Урок узагальнення до розділу "Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст."

Урок – узагальнення по темі: “Національно – визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. ” (історія України 8 клас)

Мета:

• повторити та узагальнити вивчений матеріал даної теми;
• розвивати вміння аналізувати і систематизувати матеріал;
• розвивати вміння працювати з атласом та контурною картою;
• формувати просторові компетентності;
• вміти виділяти головне і другорядне, висловлювати свою думку;
• виховувати почуття поваги до минулого.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• Показувати напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно – визвольної війни;
• Визначати хронологічну послідовність основних подій;
• Удосконалити вміння працювати з атласом та контурною картою;
• Робити висновки, висловлювати свою думку, виділяти головне.

Основні поняття:

Національно – визвольна війна

Українська гетьманська держава

Обладнання: інтерактивна дошка, атласи та контурні карти, портрети, картки з       завданнями.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань

Хід уроку.

І. Підготовчий етап

На цьому етапі учитель здійснює загальну організацію класу, оголошує тему, завдання уроку.

Звертає увагу на ключові завдання: повторити вивчений матеріал, узагальнити й систематизувати набуті знання, підготуватися до контрольного оцінювання знань учнів.

Запитання для мотивації

• Для чого потрібно повторювати вже вивчене?
• З якою метою узагальнюють і систематизують знання?
• Чи здатний людський мозок запам’ятовувати абсолютно всю інформацію, яку він отримує?
• Яку інформацію, як правило, потрібно запам’ятовувати?

ІІ. Основний етап

План уроку

1. Підготовчий етап (5 хв.)
2. Основний етап (30 хв.)
3. Заключний етап (10 хв.)

Отримання завдань, інструктаж, виконання завдань.

Завдання 1.  Періодизація

На інтерактивній дошці учні бачать таблицю, в яку потрібно записати дати і характеристику періодів Національно – визвольної війни. Після того як таблиця заповнена, вчитель показує таблицю – зразок.

Завдання 2. «Угадай героя»

Учитель на слайді показує портрет учасників війни сподвижників Богдана Хмельницького, учні повинні назвати їх прізвище. В разі незнання вчитель зачитує уривок тексту з описом дій цього героя. Учні намагаються вірно дати відповідь.

СПОДВИЖНИКИ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

1. Максим Кривоніс — мужній соратник Б. Хмельницько­го, народний герой.

Одні вважали, що Максим був за походженням міщани­ном із Острога, інші — що він із Могилева.

Деякі твердили, що він "чужинець, шотландець, який брав участь у Тридцятилітній війні, плавав багато по Се­редземному морю й потім замандрував в Україну" ("Історія Війська Запорозького").

Особливо прославився він у боях проти війська Яреми Вишневецького на Брацлавщині, якого розгромив ущент під Костянтиновом.

Максим Кривоніс — знаний полковник і селянський ва­тажок, який об'єднав місцеві повстанські загони у грізну силу і здобув низку блискучих перемог.

Героїчними зусиллями загонів М. Кривоноса було взято штурмом Великий Замок поблизу Львова (8-26 жовтня 1648 р.), попри те, що самого полковника поранило в лівий бік, вище серця, і рана не заживала.

Під час облоги польської фортеці Замостя (6-21 листо­пада 1648 р.) М. Криовніс помер. Є різні версії причини його смерті:

•  помер від рани;

•  був отруєний польськими панами,

•  помер від чуми.

2.  Іван Богун — один з видних діячів Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Вінницький полковник, прославився в боях під час оборони Вінниці. Виняткову хоробрість і винахідливість проявив І. Богун в битві під Берестечком 1651 р. Татари затримали Б. Хмельницького, а І. Богун зумів через болото вивес­ти з оточення бойові сили, частину артилерії. Іван Богун був розстріляний поляками біля міста Новгород-Сіверський на початку 1664 року.

3.  Данило Нечай.

У лютому 1651 р. польське військо вчинило напад на Красне (тепер Вінницька область), де знаходилися під ко­мандуванням полковника Д. Нечая незначні сили повс­танців, які мужньо оборонялися.

У цій битві Д. Нечай був смертельно поранений, але бився з ворогом до останнього. На смерть героя народ відгукнувся піснею "Ой з-за гори високої", в якій оспівано його внесок у Національно-визвольну війну. У народних переказах і легендах Д. Нечай постає як людина хоробра і мужня. За переказами, вороги боялися Д. Нечая і після його смерті.

4.  Іван Золотаренко.

Полковник корсунський, а потім ніжинський Іван Золо­таренко брав участь у багатьох важливих битвах. За рік до своєї смерті Б. Хмельницький поклав на нього обов'язки наказного гетьмана. І. Золотаренко повів 20-тисячне ко­зацьке військо на Білорусію, щоби вигнати звідти польську шляхту.

Рішучим штурмом І. Золотаренко узяв кілька добре укріплених фортець. Одну за одною зазнавав поразок від військ І. Золотаренка прославлений литовський гетьман Януш Радзивілл, що виступав на боці польської шляхти. Але під час штурму фортеці Старий Бишів І. Золотаренко був смертельно поранений. Його поховали в Корсуні, у церкві святого Миколая.

Завдання 3. «Міста на карті»

На слайді записані назви міст. Учні повинні назвати міста зв’язані з іменем Б. Хмельницького. На цьому слайді розміщені тригери. Учні клацають мишкою на назві міста, якщо відповідь вірна назва залишається, якщо невірна пропадає.

Завдання 4. «Як ти знаєш країни»

На слайді контурна карта. Учні повинні підписати назви країн що брали участь у Національно – визвольній війні та країни сусіди держави війська Запорізького.

Коли учні підпишуть карту, вчитель показує карту атласу. Відбувається перевірка правильності виконаної роботи.

Завдання 5. «Битви 1 періоду війни»

Учні отримують завдання позначити назви міст, де відбулися битви першого етапу війни і накресліть напрямки походів козаків. Після виконання відбувається перевірка за атласом.

Завдання 6. «Хронологи»

На двох слайдах записані назви і дати битв, подій Національно – визвольної війни. Учні стрілками повинні з’єднати їх. Коли учні закінчать, вчитель натискає мишкою і з’являються стрілки. Учні бачать що вірне, а що ні.

Завдання 7. «Угадай битву»

Вчитель зачитує уривки з описами битв, а учні називають її. Якщо учні не знають, вчитель показує відео.

1. «Сам Хмельницький з Тугай-беєм і з усім кінним військом перетнув в іншому місці річку... й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, ліг­ши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочи­ли на свої окопи в обоз». (Битва на Жовтих Водах)

2.  «Частина польського обозу із твані ледве-ледве вибралася. 1... по­дерлася на круту гору, однак ніяк не могла на неї зібратися. Друга частина загрузла в болоті і затарасувала шлях іншим. Третя частина починала вже гинути». (Битва під Корсунем)

3. Вони тікали без пам'яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх на користь і в нагороду Хмельницькому». (Битва під Пилявцями)

4. «Два тижні простояв тут Хмельницький. Поляки спалили передміс­тя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з другого боку. ... Пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися, послали послів до Хмельницького». (Облога Львова)

5. «Сам патріарх (єрусалимський Паїсій) із тисячею вершників виїж­джав до нього (Хмельницького) назустріч із міста... Весь народ, ви­йшовши з міста, вся чернь вітали його». (В'їзд Хмельницького до Києва)

6. «Як почув король, яка буча зчинилася у переляканому таборі, зараз звелів подати йому коня і виїхав з непокритою головою, щоб усі могли бачити його поміж лавами його війська, вигукуючи: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» (Зборівська битва)

7. «Коли поляки вистрілили з гармат у напрямку Іслам-Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам-Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Але хан став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького». (Битва під Берестечком)

8. «Страшенна січа почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося у річці... Самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берес­течко». (Битва під Батогом)

9. «Гетьман із старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й во­рогам її не оддасть на поталу». (Переяславська рада)

Завдання 8. «Картосхема»

На слайді розміщена картосхема Берестецької битви, один із учнів за бажанням розповідає про битву.

Завдання 9. «Картографи»

Учні на контурній карті малюють напрями молдавських походів козаків. За бажанням можна учням дати завдання намалювати контури української держави 1648 – 1649 та 1650-х рр.

Завдання 10. «Знавці документів»

На інтерактивній дошці розміщена порівняльна таблиця двох договорів Зборівського та Білоцерківського. Учні записують умови в таблицю. Перевіряють всі класом. Учитель показує завдання ЗНО зв’язані з цими договорами. Учні намагаються дати відповідь.

Завдання 11. «Дипломати»

Учні повинні назвати з  якими держави Б. Хмельницький підтримував зовнішньополітичні зв'язки. На слайді тригери. При клацанні на вірну відповідь назви держав зникають. На слайді залишаються не вірні відповіді. Вчитель показує слайд, де всі відповіді правильні.

На наступному слайді показано зображення. Діти повинні назвати про яку подію вони  розповідають.

Вчитель показує варіанти завдань з ЗНО, пов’язані з цією темою.

ІІІ. Заключний етап.

Підбиття підсумків:

Запитання учням

• Чого ви навчилися на сьогоднішньому уроці?
• Що зрозуміли?
• Що вам найбільше сподобалось?
• Яку роботу виконували з найбільшим задоволенням?

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Виставлення і мотивація оцінок.

Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

1. Повторити тему.

2. Підготувати повідомлення про І.Виговського, Ю. Хмельницького