Конспект уроку з біології для 6 класу на тему: "Поняття про класифікацію".

Про матеріал

Сформувати знання про різноманітність живих організмів; дати поняття про систематику рослин; ознайомити з основними таксономічними одиницями; розвивати вміння класифікувати об'єкти, об'єднувати їх у групи за певними принципами; виховувати розуміння великого різноманіття життя і важливістьіснування всіх його форм.

Перегляд файлу

Тема уроку: Поняття про класифікацію.

Мета уроку:

Освітня: Сформувати знання про різноманітність живих організмів; дати поняття про систематику рослин; ознайомити з основними таксономічними одиницями.

Розвиваюча: розвивати вміння класифікувати об’єкти, об’єднувати їх у групи за певними принципами;

Виховна: виховувати розуміння великого різноманіття життя і важливість  існування всіх його форм.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення, робота з підручником),наочні (ілюстрація таблиць, м/медійна дошка).

Основні поняття: систематика, царство, відділ, клас, родина, вид, таксономічна одиниця.

Міжпредметні зв’язки: природознавство.

Обладнання: стенд «Основні систематичні категорії царства Рослин». Таблиці рослин різних відділів; портрет К. Ліннея.

Література:

Для вчителя:

  1. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Біологія 6 – 11 кл.
  2. Заведея Т. Л. Біологія довідник школяра і студента.- К.: Донецьк, 2015
  3. Остапченко Л. І., Балан П. Г., Матяш Н. Ю., Мусієнко М. М., Славний П. С., Серебряков В. В., Поліщук В. П. Біологія 6 кл. К.: Київ «Генеза» 2014.
  4. Мотузний В. О., Біологія – К.: Київ «Світ успіху» 2009.

Для учнів:

 1.Остапченко Л. І., Балан П. Г., Матяш Н. Ю., Мусієнко М. М., Славний П. С., Серебряков В. В., Поліщук В. П. Біологія 6 кл. К.: Київ «Генеза» 2014.

2. Яковлева Є. В., Сало Т.О. Зошит для практичних робіт лабораторних досліджень, дослідницького практикуму. Міні проектів. 6 клас «Основа».

 

                                       Структура уроку:

етапу

                     Етап уроку

      Час (хв)

    1

Організаційний момент.

            1

   2

Актуалізація опорних знань учнів.

            10

   3

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети.

            1

   4

Вивчення нового матеріалу

            15

   5

Закріплення, узагальнення та систематизація знань.

            10

   6

Підведення підсумків уроку

             2

   7

Повідомлення домашнього завдання

             1

 

 

 

                                                Хід уроку:

п/п

 

                  Навчальний зміст

Методи і методичні

прийоми

1

Організаційний момент

Бесіда

2

 

Актуалізація опорних знань учнів.

Чи правильні твердження:

  1. Корінь, пагін, квітка – вегетативні органи.
  2. Корінь поглинає з ґрунту воду та поживні в ній мінеральні речовини.
  3. Стебло, листки і бруньки – складові частини пагона.
  4. У стеблі може відбуватися процес фотосинтезу.
  5. Основою функцією стебла є закріплення рослини  в ґрунті.
  6. Листок – це бічна частина пагона.
  7. Через листок відбувається газообмін та транспірація  води.
  8. Пелюстки та чашолистики – головні частини квітки.
  9. Процес запилення передує процесу запліднення.
  10.  Квітки бувають нестатеві.
  11.  Насіння однодольних рослин містять ендосперм.
  12.  Плоди бувають однонасінні та двонасінні.
  13.  У картоплі, помідорів –плід ягода.
  14.  Шишка сосни багатонасінний плід.

 

Запитання до учнів.

 

 

 

3

 

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

  1. Що вивчає наука біологія.
  2. Які царства живої природи ви знаєте?
  3. Як називається біологічна наука, яка вивчає будову, функціонування та різноманітність рослин?
  4. Як ви думаєте: на Землі існує більше видів рослин чи тварин?

Тема уроку: Поняття про класифікацію.

Сформувати знання про різноманітність живих організмів; дати поняття про систематику рослин; ознайомити з основними таксономічними одиницями

 

 

Бесіда з

запитаннями.

 

 

 

 

 

Запис на дошці та в зошитах.

 

 

 

4

Вивчення нового матеріалу.

План.

 1.  З'ясувати, що вивчає наука систематика рослий.
2.  Встановити, які систематичні одиниці використовують учені-систематики для класифікації організмів.
3. Ознайомитися з прикладами класифікації рослин за всіма основними систематичними одиницями.

1. Систематика - одна з найдавніших біологічних наук, історія її розвитку, характеристика першої системи рослинного світу, запропонованої Т.  Теофрастом завдяки якому ботаніка стала як самостійна наука. Розділ ботаніки, що вивчає різноманітність рослин має назву систематика рослин. 

Основні критерії його системи; формування сутності поняття «життєва форма рослин і причини об'єднання різних рослин до однієї життєвої форми. Різноманітність рослинних організмів. Одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми. Ви вже знаєте, що мешканці планети Земля надзвичайно різноманітні. Кожна група організмів відрізняється від інших особливостями будови, процесами життєдіяльності, середовищем життям. На нашій планеті існує близько як 350 тисяч різних видів рослин. Одні з них зовсім відмінні від інших. Є організми дещо схожі між собою або майже однакові. Тому з давніх-давен учені намагалися об’єднувати їх у групи, тобто класифікувати.

2. Систематика рослин – це наука, яка вивчає і впорядковує природну систему сучасних і вимерлих видів рослин та класифікує їх на певні систематичні групи (таксони). Упродовж тисячоліття людина, стискаючись із певними рослинами, давала їм конкретну назву. Це народні назви, які використовували у певній країні чи місцевості. Навіть в одній країні, у різних її регіонах одну й ту саму рослину називали по-різному. Наприклад, поширену в Україні рослину барвінок малий називають ще: «барвін», «хрещатий барвін», «барвінець», «могильник» тощо. То невже вчені мають пам’ятати так багато назв, щоб зрозуміти , що йдеться про одну й ту саму рослину? Звичайно ні бо кожному видові організмів учені дають єдину наукову назву, зрозумілу дослідникам усього світу Вона складається з двох слів латинською мовою. Систему подвійних назв запропонував у науку ще у XVIII сторіччі шведський учений Карл Ліней.

http://svitppt.com.ua/images/44/43738/770/img10.jpg

У нашому  прикладі рослина має наукову назву Vinca minor (барвінок малий). Перше із цих слівVinca (барвінок) – назва роду, до якого належить рослина. Це є ніби «прізвищем» організму. Друге слово – minor (малий) – видовий епітет. Це особисте. «ім’я», що відрізняє саме цю рослину від інших представників роду.

- Чому саме латинською мовою, а не скажем англійською, якою володіють більшість людей на нашій планеті? У XVIII сторіччі, коли жив К. Ліней, наукові праці писали латинською мовою. Цей принцип - подавати міжнародні наукові назви організмів латинською мовою – зберігся і до тепер.

 3.  Зі свого повсякденного досвіду ви вже знаєте, що за певними зовнішніми ознаками можна відрізнити березу від тополі, сосну від ялини, шипшину від малини. Тобто ми об’єднуємо в групи організми, подібні за певними ознаками, і відрізняємо їх від інших груп з відмінними рисами. Учені спираючись на всебічне вивчення організмів, об’єднують їх у певні групи – систематичні одиниці.  Найменша систематична одиниця – вид. До одного виду відносять особин, які подібні за будовою та процесами життєдіяльності і дають плідне потомство. Так подібні між собою види рослин об’єднують в один рід.

Наприклад види береза бородавчаста та береза пухнаста належать до роду береза.

Близькі роди об’єднують у родини. Так роди Бук, Каштан і Дуб  належать до родини Букові.

 Близькі роди об’єднують у порядки. Наприклад родини ліщинові та березові входять до порядку Березоцвіті.

Близькі порядки об’єднують у класи. Так порядок букові разом з багатьма іншими порядками входять до класу Дводольні. Класи входять до складу відділів. Наприклад: класи Однодольні та Дводольні належать до відділу Покритонасінні рослини.

Увесь світ рослин складається з відділів. Це різноманітні водорості, мохи, плауни, папороті, голонасінні й покритонасінні.http://images.myshared.ru/5/389324/slide_6.jpg

Отже, класифікувати певний рослинний організм – це означає визначити його місце в системі рослинного світу. Для цього вчені визначають приналежність певного виду до всіх основних систематичних одиниць.

Наведемо приклад: Усім добре знайома рослина шипшина. Один з її видів має назву шипшина голчаста. Цей вид є одним з видів роду Шипшина (Троянда). Разом з іншими родами він входить до складу родини Розові, яка належить до порядку Розоцвіті. Цей порядок є одним з тих, що належить до класу Дводольні. Клас Дводольні разом із класом Однодольні входить до відділу покритонасінні.

 

 

Запис на дошці та в зошитах.

 

 

 

 

 

Розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розповідь, демонстрація мал. 162, 163 (с. 149), портрета К. Ліннея, гербарних зразків рослин, картин, таблиць,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь, робота зі схемою класифікації - демонстрація таблиці (або її схеми на дошці).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з підручником ст. 150 мал. 164.

5

Закріплення, узагальнення та систематизація знань.

I. Дайте відповіді на запитання.

1.Що вивчає наука систематика.

2.Хто а учених запропонував першу систему органічного світу? 
3. За якою ознакою він  розподіляв рослини на групи?
4. Чим  наукові  назви  рослин  відрізняються  від народних?
5. Для чого потрібні латинські назви рослин? 
6. Що таке вид? 
7. За якими ознаками різні види об'єднують в один рід? 
8. Назвіть основні систематичні одиниці.

II. Обговорення питання:

Чому існує необхідність класифікації рослин?
III. Складіть схему підпорядкування одиниць класифікації.
Вид ► Рід ► Родина ► Порядок ► Клас ► Відділ

IV. Робота з тестовими завданнями на с. 151.

 

 

Бесіда.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складання схеми.

 

 

6

Підведення підсумків уроку.

Оцінювання роботи учнів.

 

Бесіда.

7

Повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати текст і малюнки § 40, підготувати відповіді на запитання на с. 151.

 

 

Увесь сучасний світ живого на нашій планеті налічуємо понад 2 млн видів істот. Щоб розібратися з такою величезною різноманітністю організмів, учені-біологи об’єднують їх у групи і дають кожній групі назву.

Для чого вивчати різноманітність живого? Як це робіти? На ці та багато інших запитань відповідає систематика – одна з найдавніших біологічних наук. Ще давньогрецький учений Арістотель та його учень Теофраст намагалися класифікувати живі організми. Лише у XVIII столітті були закладені наукові основи класифікації рослин і тварин і введені із цією метою класифікаційні, або таксономічні одиниці. Група організмів, яка належить до певної одиниці класифікації, називають таксонами. Усі одиниці придумала людина для зручності класифікації. У природі ж є тільки види. Вони існують незалежно від того усвідомлюємо ми чи ні. Вид – основна найнижча одиниця класифікації.

Існують особливі правила, до яких таксонам надають назви. Усі таксони мають латинські назви. Чому саме латинські назви? Це потрібно для того, щоб усі учень всього світу могли розуміти один одного, досліджуючи різноманітність живого.

Наукові назви видів завжди складаються з двох слів, а інших таксонів – з одного. Наприклад: тополя біла й тополя пірамідна назви двох видів з одного роду.

Усі таксони в системі починаються від видів, об’єднують на основі спільних ознак будови, споріднених зав’язків, походження та історичний розвиток.

Сучасну систематику поділяють на 5 царств: Віруси, Бактерії, Рослини, Гриби, Тварини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://svitppt.com.ua/images/11/10802/770/img6.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Мельник Дарина
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
6 березня 2018
Переглядів
14499
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку