Конспект уроку з історії України в 11 класі на тему "Десталінізація в Україні"

Тема: Десталінізація в Україні

Дидактичні задачі уроку:

• сприяти розумінню учнями, що таке десталінізація (лібералізація, відлига), визначати причини та наслідки політики десталінізації для України, розуміти відношення суспільства до «хрущовської відлиги»
• сприяти формуванню умінь аналізувати, з’ясовувати, співвідносити історичний матеріал; володіти термінологією та хронологією; працювати з історичними джерелами, підручником; висловлювати власні судження щодо «лібералізації», «шістдесятництва», розвивати логічне та критичне мислення учнів, аргументовано відстоювати власні погляди і толерантно ставитися до протилежних думок.
• виховувати гідні загальнолюдські якості та повагу до минулого свого народу.

Очікувані результати для учнів:

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати історичні терміни: «десталінізація», «лібералізація», «відлига»;
• визначати умови та причини лібералізації;
• обґрунтовувати позитивні та негативні наслідки політики десталінізації в Україні;
• висловлювати власні судження щодо прорахунків Хрущова під час лібералізації;
• використовуючи історичні джерела та вірші поетів-шістдесятників, визначати характерні ознаки десталінізації в Україні;
• аргументовано доводити власні судження щодо суперечливості хрущовської десталінізації

Тип уроку: урок засвоєння нового навчального матеріалу

Форма уроку: урок проблемних пошуків

Обладнання уроку: підручник.Ф.Г.Турченко. Історія України. Профільний рівень. Підручник О.К.Струкевич, І.М.Романюк, С.І. Дровозюк. Історія України. Відеоматеріали, мультимедійний проектор, презентації.

План уроку:

1. Смерть Сталіна і перші кроки десталінізації
2. XX з’їзд КПРС (лютий 1956 рік) і початок офіційної десталінізації
3. Проведення реабілітації
4. Комуністична утопія та людиноцентризм М.Хрущова

Хід уроку.

І.Підготовчий етап (5 хвилин)

Організаційний момент

Мотивація навчальної діяльності (на екрані вислів В.Симонова про історію).

Учитель: Епіграфом нашого уроку будуть слова В. Симонова: «Історія – це не тільки концепції і дати. Історія – це люди, їх характери, це нескінченні незвичайні подробиці. Це дивовижний ланцюг подій: трагічних, героїчних, анекдотичних. Для того, щоб по-справжньому полюбити історію, її треба вивчати, як живу людину, а не як музейний скелет»

І сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчення теми: «Десталінізація в Україні» (учні записують тему в зошит, учитель ознайомлює учнів із завданнями уроку, планом уроку).

ІІ. Основна частина (25 хв)

1.Вивчення нового матеріалу (первинне сприйняття)

Учитель зачитує вірш Василя Симоненка «Перехожий»

Як він ішов!

Струменіла дорога,

Далеч у жадібні очі текла

Не просто ступали —

Співали ноги,

І тиша музику берегла.

Як він ішов!..

Цей вірш постає як символічна притча, яка є духовним портретом покоління Василя Симоненка і Ліни Костенко, Василя Стуса, Григора Тютюнника,  Дмитра Павличка, Миколи Вінграновського, Алли Горської, згодом названих шістдесятниками.

Шановні діти, що ви відчули, коли я читала цей вірш? (діти відповідають)

В цьому вірші ми відчуваємо справжню свободу людини. За Йосипа Сталіна могли написати такі рядки? Чому?(діти відповідають) Отже, щось змінилося в суспільстві? Наша мета визначити причини цих змін, з’ясувати що ж в історії XX століття отримало назву десталінізація (лібералізація, відлига)

 

Метод «Мозковий штурм» (учні висувають свої ідеї щодо термінів «десталінізація», «лібералізація», «відлига»

Робота учнів з зошитами, запис історичних понять (слайд на екрані)

 

А зараз я вам пропоную заповнити порівняльну таблицю  «Перші кроки десталінізації» (слайд на екрані)

 

 

Сталінський тоталітарний режим	Перші кроки десталінізації
Портрети Сталіна в газетах, підручниках, багаточисельні пам’ятники, бюсти
Порушення прав людини, масові репресії
Назви міст, вулиць на честь Сталіна
Сувора заборона вільно говорити, мислити. Всеохоплюючий тотальний контроль
Людина – гвинтик тоталітарної системи

 

Отже, вашою останньою тезою є «людина – особистість». А для підтвердження цієї тези звернемося до поетів-шістдесятників, живих свідків десталінізації

Робота з віршами поетів (слайди на екрані)

У кожного “Я” є своє ім’я,

На всіх не нагримаєш грізно,

Ми — не безліч стандартних “я”,

А безліч всесвітів різних.

Ми — це народу одвічне лоно,

Ми — океанна вселюдська сім’я.

І тільки тих поважають мільйони,

Хто поважає мільйони “я”.

В.Симоненко

Я — твій ровесник, пролісок надії,

Розтоптаний жорстокістю нікчем,

Я — син краси і голубої мрії,

Я — автор ненаписаних поем.

Я — твоя мука і твоє сумління,

Мені кати не обрубали крил:

Із ран моїх бере твоє коріння

Для боротьби і ненависті сил.

Немає в мене страху за плечима…

В.Симоненко

  Життя iде i все без коректур,
  i як напишеш, так уже i буде.
  Але не бiйся прикрого рядка.
  Прозрiнь не бiйся, бо вони як лiки.
  Не бiйся правди, хоч яка гiрка,
  не бiйся смуткiв, хоч вони як рiки.
  Людинi бiйся душу ошукать,
  бо в цьому схибиш - то уже навiки.

                                                    Л.Костенко

А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

                                       Л.Костенко

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
                                    В.Симоненко

Як страшно вiдкриватися добру. 
Як страшно зiзнаватись, що людина
I ще не вмерла в нас. Як страшно ждати, 
коли вона захована помре
у темряві, щоб нишком відвезти
на цвинтар душ, i щастя запопасти, 
якого вже до ран не прикладеш. 
                                             В.Стус

 

 

Висновки учнів та вчителя.

Учитель: Офіційною датою десталінізації прийнято вважати 20-й з’їзд КПРС, який проходив з 14 по 25 лютого 1956 року і саме там пролунала доповідь М.Хрущова «Про культ особи та його наслідки» (робота з підручником на с.114)

     -  Чому  доповідь Хрущова стала «каменем претикання» комуністів і викликала неоднозначну оцінку в суспільстві?

      - Про порушення яких правових норм наголошував М.Хрущов?

Отже, в демократичних суспільствах головними цінностями є дотримання прав і свобод людей. Чого не було в сталінському тоталітарному режимі.

• Які заходи могли бути запропоновані М.Хрущовим, щоб виправити ситуацію?

Перегляд відеоролика «Монолог героя Папанова із к/ф

«Холодне літо 53»

Обговорення відеоролика за методом «Дошка запитань», заповнення карти пам’яті «Реабілітація»

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель: Отже, як ви зрозуміли, не все відбувалося однозначно і правильно. В політиці Хрущова було багато недоліків та суперечностей. І це проявлялося практично в усьому, але, як писав кінорежисер Михайло Ромм: Забудеться і манеж, і кукурудза, а люди будуть довго жити в його будинках . Звільнені ним люди... і зла на нього ніхто не буде мати…» Головним досягненням Хрущова було, на мій погляд звернення до людини, до її соціальних потреб. В історії є ще приклад такого керівника. Давайте згадаємо. Так мова іде про Джона Кеннеді та його програму «Нові рубежі»

Метод «Займи позицію»

Я вважаю, що і Кеннеді, і Хрущов дуже багато зробили для власного народу.

Я вважаю, що і роль Кеннеді, і заслуги Хрущова перебільшені.

 

 

ІІІ. Підсумковий етап (15 хв)

Отже, дорогі мої учні, ми поступово підійшли к завершенню нашого уроку і я хочу показати вам фото пам’ятника на могилі Микити Хрущова (слайд) Скульптор Ернст Нєізвєстний використав засіб протиставлення - гру кольорів  чорного і білого. Як ви вважаєте, в чому полягав задум скульптора?

Метод Прес (позиція, обґрунтування, приклад, висновки)

          Я вважаю,…

 Тому що …..

 Наприклад ….

  Отже, …

Рефлексія. Метод «Рюкзак»

Інструктаж до виконання домашнього завдання: вивчити поняття, дати; опрац §10-11, с.100, 107-115, І група пояснює сутність волюнтаризму на прикладах поведінки Хрущова; ІІ група з’ясовує причини, завдяки яким українська політична еліта отримала перевагу над елітами інших республік