Практичне заняття Галицько-руська матиця.
Мета:
-встановити витоки національного відродження на західноукраїнських землях напр. ХVІІІ - поч. ХІХ ст.;
- довести, що діяльність Галицько-руська матиця була виявом галицько-українського відродження;
- з'ясувати, чому «Науковий Сборник» називають програмою українства;
-виховувати почуття вдячності до наших попередників — зачинателів українського національного відродження.
Обладнання: О.Субтельний «Україна: історія», історичний словник, інтернетресурс.
Тип уроку: практичне заняття.
Хід уроку.
І. Організація уроку
ІІ. Робота учнів в групах
МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
"ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ" — культурно-освітнє та літературно-видавниче товариство, засноване у 1848 з метою піднесення освіти народу та розвитку літератури й мистецтва на західноукраїнських землях. Перший голова — М.Куземський. Перша книжка — "Буквар руський для школ в Галіції" А.Добрянського (1848). До 1885 було видано понад 80 книжок, у т.ч. "Читанку для малих дітей" М.Шашкевича (1850, 1853), підручники, популярні книжки з різних галузей знання. Товариство регулярно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Чехії.
За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом під впливом насамперед Я.Головацького, А.Петрушевича й Б.Дідицького "Галицько-руська матиця" цілком перейшла на москвофільські позиції. З 80-х років діяльність товариства звелася до спорадичного випуску збірників. " Галицько-руська матиця " проіснувала, за одними джерелами, до Першої світової війни, за іншими — до 1930.
Основною метою Галицько-Руської матиці (ГРМ) було проведення просвітницької та видавничої діяльності, а також розвиток шкільництва на західноукраїнських землях. Зразком для його створення були «Матиці» інших слов'янських народів, насамперед чехів та словаків.
Першим головою ГРМ став отець Михайло Куземський. Перша книжка — «Буквар руський для шкіл в Галіції» Адольфа Добрянського(1848).
За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом, з 1860-хроків XIX століттякерівництво товариства опинилося в руках Антонія Петрушевича, Якова Головацького, Богдана Дідицького, які були виразниками ідей москвофільства і заперечували існування українського народу, відкидали вживання української мови, а замість неї запроваджували «язичіє».
Видавнича діяльність ГРМ була особливо активною до середини 1880-хроків. До цього часу старанням товариства видано понад 80 книжок, серед яких переважали роботи загальноосвітнього змісту, праці з ремесла, сільського господарства, педагогіки, шкільні поручники, серед яких була і «Читанка» Маркіяна Шашкевича.
Друкованим органом ГРМ був «Науковий Сборник», який з перервами і під різними назвами видавався протягом 1865–1908років. Товариство постійно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Чехії.
3 другої половини 1880-хроків товариство поступово занепадає і остаточно перестає існувати у 1930-хроках (за іншими даними, припинило діяльність ще до Першої світової війни).
Робота в малих групах
Працюючи над складанням хронологічного ланцюжка, учитель одночасно організовує роботу учнів з історичними джерелами. Ці завдання можна виконати в малих групах.
1-а група працює на початку уроку, коли йдеться про цілі, які ставили перед собою українці, беручи участь в революції. Учні опрацьовують уривок з книги О. Субтельного «Україна: історія».
Із праці О. Субтельного «Україна: історія»
«Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю суттю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема нестерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов'язувалося
з новою концепцією національної незалежності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 220)
Завдання
1. На основі даного документа визначте, які завдання необхідно було вирішити українцям в ході революції.
2. А чому саме ці завдання були найважливішими для українців? Відповідь обґрунтуйте.
2-а група аналізує питання про розмах національно-визвольного руху в Західній Україні.
Где єсть така сила,
Щоб Русина повалила?
Лев ся орла не боїть,
Як лев рикне, птах злетить.
Разом, браття, до діла!
Щоби віру імила
Європа, і люди знали,
Що Русини з мертвих встали.
(Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 78)
Завдання
- Про якого орла і лева йдеться у вірші?
Практичне заняття Галицько-руська матиця.
Мета:
Обладнання: О.Субтельний «Україна: історія», історичний словник, інтернетресурс.
Тип уроку: практичне заняття.
Хід уроку.
І. Організація уроку
ІІ. Робота учнів в групах
МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
"ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ" — культурно-освітнє та літературно-видавниче товариство, засноване у 1848 з метою піднесення освіти народу та розвитку літератури й мистецтва на західноукраїнських землях. Перший голова — М.Куземський. Перша книжка — "Буквар руський для школ в Галіції" А.Добрянського (1848). До 1885 було видано понад 80 книжок, у т.ч. "Читанку для малих дітей" М.Шашкевича (1850, 1853), підручники, популярні книжки з різних галузей знання. Товариство регулярно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Чехії.
За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом під впливом насамперед Я.Головацького, А.Петрушевича й Б.Дідицького "Галицько-руська матиця" цілком перейшла на москвофільські позиції. З 80-х років діяльність товариства звелася до спорадичного випуску збірників. " Галицько-руська матиця " проіснувала, за одними джерелами, до Першої світової війни, за іншими — до 1930.
Основною метою Галицько-Руської матиці (ГРМ) було проведення просвітницької та видавничої діяльності, а також розвиток шкільництва на західноукраїнських землях. Зразком для його створення були «Матиці» інших слов'янських народів, насамперед чехів та словаків.
Першим головою ГРМ став отець Михайло Куземський. Перша книжка — «Буквар руський для шкіл в Галіції» Адольфа Добрянського (1848).
За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом, з 1860-х років XIX століття керівництво товариства опинилося в руках Антонія Петрушевича, Якова Головацького, Богдана Дідицького, які були виразниками ідей москвофільства і заперечували існування українського народу, відкидали вживання української мови, а замість неї запроваджували «язичіє».
Видавнича діяльність ГРМ була особливо активною до середини 1880-х років. До цього часу старанням товариства видано понад 80 книжок, серед яких переважали роботи загальноосвітнього змісту, праці з ремесла, сільського господарства, педагогіки, шкільні поручники, серед яких була і «Читанка» Маркіяна Шашкевича.
Друкованим органом ГРМ був «Науковий Сборник», який з перервами і під різними назвами видавався протягом 1865–1908 років. Товариство постійно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Чехії.
3 другої половини 1880-х років товариство поступово занепадає і остаточно перестає існувати у 1930-х роках (за іншими даними, припинило діяльність ще до Першої світової війни).
Робота в малих групах
Працюючи над складанням хронологічного ланцюжка, учитель одночасно організовує роботу учнів з історичними джерелами. Ці завдання можна виконати в малих групах.
1-а група працює на початку уроку, коли йдеться про цілі, які ставили перед собою українці, беручи участь в революції. Учні опрацьовують уривок з книги О. Субтельного «Україна: історія».
Із праці О. Субтельного «Україна: історія»
«Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю суттю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема нестерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов’язувалося
з новою концепцією національної незалежності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 220)
Завдання
1. На основі даного документа визначте, які завдання необхідно було вирішити українцям в ході революції.
2. А чому саме ці завдання були найважливішими для українців? Відповідь обґрунтуйте.
2-а група аналізує питання про розмах національно-визвольного руху в Західній Україні.
Где єсть така сила,
Щоб Русина повалила?
Лев ся орла не боїть,
Як лев рикне, птах злетить.
Разом, браття, до діла!
Щоби віру імила
Європа, і люди знали,
Що Русини з мертвих встали.
(Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 78)
Завдання
- Про якого орла і лева йдеться у вірші?