Конспект уроку з курсу «Харківщинознавство» для 8-го класу на тему «Адміністративно-територіальний устій і військово-політичне значення Слобідської України »

 

 

 

 

Конспект уроку

з курсу «Харківщинознавство»

для 8-го класу

на тему

«Адміністративно-територіальний  устій і військово-політичне значення Слобідської України »

 

 

 

 

Підготувала

учитель історії та правознавства

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

 

 

2018

Тема. Адміністративно-територіальний устрій та військово-політичне значення Слобідської України

Мета: формувати загальне уявлення учнів про адміністративно-політичний і територіальний розвиток Харківщини; визначити територію розміщення Слобідських полків на карті України; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, навички роботи з картою; виховувати зацікавленість до вивчення минулого рідного краю.

Обладнання: посібник «Харківщинознавство» 8-9 клас в-во. «Гімназія», карта України, історична карта, атлас Харківської області

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка письмових робіт. (Кілька учнів зачитують повідомлення про міста і села Слобідської України)
2. Самостійна робота.

1 варіант.

1. Дайте визначення понять.

Культ – один з головних елементів релігії, що має на меті рухами тіла, читанням або співами певних текстів тощо виразити релігійне поклоніння або привернути до тих, хто їх здійснює божественні «сили».

2. Установіть відповідність між божеством та його сферою впливу.

Жива Мара Стрибог Сварог

А  Бог неба Б   Богиня життя В   Богиня зла Г   Бог блискавки і грому Д   Бог вітрів

Відповіді: 1 Б; 2В; 3Д; 4А.

3. Розставте міста та селища Слобідської Україні за роками їх створення (від першого до останнього)

3 Валки (1646)

2 Зміїв   (1640)

1 Богодухів (1517)

4 Краснокутськ (1651)

6 Золочів (1677)

5 Харків (1654)

4. Підпишіть зображення.

       

Харківська фортеця           Капище

2 варіант

1. Дайте визначення поняття.

Язичництво – прийнятий у християнському богослов’ї та історичній літературі термін для позначення первісних релігій, заснованих на багатобожжі. Боги язичництва уособлювали сили природи. Поряд з ними вшановували демонів, духів лісів, вод тощо

2. Установіть відповідність між божеством та сферою його впливу.

Лель Купайло Перун Дана

А   Бог блискавки та грому Б    Богиня води В   Богиня неба Г   Богиня кохання й бортництва Д   Бог урожайності та родючості

Відповідь: 1Г; 2Д; 3А; 4Б.

3. Розставте міста та селища Слобідської Україні за роками їх створення (від останнього до першого)

4 Острогозьк (1652)

6 Ізюм (1637)

3 Харків (1654)

5 Васищеве (1647)

1 Купянськ (1683)

2 Вільнани (1655)

4. Підпишіть зображення.

                

         Ідол                                  Сумська фортеця

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вправа «Мозковий штурм»

Зачитайте тему уроку. Складіть список ідей, про що може йтися на уроці.

4. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Адміністративно-територіальний устрій.
2. Полковий устрій.
3. Воєводське управління.

1. Робота з картою.

• Покажіть на карті кордони Слобідської України.
• Порівняйте їх з сучасними кордонами Харківської області.
• Покажіть та назвіть кордони сучасних областей, що входили до Слобідської України.

2. Слово вчителя.

• Пригадайте, як було заселено територію Дикого поля? З якою метою?

У цей період міста Харківщини були оборонними пунктами від татар.

Умови життя на Слобожанщині вимагали від чоловіків військової служби. В основі адміністративно-територіального устрою міст-фортець лежала козацька полкова система. Тут утворилося 5 козацьких полків.

• Пригадайте з історії України, які саме? (Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький та Ізюмський).

Основним заняттям жителів Ізюму було землеробство. За службу козакам давали земельні наділи та пасовиська, дозволяли займатися промислами, будувати млини, торгувати на території полку.

Особливістю адміністративного управління Харкова було те, що тут майже одночасно сформувалися дві паралельні адміністрації – одна козацька, українська, друга – воєводська, російська.

3. Самостійна робота з текстом підручника (с. 148 – 150)

• Опрацюйте текст підручника та заповніть таблицю.

Полкова старшина	Функції
Обозний	Старший після полковника в полку, був начальником гарматників та всіх укріплень фортеці.
Суддя	Відав громадянськими справами.
Осавул	Був помічником полковника з військової частини.
Хорунжий	Керував хорунжовими козаками та зберігав полковий прапор – хоругву
Писар	У полку було два писарі: один – секретар із цивільних справ, другий – з військових.

4. Робота зі схемою.

• Розгляньте схему. Складіть коротку розповідь про повноваження полковників та їх взаєминах з московським урядом.

• Якою була повнота влади харківських полковників?
• Чому Бєлгородський полковник викликав полковників поодинці і не влаштовував спільних нарад, навіть для організації відсічі татарам?

5. Слово вчителя.

У 1711 р. кримський хан Девлет-Гірей напав на Слобідську Україну. Тоді татари зруйнували Бахмут, захопили Зміїв, Стару Водолагу, Мерефу, спустошили місцевості поблизу Ізюма та Харкова. Населення Старої та Нової Водолаг приєдналося до татар. Слобожанщина зазнавала великих втрат від татарських нападів. Особливо відрізнялися напади 1680 і 1691 рр. відзначився в боротьбі з татарами полковник Харківського полку Григорій Донець-Захаржевський. Він розбив татар під Мерефою (1670 р.), Чугуєвом (1679 р.), Золочевим (1680 р.).

Повіт – адміністративно-територіальна одиниця, яка існувала на українських землях з другої половини 14 ст.

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Робота з контурними картами Харківської області.

• Нанесіть на контурну карту місця, де відбувалися найбільші напади татар та підпишіть роки.

2. Бесіда за запитаннями.

• У чому полягала особливість адміністративного та політичного устрою на Харківщині?
• Як було побудовано козацьке управління? Порівняйте полковий устрій Слобідської України та Гетьманщини.
• Яку політику щодо населення Слобідської України проводив уряд Російської держави?
• З якою метою видавалися слобідським полкам «жалувані грамоти»?

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 20 посібника
2. Підготувати повідомлення «Г. Донець-Захаржевський – перший Харківський полковник».
3. Скласти таблицю «Адміністративний устрій Слобідської України та Гетьманщини».

 

Гетьманщина		Слобідська Україна
	адміністративно-територіальний устрій
	управління та органи влади