Конспект уроку з історії України з теми "Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави"

                       Тема: Початок Руїни. Юрій Хмельницький.

Розкол Гетьманської держави

Мета: розкрити причини громадянської війни, що спалахнули в Україні та призвела до її розколу на Правобережну та Лівобережну Гетьманщину;

формувати вміння аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси, виховувати в учнів почуття патріотизму та громадянської свідомості; розвивати в учнів уміння працювати  з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення, висловлювати свою думку, давати характеристику історичним діячам, характеризувати значення їх діяльності, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

 Тип уроку: комбінований.

 Обладнання: портрет Ю. Хмельницького; порівняльна таблиця Переяславських статей 1659 р. та Слободищенського трактату; таблиця «Московські статті 1665 р.»; тематична мапа; настільна гра.

    Основні терміни та поняття:

 Основні дати та події: 1659 р.- укладення українсько-московських Переяславських статей; 1660 р. – укладення українсько-польського Слободищенського трактату; 1663 р. – поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну;

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ (3 хв)

Вчитель: Добрий день! Сьогодні  ми працюватимемо у невеличких групах. Для того, щоб об’єктивніше вас оцінити, ми використаємо «Картку самооцінювання». Користуватися нею надзвичайно легко. Під час відповіді ви самостійно себе оцінюєте за тим критерієм, який вказаний у картці навпроти завдання. Ну що ж, почнемо?!
 Орієнтовна «Картка самооцінювання»

                                                  Разом __________________

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ (10 хв)

Дидактична гра «Козак».

Учитель: Символом періоду, який ми із вами вивчаємо є козак. І саме козаки допомагатимуть мені перевіряти ваше домашнє завдання. Кожен учень, на власний розсуд, вибирає козака у червоних шароварах. Для вас, козак у руках тримає запитання, на яке ви повинні дати відповідь. (Учні беруть по одному запитанню).

 Список запитань для учнів:

1. Чим була спричинена україно-московська війна?
2. У результаті чого Іван Виговський втратив гетьманську булаву?
3. Хто очолив антигетьманську (проти І. Виговського) опозицію?
4. Які методи Іван Виговський використав для придушення антигетьманського повстання?
5. Коли і за яких обставин розпочалось гетьманування Івана Виговського?
6. Які були основні цілі політикі Івана Виговського?
7. Які були основні положення Гадяцької угоди?
8. Чи було втілено в життя Гадяцьку угоду?
9. Як ви оцінюєте діяльність Івана Виговського як гетьмана?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (4 хв)

Дидактична гра «Причини, наслідки»

Вчитель: Тема, над якою ми будемо працювати сьогодні – «Початок Руїни. Гетьманування Юрія Хмельницького та розкол Гетьманської держави».

 Для того, щоб легше зрозуміти новий період в історії, який починаємо вивчати, ми пограємо в гру «Причини, наслідки». Умови цієї гри надзвичайно легкі. У нас із вами є два періоди: «Національно- визвольна війна» та Руїни». Тобто, період, який ми закінчили вчити, та новий, який лише починаємо. На партах є два листочки із цими періодами та коротка характеристка. Ваше завдання до картки «Національно-визвольна війна» обрати наслідки цього періоду, відповідно, те, що залишилося, ви приєднуєте до картки періоду «Руїни». Поки ви опрацьовуєте в групах, я підготую цей же матеріал на дошці.

Наслідки Національно-визвольної війни:

• Відродження Української держави, відокремлення Війська Запорізького від Речі Посполитої;
• Ліквідація кріпосної залежності і селянства;
• Об’єднання народу навколо гетьмана і козацької старшини;
• Перетворення козацтва на політичну еліту держави, привілейований стан;
• Україна посіла вагоме місце у  міжнародних відносинах тогочасної Європи.

Причини Руїни

• Відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг продовжити справу Б. Хмельницького після його смерті;
• Розкол серед української еліти з питань внутрішньої і зовнішної політики
• Нездатність старшини поставити державні інтереси над особистими;
• Гострі соціальні конфлікти, небажання рядового козацтва і селянства підпорядковуватися будь-якому уряду;
• Втручання у внутрішньоукраїнські справи та безпосередньо агресія із боку сусідніх держав;

IV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (15 хв)

Вчитель: Восени 1659 р. становище Гетьманщини було складним: Лівобережжя захопили російські війська, мир з Польщею був нестійким, стосунки з Кримським ханством заплутані… В цих умовах до влади приходить Ю. Хмельницький, (роздавати матеріал) якого козаки проголосили гетьманом 23-24 вересня 1659 року. Він був освіченою людиною, але не мав достатньої сили волі, політичного досвіду і хисту полководця. А це все призвело до того, що Юрій Хмельницький став маріонеткою в руках сильніших противників.

Ставши гетьманом, Ю. Хмельницький вирішив  укласти мир із Москвою.

Під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проект і нав’язали новий договір на основі Березневих статей, що отримав назву Переяславські статті 1659 р.

Робота в групах .

Завдання :опрацюйте Переяславські статті, та виділіть два основні положення, які на вашу думку вказують, як змінився статус української держави після підписання договору.

Основні положення Переяславських статей 1659 р.

• позбавлення права старшини без дозволу царя переобирати гетьмана;
• втрата гетьманом права самостійно призначати, звільняти або засуджувати до страти старшину і полковників;
• розміщення московського війська, окрім Києва, у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані;
• підпорядкування Київської митрополії московському патріархату (цю статтю пізніше було скасовано);
• заборона українському уряду підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами й організовувати військові походи без дозволу Москви;
• Переяславські статі викликали глибоке обурення в більшості козаків.

Прийняття Переяславських статей, призвело до того, що козацька Україна була під жорстким контролем Московської держави, що, звісно, спричинило велике незадоволення старшини, особливо на Правобережжі.

Знову Річ Посполита та Московська держава готувалися до нової війни, щоб остаточно завершити боротьбу за українські землі.

1660 р. біля м. Чуднів відбулася Чуднівська битва, в результаті якої польсько-татарська армія завдала поразки українсько-московській.

     Політичним наслідком став перехід Ю. Хмельницького на бік поляків і підписання Слобидищинського трактату на основі Гадяцької угоди, але з деякими змінами.

 Завдання: опрацювати Слобидищенський трактат та порівняти із Переяславськими статями. Який документ для Гетьманщини був вигідніший?

 Основні положення Слобидищенського трактату:

-         Гетьманщина розривала зв’язки з Московським царством;

-         гетьману заборонялося вести самостійницьку політику;

-         польська сторона не погодилась на створення Великого князівства Руського, яке входило б на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації – Речі Посполитої;

-         козакам заборонялося нападати на Кримське ханство;

-         українські війська були зобов’язані брати участь у воєнних діях Польщі проти Московського царства.

Підписання Слободищенського трактату 1660 р. призвело до політичного розколу українського суспільства. На схемі ми більш детально зрозуміємо причину цього розколу.

  Слободищенський трактат – поділ території України

Правобережна                                                                Лівобережна

Схвалила трактат,                                               Відмовились його приймати

Визнавали польську владу                                        визнавало владу Москви

                                                       1662 р. зневірившись в об’єднанні

                                                                України під свою булаву,

                                                           Ю. Хмельницький зрікся гетьманства

                                                                 Й постригся в ченці.

Укладення Слободищенського трактату спричинило політичний розкол укрїнського суспільства. Якщо на Правобережжі козацька рада, що відбулася восени 1660 р. у Корсуні, схвалила його умови, то козаки деяких лівобережних полків відмовилися підтримати трактат і обрали своїм наказним гетьманом переяславського повковника Якима Сомка. Ю. Хмельницький за допомогою татар спробував відновити свою владу на Лівобережжі й усунути від влади Сомка, що спирався на допомогу московських військ. Проте це лише погіршило ситуацію: у травні 1661 р. майже все Лівобережжя визнало владу Москви.

Фактично, в результаті непродуманої зовнішньої політики відбувся поділ України на Лівобережну і Правобережну, гетьмани яких боролися між собою: одні на боці Москви, інші – на боці Польщі. Таким чином, вибухнула нова громадянська війна.

У січні 1663 р., відчуваючи власну неспроможність опанувати стуацію, Юрась зрікся булави й постригся в ченці під іменем Гедеона.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вчитель: А зараз, ми із вами переходимо до завершення нашого уроку та пограємо в невеличку гру. На дошці у нас є макет настільної гри. Принцип такий же як в будь-якій настільній грі, ви підходите, берете кубик, кидаєте його, берете фішку з своїм ім’ям, та крокуєте стільки кроків, стільки показано у вас на кубику. Та не все так просто. Для того, щоб зробити певну кількість кроків, ви повинні дати відповідь на питання. Так ми перевіримо, як ви засвоїли новий матеріал.

Важливо, що у кожного із вас буде по дві можливості, правильна відповідь оцінюється у 2 бали, що в сумі дасть 4 бали, які ви і записуєте у свою картку.

Завдання для карток:

1. В якому році Юрія Хмельницького обрали гетьманом? (1659 р.)
2. З якою державою Юрій Хмельницький вирішив укласти мир одразу, коли його обрали гетьманом? (Москва)
3. В якому місті заключили договір із Москвою? (Переяслав)
4. Яку назву отримав новий договір з Москвою? (Переяславські статті)
5. В якому році було підписано Переяславські статі? (1659 р.)
6. В якому році відбулася Чуднівська битва? (1660 р.)
7. На бік якої країни перейшов Юрій Хмельницький у результаті поразки в Чуднівській битві? (Річ Посполита)
8. Яку назву отримав договір між Гетьманщиною і Річчю Посполитою? (Слободищенський трактат)
9. В якому році було підписано Слободищенський трактат? (1660 р.)
10.  Кого козаки обрали наказним гетьманом не підтримуючи підписання Слободищенського трактату? (Якима Сомка)
11. В якому році Юрась Хмельницький зрікся гетьманського престолу? (1663 р.)
12.  Під яким ім’ям Юрій Хмельницький пішов в ченці? (Гедеон)
13.  Яку владу визнавала Правобережна Гетьманщина? (Польську)
14.  Яку владу визнавала Лівобережна Гетьманщина? (Московську)
15. Яка армія перемогла у Чуднівській битві: польсько-татарська чи українсько-московська? (Польсько-татарська)
16. На яку країну, згідно Слободищенського трактату заборонялося нападати козакам? (Кримське ханство)
17. Після підписання Слободищенського трактату кого обрали гетьманом на Лівобережжі? (Якима Сомка)
18. На які дві частина поділилася Гетьманщина? (Лівобережна та Правобережна)

Висновок. Отже, обрання гетьманом політично несамостійного Ю. Хмельницького не могло врятувати Україну від громадянської війни. Політичні хитання від Московії до Польщі зрештою призвели до усунення його від влади, а наступна боротьба за гетьманську булаву призвела до розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну.

 Громадянською війною в Україні скористалися сусідні держави, які через своїх ставлеників намагалися продукувати власні інтереси.

 А зараз підсумуйте бали у ваших картках. (Учитель проглядає, називає результати, коментує свою позицію).

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф ….
2. Зробити історичний портрет Юрія Хмельницького