Урок з історії України у 8 класі на тему: "Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна"

Тема уроку. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна

Мета: визначити роль українського козацтва у боротьбі з іноземними загарбниками на початку XVII ст.; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; проаналізувати наслідки участі козацтва в Хотинській війні; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та критичного мислення учнів; продовжувати розвивати вміння працювати з історичними документами, аналізувати, робити висновки; виховувати повагу до історичного минулого України.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати хронологічні рамки «доби героїчних походів», рік участі козацтва в поході на Москву, захоплення Кафи, Хотинської битви;
• показувати на карті напрямки суходільних і морських походів під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного, місця найважливіших битв;
• характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного;
• визначити наслідки участі козаків у Хотинській війні;
• давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їхнє місце в історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник В. С. Власов «Історія України 8 клас», портрет

П. Конашевича-Сагайдачного, мультимедійна дошка, комп’ютер, ігри в програмі Lorenapps

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Бесіда за запитаннями

1. З якою метою було створено реєстрове козацтво? Які воно мало права?
2. Якими були причини козацьких повстань кінця ХVІ ст.?
3. У чому полягає історичне значення цих повстань?
4. Доведіть, що наприкінці ХVІ ст. козацтво перетворилося на провідну суспільну силу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Мотивація навчальної діяльності

Набіги татар на Україну почалися ще з 1482 року, коли хан Менглі-Гірей з ордою спустошив Київ. З того часу турки і татари чинили безперешкодні спустошливі напади на Україну. Хто їм міг протистояти? Авжеж, козаки! До початку XVII ст. козаки перетворились на могутню силу. Що на це вказувало? (відповіді учнів) Османська імперія та її васал Кримське ханство почувалися впевнено, міцно та надійно, вони були непереможними в очах європейської спільноти. Та настав час, коли їхня могутність похитнулась.

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся чому початок ХVІІ ст. увійшов у історію козацтва як «доба героїчних походів»? Хто такий Петро Конашевич-Сагайдачний? Які наслідки мала участь козаків у Хотинській війні?

Учні записують в зошити план уроку

План уроку

1. Героїчні походи козаків першої чверті ХVІІ ст.
2. Діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
3. Участь козаків у Хотинській війні.

1. Героїчні походи першої чверті ХVІІ ст.

Метод «Мозковий штурм»

Учитель. Пригадаймо, яким було становище на південному кордоні України в кінці ХVІ ст.

(Відповіді учнів)

Учитель. Початок ХVІІ ст. увійшов у історію козацтва як «доба героїчних походів». Це період особливо вдалих морських походів козаків на турецькі фортеці.

Самостійна робота.

Використовуючи підручник та історичний атлас, учні позначають на контурній карті місця, куди здійснювали походи козаки.

Робота з документом

Учитель. У своїй книжці «Подорожі», що вийшла друком у 50-х роках  ХVІІ ст. у Римі, італійський мандрівник, письменник П’єтро делла Валле писав: «Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли  б козаки… В усякому разі, вони зараз на Чорному морі є такою значною силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком контролюватимуть… Після серйозних роздумів про їхній стан, про їхні політику й звичаї я не маю сумніву щодо того, що з часом вони створять могутню республіку, бо, на мою думку, навіть уславлені спартанці, не кажучи вже про сицилійців, карфагенян і навіть римлян, не починали так знаменито і вдало».

Запитання до документа

1. Як характеризує козаків у своїй книжці італійський мандрівник?
2. Чи погоджуєтесь ви з думкою П. делла Валле, що козаки зможуть з часом створити власну державу?

(Відповіді учнів)

2. Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного

Учитель. Доба героїчних походів козаків тісно пов'язана з діяльністю видатного полководця і державного діяча гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Початок його гетьманування припав на 1616 р. На гетьманство П. Конашевича-Сагайдачного обирали кілька разів. Якуб Собеський, польський мемуарист, писав про українського гетьмана: «В очах прийдешніх нащадків він гідний стати в один ряд із найбільш видатними людьми свого часу… Це була людина сміливого розуму, що шукала небезпек, що не шкодувала життя: перший у нападі, у відступі останній».

Петро Конашевич-Сагайдачний народився в 1570 році. Походив із шляхетського роду з-під Самбора в Галичині, навчався в Острозькій академії, згодом подався в козаки, де його обрали гетьманом. Своє прізвисько Сагайдачний дістав від слова «сагайдак» (колчан для стріл), бо вмів добре стріляти з лука. За 52 роки свого життя його знала не тільки вся країна, а й уся Європа й Азія. Він увійшов в історію України як один з найбільш видатних козацьких гетьманів, талановитий український дипломат, полководець і державний діяч.

Робота в групах на основі тексту підручника.

Перша група характеризує політичну діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, друга – військову, третя – просвітницьку.

Відповіді представників груп

Метод «Прес»

Яку роль, на вашу думку,  відіграв П. Конашевич-Сагайдачний в утвердженні авторитету українського козацтва?

3. Участь козаків у Хотинській війні

Учитель. Яскравим свідченням дипломатичного хисту та військового мистецтва П. Конашевича-Сагайдачного стала участь козаків під його проводом в Хотинській війні.

У 1614 – 1618 pp. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів західного й південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії у відповідь викликали спустошливі татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614 – 1621 pp.

У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була розбита турками під селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Було зібрано величезну армію, яку очолив сам Осман II. Король Речі Посполитої Сиґізмунд III звернувся по допомогу до австрійських Габсбурґів і Папи Римського, але не отримав її. Унаслідок цього Сиґізмунд III був змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.

У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода, який мав прізвисько Бородавка, заявив, що надасть допомогу лише за умови визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.

У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржищевим і Білою Церквою, зібралася козацька рада. Урахувавши небезпеку, що загрожувала Україні, козаки прийняли рішення взяти участь у поході проти турок разом із поляками, а для узгодження умов допомоги направити до короля посольство на чолі із Сагайдачним.

Робота з документом (підручник, ст. 87)

Запитання до документа

1. Які події описує джерело?
2. Які рядки свідчать про дипломатичні заходи П. Конашевича-Сагайдачного й козацького посольства у Варшаві?
3. Як уривок з листа характеризує роль українського козацтва у політичному житті тих часів?

Учитель. Із Варшави Сагайдачний повернувся в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч козакам, які з боями пробивалися під Хотин. Сагайдачний натрапив на турків і з простріленою рукою ледве добрався до своїх. На скликаній раді він розповів про обіцянки польського уряду. Козаки, невдоволені командуванням Бородавки, позбавили його влади й обрали новим гетьманом Сагайдачного.

Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом II. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого більше ніж 40 тисяч становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 p., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

У результаті героїчних дій козаків під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками. Престиж Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу сприяла активізації визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького поневолення.

За умовами досягнутого миру, Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.

Для гетьмана Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою в полководницькій кар’єрі. Унаслідок отриманого поранення він захворів і через кілька місяців помер.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда за запитаннями

1. Чому козацькі експедиції перших десятиліть XVII ст. називають «добою героїчних походів»?

2. Передчасну смерть П.Сагайдачного сприйняли в Україні як велику втрату. Із приводу цієї сумної події ректор Київської братської школи Касіян Сакович написав «Вірші на жалісний погреб...», у яких оспівав безсмертні подвиги, славу й доброчинства гетьмана.

На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане!

Ні, вона у забутті, певно, не постане;

Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть,

Доти справи всі твої славно будуть линуть.

Не впадеш у глибину безличну,

Не загинеш у літах – маєш славу вічну!

Завдання

1. Як за наведеним уривком оцінювали діяльність гетьмана II Конашевича-Сагайдачного його сучасники? Свої міркування підтвердьте конкретними фактами.

2. Дайте власну оцінку постаті гетьмана,

V. Підсумки уроку

Учитель. У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть XVII ст. став гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Під час Хотинської війни запорозьке козацтво засвідчило свою здатність відігравати роль впливового чинника міжнародного життя.

Учитель підсумки роботи учнів на уроці й оцінює результативність їхньої участі в ньому

Метод рефлексії

• Я можу…
• Я навчився…
• Я знаю…

Відповіді учнів

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника
2. Відповідати на запитання після параграфа
3. Знайти інформацію про увічнення пам’яті гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного в Україні та за її межами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Причини Хотинської війни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2