Конспект уроку з історії України 11 клас на тему:"Відбудова міста Києва в період 1945-1960 ті роки"

                              Урок – гра ( рольова)

                             з  історії   України

                           для    11- го   класу

                                  на   тему:

« Відбудова  міста   Києва в період

          1945-1960-ті рр.»

                                                    Вчителя  історії

                                                                        санаторної

                                                          школи-інтернату №22

                                                          Оболонського  району

                                                                                     м.Києва

                                                                               Семенової 

                                                                                Анжеліки

                                                                       Олександрівни

                                    2019р.

Тема:  Відбудова  міста  Києва в  період 1945- 1960-ті рр. 

Мета: розкрити  особливості  відбудови  в Україні  та зокрема в місті

             Києві ; з′ясувати  умови  в  яких  проходив  відбудовчий  процес в

              місті;

             ознайомити  учнів  з результатами  відбудови  зруйнованого війною

             Києва; розвивати  вміння  учнів знаходити  потрібну  інформацію,

             залучати  до  творчої співпраці ; вчити  аналізувати  та узагальнювати

             історичні  факти.

                  Виховувати учнів у дусі  патріотизму, національної  свідомості  та

             любові  до рідного  краю.

Тип  уроку:  урок  вивчення  нового  матеріалу.

Форма  проведення: рольова  гра. Діяльність  інформаційного агентства

                     м. Києва. Прес-конференція.

Обладнання:  карта « Україна у першій половині  XX ст.», відеофільм

про зруйнований  та  сучасний  Київ.

                                    Хід  уроку

1. Організаційний  момент.
2. Вивчення  нового  матеріалу  з  теми: « Відбудова міста Києва

      в  період  1945 – 1960-ті рр.» за  планом.

                                План

1. Розкрити  масштаби  втрат і руйнувань  України  та міста Києва.
2. Особливості  повоєнної  відбудови  України та Києва.
3. Відбудова  економіки  Києва.
4. Відбудова житла, освітніх закладів, транспорту. Створення телецентру.

Особливості  архітектурного  стилю  Києва.

5. Проект  відбудови  центральної  вулиці «Хрещатик»

Підготовча  робота

За  два  тижні  до уроку  вчитель повідомляє  тему  і  план , дає завдання

знайти  інформацію  в інтернеті.

      Клас  ділиться на дві групи. Перша  група  « Спеціалісти  інформаційного

агентства м. Києва» - це аналітики , політологи, економісти, архітектори,

архівісти. Друга група – журналісти газет: « Голос України», «Сучасний Київ», « Київські  відомості», « День», « Столичні  відомості», « Молодь

України»,  « Правда  України»,  кореспонденти  телеканалу  « 1+1».

       Ці  дві  групи  зустрічаються  на  прес-конференції. Приміщення  готується  до  прес-конференції: інформатори  повинні  сидіти  перед мікрофонами  за  спільним  столом , а  журналісти  сидять  в залі  і  задають

запитання  спеціалістам-інформаторам   перед  якими стоять  таблички , що

засвідчують  спеціальність  та  ім′я.  Журналісти  роблять  записи , щоб потім

написати  публіцістичну  статтю в  свою  газету.

III . Оголошення  теми  уроку  та   очікуваних  результатів.

       Учитель  оголошує  тему  уроку, записану  на дошці  і  просить  учнів

самим  сформулювати  очікувані  результати  дивлячись на  план

« На  уроці  ми  дізнаємося…»  ( Далі по плану).

Учитель: (нагадує)

  -   Тема  нашої  прес-конференції  « Відбудова  міста  Києва в період

1945-1960-ті рр.», тобто це  післявоєнний  важкий  час для  киян і для всього

українського  народу. Будь-ласка, шановні  журналісти, задавайте  ваші запитання спеціалістам  інформаційного  агентства.

1.(Опрацювання  першого  питання  плану)

     - Я журналіст  газети  «Голос  України». Мені потрібна  інформація  про

масштабні  втрати і руйнування  України.

Аналітик.

-  Україна в ході  Другої  Світової  війни  зазнала більше руйнувань , ніж  будь-яка інша  європейська  країна. Відступаючи   з  України

фашисти ,  як  і  більшовики  в  1941р.,вдавалися  до  тактики  «спаленої

землі» , тобто знищували  за  собою  все , що міг  би  використати противник.

Як  наслідок, тільки  безпосередні  збитки  завдані  господарству республіки,

становили  285 млрд. крб. в  цінах  1940 р. (загальні  збитки  СРСР  становили – 679 млрд. крб. з  яких  255 млрд. крб. – Росія.) Ця  сума 285 млрд. крб.

вп′ятеро  перевищувала  асигнування  української  республіки  на будівниц-

тво  нових заводів, фабрик, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС

та інших  державних  підприємств. Протягом останніх  п′ятнадцять  довоєн-

них років. Загальна  ж  сума збитків  яких зазнали  населення і господарство

України, становили  1,2 – 1, 5 трильйонів  крб. – понад  40% - національного

багатства СРСР. На  руїни  було  перетворено  720  великих і малих  міст,

28 тис. сіл  України ( близько  250 сіл зазнали  долі  Хатині ) , 16,5 тис

промислових  підприємств,  18 тис. лікувальних  установ, 33 тис. шкіл,

технічних вузів і науково-дослідних  інститутів,  19 тис. бібліотек, понад 30тис. колгоспів, радгоспів, МТС. Десять мільйонів чоловік  залишилися  без

даху  над головою. Проте  найстрашнішими  були  людські втрати  які в Україні  становили  8 млн. чоловік. Загальні  ж  демографічні  втрати  України, які включали  убитих в боях, померлих  у концтаборах,  депорто-

ваних , евакуйованих  та емігрантів  становили  14,5 млн. чоловік.

         У Донбасі  були  зруйновані  й  затоплені  882  шахти, які  давали

115млн. тон. вугілля  щорічно, висаджені  в  повітря всі металургійні  та

машинобудівні  заводи.

2. (Опрацювання  другого  питання)

  -  Я журналіст  газети  «Київські  відомості». Я  знаю, що післявоєнний

час був  дуже  важким  випробуванням для  населення  України і для  киян.

Поясніть, які  особливості  повоєнної  відбудови  України  та Києва ?

Політолог.

• По-перше, були  великі  масштаби  відбудовчих  робіт ( більше  ніж  у

європейських країнах). Розраховувати  треба  було  на  власні  сили , а не на

зовнішню  допомогу. «Холодна  війна» робила  неможливим використання

західної, перш  за  все  американської  фінансової  допомоги. СРСР використовував  для  відновлення  потужностей  промисловості,  техніку та

обладнання,  що отримував  як  репарації. Під  час відбудови  ставка робилась  на важку  промисловість та енергетику. (80% капіталовкладень)

за рахунок  легкої  промисловості, соціальної  сфери  та сільського  госпо-

дарства. На  сільське господарство  відводилося – 7% капіталовкладень.

      Відбудова  здійснювалась  централізовано за чітким державним планом.

Економіка  України  відбудовувалася і добудовувалася  не як самостійний,

замкнутий  і  самодостатній  комплекс, а  як  частина  загальносоюзної

економічної  системи. Була  вагома роль командно - адміністративної системи. Саме вона давала  змогу  в  короткий термін   мобілізувати  і

зосередити  значні  матеріальні  та  людські  ресурси  на певних  об′єктах.

        Велика  роль  була  ідеології, яка   знаходила  вияв  у мобілізаційно- пропагандистських  заходах : соціалістичних  змаганнях, рухах  передовиків

і  новаторів. Місто  Київ  відбудовувався в  рамках цих особливостей  і

асигнування отримував  з  центру  СРСР.

• Я журналіст  газети «День».

Чим  ускладнювався  процес  відбудови?

Політолог.

• Процес відбудови ускладнювався  голодом  1946-1947 рр., який  виклика-

ний  був  засухою і ускладнений  неправильною  політикою  до  селян.

Нестачею  робочої  сили  тому,  що  багато загинуло  населення в роки війни

та  велика  смертність  під  час  голоду.  Використовували  працю  ГУЛАГУ

та військовополонених.

3. ( Опрацювання  третього питання).

   - Я  журналіст  газети  «Столичні  відомості»

  -  Мене  цікавлять  питання  відбудови  економіки  Києва.

Економіст інформаційного  агентства.

• Післявоєнний  період в  Києві ознаменувався  стрімким  соціально-економічним  піднесенням і політичною  тишею. Гонитва  озброєнь

«Холодної  війни»  привели  до  утворення  потужного  технологічного

комплексу в  місті, що спеціалізувався  на  розвитку  космонавтики , мікро-

електроніки  й  оптики. Було створено  багато  промислових  компаній,  які

залучали  до  праці висококваліфікований  персонал. Розвиток  науки і  техніки  став  однією  з  актуальних  тем  інтелектуального  життя  Києва.

Велика  кількість  дослідницьких  інститутів  були  сформовані  в  Академію

наук  УРСР. Київ також  став  найважливішим  військовим  центром

 Радянського  Союзу. Було засновано  більше десяти  військових  шкіл і

Академій,  які  також  спеціалізувалися  на  створенні  зброї  високих

технологій. Це  створило  автоматично  ринок  праці, який  сприяв  міграції

із  сільської  місцевості  України й  Росії, що привело  у свою чергу до

будівництва  інфраструктури та  забезпечення  населення  житлом.

     У післявоєнний  період в  місті  працювало  373 промислових підприєм-

ства  на  самостійному балансі. З  них  в  машинобудуванні  та  металооб-

робці  налічувалося  148 підприємств, в  легкій  промисловості – 54,

промисловості будівельних  матеріалів – 45, харчовій – 32, хімічній   та

нафтохімічній  промисловості – 22.

4. (Опрацювання четвертого  питання)

    - Я  журналіст  газети   «Молодь  України».

   -  Прокоментуйте  будь-ласка , як  відбулося  будівництво  житла та освітніх  закладів?

    Архітектор.

• Міграційні  процеси населення  сприяло  будівництву житла.  За  десять

післявоєнних  років  в  Києві було  збудовано  5.184м2  житла. Будувались

переважно  багатоповерхівки. З 1957 р.  почалось  створення  перших

житлових  масивів – Первомайського,  Відрадного, Нивок. Поглинув  Київ  і

лівий  берег  Дніпра, його  села  й  ліси. Тут  виникли  Троєщина – Вигурів-

щина,  Дарниця,  Русанівка, Березняки, Позняки,  Осокорки , Харьківський

масив, приєдналися  Бортничі. У Києві  виникло  немало  районів  на

насипних  пісках: Оболонь, Осокорки  та  Позняки.  З′явились   нові  масиви

на  гористій  місцевості:  Вітряні  Гори, Виноградар,  Академмістечко ,

Теремки-1, Теремки – 2.

      Для  з′єднання   масивів  правого та  лівого  берегів  Дніпра  в  єдине місто збудовано  сім мостів ( а всього в місті  60 мостів). У  1953 р. споруд-

жено  міст  названий  на  честь його конструктора  Патона ( вперше в світі

його споруджено методом електрозварювання: довжина - 1,5км, ширина –

більше  ніж 21м).

        У  1955 – 1956 навчальному  році в  Києві налічувалося  219 шкіл,

53 школи  робочої  молоді, 3 школи-інтернати. В 1946 р. в Києві працювало

23 вищих  закладів (інститути). В 1947 р. відновив  роботу  Київський

авіаційний  інститут. Було  засновано  більше  десяти  військових  шкіл  і

академій. Відновила  роботу  Академія  Наук.

• Я журналіст газети « Правда  України».
• Розкажіть, за яких  умов  відбувався  зруйнований  транспорт?

Архітектор.

• Було  багато  руйнувань  транспорту  в  місті  в  роки  війни. Під  час

гітлерівської  окупації трамваї  та  тролейбуси  в  Києві  не  ходили -  кон-

тактну  мережу й  тролейбуси  вивезли окупанти. Але  вже в 1945році  рух

в  центрі  відновився і  перші  післявоєнні тролейбуси  виїхали  на Хрещатик

від  Бесарабки.

    Щоб нормалізувати  перевезення  пасажирів ,було  відремонтовано тисячі

кілометрів  трамвайних колій  та прокладено нові  колії  до житлових

масивів  які  виникли  після війни в  місті.

          В 1949 році  починається  будівництво  Київського метрополітену –

третього  в СРСР. Станції  першої  черги  нагадують архітектуру  станцій

Московського  метрополітену. Блакитні  експреси  курсували  від станції

«Вокзальна»  до станції  «Дніпро» - на  ділянці  завдовжки  5,2 км.

Кореспондент  каналу  «1+1»:

• Що ви можете  сказати  про  появу  телевізійного  центру?
• Коли  і  як  він  з′явився ?

Архітектор:

• У  листопаді  1951 року  в  Києві почав  працювати  телевізійний центр,

поклавши  початок  розвитку телебачення  місті. Ще я хочу  повідомити

цікаву  інформацію  про  особливості  архітектурного стилю забудови  міста

Києва. В  архітектурі  Києва другої  половини  40-х років  і першої полов.

50-х домінуючим  стилем  стає  сталінський  ампір, стиль, що  так  само

нагадує  архітектуру  стародавнього  Риму, але  за  стараннями  архітекторів

 набуває  рис  також  українського  бароко. В  цьому  стилі споруджуються

корпуси. Виставки  Досягнень  Народного  Господарства.

       Монументальність  цього  стилю  вражає  й досі, проте зараз  акцент

архітектурних  цінностей  Києва змістився на  стародавні  часи, будинки

сталінського ампіру  не  отримують уваги, на  якузаслуговуть.

        В 1955 році  виходить  Постанова  Центрального  Комітету  КПРС  і

Ради  Міністрів  СРСР « Про усунення  надмірностей  в архітектурі  та

Будівництві», яка  звертає  увагу  на спрощеного житлового  будівництва.

       В результаті  класична  архітектура  перестає  існувати, як  рід мистец-

тва  в  СРСР. Спрощення торкаються  всього  будівництва, навіть будинків,

які  знаходяться  в  стадії  спорудження. В  результаті  забудова  стає чимось

таким, чим  залишається досі: воно  не  враховує  природної  потреби

людини  в красі.

5.(Опрацювання  п′ятого  питання)

     Архівіст інформаційного  агентства  дає цікаву  інформацію про проект

відбудови  Хрещатика – центральної  вулиці м. Києва та показує  фотоілюс-

трації.

      -  Працюючи  в  архіві мене зацікавила  інформація  про  зруйновану центральну вулицю м. Києва – Хрещатик . В архівах  я  знайшов  проект

відбудови  Хрещатику  та фотоілюстрації  руйнувань.

      -   Майже одразу після  визволення  Києва, 1944року оголошується

конкурс  проектів  відбудови  Хрещатика. В  проектах  приймає  участь багато архітекторів, відомих в усьому  СРСР. Запропоновані проекти талано-

вито  продумані, враховують  логіку забудови  вулиць, гармонують  між собою  та оточуючою  забудовою. Після  закінчення  війни  декілька  років

триває  розбирання  руїн, і наприкінці 40-х починається  забудова  вулиці.

    Довоєнний Хрещатик втратив  свій  первинний  вигляд  після організо-

ваних  радянськими  підпільниками  взривів  та пожеж  в  1941році, в перший  місяць окупації. Тому , велика  увага приділялася  архітектурі  нової  забудови.

• Ми  можемо  розглянути  і порівняти  з сучасним  виглядом  вулиці

Хрещатик.

IV.Закріплення.

       Завдання  першій  групі (інформаторам) – написати  оповідання

              «Мої  роздуми  про  Хрещатик»

   Завдання  другій  групі (журналістам) – написати  публіцистичну статтю

В  свою  газету ( по одному  учню зачитують  свої  роботи ).

V.   Вчитель  підводить  підсумок і  оцінює  діяльність  інформаторів

     « Інформаційного  агентства»  і виставляє  оцінки: аналітику, політологу,

     економісту, архітектору, архівісту. Перевірити  публіцистичні  статті

     журналістів  і  поставити  оцінки  на  слідуючому  уроці.

VI.  Домашнє  завдання.  Екскурсія  по  сучасному  Києву.