Конспект уроку з історії України 9 клас "Практичне заняття Галицько-руська матиця."

Про матеріал

Практичне заняття Галицько-руська матиця.

Мета:

-встановити витоки національного відродження на західноукраїнських землях напр. ХVІІІ - поч. ХІХ ст.;

- довести, що діяльність Галицько-руська матиця була виявом галицько-українського відродження;

- з'ясувати, чому «Науковий Сборник» називають програмою українства;

-виховувати почуття вдячності до наших попередників — зачинателів українського національного відродження.

Обладнання: О.Субтельний «Україна: історія», історичний словник, інтернетресурс.

Тип уроку: практичне заняття.

Хід уроку.

І. Організація уроку

ІІ. Робота учнів в групах

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

"ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ" — культурно-освітнє та літературно-видавниче товариство, засноване у 1848 з метою піднесення освіти народу та розвитку літератури й мистецтва на західноукраїнських землях. Перший голова — М.Куземський. Перша книжка — "Буквар руський для школ в Галіції" А.Добрянського (1848). До 1885 було видано понад 80 книжок, у т.ч. "Читанку для малих дітей" М.Шашкевича (1850, 1853), підручники, популярні книжки з різних галузей знання. Товариство регулярно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Чехії.

За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом під впливом насамперед Я.Головацького, А.Петрушевича й Б.Дідицького "Галицько-руська матиця" цілком перейшла на москвофільські позиції. З 80-х років діяльність товариства звелася до спорадичного випуску збірників. " Галицько-руська матиця " проіснувала, за одними джерелами, до Першої світової війни, за іншими — до 1930.

Основною метою Галицько-Руської матиці (ГРМ) було проведення просвітницької та видавничої діяльності, а також розвиток шкільництва на західноукраїнських землях. Зразком для його створення були «Матиці» інших слов'янських народів, насамперед чехів та словаків.

Першим головою ГРМ став отець Михайло Куземський. Перша книжка — «Буквар руський для шкіл в Галіції» Адольфа Добрянського(1848).

За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом, з 1860-хроків XIX століттякерівництво товариства опинилося в руках Антонія Петрушевича, Якова Головацького, Богдана Дідицького, які були виразниками ідей москвофільства і заперечували існування українського народу, відкидали вживання української мови, а замість неї запроваджували «язичіє».

Видавнича діяльність ГРМ була особливо активною до середини 1880-хроків. До цього часу старанням товариства видано понад 80 книжок, серед яких переважали роботи загальноосвітнього змісту, праці з ремесла, сільського господарства, педагогіки, шкільні поручники, серед яких була і «Читанка» Маркіяна Шашкевича.

Друкованим органом ГРМ був «Науковий Сборник», який з перервами і під різними назвами видавався протягом 18651908років. Товариство постійно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Чехії.

3 другої половини 1880-хроків товариство поступово занепадає і остаточно перестає існувати у 1930-хроках (за іншими даними, припинило діяльність ще до Першої світової війни).

Робота в малих групах

Працюючи над складанням хронологічного ланцюжка, учитель одночасно організовує роботу учнів з історичними джерелами. Ці завдання можна виконати в малих групах.

1-а група працює на початку уроку, коли йдеться про цілі, які ставили перед собою українці, беручи участь в революції. Учні опрацьовують уривок з книги О. Субтельного «Україна: історія».

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю суттю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема нестерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов'язувалося

з новою концепцією національної незалежності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 220)

Завдання

1. На основі даного документа визначте, які завдання необхідно було вирішити українцям в ході революції.

2. А чому саме ці завдання були найважливішими для українців? Відповідь обґрунтуйте.

2-а група аналізує питання про розмах національно-визвольного руху в Західній Україні.

Где єсть така сила,

Щоб Русина повалила?

Лев ся орла не боїть,

Як лев рикне, птах злетить.

Разом, браття, до діла!

Щоби віру імила

Європа, і люди знали,

Що Русини з мертвих встали.

(Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 78)

Завдання

- Про якого орла і лева йдеться у вірші?

Перегляд файлу

Практичне заняття Галицько-руська матиця.

Мета:

  • встановити витоки    національного  відродження  на  західноукраїнських  землях напр. ХVІІІ  - поч. ХІХ ст.;
  •  довести,   що  діяльність Галицько-руська матиця була виявом   галицько-українського  відродження;
  •  з’ясувати,  чому   «Науковий Сборник» називають  програмою  українства; 
  • виховувати  почуття  вдячності  до  наших  попередників — зачинателів українського національного відродження.

Обладнання: О.Субтельний «Україна: історія», історичний словник, інтернетресурс.

Тип уроку: практичне заняття.

                                                Хід уроку.

І. Організація уроку

ІІ. Робота учнів в групах

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

"ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ" — культурно-освітнє та літературно-видавниче товариство, засноване у 1848 з метою піднесення освіти народу та розвитку літератури й мистецтва на західноукраїнських землях. Перший голова — М.Куземський. Перша книжка — "Буквар руський для школ в Галіції" А.Добрянського (1848). До 1885 було видано понад 80 книжок, у т.ч. "Читанку для малих дітей" М.Шашкевича (1850, 1853), підручники, популярні книжки з різних галузей знання. Товариство регулярно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Чехії.

За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом під впливом насамперед Я.Головацького, А.Петрушевича й Б.Дідицького "Галицько-руська матиця" цілком перейшла на москвофільські позиції. З 80-х років діяльність товариства звелася до спорадичного випуску збірників. " Галицько-руська матиця " проіснувала, за одними джерелами, до Першої світової війни, за іншими — до 1930.

Основною метою Галицько-Руської матиці (ГРМ) було проведення просвітницької та видавничої діяльності, а також розвиток шкільництва на західноукраїнських землях. Зразком для його створення були «Матиці» інших слов'янських народів, насамперед чехів та словаків.

Першим головою ГРМ став отець Михайло Куземський. Перша книжка — «Буквар руський для шкіл в Галіції» Адольфа Добрянського (1848).

За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом, з 1860-х років XIX століття керівництво товариства опинилося в руках Антонія Петрушевича, Якова Головацького, Богдана Дідицького, які були виразниками ідей москвофільства і заперечували існування українського народу, відкидали вживання української мови, а замість неї запроваджували «язичіє».

Видавнича діяльність ГРМ була особливо активною до середини 1880-х років. До цього часу старанням товариства видано понад 80 книжок, серед яких переважали роботи загальноосвітнього змісту, праці з ремесла, сільського господарства, педагогіки, шкільні поручники, серед яких була і «Читанка» Маркіяна Шашкевича.

Друкованим органом ГРМ був «Науковий Сборник», який з перервами і під різними назвами видавався протягом 18651908 років. Товариство постійно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Чехії.

3 другої половини 1880-х років товариство поступово занепадає і остаточно перестає існувати у 1930-х роках (за іншими даними, припинило діяльність ще до Першої світової війни).

Робота в малих групах

Працюючи над складанням хронологічного ланцюжка, учитель одночасно організовує роботу учнів з історичними джерелами. Ці завдання можна виконати в малих групах.

1-а група працює на початку уроку, коли йдеться про цілі, які ставили перед собою українці, беручи участь в революції. Учні опрацьовують уривок з книги О. Субтельного «Україна: історія».

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю суттю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема нестерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов’язувалося

з новою концепцією національної незалежності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 220)

Завдання

1. На основі даного документа визначте, які завдання необхідно було вирішити українцям в ході революції.

2. А чому саме ці завдання були найважливішими для українців? Відповідь обґрунтуйте.

2-а група аналізує питання про розмах національно-визвольного руху в Західній Україні.

Где єсть така сила,

Щоб Русина повалила?

Лев ся орла не боїть,

Як лев рикне, птах злетить.

Разом, браття, до діла!

Щоби віру імила

Європа, і люди знали,

Що Русини з мертвих встали.

(Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 78)

Завдання

-  Про якого орла і лева йдеться у вірші?

docx
До підручника
Історія України 9 клас (Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
Додано
10 лютого 2018
Переглядів
3222
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку