29 червня о 18:00Вебінар: Практика вдумливого читання: поради для роботи в початковій школі (і не тільки)

Конспект уроку з історії України для 8 - го класу на тему "Причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття".

Про матеріал

Конспект уроку з історії України для 8 - го класу на тему "Причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття" розроблений з метою навчити учнів визначати передумови, причини, характер та рушійні сили Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування;залучити учнів до дослідження біографії гетьмана Богдана Хмельницького й причин Національно-визвольної війни, яку він очолив;дати характеристику історичної постаті гетьмана - Богдана Хмельницького, розкрити його роль в підготовці та початку Національно-визвольної війни;розвивати вміння учнів працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, виділяти головне;виховувати інтерес до історичного минулого свого народу, національну гідність, історичну пам'ять, гордість за своїх славетних предків;реалізовувати компетентнісний підхід до викладання історії.

Перегляд файлу

Конспект навчального заняття

Навчальний предмет: історія України. 8 клас

Тема уроку: Причини та передумови Національно-визвольної війни українського

 народу середини ХVІІ століття.

Автор: Яковенко Тетяна Анатоліївна, вчитель історії вищої категорії, звання «Старший вчитель», Славутицька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Київської області, місто Славутич.

 

Мета уроку:

визначити передумови, причини, характер та рушійні сили Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування;

залучити учнів до дослідження біографії гетьмана Богдана Хмельницького й причин Національно-визвольної війни, яку він очолив;

дати характеристику історичної постаті гетьмана - Богдана Хмельницького, розкрити його роль в підготовці та початку Національно-визвольної війни;

розвивати вміння учнів працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, виділяти головне;

 виховувати інтерес до історичного минулого свого народу, національну гідність, історичну пам'ять, гордість за своїх славетних предків;

реалізовувати компетентнісний підхід до викладання історії.

Обладнання:

  1. Атлас з історії України для 8 класу.
  2. Портрет Богдана Хмельницького.
  3. Уривок з фільму Єжи Гофмана «Вогнем і мечем».
  4. Роздатковий матеріал: пам’ятки «Як характеризувати історичного діяча».
  5. Презентація до уроку в Microsoft PowerPoint.
  6. Фільм «Соратники Богдана Хмельницького» з серії «Козаки» з циклу «Країна».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами проблемного викладу.

Основні поняття: Національно-визвольна війна, універсал.

 

Хід уроку

  1. Організаційний момент уроку.
  1. Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми починаємо вивчати одну з найгероїчніших, найцікавіших та найславетніших сторінок в історії нашого народу. Це Національно – визвольна війна українського народу проти польського панування.

На уроці розглянемо причини та передумови війни, її характер, завдання, рушійні сили; визначимо, яку роль відіграв Б. Хмельницький в цій боротьбі.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Для того, щоб розібратися в причинах цієї війни, ми повинні пригадати матеріал попередніх уроків і охарактеризувати становище українських земель у середині XVII ст.

Вчитель пропонує учням виконати вправу «Незакінчене речення».

  1. Козак – це... (вільна озброєна людина).
  2. Перша згадка про українських козаків припадає на …(1489 рік).
  3. Основними причинами формування українського козацтва були….(зростання феодального землеволодіння, посилення феодального, релігійного, національного гніту, зростання зовнішньої загрози)
  4. Ворогами козаків були ... (татари, турки).
  5. Першою Січчю вважають фортецю, що була зведена князем ...(Вишневецький) у …
  6. На острові… (о. Мала Хортиця).
  7. На початку 17 ст. українські землі знаходилась під владою таких держав:…(Москва, Річ Посполита, Османська імперія).
  8. Більшість українських земель на початку 17 ст. належала …(Речі Посполитій).
  9. Ці землі перейшли до Польщі в результаті підписання між Польщею і Литвою ….(Люблінської унії).
  10.  Українці терпіли утиски від поляків і потерпали від ….(феодального, національного, релігійного гніту).
  11.  Це і привело до козацьких повстань. Перше козацьке повстання кінця 16 ст. відбулося під керівництвом … (К. Косинського).
  12. «Добою героїчних походів» в історії козаччини називають період   (перші 20 років 17 ст.).
  13.  Гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний прославився…(морськими походами).
  14.  У битві під Хотином польсько – козацьке військо здобуло перемогу над … …( Османською імперією ).
  15.  Козаки залишились незадоволені її результатом, тому що…(не отримали привілеїв, які їм обіцяли).
  16.  Козацько-селянські збройні повстання під проводом  (Трясила, Сулими, Павлюка та ін.) були спричинені …(утисками з боку поляків).
  17.  Ці повстання закінчились …(поразкою).
  18.  Історичне значення козацьких повстань 20-30-х рр.. 17 ст. в тому, що …(козаки стали провідною силою українського суспільства та набули досвіду для подальшої боротьби).

Вчитель: пропоную вирішити історичну задачу.

Задача 1.

- Якщо від року заснування Львівської братської школи відняти число куренів, яке було в кожній Запорізькій Січі, а потім додати століття, отримаємо важливу історичну дату. Що це за дата? ( 1586 - 38 ) + 100 =1648 (Початок Національно – визвольної війни).

Вчитель:

Національно-визвольна війна розпочалася 1648 р. То був пам’ятний для європейської історії рік. Адже саме тоді закінчилася Тридцятилітня війна та було укладено Вестфальський мир.

Задача 2.

- Якщо до дати початку повстання під проводом Павлюка (Бута), Гуні, Острянина додати кількість років періоду «Доби героїчних походів», то отримаємо важливу історичну дату.

Відповідь:

1637 +20=1657 ( Закінчення Національно – визвольної війни).

Хронологічні рамки Національно – визвольної війни 1648-1657 років

ІІІ. Вивчення нового матеріалу, формування знань та умінь учнів.

Учитель. Записуємо число, тему уроку і перше питання.

  1. Причини та передумови війни.

Учитель.

Після придушення Річчю Посполитою національно-визвольних козацьких повстань у польській державі настало десятиріччя «золотого спокою». Спокій цей був примарним, тримався завдяки примусу. Козацтво як провідний стан українського суспільства польський уряд ліквідувати не спромігся, а отже, марно було сподіватися, що козаки, здобувши величезний воєнний досвід, добровільно зречуться прагнення вибороти волю. До активних дій козацтво, та й весь український народ, спонукало становище, у якому перебувала їхня рідна земля.

Проблемні запитання учням.

  • Чи змінилося становище основних верств українського суспільства після повстань 20-30-тих років 17 ст.?
  • Чи були усунуті причини цих повстань?
  • Чи могли б ті самі причини привести до нового, ще сильнішого виступу народу, що переріс у потужну хвилю національно-визвольної війни?
  • Які це причини?

Учитель. Щоб перевірити себе, попрацюємо з історичними джерелами – документами тих років. Завдання: опрацювати документи і, ґрунтуючись на них та вже на відомих фактах, з’ясувати причини війни.

Назвіть основні стани українського суспільства?

Робота по варіантах.

І варіант: ст.101 (історичне джерело «Скарга волинської шляхти послам на сейм») (Додаток 1).

ІІ група: ст.102 (історичне джерело про становище селян, описане французьким інженером Гійомом Левассер де Бопланом, що працював на Україні, перебуваючи на польській службі в своєму творі «Опис України») . (Додаток 2).

ІІІ група: ст.107 (історичне джерело «Лист скарга Богдана Хмельницького до польського короля від 2 червня 1648 року») (Додаток 3).

Перевірка і обговорення роботи учнів по варіантах.

Причини Національно-визвольної війни.

1. Посилення національно – релігійного гніту.

Спираючись на католицизм і уніатську церкву поляки захоплювали й руйнували православні храми, православних утискували за їхню віру, переслідували вживання української мови.

2 . Посилення соціально – економічного гніту.

Погіршення становища селян, міщан

Польські та полонізовані українські феодали, намагаючись збільшити свої прибутки, посилювали експлуатацію селян. Через те, що після Тридцятилітньої війни в Європі Польща стала одним з головних продавців хліба, феодали дедалі більше орієнтувалися не на задоволення власних потреб, а на виробництво продукції для продажу. Свої господарства перетворювали на фільварки, зростала панщина, натуральні та грошові податки. Збільшувалися побори з селян і міщан.

3. Обмеження прав і свобод українського козацтва за “Ординацією” 1638р.

На середину 17 століття авторитет, вплив, активність та слава козацтва зростали, а права дедалі більше обмежувалися (1638 р., «Ординацією Війська Запорізького»).

4. Відсутність власної держави.

І четверта причина це політична, а саме відсутність власної держави могла привести до зникнення українського народу з історичної арени, за рахунок асиміляції з поляками.

Учитель:

Запитання учням. Яку причину Національно-визвольної війни ви вважаєте найбільш вагомою? Чому?

У середині 17 ст. в українських землях з великою силою вибухнув народний гнів, який докорінно змінив хід національної історії, суттєво вплинув на розвиток Європи. Дійсно спрацював комплекс чинників, які зробили широкомасштабний народний виступ необхідним (причини) і можливим (передумови). Тобто причини – це група факторів, яка спонукала, підштовхувала до прояву активності, передумови – робили цю активність можливою, створювали грунт для її розгортання.

Отже, причини цієї війни ми з’ясували. А тепер поговоримо про передумови, які сприяли активній боротьбі українського народу.

 Передумови Національно-визвольної війни.

1) Слабкість королівської влади в Речі Посполитій.

На початку 17 століття в Україні налічувалося 250 магнатських родів (Вишневецькі, Острозькі, Збаразькі, Заславські), які володіли 90% всіх земель. У володіннях Яреми Вишневецького на Лубенщині налічувалося 50 міст і містечок, майже 230 тис. селян. Володіння були найбільшими в Європі. Магнати поводилися як незалежні володарі, супроти яких король і сейм не мали ні авторитету, ані влади. Чинячи свавілля, вони тішилися повною безкарністю й пихато заявляли: «Польща непорядком тримається» (їх називали королев’ята, королики, віце-королі).

2) Накопичення воєнного досвіду, зростання національної самосвідомості українського народу внаслідок селянсько – козацьких повстань та міжнародних походів козаків сформувалася психологічна готовність боротися до переможного кінця.

3) Посилення та розширення сфери впливу Запорізької Січі, яка була своєрідним зародком української державності, захисником православ’я.

  1. Богдан Хмельницький – людина і політик.

Учитель. Україна, натерпівшись польського панування, стримувала свій гнів протягом доби «золотого спокою». Але достатньо було невеликого поштовху, появи людини, що спромоглася б стати організатором боротьби, щоб український народ піднявся на війну. І така людина на Україні була – Богдан Хмельницький. В історії України немає людини, популярнішої за Б.Хмельницького.

Часто на уроках історії нам доводиться вивчати долю різних історичних діячів. Александр Македонський та Юлій Цезар, Карл Великий та Ярослав Мудрий, Філіп Красивий – ціла плеяда великих людей постає перед нами. Коли ми звертаємось до вивчення цих тем, то часто вивчаємо реформи політичних діячів, досліджуємо битви та їхню роль для історії цілих країн. І забуваємо про них як про простих людей, які жили, творили, помилялись та уславлювались подвигами. Сьогодні наші біографи познайомлять вас з життям Хмельницького– не тільки як великого славного гетьмана, борця й патріота, а і як просту смертну людину, з своїми слабостями.

Послухавши повідомлення скажіть будь – ласка, що стало приводом до початку Національно-визвольної війни українського народу.

Повідомлення дітей про Б. Хмельницького (Додаток 4).

Познайомилися ми з ватажком повсталих і дізналися, який привід став поштовхом до початку Національно-визвольної війни.

Запитання учням. Чи зустрічали ви в історії випадки, коли саме особисті образи примушували людей не тільки мститись, а й піднімати цілі повстання? Наведіть приклади (С. Наливайко, К. Косинський тощо).

Як ви гадаєте, коли б Чаплинський не образив Хмельницького, визвольної війни не було  чи її початок був закономірним?

Чому король Владислав, якому Хмельницький колись врятував життя, підтримав Чаплинського?

Висновок. Ця подія була глибоко закономірним явищем.

Робота з портретом Б.Хмельницького.

Запитання учням. Якими рисами характеру мала володіти людина , щоб повести за собою сотні тисяч людей?

Учитель. Розповідь вчителя про зовнішній вигляд Б.Хмельницького.

Свідчення 1. Ось як його описував венеціанський дипломат Віміна «Зросту він скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом. У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями…»

     А що могли б ви додати про нього?

Давайте в підручнику на стор. 103 розглянемо гравюру майстра Гондіуса – Богдан Хмельницький. Зважаючи на те, що до сьогодні збереглося понад півсотні портретів Хмельницького, інколи важко зрозуміти, якою ж насправді була зовнішність гетьмана.

На думку дослідників, портрет у виконанні голландського майстра Гондіуса найточніше відтворює зовнішність українського гетьмана. Гравер виготовив його з малюнка А Весттерфельда, який був придворним малярем литовського гетьмана Януша Радзивілла. А.Вестерфельд на власні очі бачив українського гетьмана під час підписання угоди 1651р. в одному з військових таборів і на основі тих спостережень зробив замальовку його зовнішності.

Учитель показує великий портрет Б. Хмельницького. Також розглядається ілюстрація з підручника (стор. 103).

 Завдання учням.

  1. Опишіть зовнішність Богдана Хмельницького.
  2. Що можна сказати про його характер, дивлячись на цей портрет?
  3. Що свідчить про те, що Б. Хмельницький на цьому портреті вже зображений як гетьман?

Учитель. Таким чином, можемо уявити собі зовнішній вигляд нашого видатного співвітчизника.

Свідчення 2. Із записів арабського мандрівника XVII ст. Павла Алеппського, що у повсякденному житті гетьман був дуже скромною людиною. Він носив простий козацький одяг і лише під час урочистостей чи дипломатичних прийомів одягав коштовне вбрання.

Гетьманський палац у Чигирині не відзначався якоюсь особливою пишністю. Хмельницький вживав ту їжу, що й інші козаки, не відмовлявся від міцних напоїв. Його захоплення були голуби. Після смачного обіду чи вечері гетьман курив турецьку люльку, міг зіграти на бандурі. Богдан не мислив свого життя поза Богом. «Усе на світі, і добре і лихе, діється з волі Божої», - говорив гетьман.

Учитель. Важливе місце у житті Богдана посідала сім’я. Розповідь вчителя про особисте життя Б.Хмельницького. 

Другий шлюб на початку 1649 року зв'язав його з колишньою жінкою його ворога Чаплинського - Оленою, найбільшим коханням гетьмана, яка була страчена його сином Тимошем у травні 1651 року за підозрою у зраді.

Влітку 1651 року Богдан Хмельницький одружився втретє з Ганною Золотаренко, міщанкою з Корсуня, вдовою полковника Пилипа (Пилипця). Радниця Хмельницького і розпорядник сімейного скарбу, вона надовго пережила його, і в 1671 році стала черницею з ім'ям Анастасія Києво-Печерського жіночого монастиря.

Розповідь вчителя про дітей Б.Хмельницького.

Хмельницький мав трьох синів і чотирьох доньок (за деякими даними десятеро дітей): старшого сина Тимофія (Тимоша) Хмельницький вважав своїм спадкоємцем, але Тиміш загинув 15 вересня 1653 року,  молодший син Хмельницького - Юрій (Юрась) ще за життя батька, був обраний гетьманом-наступником. Згодом Юрась ще двічі був гетьманом. Знаємо імена двох доньок Олена та Катерина Хмельницькі, одружені вони були з сподвижниками Богдана Хмельницького, імена ще двох доньок невідомі.

  1. Підготовка збройного виступу проти Речі Посполитої.

Учитель. Після здобуття Запорізької Січі Б.Хмельницький почав готуватися до збройного виступу проти Польщі. Давайте подивимося  де знаходилася Січ, яку завоював Хмельницький? (Робота з атласом ст. 13) (Микитинська Січ). 

Робота з підручником (ст. 104, підручника).

Завдання учням:

  1. Яких заходів уживав Хмельницький, готуючись до війни?

(Прогнозовані відповіді учнів. Розіслав універсали до українського народу із закликами вступати до лав козацького війська, налагодив виробництво пороху, організував купівлю зброї та боєприпасів, із початком воєнних дій досяг домовленості про перехід реєстрових козаків на бік повстанців. Вів переговори з Туреччиною, та особливо – з Кримським ханством. Заручившись підтримкою Туреччини, у лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали угоду з Кримським ханом Іслам-Ґіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої).

Робота з терміном.

Універсал – це грамота, форма документів 17-18 століття, яку видавав гетьман.

 2.  З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому  саме з ним?

 (Прогнозовані відповіді учнів. Гетьман розв’язав проблеми: 1) відсутності власної кінноти; 2) уникнення несподіваного нападу татарських орд, що було б небажаним під час воєнних дій проти Польщі.

Учитель. До речі, Хмельницькому першому з українських гетьманів вдалося домовитися з ханом. Але за це Хмельницький залишив у хана в заставу свого сина Тимоша, щоб подолати недовіру татар.

  1. Рушійні сили, мета та характер боротьби.

Запитання учням.

Які верстви українського населення, на Вашу думку, підтримали гетьмана?

Учитель. Названі вами суспільні верстви і були рушійними силами війни.

А тепер нам слід, згідно з планом нашого дослідження, з’ясувати, яку мету та завдання ставили перед собою повстанці.

Мета Національно-визвольної війни:

  • Знищення польського панування;
  • Створення власної держави;
  • Ліквідація кріпацтва;
  • Ліквідація середньої та великої феодальної власності на землю;
  • Утвердження козацького типу господарства.

Учитель:

Який же характер війни, з огляду на перелічені завдання, мала ця війна?

  • Національно - визвольний;
  • Антифеодальний,
  • Релігійний.

Робота над поняттями

Пропонуємо учням на основі отриманих знань спробувати самостійно дати визначення поняттю «національно-визвольна війна».

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. - це збройна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького за визволення від польсько-шляхетського панування.

5. Сподвижники Богдана Хмельницького.

Сподвижники Б. Хмельницького мали відмінні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими, інші - налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України (Демонстрація відеофільму).

IV. Закріплення

Метод «Чиста дошка»

На слайді в блоках розміщені певні дати, поняття, прізвища пов’язані з темою. Після того, як учні дають визначення, поняття прибираються з дошки, поки вона не стане чистою.

  1. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. Сьогодні ми з'ясували з вами причини та передумови Національно-визвольної війни, яка розгорталась на території України, і познайомились з особою великого гетьмана Богдана Хмельницького. Але це не кінець, а лише початок нашого дослідження. На наступних уроках ви дізнаєтесь про битви, які відбувались під проводом великого гетьмана, про його сподвижників, про нових ворогів і нових союзників України.

VІ. Домашнє завдання.

§15 опрацювати, підготувати характеристику Б.Хмельницького за пам’яткою (Додаток 5).

Додаткова інформація.

Помер Богдан Хмельницький 27 липня 1657 року у Чигирині. При величезному напливі народу відбулося офіційне поховання тіла Б.Хмельницького у місцевій Ільїнській церкві, яку сам збудував. Вона мала стати родовою усипальницею Хмельницьких. Але після смерті забальзамоване і поховане тіло гетьмана зникло. Де саме воно знаходиться зараз, невідомо. Власне, існує дві версії цієї події, так звана польська й українська. За польською версією воєвода Стефан Чарнецький 1664 року напав на Суботів, викопав домовину з тілом гетьмана, спалив, а попіл вистрілив з гармати. Український варіант це припущення повністю відкидає, мовляв тіло Богдана було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою. Щоб не допустити нової наруги над його тілом, нове місце поховання знало дуже обмежене коло осіб, які в ході війн загинули. Вчені припускають, що ймовірним місцем перепоховання праху Хмельницького може бути «Семидубова гора» у с. Івківці, що неподалік Суботова. Але доказів підтвердження обох версій поки що немає.

Учитель:

Образ гетьмана став джерелом натхнення для багатьох письменників і композиторів, художників і кінематографів. Богдан Хмельницький стояв біля витоків творення українським народом незалежної держави, і в цьому полягає великий сенс його буття, це визначило його місце в історії…

Козаки стали символом нашого народу. Козаччина - наша слава, і ми не дамо їй залишитися у минулому.

В державному Гімні України є слова:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми браття козацького роду.

 

Тії слави козацької повік не забудем.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де люди, наша слава, Слава України.

Т.Г. Шевченко

Демонстрація уривку з фільму Єжи Гофмана «Вогнем і мечем» (Козацький марш).

 


Додаток 1

Скарга волинської шляхти послам на сейм

Волинська шляхта в 1646 році в інструкції для сейму, наданій делегатам, відзначала, що православна церква «у католицькому християнському королівстві та вільній і свобідній Речі Посполитій зазнає такого насильства, якого і в поганській неволі християни – греки не зазнають. Захоплено у православних церкви, монастирі й собори, заборонено вільне виконання обрядів, і убогі християни не мають публічних похоронів.  У Любліні, де віднято церкву, також у Сокалі, у Більську і  в  інших містах потай, у погребах і в своїх домівках, мусять ховати мерців».

Додаток 2

Гійомом Левассер де Боплан «Опис України»

«… вкрай бідні, тому що повинні тричі на тиждень відбувати панщину, використовуючи своїх коней і працю власних рук. Крім того, в залежності від розмірів наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, велику кількість каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Трійцею та на Різдво. І до того ж повинні возити своєму пану без сплати дрова, та відбувати багато інших робіт… Ще стягують з них грошові податки. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду, різних плодів, - а через три роки і третє теля».

Додаток 3

Лист - скарга Богдана Хмельницького до польського короля від 2 червня 1648 року

«Протягом декількох років пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено».
Додаток 4

Повідомлення про Б.Хмельницького (розподілено між двома учнями).

№1. Богдан (Зиновій) Хмельницький – найвидатніший гетьман України, визначний полководець, дипломат та політик.

№2. Народився майбутній гетьман 27 грудня 1595 року в родині православного шляхтича Михайла Хмельницького. 27 грудня – це день святого Теодора Начертаного, і хлопчики, народжені у цей день, одержували імя Богдан. Назвали його подвійним ім’ям, по хрещеному батькові Зиновій, хоча ім'ям Зиновій Хмельницький ніколи не підписувався.

№1. Точне місце народження Хмельницького невідоме. Більшість біографів вважають – що це місто Чигирин.

Його батько – Михайло Хмельницький, реєстровий козак, прибув до Чигирина на службу як представник польського коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. За службу і отримав хутір Суботів. Там пройшли дитячі роки Богдана. Суботів став родовим маєтком Хмельницьких.

№2. Переважним населенням цього району були козаки, а це сприяло тому, що Богдан уже змалку пройнявся козацьким духом, тим більше, що й мати його, Анастасія Федорівна, була козачкою з Переяслава.

№1. Помітивши в сина великі здібності до навчання, Михайло Хмельницький вирішив дати йому освіту. Навчався Богдан в одній з монастирських шкіл Києва, а згодом у 1609 році, на пропозицію гетьмана Жолкевського, у Львівському єзуїтському колегіумі, де провчився 5 років. За спогадами сучасників, саме в єзуїтів майбутній гетьман навчився приховувати свої думки, емоції, впливати на людей. Сам Хмельницький говорив так: «Якщо моя сорочка знатиме, що я робитиму завтра, то я її спалю».

Здобувши грунтовну освіту, Б.Хмельницький став освіченою людиною того часу, він знав 6 мов.

№2. Повернувшись зі Львова, Богдан був записаний до козацького реєстру. У 1618 році у складі війська Петра Конашевича Сагайдачного, який часто бував на хуторі Суботові, Богдан вирушив у похід на Москву на допомогу польському королевичу Владиславу, який претендував на московський трон. Під час одного з боїв під Москвою він врятував королевича Владислава від смерті,  заслужив золоту шаблю за хоробрість.

№1. Повернувшись на Батьківщину, Хмельницький бере участь у Хотинській війні, під час якої, в битві під Цецорою в 1620 році, гине його батько, а сам він потрапляє в полон. Два роки важкого рабства для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало турецьку і татарську мови, він зважується на втечу (за іншими даними, був викуплений із полону матір’ю).

№2. Повернувшись додому, він знову вступив на службу до реєстрового війська. Хмельницький оселився в Суботові. Одружився з Ганною Сомко (сестрою свого старого друга, переяславського козака). Від цього шлюбу народилося всі семеро дітей: троє синів і чотири дочки. Проте в історії є інші дані щодо кількості дітей - називають цифри до десяти.

№1. Проте спокійне життя було не для Богдана. Він не міг залишатися осторонь від подій, що відбувалися на Україні, і не раз брав участь у походах на Туреччину та Кримське ханство. Дослужився до посади писаря реєстрового козацтва. Але за участь у повстанні 1637-1638 рр. був понижений у посаді – став сотником.

№2. Про військовий авторитет Хмельницького свідчить той факт, що 1644 року до нього звертається за допомогою посол французького короля Брежі, який на той час вів війну з Іспанією. Хмельницький, на прохання польського короля, разом з Іваном Сірком, на чолі загону 2400 чоловік козаків, взяв участь у Тридцятилітній війні, де запорожці допомогли французам здобути фортецю Дюнкерк, яку ті не могли взяти 10 років. Вже тоді посол де Брежі писав кардиналу Мазаріні, що козаки мають дуже здібного полководця – Хмельницького.

№1. Та вірна служба польському королю не вберегла його від свавілля польських панів. Чигиринський підстароста Чаплинський зазіхав на маєток Хмельницького. За відсутності Богдана він напав на Суботів, вигнав родину Хмельницького, а його молодшого сина забив до смерті. До того ж овдовілий у 1647 р. Хмельницький збирався одружитися з молодою красунею Оленою, яка була на 20 років молодшою за Хмельницького, що знайшла притулок у його будинку, проте дівчина сподобалася і Чаплинському, який викрав її і обвінчався з нею.

№2. Усі спроби вбитого горем Хмельницького відновити справедливість не досягли мети. Польський суд відхилив претензії Хмельницького, не підтримав його й польський король Владислав ІV, якому колись Богдан врятував життя. Відповідь короля була приблизно така: «Маєш шаблю – розв’язуй свої проблеми сам!». Хмельницький залишився й без будинку, і без сім'ї. Богдан Хмельницький на власному досвіді пересвідчився в повній безкарності магнатів та слабкості королівської влади і почав готуватися до повстання.

№1. У вересні 1647 року під Чигирином Хмельницький зібрав своїх однодумців і розробив з ними план підготовки повстання. Повстання вирішили розпочати у листопаді 1647 р. Та один із присутніх на зборах виявився зрадником і виказав плани полякам. Коронний гетьман Речі Посполитої Микола Потоцький заарештував Хмельницького і кинув до в’язниці.

№2. Тільки допомозі чигиринського полковника Кричевського йому вдалося втекти.

№1. Залишатись у Чигирині було небезпечно. В кінці грудня 1647 Б. Хмельницький та його старший син Тиміш з невеличким загоном козаків подався на Запоріжжя. 25 січня 1648 р. повсталі козаки на чолі з Хмельницьким здобули Запорізьку Січ на мисі Микитин Ріг, при цьому значна частина реєстровців перейшла на бік повстанців.

№2. Невдовзі його було обрано за гетьмана. Ці події стали початком Національно – Визвольної війни українського народу.

 


Додаток 5

Пам’ятка «Як характеризувати історичного діяча»

  1. Визначити історичні умови і суспільне середовище, в яких формувалися погляди, життєва мета особистості.
  2. Розкрити риси характеру (виховання, суспільні умови, що вплинули на її формування, ідеали та запити).
  3. Визначити, які особистісні якості видатної людини допомагали їй у досягненні життєвої мети та виконанні історичних завдань, що стояли перед країною і народом.
  4. Оцінити значення і роль особистості за:

А) результатами її діяльності;

Б) впливом на становище народу, країни, на наступний хід подій;

В) впливом її прикладу на інших людей, на наступні покоління.

5 Оцінити історичного діяча і висловити своє ставлення до нього, виходячи з принципів моралі.


Список використаної літератури

  1. Галчанська, О.М. Історія – трагічна та захоплююча [Текст]: інтегрований інформаційно – краєзнавчий проект «Козацька Україна». 5 клас. / О.М. Галчанська // Історія та правознавство. – 2008.- №27 – С.34-36.
  2. Дубок, Т. Урок на тему «Образ Богдана Хмельницького в історії та літературі» [Текст] / Т. Дубок, Н. Солонько // Історія в сучасній школі. – 2010.- №10 – С.2-8.
  3. Жеревчук, О.М. Богдан Хмельницький: людина і політик. [Текст] / О.М. Жеревчук // Історія та правознавство. – 2012.- №5 – С.15-19.
  4. Мартищенко, Т.С. Передумови Національно – визвольної війни 1648-1657рр. Початок військових дій. [Текст] / Т.С. Мартищенко // Історія та правознавство. – 2013.- №30 – С.19-22.
  5. Небрат, Є. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657рр. Воєнні дії 1648-1657 рр. [Текст] /Є. Небрат // Історія України. – 2007. - №42(538) – С.24-27.
  6. Проект «Обличчя української історії. Богдан Хмельницький Електроний ресурс] / Телеканал «Перший національний». Режим доступу: http://1tv.com.ua/uk/video/episode/faces_history/2011/04/05/2521.
  7. Струкевич,О.К. Історія України [Текст]: підруч. Для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.К. Струкевич, І.М. Романюк., Т.П. Пірус . – К.: Грамота, 2008. – С.101-107.
  8. Сібільова, С.П. Розробка уроків за темою «Національно – визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.» [Текст] / С.П. Сібільова // Історія та правознавство. – 2012.- №22-23 – С.33-38.

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Ковальова Анастасія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
1 березня 2018
Переглядів
2108
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку