Конспект уроку з біології для 6 класу на тему: «Папороті. Плауни. Хвощі. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності.»

№

етапу

                     Етап уроку

      Час (хв)

    1

Організаційний момент.

            1

   2

Перевірка домашнього завдання.

            10

   3

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети.

            1

   4

Вивчення нового матеріалу.

            15

   5

Закріплення, узагальнення та систематизація знань.

            10

   6

Підведення підсумків уроку.

             2

   7

Повідомлення домашнього завдання.

             1

№

п/п

                  Навчальний зміст

Методи і методичні

прийоми

1

Організаційний момент.

Бесіда

2

Перевірка домашнього завдання.

А) Фронтальне опитування

1. Які відділи рослин належать до спорових       рослин?
2. Які з цих рослин є вищими споровими рослинами? Чому?
3. Як розмножуються мохи?
4. Де в природі ви зустрічали мохи?
5. Яка умова є необхідною для існування мохів? Чому?
6. Яке значення мають мохи для людини?
7. Які мохи утворюють найбільше торфу?

Б) Індивідуальне опитування:

    Графічний диктант:

Бесіда

робота з

дидактичними

карткам

3

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети.

Сьогодні ми повинні з’ясувати особливості будови і життєдіяльності ще однієї групи рослин –плауни, хвощі, папороті.

Тема уроку: Плауни. Хвощі. Папороті. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності.

Запис на дошці та в зошитах.

4

Вивчення нового матеріалу.

     План:

1. Загальна характеристика плаунів. Особливості розмноження. Різноманітність плаунів. Пристосувальні риси будови і життєдіяльності до умов існування.
2. Загальна характеристика хвощів. Пристосування до умов життя.
3. Загальна характеристика папоротей. Різноманітність папоротей. Риси пристосування до умов існування.

1. Загальна характеристика плаунів.

Чисельність плаунів до 1400 видів.

• Плауни – трав’янисті рослини, до 39 см. у висоту, тіневитривалі.
• У їх життєвому циклі переважає спорофіт.
• Середовище життя – хвойні ліси, заболочені луки, тропічні райони.
• Вегетативне тіло плаунів має листкостеблову будову (пагін, корінь).
• Добре розвинуті провідні та покривні тканини.
• Стебло дихотомічне, тобто вилчасто розгалужене. Стебло і гілочки вкриті маленькими вузькими ланцетоподібними листочками з ворсинками на кінчиках.
• Влітку на верхівці спороносних гілок виростають 2 – 5 спороносних стробілів (шишок). Стробіли утворюють особливі листочки – спорофіли, на яких розвиваються спорангії зі спорами.
• Представники: плаун булавовидний, молодильник, плаун колючий, плаунець-баранець.
• Серед плаунів є рівноспоровими і різноспорові рослини.

Особливості розмноження плаунів.

Спора висипається зі стробіла, потрапляє в ґрунт. Через 5 – 7 років вона проростає, утворивши заросток (гаметофіт) – невеличку підземну бульбочку. Таких бульбочок у ґрунті багато, але виживають лише ті які зустрічаються з гіфами гриба. Гаметофіт продовжує розвиватися і аж через 12 -14 років на його тілі визрівають антеридії і архегонії. Сперматозоїд, потрапивши до яйцеклітини, запліднює її. Із зародка розвивається молода рослина (спорофіт). Повинно пройти не менше 20 років, поки виросте дорослий плаун. Ось чому плауни розмножуються переважно вегетативно. У рівноспорових гаметофіт однодомний, у різнозпорових – дводомний.

Клітина гаметофіту не мають хлорофілу, тому він живиться сапрофітним способом.

Різноманітність плаунів.

Представники: плаун булавовидний, плаун колючий, молодильник, плаунець-баранець. До червоної книги занесені плаун колючий і плаун-баранець.

Пристосувальні риси будови і життєдіяльності плаунів до умов існування.

• Поява провідної та покривної тканини.
• Поява пагона і кореня.
• Переважає у життєвому циклі спорофіт.
• Вегетативне розмноження.

2. Загальна характеристика хвощів.

 Чисельність хвощів близько – 30 видів.

• Хвощі трав’янисті рослини, до 40 см у висоту, стебло просякнуте кремнезом.
• В їх життєвому циклі переважає спорфіт.
• Середовище життя – можуть жити як у болотистих, так і в сухих місцях.
• Спорофіт у хвощів складається із горизонтального розташованого підземного стебла – кореневища, від якого відходять тонкі, галузисті корені і членисті надземні стебла. Бічні гілки кореневища здатні утворювати невеликі бульби з запасом поживних речовин ( крохмалю). Стебло розчленоване на вузли і міжвузля.  У вузлах розміщуються кільцями бічні гілочки. Фотосинтез у хвощів здійснюється стеблом. Листки у хвощів відсутні, вони мають вигляд рубців, які утворюють піхву, що прикриває вузол.
• Хвощам властивий вставний ріст (у вузлах) і верхівковий.
• Крім асиміляційних стебел (вегетативних літніх) у хвоща польового є ще нерозгалужені спороносні пагони бурого кольору, на кінцях яких знаходяться стробіли (утворюються спори).
• Представники: хвощ польовий, хвощ лучний, хвощ болотний.
• Гаметофіт - дводомний; після запліднення із зиготи розвивається зародок, який живе за рахунок гаметофіту, поки не утворяться корені та надземні пагони.

Риси пристосованості до життя .

• Поява кореневища;
• Вегетативне розмноження;
• Вміст кремнезему у вегетативному тілі;
• Здійснення фотосинтезу в стеблах;
• Подвійний ріст: вставний, верховий;
• Запас поживних речовин у бульбах;
• Розвиток зародка за рахунок гаметофіту;

3. Загальна характеристика папоротей.

Папороті представлені як трав’янистими і деревоподібними формами (до 25м), так і епіфітними, які ростуть на стовбурах дерев. У життєвому циклі переважає спорофіт. Листки великі, перисторозсічені. У молодому віці листки зазвичай равликоподібні закручені й ростуть верхівкою, як пагони. Мають особливу назву вайї. На нижній поверхні листка знаходяться коричневі горбочки – соруси з розташованим в них спорангіями. У спорангіях утворюються гаплоїдні спори.

Схема циклу розвитку папоротеподібних.

               Різноманітність папоротей.

                    Папоротеподібні.

Різноспорові папороті          Рівноспорові папороті 

(салівія плауча,                        (щитник чоловічий,

марсилія чотирилиста,            безщитник жіночий,

азола)                                       орляк, багатоніжка 

                                                     звичайна) 

   Папороті висотою до 40 метрів вимерли і під впливом різних факторів без доступу кисню перетворилися на кам’яне вугілля. До червоної книги України занесені: вудсія альпійська, адіантум венерине волосся, ключ-трава, сальвія плавуча.

Риси пристосовані до умов існування.

• Кореневище, додаткові корені;
• Заросток, наявність води для запліднення;
• Соруси на нижній поверхні листка;
• Поява всіх тканин рослинного організму;
• Перевага в життєвому циклі спорофіта;
• Листки з довгим черешком;
• Відкладання органічних речовин про запас у кореневищі.

Запис на дошці та в зошитах.

Розповідь учителя з елементами бесіди та використання таблиці «плаунів» показ слайда.

Робота з підручником ст. 159 розглянуть мал. 171.

Розповідь учителя.

Робота з підручником ст. 160 розглянуть мал. 172.

Бесіда.

Розповідь учителя з елементами бесіди та використання таблиці «хвощів» показ слайда.

Робота з підручником ст. 160 розглянуть мал. 173.

Бесіда.

Розповідь учителя.

Розповідь учителя зі складанням схеми.

Бесіда.

5

Закріплення, узагальнення та систематизація знань.

         Лабораторне дослідження

Тема: Будова папоротей.

          Дайте відповідь на запитання:

1. Які характерні риси будови плаунів?
2. Які особливості будови хвоща польового?
3. Яка будова нестатевого покоління щитника чоловічого?
4. Яка будова заростку папоротоподібних?
5. Як утворилося кам’яне вугілля?

Робота з

дидактичними

картками.

6

Підведення підсумків уроку.

Оцінювання роботи учнів.

7

Повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати текст і малюнки §43, підготувати тестові запитання на ст.163.

   1

  2

  3

  4

  5

   6

   7

  8

  9

  10

   1

  2

  3

  4

  5

   6

   7

  8

  9

  10