Конспект уроку з історії України:Початок громадівського руху в Наддніпрянщині наприкінці 50-х р- у 60-х рр XIX ст.

 

Початок громадівського руху в Наддніпрянщині

наприкінці 50-х — у 60-х рр. ХІХ ст.

Мета: проаналізувати діяльність громадівців, визначити історичне значення діяльності В. Антоновича й роль журналу «Основа» у зростанні національної свідомості та національно-визвольному русі України, з’ясувати значення прийняття Валуєвського циркуляра для розвитку української культури; розвинути в учнів уміння й навички виступати з повідомленням, аналізувати історичні документи, самостійної роботи, висловлювати власну думку; виховувати гордість за діяльність представників українського національного руху.

 

Обладнання:.навчальний підручник,  карта, схеми, таблиці, історичні документи та ілюстрації, презентація «Початок громадівського руху наприкінці 50-у 60 рр. ХІХ ст.».

 

Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Основні поняття: громади, циркуляр, хлопомани.

 

Персоналії: В. Антонович.

 

Основні дати: 1859 р. — створення в Петербурзі першої громади, 1860 р. — заснування Київської громади, 1861—1862 рр. — вихід друком журналу «Основа», 1863 р. — Валуєвський циркуляр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічні межі етапів громадівського руху;

• пояснювати, якою була національна політика російського царизму щодо України;
• характеризувати культурно освітню діяльність громад наприкінці 50—на початку 60-х років XIX ст.; 
• самостійно опрацьовувати історичні документи, зіставляти інформацію з різних джерел, складати таблиці й схеми.

Хід уроку

 

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань

Бесіда на повторення

 

1.Пригадайте, якою була національна політика російського ца­ризму щодо України в першій половині XIX ст. Якими термінами ви охарактеризували б характер національної політики російського самодержавства?

2.Виступ учнів. Презентація колажів.

Що таке українська національна ідея?

 

Відомі діячі українського національного відродження першої половини XIX ст.  

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Епіграфом нашого уроку стануть слова видатного історика Ісидора Нагаєвського: «Діла одиниць є цеглинками в будові живого організму націй, що завершується національним храмом, ім’я якому «рідна держава».  Вдумайтесь у ці слова. Саме завдяки отим цеглинкам 24 серпня 1991 р. була проголошена незалежність нашої України. В Акті проголошення незалежності  України говориться: «Продовжуючи багатовікову традицію…».  То якою ж була ця багатовікова традиція державотворення — кривавою чи безкровною, організованою чи стихійною, культурно-просвітницькою чи революційно-радикальною? 

 

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Початок громадівського руху. Журнал «Основа».

2. Перші громади. В.Антоович.

3. Валуєвський циркуляр.

 

1. Початок громадівського руху.

Робота з поняттям.

Громади-це напівлегальні та легальні організації (гуртки), що об’єднували українську інтелегенцію, службовців, офіцерство, студенство, учнівську молодь, а також поміщиків-лібералів, які стали організаційною формою українського визвольного руху, вели національно-культурну та громадсько-політичну діяльність.

   50-60-ті роки-перший етап громадівського руху.( Учні заповнюють самостійно таблицю «Перші громади»). Створення громад свідчило про виникнення і розвиток національного руху в Україні. Повернувшись після амністії із заслання, колишні члени Кирило-Мефодіївського братства М.Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, а згодом і Т. Шевченко в Петербурзі у 1859 р. створили першу українську громаду-культурно-освітню організацію, що мала на меті сприяти:

* розвиткові освіти,

*свободі літературного слова,

*поширенню національної ідеї,

*формуванню національної свідомості.

 

Як ви, гадаєте, що стало передумовами та причинами виникнення даного руху?

Завдання .

Опрацювати с.214-215, скласти тези « Передумови виникнення громадського руху»

Тези – коротко сформульовані основні положення статті, лекції, повідомлення, доповіді. Це короткий письмовий виклад основних думок джерела без пояснень, ілюстрацій, та посилань. У тезах переважають загальні положення.

Вчитель. Дійсно, українське селянство перебувало під страшним гнітом кріпацтва: безземелля, безгрошів’я, непосильна праця, страшні побори та мало не щоденна панщина. Людину могли вбити, продати, обміняти.

   Російська влада та російські шовіністи називали діяльність Петербурзької громади українофільством, постійно чинили тиск на її членів. Через це, зробивши багато чого для розгортання нової хвилі українського національного руху, Петербурзька громада припинила свою діяльність у 1863 році.

Робота з поняттями.

ШОВІНІЗМ - проповідь національної винятковості одних націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між народами.

УКРАЇНОФІЛЬСТВО - дослівно «любов до українського». Уживалося імперськими політиками та російськими шовіністами в зневажливому розумінні.

   Відродження національного руху в Україні тісно пов’язане зі створенням журналу «Основа», що обстоював право української нації на вільний і всебічний розвиток. Журнал виходив протягом січня 1861 — жовтня 1862 р. Редакторами журналу були В. Білозерський, М. Костомаров, П. Куліш, секретарем редакції — О. Кістяківський. Побачило світ лише 12 номерів 1861 р. та 10 номерів 1862 р.

У 60-ті рр. ХІХ ст. журнал «Основа» був єдиним українським універсальним періодичним виданням, що прагнуло охопити всі загальноукраїнські проблеми в культурі, економіці, політиці, освіті, науці, літературі, фольклорі, історії, міжнародних відносинах.

Кожна книжка «Основи» відкривалася віршами Т. Шевченка, за яким міцно закріпилося визнання батька українського народу. Постать Кобзаря стала культовою. В «Основі» було надруковано понад 70 творів Т. Шевченка, а також Л. Глібова, С. Руданського, П. Куліша, історичні праці М. Костомарова, Т. Рильського, П. Житецького та інших. На сторінках «Основи» у статтях М. Костомарова знайшла найбільш глибоку аналітичну розробку національна ідея.

 

Робота з історичним джерелом.

    Павло Житецький, зокрема, писав: «Для нас однаково смішний як шляхетський гонор поляків, що узивають українську мову хлопською, так і вельможна делікатність великорусів, що вживають для цієї мети французького вислову і твердять, ніби українська мова назавжди залишиться мовою простолюддя, не ставши мовою школи й освіченості... Доля української мови і письменства залежить від самого народу, який у міру свого власного розвитку, керуючись внутрішньою потребою своєї натури, привласнить із російської освіти не те, що подарують йому добрі та великодушні люди, а те, на що направить його народний геній, з правом впливати й собі на російську літературу». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 141)

Запитання.

Чи можна видавців й авторів журналу «Основа» вважати героями свого часу?

Видатний історик М. Грушевський, даючи оцінку журналу «Основа», підкреслював, що часопис уперше згуртував представників української інтелігенції в Росії і «визначив провідну поступову їм стежку». Таким чином, журнал «Основа» мав великий вплив на культурно-літературний процес і сприяв зростанню національної свідомості та національно-визвольного руху в Україні.

Запитання.

Чи можна видавців й авторів журналу «Основа» вважати героями свого часу?

 

2. Перші громади та основні напрямки їх діяльності. В. Антонович.

Перша громада в Україні виникла у Київському університеті з таємного гуртка хлопоманів (1861). Вона налічувала 300 членів.Очолив громадівців Володимир Антонович , а одним із найвпливовішим серед них став Тадей Рильський (батько українського поета)

Робота в парах.

Завдання. Опрацювати с. 218 «Хлопомани» і  скласти запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану

Повідомлення учня. «Володимир Антонович — визначний український історик і громадський діяч».

Завдання. По ходу розповіді учня скласти історичну довідку.

Історична довідка. Володимир Антонович

•  Відомий український історик, археолог, етнограф.

•  Закінчив Київський університет, згодом професор університету, голова історичного товариства Нестора-літописця.

•  Стояв на чолі руху «хлопоманів».

•  Опублікував статтю «Моя сповідь», в якій закликав поляків бути чесними.

•  Очолив Українську громаду в Києві.

•  Є автором багатьох праць з історії України.

•  Майже півстоліття стояв на чолі громадсько-політичного життя в Україні.

 

Вчитель. Пізніше почали виникати громади в Харкові, Одесі, Чернігові, полтаві, які першечерговою справою вважали народну освіту. Створювали недільні школи, бібліотеки, друкували підручники для початкового навчання..

3. Валуєвський циркуляр (1863 р.)

Щоб запобігти зростанню українського національного руху, 18 липня 1863 року царський міністр внутрішніх справ П.Валуєв видав циркуляр ( письмове розпорядження наказового змісту для підлеглих).

Запитання. Сформулюйте головну думку документу.

Висновок.

Валуєвський циркуляр не зупинив тих діячив культури, котрі зробили метою свого життя утвердження національної свідомості серед народу.

 

IV. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу

Робота з картою

Покажіть на карті міста, у яких діяли громади.

Робота з таблицею «Перші громади».

 Текст з помилками

Члени  Кирило-Мефодіївського братства Т.Шевченко, П. Куліш, В.Антонович, Т.Рильський, та М. Костомаров відновили свою діяльність в Київському університеті. Вони своєю метою вважали відродження української свідомості завдяки єднанню українського та польського народів. Розмовляли  двома мовами, одягалися в національний одяг, дотримувалися народних традицій та звичаїв. М. Костомаров у статті «Моя сповідь» закликав до відродження української народності. Для цього громадівці відкривали недільні школи та бібліотеки. Царський уряд сприяв освітній діяльності громадівців.

V. Підсумки уроку.

Основні висновки:

від кінця 50-х рр. ХІХ ст. український національно-визвольний рух був представлений діяльністю громад. Громадівці створили мережу недільних шкіл з українською мовою навчання, видавали популярні брошури, укладали словники, вивчали та популяризували духовну спадщину українського народу;

видання протягом 1861—1862 рр. журналу «Основа» стало важливою віхою в розвитку суспільно-політичної думки в Україні;

видання в 1863 р. Валуєвського циркуляра вкотре засвідчило колоніальне політичне становище України. Валуєвський циркуляр продовжив політику русифікації та денаціоналізації українців, поставив українську літературу поза законом.

Виставлення оцінок.

VI. Домашнє завдання

1) Опрацюйте текст підручника

2) Нанести на контурну карту міста виникнення громад ( с.6 ).