Конспект уроку з біології для 6-го класу на тему "Покритонасінні (Квіткові)"

Тема. Покритонасінні (Квіткові)

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою покритонасінних рослин та їх сучасною класифікацією, розглянути загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні; удосконалити вміння учнів порівнювати, робити узагальнюючі висновки; розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Завдання:

• вивчити основні ознаки відділу Покритонасінні (Квіткові);
• вивчити загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні;
• навчитись порівнювати рослини різних класів;
• навчитися визначати особливості будови покритонасінних рослин на живих об’єктах або гербарних екземплярах.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Терміни і поняття: покритонасінні (квіткові), однодольні рослини, дводольні рослини.

Обладнання: підручник, таблиця «Покритонасінні», слайди презентації

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-na-temu-pokritonasinni-kvitkovi-4222.html, малюнки і фото різних рослин, живі та гербарні екземпляри рослин класів Однодольні та Дводольні.

 

План-схема уроку

 

№ п/п	Зміна видів діяльності	Час	Діяльність учителя	Діяльність учнів
I	Організація роботи	1 хв.	Вітається, емоційно та психологічно налаштовує учнів	Вітаються, психологічно готуються до роботи
II	Перевірка домашнього завдання Вправа «Так чи ні»	3 хв.	Зачитує твердження, перевіряє правильність виконання завдання	Визначають, які твердження є правильними, а які - ні
III     1.   2.	Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів Гра «Впізнай рослину» Фронтальне опитування	4 хв.	Пропонує розпізнати рослини на фото Проводить опитування, спонукає до згадування, корегує відповіді учнів	Виконують завдання вчителя Намагаються пригадати раніше вивчений матеріал, відповідають на запитання
IV     1.         2.	Мотивація навчальної діяльності учнів Прийом «Здивуй»         Створення проблемної ситуації	3 хв.	Заохочує до виконання завдань, повідомляє цікаві факти, викликає інтерес Пропонує проблемну ситуацію	Виявляють зацікавленість       Висувають гіпотези
V	Повідомлення теми, мети, завдань уроку	2 хв.	Оголошує тему, разом з учнями визначає завдання уроку	Знайомляться з темою уроку, разом з учителем формулюють завдання, записують тему і завдання уроку в зошит
VI             1.         2.       3.     4.	Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу Блок 1. Загальна характеристика покритонасінних Інтерактивна вправа «Гронування»       Розповідь з елементами бесіди Блок 2. Класифікація покритонасінних Розповідь-пояснення     Складання схеми	15 хв.	Допомагає пригадати зміст понять і термінів, встановити між ними зв’язки Надає нову інформацію     Розповідає та пояснює   Допомагає під час складання схеми	Пригадують раніше вивчений матеріал, працюють з підручником Слухають, запам’ятовують     Сприймають навчальну інформацію Виконують завдання
VII	Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі Самостійна робота учнів з гербарними екземплярами	5 хв.	Демонструє гербарні екземпляри, дає завдання, слухає відповіді учнів та аналізує їх, вносить корективи	Розподіляють рослини, виправляють помилки та аналізують відповіді один одного
VIII     1.     2.           3.	Узагальнення і систематизація знань Заповнення таблиці     Гра «Класифікація»           Робота з опорним конспектом	10 хв.	Пропонує заповнити таблицю   Демонструє фотографії, пропонує визначити приналежність рослин до різних відділів Підштовхує до формулювання правильних висновків, навчає культурі ведення діалогу	Узагальнюють отриманні знання у вигляді таблиці Ведуть обговорення         Роблять висновки, записують їх в конспект
IX 1.   2. 3.	Підсумки уроку Інтерактивна вправа «Мікрофон» Оцінювання Домашнє завдання	2 хв.	Пропонує висловити враження від уроку Оцінює роботу учнів Повідомляє домашнє завдання та проводить інструктаж щодо його виконання	Обмінюються враженнями Слухають Записують домашнє завдання

 

 

Хід уроку

1. Організація роботи

   Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання

   Вправа «Так чи ні».

1. Голонасінні бувають деревами, кущами і трав’янистими рослинами.

2. Стовбури голонасінних не мають кори.

3. Лише деякі голонасінні рослини мають насіння.

4. Сосна та ялина - це хвойні рослини.

5. Хвойні мають голчасті листки.

6. Запилення голонасінних відбувається за допомогою вітру.

7. Для запліднення голонасінних потрібна вода.

8. Насіння голонасінних рослин нічим не захищене, розташоване на лусочках шишок.

9. Шишки бувають чоловічими і жіночими.

10. Дозріла чоловіча шишка сосни звичайної має буре забарвлення.

11. З шишок висипаються спори.

12. Кедрові горішки – це насіння сосни сибірської.

3. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

   Гра «Впізнай рослину»: на фотографіях різних рослин розпізнати водорості, вищі спорові та голонасінні.

   Фронтальне опитування:

• Які відділи рослин ми уже вивчили?
• Чим відрізняються нижчі та вищі рослини?
• Чим відрізняються спорові та насінні рослини?
• Чому відділ Покритонасінні, або Квіткові, має таку назву?

4. Мотивація навчальної діяльності учнів

   Прийом «Здивуй»: назвіть рослини, які, на вашу думку, є найважливішими у природі та житті людини. Зверніть увагу, що більшість рослин, які ви назвали, належать до відділу Покритонасінні, або Квіткові. (Додаток 1)

    Створення проблемної ситуації:

- Чому покритонасінні – найпоширеніша сучасна група рослин на земній кулі?

5. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (запис в зошит)
6. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу

   1. Загальна характеристика покритонасінних

   Інтерактивна вправа «Гронування»: учні називають усе, що їм відомо про відділ Покритонасінні, вчитель на дошці записує їхні твердження, допомагає встановити зв’язки між поняттями.

   Розповідь з елементами бесіди про біологічні особливості покритонасінних рослин. (Додаток 2)

   2. Класифікація відділу Покритонасінні

   Розповідь-пояснення про необхідність класифікації покритонасінних рослин.

   Квіткові рослини надзвичайно різноманітні. Щоб розібратися в цій різноманітності, вчені об’єднують рослини у групи, які в свою чергу об’єднують у більші групи. Для встановлення таких груп використовуються ознаки їх схожості і відмінності, за якими можна судити про ступінь спорідненості організмів між собою.

   Пригадайте, які основні систематичні одиниці використовують для класифікації рослин (мал. 1).

 

Мал. 1. Схема класифікації  шипшини голчастої

 

   Складання схеми про місце покритонасінних у системі живої природи  (мал. 2).

 

Імперія Клітинні форми життя

↑

Надцарство Еукаріоти

↑

Царство Рослини

↑

Підцарство  Вищі рослини

↑

Відділ Покритонасінні (Квіткові)

 

Мал. 2. Місце покритонасінних у системі живої природи

 

   Відділ Покритонасінні (Квіткові) поділяється на класи Однодольні та Дводольні. Основною ознакою, на якій ґрунтується такий поділ, є кількість сім’ядоль. У зародків дводольних їх дві, а в однодольних – одна. Але, крім кількості сім’ядоль, представникам класів Дводольні та Однодольні притаманні й інші відмінності. (Додаток 3)

7. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі

   Самостійна робота учнів: розглядаючи гербарні екземпляри, визначте, які рослини належать до дводольних, а які – до однодольних.

8. Узагальнення і систематизація знань

   Заповнення таблиці «Порівняльна характеристика класів Дводольні й Однодольні»

 

Табл. Порівняльна характеристика класів Дводольні й Однодольні

 

Характерні ознаки	Дводольні	Однодольні
Кількість сім’ядоль у зародку
Тип кореневої системи
Стебло
Листки
Квітка
Життєві форми

 

   Гра «Класифікація»: учитель демонструє фото подорожника і воронячого ока і запитує, до яких класів покритонасінних належать ці рослини.

   Очікувана відповідь учнів: подорожник належить до класу Однодольні, тому що в нього дугове жилкування листка та мичкувата коренева система; вороняче око — до класу Дводольні, тому що має сітчасте жилкування листка.

   Розповідь учителя про необхідність врахування сукупності ознак під час класифікації покритонасінних. (Додаток 4)

   Робота з опорним конспектом: формулювання тез вирішення проблемної ситуації щодо особливостей покритонасінних, які забезпечили їх панування на нашій планеті:

• наявність квітки, яка є органом розмноження і захищає насінні зачатки від несприятливих умов;
• наявність плоду, що захищає та поширює насіння;
• запліднення, яке забезпечує утворення зародка й запасу поживних речовин для його розвитку і не залежить від води.

9. Підсумки уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»: учні обмінюються враженнями від уроку.

   Учитель виставляє оцінки.

    Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф у підручнику; підготувати цікаву інформацію про покритонасінні рослини (за бажанням).

 

 

 

Додаток 1

   До квіткових рослин належать зернові, зернобобові, плодово-ягідні, овочеві, олійні, технічні, лікарські, декоративні та інші сільськогосподарські рослини.  Вони забезпечують людину продуктами харчування, сировиною для різних галузей виробництва, їх використовують в медицині тощо.

   Нині покритонасінні за різноманіттям видів і чисельністю панують у рослинному світі (близько 250 тис.). Вони поширені всюди: на всіх континентах, у всіх кліматичних зонах і місцезростаннях. Ці рослини пристосовані до життя в найрізноманітніших умовах – від тропіків до тундри, від низовин до високих гір, від пустель до боліт, вони навіть можуть жити в прісних і солоних водоймах.

   Серед покритонасінних є організми, найбільші за розмірами не лише серед рослин, а й серед усього органічного світу. Евкаліпт - найвище дерево Австралії, вічнозелений хмарочос, що досягає у висоту 100 метрів. Листки вікторії амазонської або вікторії регії досягають у діаметрі 2,5 м і можуть витримувати вагу до 50 кг. Квітка раффлезії арнольді в розкритому вигляді досягає 1 метра в діаметрі і важить 4-6 кг. А найменша квіткова рослина - вольфія безкоренева росте у водоймах помірного поясу та тропіків і має діаметр квітки 0,5-1,2 мм.

 

Додаток 2

   Біологічні особливості покритонасінних рослин.

• Різноманітність вегетативних органів та їх видозмін, що поліпшує й урізноманітнює виконання життєвих функцій.

• Досконала будова провідних тканин, які поліпшують транспорт речовин по всій рослині.

• Квітки, яка є найдосконалішим органом розмноження.

• Захищеність насінних зачатків від несприятливих умов стінками зав’язі квітки.

• Запилення вітром, комахами, водою, птахами тощо.

• Подвійне запліднення, що забезпечує утворення зародка та запасу поживних речовин.

• Плід, у якому насінина захищена оплоднем, що має також пристосування до поширення насіння.

 

Додаток 3

   Найзагальнішими ознаками рослин, які відносять до класу Дводольні, є: стрижнева коренева система; листки прості та складні, переважно із сітчастим жилкуванням; чотири- або п’ятичленні квітки. Серед дводольних велика різноманітність дерев, кущів і трав, які живуть в різних умовах. До дводольних належать більшість плодових, ягідних, овочевих, олійних, декоративних, лікарських рослин тощо.

   Рослини класу Однодольні мають мичкувату кореневу систему; прості листки, паралельне чи дугове жилкування; тричленні квітки. Переважна більшість однодольних – трав’янисті рослини, які добре переносять несприятливі умови існування. Клас Однодольні включає багато важливих сільськогосподарських рослин: злакові, овочеві, декоративні тощо.

 

Додаток 4

   В основу класифікації покритонасінних покладено особливості будови квітки, суцвіть і плодів, кількість сім’ядолей у насінині, тип кореневої системи, особливості будови листків і стебла тощо. Проте не існує жодної ознаки, за якою можна було б чітко вказати належність рослини до одного з класів. Серед дводольних є рослини з ознаками однодольних (наприклад подорожник із дуговим жилкуванням листків), і, навпаки, серед однодольних є рослини з ознаками дводольних (наприклад вороняче око із сітчастим жилкуванням листків). Отже, віднести рослину до кожного з класів можна лише за певною сукупністю ознак.

 

 

 

Список використаних джерел

1. Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства України № 664 від 06.06.2012 р.  // Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.
2. Біологія : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6 [кл.] /              Л.І. Остапченко [та ін.]. – К. : Генеза, 2014. – 226 с : іл.
3. Біологія : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6 [кл.] /              І.Ю. Костіков [та ін.]. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. –  256 с : іл.
4. Біологія : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 7 [кл.] /              В.І. Соболь. – К. : «Грамота», 2007. – 296 с : іл.
5. http://biovin.at.ua/load/normativni_dokumenti/normativni_dokumenti/metodichni_rekomendaciji_shhodo_vikladannja_biologiji_ta_ekologiji_u_2015_16_navchalnomu_roci/35-1-0-114
6. http://biovin.at.ua/load/normativni_dokumenti/normativni_dokumenti/tekhnologija_produktivnogo_navchannja/35-1-0-86
7. http://biovin.at.ua/load/normativni_dokumenti/normativni_dokumenti/suchasnij_urok_biologiji/35-1-0-94