Урок з історії України 9 клас на тему "Урок узагальнення і тематичного оцінювання"

Урок 5.

 Урок узагальнення і тематичного оцінювання

Мета:

• повторити та узагальнити матеріал з даної теми, підготуватися до уроку тематичного оцінювання;
• розвивати в учнів уміння працювати з картою, аналізувати матеріал, робити висновки, висловлювати свою точку зору;
• виховувати в учнів почуття патріотизму, наполегливості, відданості своїй справі.

Основні поняття: уніфікація, інтеграція, русифікація, денаціоналізація, «українське питання», суспільно-політичний рух, автономія, федерація.

Обладнання: карта, плакат із запитаннями, картки, кросворди.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Урок-змагання

Завдання 1. Історичний марафон у вигляді волейболу (пас).

Команди називають по черзі поняття і терміни з теми і пояснюють їх.

Завдання 2. Дерево запитань (наповнення дерева листочками з відовіддями)

1. До складу яких держав і які українські землі входили на початку ХІХ ст.? Показати їх на карті.

2. Назвіть адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії.

3. Яким був чисельний та етнічний склад населення на українських землях у складі Австрійської імперії.

4. Назвіть нові традиції українського населення на початку ХІХ ст.

5. Яке місце було відведено Україні в планах Наполеона та російсько-французькій війні 1812 р.?

6. Які наслідки мали російсько-турецькі війни початку ХІХ ст. для України?

7. Схарактеризуйте умови та обставини початку українського національного відродження.

8. Що ви знаєте про діяльність масонських організацій в Україні?

9. Якого поширення набув декабристський рух на території України?

Завдання 3. Виправ помилки

Картка № 1

Наприкінці 1826 р. у Варшаві побачила світ «Русалка Дністровая». Лише 100 примірників цієї збірки потрапили до рук читачів, решту було конфісковано. Цей твір був написаний церковною мовою. Зміст «Русалки Дністрової» визначався такими основними ідеями:

• визнання єдності українського народу з російським народом, розділеного кордонами різних держав;

• негативне ставлення до суспільних рухів та засудження народних ватажків — борців за соціальне та національне визволення;

• заперечення ідеї власної державності та політичної незалежності.

Картка № 2

«Руська Правда» Рилєєва передбачала збереження кріпацтва, зміцнення самодержавства, встановлення в Росії конституційної монархії, утворення вищого органу законодавчої влади — Народної ради, збереження поміщицького землеволодіння, надання політичних прав всьому населенню віком з 20 років, проголошення незалежності України.

Картка № 3

Масонство має глибоку історію. Особливо активним воно стає після Французької революції кінця XVII ст. Ідейну основу масонського світобачення становили принципи народовладдя, рівності й демократії. В Україні перша масонська організація виникла ще 1842 р. у с. Вишнівці на Волині. Масонські ложі виникали переважно в селах, оскільки до їх складу входили насамперед селяни. У ХІХ ст. у Харкові діяла майстерня «Вмираючий сфінкс», в Одесі— масонська ложа «Понт Євксинський», у Києві — «З’єднані слов’яни», у Полтаві — «Любов до правди».

Завдання 4. Словесний теніс

Обмін запитаннями з теми між командами. Гру починає перша команда, яка ставить запитання двом іншим, потім те саме роблять друга і третя команди. Відповідати треба відразу після поставлених запитань. Час на обмірковування не надається.

Завдання 5. Складання есе методом «Діалог»

1-а команда. Яка роль у суспільно-політичному русі належала країнському дворянству? З якої причини і як змінювалася ця роль?

2-а команда. Чим пояснюється активна участь в поширенні української національної ідеї греко-католицьких священників?

3-я команда. Чому кінець ХVIII — поч. ХІХ ст. вважають початком одного з найтрагічніших періодів в історії Наддніпрянської України?

Для складання есе учням дається 3 хв.

Завдання 6. Розгадай головоломку

Тут зашифровано вислів Т. Г. Шевченка. Прочитайте його, склавши по складах, та прокоментуйте.

 («Польща впала, та й нас задавила»)

Наприкінці уроку підбиваються підсумки змагання, оголошується команда-переможець, разом з командирами команд учитель виставляє оцінки за роботу на уроці.

ІІІ . Домашнє завдання

Повторити матеріал теми, підготуватися до тематичного оцінювання.

Тестові завдання для тематичного оцінювання

1. В ході яких подій західноукраїнські землі увійшли до складу Австрійської імперії:
а) першого (1722 р.) та третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої;  Константинопольської австро-турецької конвенції 1775 р.;
б) першого (1722 р.) та третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої;
в) Константинопольської австро-турецької конвенції 1775 р.;
г) першого (1722 р.) поділу Речі Посполитої;
д) третього (1795 р.) поділу Речі Посполитої.
2.  Назвіть держави, до складу яких входили західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ  − у першій половині ХІХ ст.:
а) Австрійська імперія, Велике князівство Литовське;
б) Австрійська імперія, Угорське королівство;
в) Російська імперія, Угорське королівство;
г) Османська імперія, Австрійська імперія.
3.  Співвіднесіть адміністративно-територіальну одиницю та назву української території:
 

4.  Співвіднесіть назву української території та поділ території:
 

5.  Своєю мовою вони називали руську, але самоназва українців Західної України була:
а) русини;
б) росіяни;
в) москвофіли;
г) українофоби або українофіли;
д) русофіли.
6.  До якої правлячої династії належали реформатори політичного та соціально- економічного життя Марія-Терезія та Йосиф ІІ на західноукраїнських землях:
а) Гедиміновичей;
б) Габсбургів;
в) Ягеллонів;
г) Август;
д) Гогенцолернів.
7.  В ході адміністративної реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнських землях відбувся:
а) поділ Королівства Галичини і Лодомерії на округи на чолі зі  старостами;
б) органами місцевого самоврядування стали міські ради, а вищим представницьким органом краю сейм;
в) містами управляли магістрати, призначені імперською адміністрацією; Львів став столицею королівства;
г) всі вищеперелічені варіанти є правильними.
8.  В ході аграрної реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнських землях було:
а) складено «Інвентарі», в яких містилися перелік повинностей та розміри податків, що мали сплачувати селяни на користь поміщиків; панщину було збільшено до семи днів на тиждень, але селяни отримали право на шлюб, навчати дітей у школах;
б) складено «Інвентарі», в яких містилися повинності селян і розміри податків, які вони мали сплачувати; заборона на тілесні покарання, суботню та недільну панщину зменшено панщину до трьох днів на тиждень, а також селяни отримали право на шлюб, навчати дітей у школах;
в) складено «Інвентарі», в яких вказувалися розміри податків відповідно до проживання селянина на родючій або меншродючій території;
г) складено «Інвентарі», відповідно яким селяни отримали право мати одноосібне селянське господарство за межами села – так званий відруб.
д) зменшено панщину до трьох днів на тиждень, а також селяни отримали право на шлюб, навчати дітей у школах.
9.  В ході релігійної реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнських землях відбулося:
а) підпорядкування церкви державі; римсько-католицька і греко-католицька церкви визнані рівноправними;
б) русинська еліта мадяризувалася (перехід на сторону угорців «мадярів») і перейшла в католицтво; греко-католицька церква стала більш незалежною від держави;
в) греко-католицьке духовенство отримало більш широкі права в парламенті Австрійської імперії і мало змогу активізувати національне відродження зі сторони церкви;
г) греко-католики отримали рівні права з католиками на державну службу; рівні права євреїв з представниками інших віросповідань;
д) варіанти а) і г) є правильними.
10.  В ході освітньої реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнських землях було:
а) введено єдину систему початкової освіти та платне подальше навчання в гімназіях та училищах; відновлено автономію університетів; вища освіта жіноцтва на приватних жіночих курсах;
б) створення мережі чоловічих та жіночих класичних гімназій з безкоштовним навчанням, що надавали можливість своїм випускникам вступати до університету та вищої технічної школи;
в) створено у Відні греко-католицьку семінарію «Барбареум»; відновлено діяльність Львівського університету 1784 р.; відкриття «Руського інституту» з українською мовою навчання та створено мережу державних початкових шкіл з рідною мовою навчання;
г) введено політику репресій австрійського монарха в системі освіти; навчання у Львівському університеті переведено на австрійську мову; обов’язковим для вивчення була історія Австрійської корони, католицтво та інші предмети.
11.  «Історичне значення реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ полягало:
а) реформи сприяли політичній модернізації краю;
б) посиленню німецького впливу та відсторонення українців від управління;
в) поширенню серед селянства та греко-католицького духовенства позитивного ставлення до правлячої династії Габсбургів;
г) всі вищеперелічені варіанти є правильними.
12.  Селянське повстання на Буковині в 1843-1844 рр. очолював:
а) Лук’ян Кобилиця;
б) Олекса Довбуш;
в) Устим Кармелюк;
г) Петро Муха.
13.  Традиційна форма збройної боротьби, коли невеликі загони нападали на панські та державні маєтки, розправляючись з адміністрацією. Рух набрав особливого поширення в 1810-1825 рр., але окремі виступи тривали аж до 1848 р. В історію України це ввійшло як:
а) «Холерні бунти»;
б) «Рух братства тарасівців»;
в) «партизанська боротьба»;
г) у «Таврію за волею»;
д) Рух опришків.
14.  «Холерні бунти» в Закарпатті 1831 року мали за привід обмеження у пересуванні селян (так звані карантини) через епідемію холери, проте насправді виступи мали інший характер. Який був характер виступів під час «Холерних бунтів»:
а) антипольський;
б) антирелігійний;
в) антиполітичний;
г) антифеодальний;
д) антиросійський.
15.  Студенти Львівської семінарії І. Вагилевич та Я. Головацький на чолі з М. Шашкевичем заснували в 1833 р. у Львові:
а) Громаду;
б) «Руську трійцю»;
в) Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка;
г) «Братство тарасівців»;
д) єзуїтський колегіум.
16.  Метою «Руської трійці» було:
а) ведення боротьби за визволення українського народу від національного та соціального гніту;
б) розширення національно-культурних та політичних прав українців;
в) формування патріотичного національного руху у Галичині за допомогою Просвітництва;
г) самостійна суверенна Україна, соборна й неподільна «від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ».
17.  Перша україномовна книга, видана в Західній Україні у 1837 р. діячами «Руської трійці» називалася:
а) «Русалка Дністрова»;
б) «Альманах»;
в) «Києвській телеграфъ»;
г) «Самостійна Україна».
18.   2 травня 1848 р. представниками греко-католицького духовенства та української інтелігенції у Львові було створено:
а) Національну раду;
б) Львівське греко-католицьке братство;
в) «Руський собор»;
г) «Руський інститут»;
д) Головну руську раду.
19.  На чолі Головної руської ради були:
а) Г. Яхимович та М. Куземський;
б) Я. Головацький та М. Шашкевич;
в) І. Вагилевич та Я. Головацький;
г) Г. Яхимович, Я. Головацький та М. Шашкевич.
20.  «Поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську), запровадження української мови в діловодстві, рівний доступ до державних посад українців та поляків, зрівняння в правах греко-католицького духовенства з представниками інших віросповідань, а також призначення на посади чиновників у Східній Галичині осіб, що володіють українською мовою» було програмною вимогою:
а) «Руський собор»;
б) Національну раду;
в) Головної руської ради;
г) Львівське греко-католицьке братство;
д) «Руський інститут»;
21.  Вершиною діяльності Головної руської ради стало:
а) видання української газети «Зоря Українська» та створення «Галицько-Волинської матиці»;
б) видання української газети «Українське слово» та створення «Галицько-Української матиці»;
в) видання української газети «Західноукраїнська Зоря» та створення «Галицько-Руської матиці»;
г) видання української газети «Зоря Галицька» та створення «Галицько-Руської матиці».
22.  «Галицько-Руська матиця» − це:
а) політична партія на Західній Україні, що представляла інтереси  українців у парламенті Австрійської імперії;
б) організація, що займалася виданням підручників українською мовою;
в) політичний журнал «Руської трійці», що видався раз на рік за кордоном в Женеві;
г) брошура, що видавалася як програмний документ представниками Кирило-Мефодіївського братства.