Конспект уроку з історії України, 8 клас, "Іван Мазепа"

Тема: Українська держава за гетьманування Івана Мазепи

Мета: Створити цілісний образ гетьмана І.Мазепи, розглянути основні напрями його внутрішньої і зовнішньої політики; навчити працювати із різними джерелами, висловлювати свою думку і поважати думки інших; продовжувати формувати вміння читати історичну карту і вести конспект; виховувати толерантність до історичних осіб.

Обладнання: Портрет І.Мазепи, атлас для 8-го класу, роздатковий матеріал (Коломацькі статті, документи).

                                                Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація вмінь і опорних знань учнів.

Учитель: Вже декілька уроків ми вивчаємо період 17 ст., який сповнений героїчних подій, зрад, прорахунків, помилок, а також здобутків. Для чого ж потрібно нам сьогодні звертатися до подій, які відбувалися 300 років тому? Вислів М.С.Грушевського дає влучну відповідь на це запитання:

«Суспільство, що має віру в себе, мусить мати і відвагу глянути на неприкрашену правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу».

Ці слова стануть епіграфом нашого сьогоднішнього уроку. Згадаємо деякі події цього часу.

Історичні загадки « Хто вони?»

1. Гетьман, студент, чернець – хто він? ( Ю.Хмельницький).
2. Його так любили люди, що змалювали на іконах ( Б.Хмельницький).
3. Його називали «Сонце Руїни» ( П.Дорошенко).
4. З його іменем пов'язане підписання Гадяцької угоди, а також Конотопська битва ( І.Виговський).
5. Його правнучка була дружиною О.С.Пушкіна ( П.Дорошенко).
6. Його призначив гетьманом московський цар, але від його ж руки він із двома синами загинули в Сибіру ( І.Самойлович).
7. Найвідоміший кошовий отаман, якого татари називали «шайтаном»

( І.Сірко).

«Співвіднесіть дати з подіями» (можна заздалегідь записати на дошці чи спроектувати на дошку)

1658           Конотопські статті. І.Самойлович.

1659           Вічний мир.

1667           Чорна рада.

1669           Глухівські статті. Д Многогрішний.

1663           Андрусівська угода.

1686           Переяславські статті. Ю.Хмельницький.

1672           Гадяцька угода. І.Виговський.

ІІІ. Мотиваційний етап.

На дошці записана проблема уроку: «Іван Мазепа – це патріот своєї держави, чи зрадник українського народу».

Учитель: Перед нами стоїть проблема (зачитує), яку кожен повинен вирішити для себе протягом уроку. Сьогодні нам важко оцінити дії Мазепи і ми зобов'язані сприймати його таким, яким він був, виявляючи толерантність до цієї особистості.

   Оголошується тема, мета і план уроку, які учні записують у зошит.

План:

1.Коломацькі статті 1687 року.

2.Іван Мазепа – історичний портрет.

3.Внутрішня і зовнішня політика гетьмана.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: У 1687 році гетьманом Лівобережної України став І.Мазепа. Своє правління  розпочав як політик проросійської орієнтації. Про це свідчать підписані ним Коломацькі статті, які регламентували українсько – російські відносини. Наприкінці 1687 року на річці Коломак ( учні знаходять це місце на карті) отаборилося українське і російське військо після невдалого Кримського походу, де й  були підписані дані статті. (Вчитель роздає учням матеріал, що підготував заздалегідь).

Ознайомтеся в парах з умовами цих статей і спробуйте дати їм оцінку.

                  Коломацькі статті 1687 р.

1. Значно розширювалась російська присутність в Україні та обмежувалася козацька автономія.
2. Гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку старшину.
3. У Батурині при гетьмані розташовувався московський стрілецький полк.
4. Війську Запорізькому заборонялося зноситися з чужоземними державами, вести торгівлю з Кримом.
5. Козацька верхівка мала сприяти українсько – російським шлюбам.
6. Стверджувалося, що « Малоросійський край» є частиною «их царського Пресветлого Величества».

     Отже, Коломацькі статті закріплювали автономію України у значно обмеженому вигляді та розширювали російську присутність.

     Прийнявши булаву І.Мазепа гетьманував в Україні 22 роки до 1709 р. Він був улюбленцем Петра І, який нагородив його орденом Андрія Первозванного, найвищою нагородою Московської держави. Але той же цар наказав служити йому анафему-релігійне прокляття. Уже майже 320 років історики сперечаються, хто ж він І.Мазепа – патріот чи зрадник?

    Погляньте на цей портрет і давайте опишемо його зовнішність ( діти описують І.Мазепу).

   Крім того ви повинні були підготувати повідомлення: « Історичний портрет Івана Мазепи». Зараз ми послухаємо доповідачів, а ви законспектуєте матеріал для подальшого використання (виступи учнів із повідомленнями).

Учитель: Приймати булаву у ті часи було надзвичайно складно. Жоден гетьман не помер з булавою у руках за ціле століття, окрім Б.Хмельницького. Тому Мазепа обрав політичний принцип діяльності:                                                         «Вміти змінювати шкуру лева, що примушує тремтіти вовка».

Щоб зрозуміти цю фразу ми маємо визначити зовнішню та внутрішню політику гетьмана. Самостійна робота за підручником.

      Внутрішня політика_______________Зовнішня політика______

1. Розбудовував Україну за західно-         1. Намагався зберегти автономію

європейським зразком, зберігаючи          України.

козацький устрій.                                 2. Сподівався об*єднати під своєю

2. Намагався піднести роль гетьма-            владою всі українські землі,

на та старшини.                                        що були під владою Польщі,

3. Проводив велику культурно-                  Криму і Туреччини.

освітню політику, дбав про освіту,     3. Негативно ставився до союзу з

науку, мистецтво, книгодрукува-            Польщею та Туреччиною.

ння.

4. Період його гетьманування –              

це час відродження України, час

її економічного, політичного,

культурного поступу.

(Учні аналізують політику гетьмана).

      Учитель:  Мазепа йшов до «вчинка лева», хитруючи і прислужуючи царю, як лис. Він чекав нагоди здійснити свою мрію – зняти ярмо московського царя. Але гетьман припустився помилки, зробивши ставку на козацьку старшину, яка заздрила його славі, таланту, прихильності Петра І. За спиною гетьмана на нього писалися доноси і у вирішальний момент козацька верхівка не підтримала його.

    У 1708 році Карл ХІІ розбив московське військо під Лісною і Мазепа з 4 тис. козаків перейшов на бік шведів. Розлючений Петро наказав знищити Батурин, перебивши його населення. У червні 1709 року під Полтавою відбулася вирішальна битва між російськими і шведськими військами. У кровопролитному бою переміг Петро І. Мазепа намагався через старшину підняти українських селян проти Москви, але його не підтримали.

      Разом із шведським військом і залишками козаків він відступив до Туреччини. Гетьман був хворий, вбитий морально. У вересні 1709 року він помер у Бендерах.

     Зараз я пропоную опрацювати різні джерела, які допоможуть розв'язати проблему нашого уроку. (Учні працюють над роздатковим матеріалом, роблять відповідні висновки).

Документ 1. З промови Івана Мазепи перед Запорізьким військом 26 березня 1708р.

«…Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя; але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов'язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір пересилити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту…Я вважаю за свій обов'язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо».

 Документ 2. Заголовки тогочасних французьких газет про події на українських землях.

„Жахлива різанина"

„Жінки і діти на вістрях шабель"

„Уся Україна купається в крові"

„Меншиков уживає московського варварства"

 Документ 3.  Опис біографа Карла XII Адлерфельта про знищення Батурина - тогочасної столиці Гетьманщини.

«Цар, прагнучи помститися Мазепі, проти якого опублікував грізний маніфест, наказав Меншикову негайно заатакувати його столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї та здобув її. Потім дав наказ вимордувати всіх без огляду на вік чи стать... Рівно ж по-варварському сплюндрував і спалив усе місто та млини.»

Додаток 4. 29-30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом XII було укладено договір.

Договір передбачав таке: „Україна має бути незалежною та вільною; всі загарбані Московією землі, що колись належали „руському" народові, мають бути повернені Українському князівству; шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів... шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства; для стратегічних потреб шведське військо може займати п'ять українських міст".

V.Підведення підсумків уроку.

Учні відповідають на проблемне питання уроку: « Іван Мазепа – це патріот своєї держави, чи зрадник українського народу».

Учитель: Історична особа не буває ідеальною, як і кожна людина, тому оцінювати її треба, враховуючи яку мету вона ставила і які методи її досягнення обирала. Трагедія Мазепи в тому, що благородну мету – утворення незалежної держави – він намагався здійснити невірними способами. Але його крок з нашого епіграфу дав багатьом не зневіру, а силу. Як зазначив Г.Хоткевич: «Може, й не весь він чистий, як Христос, може й не один гріх на його душі,  але все ж його ім'я серед борців, а не серед тих, «хто за шмат гнилої ковбаси» продав рідний край, і народ, і його будучність і свободу».

Самооцінка учнів з коригуванням учителя.

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника. Робота з контурною картою (середній рівень). Написати міні-твір «Анафема, анафема, анафема!»  про показову страту І.Мазепи (високий рівень).