Конспект уроку "Води суходолу Австралії", 7 клас

Тема: Води суходолу Австралії

Мета: - навчальна: ознайомити учнів з водами суходолу Австралії;

      - розвивальна: сформувати знання про особливості вод суходолу материка; дати уявлення про особливості географії та природи річок та озер материка; розвивати уміння аналізувати тематичні карти; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури;

      - виховна: сприяти екологічному вихованню учнів, на основі матеріалу про використання людиною внутрішніх водойм Австралії та їх охорону.

Пізнавальні задачі учнів (те, що повинні засвоїти):

1. Крики - це ….

2. Живлення річок Австралії буває ….

3. Оз. Ейр було назване в честь ….

4. Оз. Ейр було відкрите у ….

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий.

Засоби навчання: підручник, атласи, фізична карта Австралії, зошит.

Географічна номенклатура: річки — Муррей, Дарлінг; озеро Ейр.

     Структура уроку

I. Організаційний момент (1-2 хв.)

II.  Актуалізація опорних знань і вмінь (5 хв.)

Бесіда за запитаннями

1.   У яких кліматичних поясах розташована територія Австралії?

2.   Якими є особливості клімату тропічного поясу?

3.   У якому напрямку в Південній півкулі дмуть пасати?

4.   Як змінюється положення поясів високого й низького тиску влітку й узимку Південної півкулі?

5.   Як на кліматичні умови суходолу впливають течії?

ІII. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності (2 хв.)

Австралія — найжаркіша частина суходолу Південної півкулі та найсухіший континент. Порівняно з Південною Африкою, Австралія більше витягнута із заходу на схід на південь від екватора, а її берегова лінія так само мало порізана. Це сприяє інтенсивному прогріванню внутрішніх районів. Спекотного австралійського літа багато річок і озер пересихають, і тоді про них нагадує тільки сухе русло або дно, що часто покривається кіркою солі.

IV. Вивчення нового матеріалу (20 хв.)

У зв’язку з переважанням сухого й спекотного клімату в Австралії мало поверхневих вод і багато підземних.

      Річки та озера материка належать до трьох басейнів: внутрішнього стоку (60% площі), Індійського та Тихого океану. Тільки на сході, в горах, де випадає достатня кількість опадів, короткі річки не пересихають. На всій іншій території вони не мають постійного водотоку. У внутрішніх пустельних і напівпустельних районах дуже багато сухих річищ, які тут називають кріками. Вода в них з'являється тільки під час нечастих дощів. Живлення всіх річок материка дощове та підземними водами.

Положення більшої частини материка в поясі тропічного пустельного клімату обумовлює слабкий розвиток річкової мережі. Понад половина території Австралії — безстічні області, що мають тільки рідку мережу тимчасових водотоків-кріків, які наповнюються водою після дощів на дуже короткий час. Особливо численними є кріки в центральній частині материка.

Тільки на сході континенту річки повноводні протягом усього року: вони починаються на східних і південно-східних схилах Великого Вододільного хребта. Ці порожисті річки не встигають як слід розігнатися й опиняються в океані. З іншого боку вододілу, на західному схилі, розміщені витоки найбільших річок Австралії. Тут беруть початок притоки найповноводнішої річки — Муррею і найдовшої — Дарлінгу (найбільша притока Муррею). За австралійськими масштабами це великі річки, але вони значно поступаються річкам інших континентів. Якщо за довжиною це відставання не настільки разюче (Муррей — 2570 км і Дарлінг — 2740 км), то за водністю є досить суттєвим. Це пов’язано з бідністю опадів, що випадають, і високими температурами.

Більшість інших річок, що спрямовуються із західних схилів Великого Вододільного хребта в спекотний суходіл материка, висихають і губляться в пустельних районах, не встигнувши «втекти» від місця «народження» навіть кількох десятків кілометрів.

Повідомлення учнів. Учні виступають із повідомленнями про річку Муррей.

(Зразок повідомлення)

Муррей — найповноводніша річка в Австралії, площа її басейну становить 1057 тис. км². Річка бере початок в Австралійських Альпах, після виходу з гір вона перетинає посушливу рівнину, де приймає найбільші притоки — Маррамбіджі й Дарлінг. Через особливості рельєфу Муррей оминає південь, пустельні території Австралії й тече на захід приблизно 1500 км. Потім він різко повертає на південь і впадає у Велику Австралійську затоку, утворюючи мілководний лиман. Щонайменше 30 млн років води Муррея виорюють у дні заглиблення, у результаті чого утворився підводний каньйон із максимальною глибиною більше ніж 4 км.

Річка характеризується дуже нерівномірною водністю. Улітку, у період дощів, рівень води сильно піднімається, у цей час річка стає судноплавною для невеликих суден від м. Олбері до гирла. Велика вода несе багато зважених частинок, у результаті чого на берегах відкладається значна кількість мулу, піску й іншого матеріалу, що утворює берегові вали заввишки в кілька метрів. Це ускладнює поєднання приток із головним руслом. У суху пору року більшість приток пересихає, не досягаючи головної річки, і Муррей значно мілішає.

Раніше Муррей був головною транспортною артерією однієї з найбільш густонаселених частин Австралії: на великі відстані ним пересувалися вантажні й пасажирські судна. Але стік річки коливається з року в рік, тому зараз основна увага приділяється сухопутному транспорту, а на Мурреї тепер можна побачити туристські пароплави.

Розповідь учителя (продовження)

      На території Австралії велика кількість озер, що переважно належать до басейну внутрішнього стоку. Більшість з них не мають стоку і засолені. Вони мають реліктове походження, тобто виникли після звільнення Центральної низовини від вод давнього моря. Наповнюваність улоговин озер водою залежить від сезону. У сухий сезон вони іноді повністю пересихають. Найбільша водойма материка — озеро Ейр, рівень води якого лежить на 16 м. нижче рівня Світового океану. Озеро Ейр  часто називають «мертвим серцем» континенту. Під час посухи площа озера різко зменшується, воно розпадається на велику кількість дрібних озер. Під час дощів ці водойми з'єднуються, затоплюючи велику площу. Живих організм в озері Ейр немає. За це його називають «мертвим серцем Австралії». Вперше побачив озеро у 1840 р. вівчар Едуард Ейр, шукаючи нові пасовища для овець. Згодом озеро було назване на його честь.

Нестача поверхневих вод частково заповнюється великими запасами підземних вод. Вони збираються в прогинах платформи й живляться атмосферними опадами у вологих районах. У центральній частині континенту розташований один із найбільших на Землі артезіанських басейнів — це практично єдине джерело прісної води. Але такі басейни містять багато солей, тому їх використовують для обводнювання пасовищ і технічних потреб.

Озеро Ейр могло зовсім зникнути з карти — воно було безводним від 1840 р. Проте влітку 1949 р. ситуація змінилася. В Австралії часто трапляються катастрофічні повені, але такого потоку у Квінсленді ніколи не бачили. Усі сухі русла на західних схилах приморських гір заповнилися потужними потоками. Кілька місяців лив дощ, річки пробилися крізь високі дюни й дійшли до озера Ейр. У серпні 1950 р. двоє географів здійснили розвідувальний політ і побачили синє море, оточене зеленим лугом із мільйонами квітів. Уздовж берега було багато чайок, качок, пеліканів, лебедів та інших водяних птахів. Глибина озера становила 4 м.

Однак сильна спека спричинила активне випаровування й озеро почало швидко висихати. Трави, квіти, птахи зникли й вода в ложі, що залишилося від озера, містила 23 % солі.

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ (5 хв.)

«Роблю висновок»

•     Австралія є найсухішим і одним із найжаркіших материків. Середньомісячна температура не опускається нижче ніж +10° С. Кількість опадів зменшується зі сходу на захід від 1500 мм на рік до 300—250 мм і менше. Улітку материк сильно прогрівається, й над ним встановлюється високий тиск. У результаті переважає безхмарна, суха та спекотна погода (крім східного узбережжя). Взимку основна частина материка охолоджується й рівнинні території опиняються під впливом сухих пасатів, тому отримують мало опадів.

•     Материк розташований у субекваторіальних, тропічних і субтропічних широтах (у помірних широтах перебуває частина Тасманії). У тропічному поясі виділяють два типи клімату: тропічний сухий і тропічний вологий. У субтропічному — три: субтропічний континентальний (вздовж Великої Австралійської затоки), субтропічний вологий (південний схід), субтропічний середземноморський (південний захід).

•     Річкова мережа Австралії розвинута дуже слабко. Найбільша річка — Муррей із притокою Дарлінг. Понад половина території — це безстічна область із тимчасовими водотоками — криками.

•     Озера переважно солоні. Найбільше з них — озеро Ейр. У сухий сезон воно розпадається на мілководні водойми, а велика частина інших озер пересихає й на їхньому місці утворюється кірка солі.

V. Закріплення вивченого матеріалу (10 хв.)

 Практична робота 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії (Самостійне виконання практичної роботи учнями з використанням атласу та контурних карт)

Мета: позначити основні географічні об’єкти Австралії на контурній карті та запам’ятати їх місцезнаходження.

Використання карт: фізична карта Австралії

Завдання:

      Протягом вивчення теми, користуючись картами атласу, нанесіть на контурну карту та запам’ятайте положення на материку таких географічних об’єктів:

Річки: Муррей, Дарлінг, Куперс-Крік, Озера: Ейр, Торренс.

VII. Домашнє завдання (1 хв.)

1.   Опрацюйте матеріал підручника.