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належали жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливими для господарської діяльності людини.

 Міщани, селяни, бояри створювали ватаги уходників, які вирушали до Дикого Поля займатися промислами (Мисливством, рибальством, бджільництвом). Були серед них і князі, яких приваблювала стихія степу з його пригодами.

 У ті часи Україна знемагала від татарських нападів. Уходники об’єднуватися у ватаги, загони, спільно полювали, а в разі потреби нападали на татар, відбивали в них «ясир» і награбоване майно. На зиму уходники поверталися до своїх осель – Канева, Києва, Черкас.

(Демонстрація та коментування слайду №4 презентації)

•      Робота з джерелом

(Демонстрація та коментування слайду №5 презентації)

•      Завдання до першого джерела

1.      До кого звертається автор твору? Чому?
2.      Про яке явище доби йдеться в джерелі?
3.      Як воно, на вашу думку, пов'язане з виникненням козацтва?

•      Завдання до другого джерела

Як у джерелі пояснюється одна з причин виникнення козацтва?

(Демонстрація та коментування слайду №6 презентації)

Спочатку козаки розташовувалися на півдні Київщини, Чигирина на Поділлі. Але з часом вони почали просуватися вглиб степів – за пасмо порогів Дніпра, де від острова Хортиця починався Великий Луг (дніпровські плавні з островами, озерами, що кишіли звіриною, рибою, птицею). (Слайд № 7)

Вони освоювали нові землі, прокладали шляхи, споруджували мости, закладали поселення – зимівники – хутори, що складалися з 2-3 хат з господарськими будівлями: комори, клуні, стайні, курені, льохи, хліви. Іноді млини, кузню. (Слайд № 8)

На освоєних землях, особливо в їхній північній частині, де була меншою небезпека набігів ординців, козаки сіяли хліб, займалися городництвом, садівництвом, ремеслами. Природні умови степу дозволяли вирощувати коней, велику рогату та дрібну худобу. З-поміж козаків були теслі, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум'яки, шевці, бондарі тощо.

2. Поява перших козацьких січей. Д. Вишневецький.

Від кінця XV ст. татарські набіги на українські землі стали регулярними й досягали навіть Волині й Північної Київщини. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-уходники стали будувати дерев'яні укріплення — «городки» й «січі». У них мешкали уходники й перебували загони козаків, які могли дати відсіч ворогу. Переважна більшість козацьких січей була розташована на Дніпровському Низі. Спираючись на них, козаки спочатку витіснили звідти татарські кочові стійбища, а потім поступово освоїли Великий Луг і Запоріжжя.

•      Робота з термінами та поняттями

Дніпровський Низ — терени з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

Великий Луг — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км і завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.

Запоріжжя — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.

Саме тому, що козаки селилися за порогами їх називали запорозькими.

Що ж означає слово Січ – засіка (згромадження січеного дерева).

Розрізнені невеличкі січі існували в багатьох містах, а лише згодом утворилася Запорізька Січ – головна військова база козаків – столиця запорозьких земель.

Де ж розташовувалася Січ?

Найчастіше річковий острів. Ворогам було важко знайти Січ у плавнях – очеретяних хащах, а ще важче доступитися до неї.

Першою відомою Січчю традиційно вважається фортеця, зведена на острові Мала Хортиця, українським князем Д. Вишневецьким у 1556 році, у 1557 році її було зруйновано, проте козаки збудували нову. (Слайд № 9)

•               Постать в історії (виступ учня)

Відеофільм «Історія українських земель «Початок Січі»

Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в м. Вишневці на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст) він уже був черкаським і канівським старостою і став організовувати відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається початком Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й почав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Іслам-кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицьком замку.

На початку 1557р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити о. Мала Хортиця.

На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».

Уривок  ПІСНЯ ПРО БАЙДУ розповідає учениця.

Ой крикнув цар на свої гайдуки:

«Візьміть Байду добре в руки,

Візьміть Байду, і зв'яжіте,

На гак ребром зачепіте!»

Ой висить Байда та й не день, не два,

Не одну нічку та й не годиночку;

Ой висить Байда та й гадає,

Та на свого цюру споглядає,

Та на свого цюру молодого

І на свого коня вороного:

«Ой, цюро ж мій молодесенький,

Подай мені лучок та тугесенький,

Подай мені тугий лучок

І стрілочок цілий пучок!

Із загибеллю Вишневецького козацька організація не розпалася. У 80-х роках ХVІ століття з’являється термін «січові козаки».

 Поступово вони стають самостійною військово-політичною силою і ведуть незалежну від Польщі політику: укладають договори з Московською державою, Кримом, Молдовою; здійснюють військові походи без дозволу польського уряду.

•      Робота з контурною картою

Завдання:

1.      Позначити острів Хортиця,  Дніпрові пороги.
2.      Підписати територію Дикого поля.

(Демонстрація та коментування слайду №10 презентації)

Релаксаційна хвилинка «Уявна подорож на острів Хортицю»

3. Життя та побут козаків.

Учні вивчають це питання самостійно.

(Демонстрація та коментування слайду №11 презентації)

Французький інженер Гійом де Боплан, перебуваючи в Україні під час служби в польській армії, у своїй книзі «Опис України» про козаків писав: «Вони кмітливі, дотепні й надзвичайно щедрі. Дуже люблять свободу, без якої не уявляють життя. Вони загартовані, легко витримують спеку і холод, спрагу і голод, невтомні у битвах. Вони вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі… відзначаються міцним здоров’ям. Мало хто з них вмирає від недуги, більшість з них гине на полі слави.»

4. Запорізька Січ - козацька республіка.

Запорізька Січ – організація українського козацтва, яка виникла і розвивалася за Дніпровськими порогами, столиця козацької держави і саму козацьку державу також називали Запорізькою Січчю. Вона мала своєрідний адміністративний і політичний устрій, тому дослідники називають його українською козацькою республікою.

•      Робота зі схемою

Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр. XVII ст.)

(Демонстрація та коментування слайду 12 презентації)

(Демонстрація та коментування слайду № 13 презентації)

Рада збиралася 2-3 рази на рік: на Різдво, третього дня Великодня і на Покрову. На раді обирали козацький уряд – Кіш.

•          Козацькі клейноди – символи відзнаки влади.

(Демонстрація та коментування слайду № 14 презентації)

Учень показує презентацію і розповідає про клейноди.

V. Закріплення нових знань (Слайд № 15)

VІ. Підсумок уроку

 Своєрідність феномену українського козацтва полягає в тому, що воно не лише активно освоювало нові землі й протистояло турецько-татарській агресії, а й згодом очолило національно-визвольний рух проти польського панування.

VІІ. Домашнє завдання: опрацювати § підручника, закінчити роботу на контурній карті