Конспект уроку з історії України у 7 класі на тему "Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича за літописними джерелами. Коронація Данила."
Вчитель історії
Шийківської загальноосвітньої школи I-II ступенів - філії ООЗ «Борівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1 імені Героя Радянського Союзу В.С.Колісника» Борівської районної ради Харківської області
Мальований Валентин Федорович
Історія України. 7 клас
Урок ______ Дата _______________
Тема. Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича за літописними джерелами. Коронація Данила.
Мета: визначити особливості зовнішньополітичної діяльності князя; створити в уяві учнів образ цього непересічного керівника держави; розвивати уміння давати історичну характеристику видатним діячам на основі нескладних та адаптованих джерел історичної інформації; виховувати в учнів патріотичні почуття.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:
- визначати територію Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького та відповідати на запитання в контурній карті;
- визначати внутрішню та зовнішню політику Данила Галицького та встановлювати хронологічну послідовність подій в таблиці;
- встановлювати причини та визначати міжнародне значення коронації Данила Галицького;
- обґрунтовувати, що князювання Данила Галицького було добою розквіту його держави.
Тип уроку: комбінований, практичне заняття, застосування набутих знань.
Обладнання: підручник, портрет князя Данила Галицького, презентація, уривки з «Галицько – Волинського літопису», карта « Галицько-Волинська держава і навала монголо-татар в ХІІІ ст.», фільм «Князь Данило Галицький і монголи».
Поняття: Ярославська битва, антимонгольська коаліція, коронація.
Персоналії: Данило і Василько Романовичі, Інокентій IV, Бурундай, Куремса.
Дати: 1245 рік – перемога Данила й Василька під Ярославом, 1245 рік – посольство Данило до хана Батия, 1253 рік – коронація Данила Галицького, 1264 рік – смерть Данила Галицького.
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель: сьогодні на уроці ми ознайомимося з діяльністю історичної особи доби Русі-України, яка врятувала Київську державу від спустошення монголо-татарськими ордами, захистила рідну землю та європейські держави від золотоординського іга. Україна сьогодні потребує героїв для захисту власної землі, але мужні захисники рідної землі були в усі історичні епохи розвитку нашої держави.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Варіант 1.
Учні виконують тестові завдання на персональних комп’ютерах за допомогою програми «Тест 2006» з теми «Монгольська навала на Русь».
Варіант 2.
Учні виконують бланкові тестові завдання
Тестові завдання
I варіант
1. Укажіть, коли відбулося спустошення Переяславської та Чернігівської земель монголами.
А 1223 р.
Б 1240 р.
В 1239 р.
Г 1241 р.
2. Урядовець золотоординського хана, якому було доручено вести облік населення та збирати данину в руських землях, - це:
А баскак
Б улусбек
В хан
Г податківець
3. Укажіть, про кого йдеться.
Він був київським воєводою, намісником князя Данила Галицького. У 1240 р. керував героїчною обороною Києва від монголів. Під час одного з боїв був поранений і потрапив у полон. Хан Батий, здивований його мужністю, подарував йому життя.
А Дмитрій
Б Ілля Муромець
В Єпіфан
Г Іван
4. Укажіть, про яку подію йдеться в уривку із джерела.
Захопивши країну кипчаків (половців), татари (монголи) в 620 (1223) р. пішли походом проти руських. Останні з’єдналися, щоб дати бій із кипчаками. Вони разом виступили назустріч татарам, поки ті не вступили на руську територію… Це був один із найзавзятіших боїв: він тривав кілька днів, але татари нарешті стали переможцями; кипчаки і руські зазнали цілковитої поразки…
А Ярославська битва
Б битва на річці Каялі
В Куликовська битва
Г битва на річці Калці
5. Укажіть, у чому виявилося монгольське ярмо на землях Південно-Західної Русі.
1) жалування руським князям ярликів на князювання
2) розміщення в давньоруських містах гарнізонів завойовників
3) призначення в князівствах своїх представників та збирачів податків - баскаків
4) сплачування населенням Русі податків на користь монголів
5) сприяння розвитку давньоруської економіки та культури
6) включення руських земель до складу Золотої Орди
А 1, 3, 4
Б 2, 5, 6
В 1, 2, 5
Г 3, 5, 6
II варіант
1. Укажіть, коли відбулося спустошення монголами Київського та Галицько-Волинського князівств.
А 1223-1224 рр.
Б 1240-1241 рр.
В 1239-1240 рр.
Г 1241-1242 рр.
2. Грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими областями, мала назву:
А універсал
Б постанова
В ярлик
Г улус
3. Укажіть, про кого йдеться.
Він був онуком великого хана монголів. У 1236-1243 рр. очолив похід монгольського війська до Східної та Центральної Європи. У 1240 р. монгольське військо під його керівництвом захопило і зруйнувало Київ. Із його ім’ям пов’язане заснування монгольської держави - Золотої Орди зі столицею Сараєм.
А Чингізхан
Б Улугбек
В Батий
Г Тамерлан
4. Укажіть назву міста, яка «загубилася» в літописі.
У тому ж році (1240 р.) пройшов хан Батий під місто … із величезною кількістю воїнів і оточив місто. Облягла його сила татарська (монгольська) і неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти… І взяли татари (монголи) місто … місяця грудня в 6 день. А Дмитрія воєводу привели пораненого до Батия…
А Переяслав
Б Чернігів
В Київ
Г Галич
5. Укажіть наслідки монгольської навали для Русі.
1) зруйнування великої кількості міст та сіл
2) зростання авторитету Русі
3) гальмування культурного розвитку
4) зростання кількості населення міст
5) створення сприятливих умов для економічного розвитку
6) занепад ремесла
А 1, 4, 5
Б 2, 4, 6
В 2, 4, 5
Г 1, 3, 6
Відповіді:
I варіант. 1. В; 2. А; 3. А; 4. Г; 5. А.
II варіант. 1. Б; 2. В; 3. В; 4. В; 5. Г.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
На сьогоднішньому уроці ми побуваємо в Галицько-Волинській державі – одній з наймогутніших держав середньовіччя. Наші предки - слов’яни доклали чимало зусиль, щоб зміцнити її та вберегти від ворогів. Атмосферу того часу добре передав у своєму вірші С. Слюсаренко.
Трудилися вони у поті своїх чіл,
Орали землі, ставили оселі,
Воздвигли городи і частокіл
І в клопотах буденних трудних діл
Сади садили, будували села.
Сварилися, бо рід ішов на рід
І плем’я кров братерську проливало.
На князя князь ішов, і був розбрід,
І знов був мир, за рало брався рід.
Русі знамена сонце осявало.
Боролись предки. З моря і степів
Ворожі хижі орди налітали,
Палили городи і нищили засів,
Та проти них вставали тьма списів,
Мечі із піхов люди витягали.
1) Яким було становище руських земель в середині XIII століття ?
Покажіть на карті державу монголо-татар. Як вона називалася? (робота з картою)
2) В чому проявлялась залежність руських князівств від Золотої Орди?
Відповіді учнів оцінюються по 1 балу.
Об’єктом нашого практичного заняття буде людина, про яку можна сказати такі слова:
«Народжений керувати, він з дитинства змушений був поневірятися по сусідніх королівських дворах, зі зброєю в руках добиватися своєї вотчини. Його діяльність на благо своєї землі викликала повагу навіть у його ворогів, а літописець називає його Мудрим, як Соломон».
Завдання на встановлення історичної постаті
Визначте, про кого з князів Русі-України йдеться.
Народився близько 1201 року. Після смерті батька в 1205 році був проголошений князем у Галичині, але під час міжусобної війни змушений разом із матір’ю та братом Васильком перебувати в Польщі та Угорщині. Близько 1213 року знову на короткий час був визнаний боярами князем галицьким. Із загоном дружинників брав участь у поході проти боярина-узурпатора Володислава Кормильчича. Прагнув зосередити у своїх руках усі волинські землі, що йому вдалося зробити в 1234 році. Спільно з іншими руськими князями брав участь у битві на Калці, під час якої був поранений. Вів тривалу боротьбу за Галицьке князівство. У 1239 році поширив свою владу на Київ, де залишив воєводою Дмитрія, який очолив оборону міста від орд хана Батия в 1240 році.
(Данило Галицький).
Проблемне питання:
Чим Данило Галицький заслужив повагу не тільки на рідній землі, а у ворогів? Які дії князя Данила доводять його мудрість, мужність, наполегливість?
Учитель оголошує тему практичного заняття, інформує про заплановані методи роботи. (СЛАЙД 1)
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.
Із «Галицько-Волинського літопису» про участь князя Данила Галицького в битві на річці Калці
Коли ж прибули вісті в стани, що [монголи] прийшли вже поглянути на руські човни, то Данило Романович, почувши [це] і сівши на коня, помчав подивитися на небачену рать…
Мстислав Мстиславич тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам [піти] з ним, а сам після нього перейшов. Сам же поїхав він у сторожі і, коли побачив полки татарські (монгольські), він, приїхавши, сказав: «Оружіться!» …
Коли зітнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед, і [воєвода] Семен Олуйович, і [воєвода] Василько Гаврилович. Ударили вони в полки татарські, і Василько був збитий [із коня], а сам Данило поранений був у груди. Але через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його, - був бо він віком вісімнадцяти літ, був бо він сильний, - і Данило кріпко боровся, побиваючи татар (монголів). Мстислав [Ярославич] Німий, бачивши це [і] подумавши, що Данило збитий був, помчав і сам між них, бо був той муж дужий, [і] тому, що він [був] родич Романові, із племені Володимира, на прозвище Мономаха. Він бо, велику приязнь маючи до отця його, йому й поручив по смерті свою волость - оддав князю Данилові.
Татари ж утікали, а Данило побивав їх своїм військом, і Олег [Святославич] курський. Кріпко вони билися, [але] інші полки [монгольські] зітнулися з ними, [і] за гріхи наші руські полки було переможено. Данило, бачивши, що все сильніше в битві налягають вороги [і] стрільці їхні стріляють сильно, повернув коня свого на втечу - через те що кинулися [за ним] противники. І коли він біг, то захотів води, [і], пивши, відчув рану на тілі своєму - у битві не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був бо він смілий і хоробрий, «од голови й до ніг його не було на нім вади».
1. Що вам відомо про життя та діяльність князя Данила Галицького?
2. Як автор джерела змальовує участь князя Данила в битві на річці Калці?
V. Проведення практичного заняття
План практичного заняття (СЛАЙД 2)
1. Внутрішня політика Данила Романовича. Ярославська битва. (випереджальне завдання для учнів)
2. Зовнішня політика Данила Романовича.
Вчитель. Князювати Данило Галицький почав на Волині у 20-х роках ХІІІ ст., а 1238 році утвердився і в Галичині, подолавши міжусобні чвари, що спалахнули по смерті Романа з ініціативи галицького боярства. (СЛАЙД 3)
Протягом володарювання йому доводилося одночасно долати опір кількох суперників: зі сходу загрожували монголи, із заходу на українські землі зазіхали Литва, Польща та Угорщина. Одночасно доводилося воювати з непокірними боярами, які схилялися до Ростислава Михайловича з чернігівської династії та його союзників. (СЛАЙД 4)
1. Внутрішня політика Данила Романовича. Ярославська битва.
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання. (СЛАЙД 5)
Із «Галицько-Волинського літопису»
Сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другий по Соломоні.
1) Якими рисами літописець наділяє князя Данила?
2) На підставі наведеного уривка визначте ставлення літописця до Данила Галицького.
Перевірка випереджального завдання.
За поданим описом правління Данила Романовича вам необхідно було визначити факти його внутрішньополітичної діяльності.
Матеріал для складання історичного портрета.
Данило Романович
Данило I Романович (1201-1264 рр.) - руський князь із династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства, син князя Романа II Великого з династії Рюриковичів. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком. 1238 р. - розбив рицарів Добжинського ордену в битві під Дорогичином і повернув собі прикордонні з Мазовією землі Берестейщини. Того ж року підкорив Турово-Пінське князівство. 17 серпня 1245 р. у битві під Ярославом війська Данила та його брата Василька розбили полки чернігівського князя Ростислава, галицьких бояр, угорців і поляків, що завершило майже 40-річну боротьбу за владу над Галицько-Волинським князівством. Ця битва була однією з найбільших в історії Русі-України XIII ст. Зі змінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи віськові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави. Вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського й київського князів не допустити зміцнення влади Данила та його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади. Винятково здібний правитель Данило Галицький об’єднав на певний час західноукраїнські землі. Реформував військо, створивши важкоозброєну піхоту із селян, приборкав боярство. Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича - міста боярських заколотів - до Холма. Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 р. заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя - печатника Кирила. У 1253 році був коронований папою Інокентієм ІV у Дорогочині і одержав титул король Данило Галицький. У 1264 р. Данило Галицький занедужав і помер у Холмі, де й похований у церкві Святої Богородиці, яку сам і збудував. Літописець, оплакуючи його смерть, назвав Данила «другим по Соломоні».
Учні називають по одному чиннику внутрішнього правління князя Данила. (СЛАЙД 6)
Внутрішня політика Данила Галицького (орієнтовні відповіді):
- Спільне правління в Галицько-Волинському князівстві братів Данила (у Галичині) та Василька (на Волині), при цьому існування князівства як єдиної держави під зверхністю старшого брата.
- 1238 рік - Дорогичинська битва, у якій князь розгромив Добжинський орден хрестоносців.
- 1240 рік - оволодіння Києвом, доручення управляти містом воєводі Дмитрію, якому довелося керувати обороною столиці від монгольської навали.
- Зміцнення державної та князівської влади.
- Укріплення старих міст, будівництво нових - Холм (1237 рік), Львів (1256 рік).
- Сприяння розвитку культури.
- 1241 рік - вторгнення в князівство монголів, під ударами яких упали міста Галич, Володимир, Кам’янець, Данилів та ін.
- 1246 рік - заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської.
- У 1253 році був коронований папою Інокентієм ІV у Дорогочині і одержав титул король Данило Галицький.
Вчитель:
Так, незадовго до нашестя монголо-татар Данило утвердився у Галичі. У цьому ж році розгромив німецьких рицарів – хрестоносців, які захопили місто Дорогочин. Дорогочин стояв над Бугом і був на Підляшші великим торговим центром. Тому визволення цього міста мало велике значення для галицько-волинських земель. Літопис занотував слова князя, які він сказав, дізнавшись про втрату Дорогочина: «Не добре є держати нашу отчину хрестоносцям і пішов на них важко озброєним військом.»
Після перемоги під Дорогочином Данило повністю відновив територію Галицько- Волинської держави, якою володів його батько.
Тоді ж князь здійснював успішні походи проти литовців і ятвягів, у 1244 році взяв Люблін і Люблінську землю.
У 1245 році відбулася битва між військом Данила і брата Василька з об’єднаним польсько-угорським військом біля міста Ярослава на річці Сян. У цій битві брати отримали блискучу перемогу. Ця перемога мала велике історичне значення. По-перше, вона надовго зупинила агресію Угорського королівства на північ від Карпат, по-друге - піднесла міжнародний авторитет Галицько-Волинської держави. Після цього угорський король змушений був налагодити дружні стосунки з Данилом і навіть одружив свою дочку з його сином Левом.
Внаслідок Ярославської битви Данило зламав опір бояр, остаточно утвердився у Галичі та надовго поклав край зазіханням Угорського королівства.
Проблемне завдання
Дослідник М. Котляр зазначав, «що вже від початку державної діяльності старшого Романовича в його, на перший погляд, традиційній і зрозумілій з огляду на минуле політиці збирання втраченої вотчини відчутно виявляється прагнення ще молодого государя об’єднати південноруські землі».
1) Підтвердьте історичними фактами, що Данило Галицький проводив політику, спрямовану на об’єднання південноруських земель.
2) Що мав на меті князь Данило, намагаючись об’єднати південноруські землі?
3) Поміркуйте, які можливості для об’єднання Русі відкривалися після здобуття Данилом Києва в 1240 році. Що перешкодило їхньому втіленню в життя?
Синтез думок
Дослідниця Н. Яковенко зазначає, що «Ореол довкола постаті Данила Галицького, мабуть, таки був умотивований. Адже йому вдалося здійснити два головні завдання правителя - установити внутрішній мир у своїх володіннях і забезпечити їх авторитет серед сусідів».
1) Використовуючи конкретні історичні факти, доведіть, що Данилу Галицькому вдалося здійснити головні завдання правителя.
Аналіз інформації
Дослідник І. Крип’якевич стверджував, що «Данило - це найбільша постать в історії Галицько-Волинської держави».
- Хто завадив спокою і процвітанню руських земель в ХІІІ ст.? (СЛАЙД 7)
Розповідь учителя (робота зі схемою). (СЛАЙД 8)
Дипломатичним заходам Данила
сприяли династичні шлюби з європейськими володарями.
Династичні зв’язки Данила Романовича
Польща Литва Угорщина Австрія Володимирсько-Суздальське князівство
(СЛАЙД 9)
Допомагаючи своєму сину Романові, одруженому зі сестрою австрійського герцога Фрідріха II Бабенберга Гертрудою, у боротьбі за австрійську корону, Данило Галицький пішов на Чехію та Силезію. Данило Галицький здійснював успішні військові походи на Чехію й Польщу, Литву та землю ятвягів, неодноразово виступаючи «суддею» в міжусобицях польських і литовських князів, брав участь у війні за австрійський престол 1252-1253 років, посадивши у Відні свого сина Романа Даниловича. Активність зовнішньої політики Данила виявлялася й династичними шлюбами його дітей. Так, Лев Данилович був одружений із дочкою угорського короля Бели IV. Шварно, взяв шлюб із дочкою литовського князя Міндовга. Дочку Данила Переяславу було видано заміж за мазовецького князя Земовита. Такою «шлюбною політикою» Данило закріпив міжнародний статус держави через династичні зв’язки.
Важливим напрямком зовнішньої політики Данила Галицького були відносини з монгольськими володарями.
Наприкінці 30 – на початку 40-х років землі Русі опинились під золотоординським ярмом. Віднині в Золотій Орді визначався порядок управління ними.
Володимиро-суздальський князь не оселився в Києві. Київська земля лише формально входила до складу володінь володимиро-суздальського князя. Переяславська земля ще більше потрапила в залежність від Орди, у неї не було навіть свого князя. Орда не допускала відродження Чернігівської землі, знищуючи тих князів, які намагались проводити самостійну політику. В занепад прийшло сільське господарство і торгівля. В 1238 році баскак Ахмат своїм грабіжницьким походом розігнав багатьох жителів Чернігівщини. Для збору податків монголи провели перепис населення. Данину збирали як харчами, так і грошима.
Словникова робота (СЛАЙД 11)
Баскак – монгольський урядовець, правитель області – улусу.
Залежність від Золотої Орди лишила руські князівства можливості політичного і економічного розвитку і погіршила умови життя населення.
Данило багато думав над тим, щоб об’єднати сили європейських правителів у справі протистояння монголам - хотів створити антимонгольську коаліцію держав… Однак створити сильний союз проти ординців йому не вдалося.
(СЛАЙД 10)
Самостійна політика князя викликала невдоволення в хана Батия, який восени 1245 року наказав Данилові віддати Галич. Князь вирішив поїхати на зустріч із ханом і вирушив до Золотої Орди. Щоб уберегти свої землі від спустошення монголо-татар, змушений був поїхати в 1245 році на переговори до хана Батия в його столицю м. Сарай, що стояло поблизу гирла Волги (робота з документом стор.133 - 134).
Словникова робота (СЛАЙД 11)
Ярлик – грамота-дозвіл на володіння землями.
Батий, поважаючи Данила за мужність і почуття власної гідності, прийняв князя досить прихильно, підтвердив його княжіння, а Данило визнав свою васальну залежність: він зобов’язувався висилати своє військо для участі в походах монгольської армії, але данини не сплачував.
- Як ви вважаєте, визнання васалітету монгольського хана для Данила Романовича було приниженням, чи мудрого рішення?
(Ціною власного приниження мудрий політик Данило Галицький зберіг недоторканість рідної землі, не допустив туди татарських баскаків і нестав платити постійної данини, лише час від часу надсилаючи дарунки Батию. Він виграв час для організації відсічі.).
«Тяжко було повертатись в рідну землю. Я, син славного князя Романа, нащадок великого Мономаха, мусив признати над собою зверхність татарського хана. Тому почав підготовку до боротьби з поневолювачами. Для цього заключив військові союзи з польськими князями, угорським королем. Здійснив успішні походи проти литовців, в Чехію та Сілезію, захопив Люблін. Так далеко на захід не заходив жодний з давньоруських князів, навіть Володимир Великий та Ярослав Мудрий».
Аналіз інформації
Дослідники відзначають, що завдяки Даниловим дипломатичним зусиллям Галицько-Волинському князівству вдалося досягнути м’якшої форми залежності від Золотої Орди, ніж Київщині та Чернігівщині.
Чи поділяєте ви наведену думку? Свою відповідь обґрунтуйте.
Спроба створити антимонгольську коаліцію.
Здійснивши подорож в Орду, Данило починає шукати союзників у боротьбі з ординцями. Із цією метою налагоджує союзницькі відносини з Польщею, Угорщиною, Владимиро-Суздальським князівством.
Насамперед він порозумівся з угорським королем, шукав спосіб заручитися підтримкою польських князів і хрестоносців Тевтонського ордену. Князь проводив переговори з Папою Римським Інокентієм IV, щоб організувати хрестовий похід проти Золотої Орди.
Тому з радістю відгукнувся князь на пропозицію Ватикану розпочати переговори про участь русичів у хрестовому поході європейських держав проти монголів. До того ж Папа Римський Інокентій ІV плекав надії на запровадження релігійної унії (об'єднання) між православ’ям і католицизмом у Галицько-Волинському князівстві. Місію встановити стосунки папа Римський поклав на Плано де Карпіні, який року 1246 знайомив Василька Романовича та Данила з пропозиціями Ватикану. Щоб заохотити до походу князя Папа запропонував Данилу прийняти королівську корону.
Розповідь учителя
Сам Данило Романович також плекав надію отримати від сусідніх держав допомогу. (СЛАЙД 12)
Згодом Данило звернувся до папи римського Інокентія IV (ілюстрація) з проханням допомогти зібрати рицарів Європи на хрестовий похід проти монголо-татар. За це погодився на перехід своїх земель під церковну юрисдикцію Риму. Заснував Галицьку митрополію. У 1253 р. отримав від папи Інокентія IV королівську корону. У Дорогичині папський легат Опізо урочисто коронував Данила Галицького (ілюстрація). З того часу всі західні хроністи почали титулувати Данила королем, а Галицько-Волинську державу Руським королівством. Отже, Данило Галицький був першим руським королем (ілюстрація).
Робота з документом (підручник, стор. 135). (СЛАЙД 13)
Однак оголошений папою у тому році хрестовий похід не знайшов підтримки серед європейських монархів. Втім, Данило не відмовився від боротьби проти ординців власними силами. Основні воєнні дії припадають на 1254 – 1255 роки. Військо Данила неодноразово здобувало перемоги над монгольським військом хана Куремси.
Питання до класу:
- На вашу думку, чи була доцільна коронація Данила Галицького?
- Як пов’язані між собою дві події: подорож в Золоту Орду і коронація в Дорогочині?
Але папа не надав реальної допомоги Данилові в боротьбі проти орди, тому взаємини між Данилом і Римом не переросли у стійкий союз.
Перегляд фільму “ Данило Галицький і монголи” - 4 хвилини.
https://www.youtube.com/watch?v=yubfaqX2Ph4
Завдання учням: переглянувши фільм, сказати, чому Данилу Галицькому не вдалося визволити Русь від золотоординського панування?
(СЛАЙД 14)
Занепокоєні зростанням могутності Галицько-Волинського королівства, золотоординські правителі вислали проти нього численну та сильну орду на чолі з досвідченим воєводою Бурундаєм. Під тиском несприятливих обставин Данило мусив прийняти вимоги Бурундая про зруйнування укріплень Львова, Володимира, Луцька та ряду інших міст. Лише столичний Холм зберіг фортифікації.
Робота з підручником
1) Використовуючи матеріал підручника, охарактеризуйте антимонгольську політику Данила Галицького. Визначте, яким був її результат.
2) Чи вдалося князю втілити в життя всі свої плани, спрямовані на боротьбу з монгольськими завойовниками? Чому?
Пошук інформації (СЛАЙД 15)
Хани пильно стежили за політикою Данила Галицького й у випадку підозри організовували каральні акції.
Мій конспект (СЛАЙД 16)
Зовнішня політика князя Данила Галицького (1238-1264 рр.)
- 1243 - 1244 роки - відвоювання Люблінської землі в Польщі.
- 1245 рік - Ярославська битва, у якій князь переміг об’єднані сили поляків, угорців і галицьких бояр, що прагнули повернути Галичину.
- 1245 рік - отримання ярлика на княжіння від монголів, згідно з яким князь мав періодично надавати свої дружини монголам для їхніх походів на Польщу, Литву, Угорщину, сплачувати щорічну данину, віддавати певну шану ханові; натомість Галицько-Волинське князівство фактично зберігало незалежність у внутрішній та зовнішній політиці.
- Антимонгольська політика князя (укладення союзу з угорським королем та папою римським, який обіцяв організувати хрестовий похід проти монголів).
- 1253 рік - коронація Данила папою римським (але очікувана допомога від останнього так і не надійшла).
- 1254 рік - військовий похід Данила проти монголів, у результаті якого хан Куремса зазнав поразки.
- 1259 рік - хан Бурундай змусив Данила визнати зверхність Золотої Орди; таким чином, антимонгольська політика Данила зазнала краху.
- 1264 рік - смерть Данила Галицького.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Хронологічний диктант
Визначте дати історичних подій.
1. Завдання князем Данилом нищівної поразки хрестоносцям під Дорогичином. (1238 рік)
2. Ярославська битва. (1245 рік)
3. Візит Данила Галицького до Золотої Орди. (1245 рік)
4. Роки життя князя Данила. (1201-1264 роки)
5. Коронація Данила Галицького. (1253 рік)
6. Військовий похід князя Данила проти монголів, у результаті якого хан Куремса зазнав поразки. (1254 рік)
Завдання на закріплення
1. Укажіть стрілками, які події пов’язані з правлінням Романа Мстиславича, а які - із правлінням Данила Галицького. (Завдання заздалегідь оформлене на дошці.)
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Ось і закінчилось наше вивчення героїчної боротьби та самопожертви князя-короля Галицько-Волинської держави Данила Ромоновича Галицького.
Синтез думок (СЛАЙДИ 17-19)
Дослідник М. Котляр дає таку оцінку діяльності Данила Галицького: «Він був людиною непересічних політичних і військових здібностей. Незважаючи на несприятливі умови ворожого оточення, протягом 40 років вів війну з боярською опозицією й здолав її. Князь об’єднав Галичину й Волинь, докладав величезних зусиль до згуртування Південної Русі. Головними ідеями його життя були відновлення Галицько-Волинського великого князівства й вигнання монгольських поневолювачів з Русі. Не вина Данила, що йому не вдалося здійснити другий задум. Занадто сильними були окупанти, занадто слабкою Русь, бо залишалася роз’єднаною. Але все те аж ніяк не применшує життєвого подвигу Данила».
1) Чи поділяєте ви наведену оцінку діяльності князя Данила?
2) Дайте власну оцінку цієї непересічної особистості.
VІІІ. Домашнє завдання (СЛАЙД 20)
3. Творче завдання:
Уважно розгляньте наведену ілюстрацію (дивись вище) та напишіть у зошиті твір-роздум на тему «Як Данило Галицький до хана Батия на поклон їздив» про візит галицько-волинського князя до Золотої Орди, дотримуючись плану.
План
1) Мета візиту до Золотої Орди.
2) Перебування у ставці Батия.
3) Результат візиту.
4. Додаткове завдання (при наявності часу можна виконати на уроці). Робота з історичними пазлами – король Данило (візуальні джерело до ЗНО).
http://sh-history.ucoz.ua/index/pazli_na_urokakh_istoriji/0-51
http://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=36ac3ad44b87