План-конспект уроку фізики в 9 класі з розділу "Оптика" за темою "Відбивання світла. Закони відбивання. Плоске дзеркало". Завдання уроку: з'ясувати закони відбивання світла та навчитися будувати зображення, що дасть плоске дзеркало.
Відбивання світла. Закони відбивання. Плоске дзеркало
Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями поширення світла;
вивчити закони відбивання світла, навчити учнів розв’язувати задачі з даної теми;
формувати в учнів уміння порівнювати, аналізувати явища природи;
розвивати логіку мислення, активізувати самостійність мислення учнів;
розвивати навички групової роботи, почуття взаємної відповідальності;
формувати інтерес до предмета та культуру усного мовлення.
Обладнання: прилад для демонстрації законів оптики, плоскі дзеркала, лінійки, транспортири, аркуші паперу, картон або пластина пінопласту, шпильки, скріпки.
Тип уроку: комбінований урок.
І. Організаційний етап уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів:
Перевірка домашнього завдання
У кожного на парті є аркуші з тестовими завданнями, якими передбачено виявити рівень ваших знань з попередньої теми. На виконання цього завдання ви маєте 5 хв, підпишіть, будь ласка, аркуші та починаємо роботу.
1. Щоб перевірити рівність відструганої рейки, дивляться вздовж її ребра. Які властивості по ширення світла при цьому використовують?
а) Розповсюдження світла;
б) відбивання світла;
в) прямолінійність поширення світла.
2. У якій точці — 1, 2 чи 3 — потрібно розташу вати лампу, щоб отримати на екрані АВ тінь найбільших розмірів від кулі?
3. Схема якого затемнення — сонячного чи місячного — зображена на рисунку?
а) Сонячного;
б) місячного;
4. Відстань між кулею та її зображенням на екрані дорівнює 60 см. Коли кулю перемістили на 20 см ближче до екрана, то:
а) відстань від кулі до екрана зменшилася на 20 см;
б) розміри зображення збільшилися;
в) відстань від кулі до екрана — 40 см;
г) відстань від екрана до кулі — 10 см.
Бесіда за питаннями
1. Які джерела світла вам відомі?
2. Що таке світловий промінь?
3. Чим відрізняється півтінь від тіні?
ІІІ. Повідомлення теми й завдання уроку:
Отже, тема сьогоднішнього уроку «Відбивання світла. Закони відбивання. Плоске дзеркало»; наше завдання на уроці: з’ясувати закони відбивання світла та навчитися будувати зображення, що дасть плоске дзеркало.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
План вивчення нової теми:
1. Відбивання світла. Дзеркальне та розсіяне відбивання.
2. Закони відбивання.
3. Плоске дзеркало.
1. Як «поводитиметься» світловий промінь, який падає на поверхню якогось тіла?
Запропонуємо демонстраційний дослід. На приладі для демонстрації законів оптики встановлюємо плоске дзеркало та спостерігаємо відбивання вузького пучка світла. Потім на поверхню дзеркала кладемо по черзі смуги білого та чорного паперу.
Чим відрізнялися три ситуації, які ви спостерігали?
Відбивання світла від гладенької поверхні є дзеркальним (вузький пучок світла після відбивання залишається вузьким).
Відбивання світла від шорсткої поверхні є розсіяним (вузький пучок світла після відбивання розсіюється в різних напрямах).
Білий папір відбиває практично стільки ж світла, скільки відбиває дзеркало. Проте характер відбивання в цих випадках суттєво відрізняється. А от чорний папір відбиває лише кілька відсотків світла, що падає на нього. Кращим прикладом дзеркальної поверхні в природі є поверхня спокійної води. А відбивання світла від переважної більшості тіл є розсіяним. Саме завдяки розсіяному відбиванню світла ми можемо бачити одне одного, бачити будівлі, дерева, тварин...
2. А які об’єкти на нічному небі ми можемо бачити завдяки розсіяному відбиванню світла?
Повернувшись до приладу для демонстрації законів оптики, робимо спробу спостерігати відбитий вузький пучок світла на білому аркуші, який утворює певний кут з площиною оптичного диска. Потім звертаємо увагу учнів на те, як змінюється напрям відбитого пучка внаслідок зміни напряму пучка, що падає на дзеркало. Після обговорення результатів демонстраційних дослідів формулюємо закони відбивання.
1. Промінь падаючий і промінь відбитий лежать в одній площині з перпендикуляром до поверхні в точці відбивання.
2. Кут відбивання світла дорівнює куту падіння.
Коли ми дивимось у дзеркало або на поверхню спокійної води, ми бачимо не просто відбите світло (як при погляді на освітлений білий аркуш). Ми бачимо зображення свого обличчя або якихось предметів! Як утворюються ці зображення? Перш за все треба розібратися: за якої умови пучок променів, що потрапляє до наших очей, викликає уявлення про світну точку? Відповідь проста: треба, щоб продовження цих променів перетинались в одній точці (див. рисунок). Тоді саме в цій точці ми побачимо світну точку.
Побудуємо хід довільного променя, що вийшов з точки A та зазнав відбивання від плоского дзеркала. Використовуючи закони відбивання світла, можна довести: продовження відбитого променя обов’язково пройде через точку A1 , яка розташована в «задзеркаллі» симетрично до точки A відносно площини дзеркала.
Отже, коли пучок відбитих від дзеркала променів потрапляє нам в очі, ми сприймаємо ці промені як такі, що вийшли з точки A1! Таким чином, у точці A1 ми бачимо зображення точки A.
Зображення, утворені перетинанням продовжень променів, називають уявними.
Скоро ви познайомитесь і з іншим типом зображень: дійсними зображеннями, які утворені перетинанням самих променів. З безлічі таких точок складається зображення будь-якого предмета, що перебуває перед дзеркалом.
V. Закріплення вивченого матеріалу:
Бесіда за питаннями
1. Згадаємо дослід на початку сьогоднішнього уроку. Які тіла майже не відбивають світла?
2. Чому пучок світла від ліхтарика добре видно в запиленому повітрі?
Розв’язування задач
Задача 1. Покажіть для кожного випадку розміщення падаючого чи відбитого променів, згідно запропонованих рисунків:
Розв’язування задач в групах
Група 1. За якого кута падіння падаючий і відбитий промені мають між собою прямий кут; кут 60°; кут 120°?
Група 2. Кут між дзеркальною поверхнею і падаючим променем становить 30°. Чому дорівнює кут відбивання променя?