Цей матеріал буде корисний для учителів української літератури, які викладають у 6-му класі . Цей урок допоможе виховувати усвідомлене ставлення до моральних цінностей, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро.
Вчителя української мови та літератури
спеціалізованої школи №200 м.Києва
Хоменко Тамари Миколаївни
Тема: Володимир Винниченко. "Федько-халамидник". Цікава історія з життя письменника. Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя і пригоди, стосунки з однолітками.
Мета: вчити розповідати цікаві епізоди з життя письменника, вміти переказувати зміст оповідання, виразно і вдумливо читати найбільш емоційні епізоди, вміти аналізувати епічний твір, виділяти риси характеру Федька, що вирізняють його з кола друзів-однолітків; розвивати фантазію та творчу уяву; виховувати усвідомлене ставлення до моральних цінностей, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро.
Слово вчителя.
Серед когорти українських митців яскравою зіркою світить творчість Володимира Винниченка – письменника, художника, драматурга, відомого політика та патріота.
1. Слово вчителя.
Повідомлення біографічних відомостей, цікавих моментів з життя письменника. (Книга для вчителя. Українська література 6 клас – З. Я. Воєвода, Г. О. Скоб’як – 2006 р., с. 125-129).
2. Бесіда за картинами.
Розгляньте уважно пейзажі В. Винниченка.
- Які слова матері письменника, на вашу думку, можна використати як підпис до цих картин? (Надзвичайно любив волю, повітря і рух.)
1. Слово вчителя.
Перше знайомство читачів з цим відчайдухом відбулося ще 1912 р., коли оповідання про нього з’явилося друком на сторінках київської газети "Рада". Винниченкові було тоді тридцять два роки, і мешкав він далеко від України – у Франції. Отож як літературний персонаж Федько-Халамидник має французьку "прописку".
Свій перший літературний твір В. Винниченко написав у 14 років. Була то поема про Запорозьку Січ, за яку автор, як він сам згадував, "дістав перше політичне ув’язнення в гімназії (тиждень темного карцеру)".
В оповіданнях Винниченка душевне очищення часто відбувається через трагедію. Очищення ж передбачає спів страждання, готовність прийняти чужий біль як власний. І, звичайно, розуміння іншого, навіть якщо цей інший – зовсім на такий, як усі.
І Федько-халамидник теж на такий, як усі. Він заводій, дитячий "отаман". "Спокій був його ворогом", - сказано про Федька в авторській ремарці. І це справді так. Федько любить влаштовувати ризиковані розваги, дражнити сусідських хлопців. Скільки в ньому відваги, життєвого азарту, винахідливості й тієї надійності, яка, власне, й робить його ватажком!
В оповіданні "Федько-халамидник" важлива не тільки напруга подієвої інтриги, а й психо-логічний сюжет. Кульмінацією є сцена, у якій після пригоди на річці, коли Федько врятував від загибелі хлопчика Толю, батьки тяжко карають ні в чому не винного "халамидника". Слабкодухий, боягузливий Толя хоче перекласти свою провину на Федька – і той ще раз рятує його. Ось як автор малює сцену, в якій один виявляє слабкість духу, а другий великодушність."Федькові знов упала з голови шапка, як ударив його Толин батько. Він під-няв її й подивився на Толю. Але Толя тулився до матері, яка милувала його і жаліла його…"
Федько пожалів Толю, а поплатився за це тяжкими побоями своїх і чужих батьків та, зрештою, власним життям. Проте, очевидно, по-іншому він не міг. Бачити перед собою слабкого, морально пригніченого, настраханого і завдати йому удару – це не у Федьковому характері, це понад його гідність!
Він гордий тією гордістю, що здатна змусити людину діяти наперекір обставинам, а то й усупереч загальноприйнятим уявленням. В основі тут – виняткова вразливість душі, яка означає стихійне відчуття самоцінності власного Я і готовність будь-що захищати його.
В. Винниченко любив показувати своїх персонажів у ризикованих ситуаціях, доводячи кульмінацію до тієї точки, коли починається балансування між життям і смертю. Йому близькі маленькі "зухи" (відчайдухи, "халамидники", дитячі ватаги – "чудні", "кумедні", незрозумілі для свого оточення).
2. Читання твору учнями.
3. Словникова робота.
а) Тлумачення невідомих слів.
Халамидник – бешкетник, пустун, урвитель.
Незабрукована – вулиця, не вимощена камінням.
Розсотувати – розмочувати, розкручувати.
Набакир – набік.
Проскура – церковний хлібець.
Ринва – труба або жолоб для стікання води.
Пацати – ляскати по воді.
Випещені – доглянуті.
Шворка – тонкий мотузок.
б) Добір синонімів.
Кортіти – бажати, хотіти; кортить – муляє, шпигає, пече.
Ловкий – спритний, зграбний, меткий, вправний, моторний, в’юнкий.
4. Робота за текстом.
а) Цитатна характеристика образів.
Федько |
Толя |
Це був чистий розбишака-халамидник. |
Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. |
Федько |
Толя |
Добро |
Зло |
Правда |
Брехня |
Сміливість |
Боягузтво |
Чесність |
Підлість |
Білий |
Чорний |
Активний |
Пасивний |
Альтруїст |
Егоїст |
Давав |
Брав |
Чесний |
Підлий |
Веселий |
Понурий |
Відвертий |
Скритий |
Гарний |
Поганий |
Грубий |
Делікатний |
Достойний |
Негідний |
Жвавий |
Повільний |
Зовнішній |
Внутрішній |
Людяність |
Бездушний |
Духовний |
Матеріальний |
Позитивний |
Негативний |
Невинний |
Винний |
Сила |
Кволість |
Світло |
Темрява |
Симпатія |
Антипатія |
Явний |
Таємний |
Життя |
Смерть |
Висновок:
Федько і Толя – дві різні людини.
- Що говорять про Федька? (Розбишака-халамидник, босявка, сибіряка, пробий голова, шибеник, ірод, ловкий хлопчик, молодець.)
- Що говорять про Толю? (Дитина ніжна, делікатна, смирна.)
- Що побачили за масками?
б) Мовна розминка.
Випишіть у дві колонки слова-антоніми, які характеризують героїв твору.
Отже, за маскою ми побачили, як ховається зло і яке беззахисне добро. Потрібно добрий пуд солі з’їсти, щоб розібратися, де є добро, а де зло.
Тому думайте, а тоді робіть.
2. Продовжити речення.
Дружба – це… (На дошці або плакаті зображене коло зі словом "Дружба" в центрі, а від нього відходять промінці. Напроти кожного учні записують слова, які характеризують це поняття.)
Прочитати біографічну статтю про письменника, дочитати оповідання. Підготувати усну розповідь за темою: "Моє ставлення до Федька і Толі" (з використанням синонімів та антонімів до слів хоробрість, благородство, чесність, кмітливість, сміливість, спритність, порядність).
Намалювати ілюстрації до твору.