Конспект уроку з літератури рідного краю з української літератури 8 клас

«Додаток  16»

Тема: Олекса Вусик – письменник – гуморист.   Гумореска «Ой заграйте, музики»

Мета: продовжити знайомити школярів з письменниками рідного краю, зокрема з життям і творчістю гумориста Олекси Вусика, проаналізувати гумореску «Ой заграйте, музики»;

розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки,формувати кругозір школярів;

виховувати  пошану, повагу до творчості письменників рідного краю, до найкращих рис українського характеру.

Обладнання: портрет Олекси Вусика, міні – виставка гумористичних творів письменників Дніпропетровщини.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вікторина «Визнач правильне твердження»

Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», визнач правильність поданої думки

1.Сатира – різке осміяння суспільних вад за допомогою відповідних засобів.

2.І.Вишня – засновник в українській літературі жанру усмішка

3. Гумор – узагальнена назва творів, мета яких – розсмішити, викликати гарний настрій.

4.Сарказм – поетичний твір, написаний у давньоримській літературі.

5.Скоромовка – народний жарт.

6.За жанровою спрямованістю твір П. Глазового «Найважча роль» - гумористичний.

7.До письменників – гумористів належать О.Вишня, Леся Українка, І.Франко.

8.Комедія – драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища.

9.Гумореска О.Вишні «Відкриття охоти» належить до «Мисливських усмішок» автора.

10 Гумореска, фейлетон, анекдот, пародія – всі ці жанри художньої літератури належать до гумористичних.

11. «Сарказм» з грецької означає «рвати м’ясо»

Примітка. За кожну правильну відповідь учень отримує 1 бал.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

V. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Лекція вчителя про життя і творчість Олекси Вусика. Учні слухають і конспектують в зошити.

       Народився Олекса Вусик 12 грудня 1937 в селі Говтва Козельщинського району Полтавської області. Закінчив Сухорабівську середню школу, далі вчився на філологічному факультеті Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

        Після закінчення 1960 приїхав до Дніпропетровська. Працював на журналістській роботі, до 1967-го був кореспондентом, згодом — головним редактором Дніпропетровського обласного комітету телебачення та радіомовлення. Працював у пресі, головним редактором Дніпропетровського обласного комітету з телебачення та радіомовлення, а також відповідальним секретарем в апараті Дніпропетровської організації НСПУ.

        З 1974 член Національної Спілки письменників України.

        Творчість

        В 1966 вийшла колективна гумористична збірка «Молоді вишнівці», де було вміщено добірку оповідань та епіграм Вусика. Після того з'явились книжки, численні публікації в журналах «Вітчизна», «Прапор», «Україна», де Олекса Сергійович друкував байки, оповідання, повісті. Дещо з цих матеріалів надруковано на сторінках журналу «Борисфен», виступав Олекса Вусик з ними і по радіо.

        Автор збірок гумору і сатири «На вус намотане» (Дніпропетровськ, 1967), «Між нами, хлопці, кажучи» (Дніпропетровськ, 1972), «Нокаут» (Київ, 1977), «Реальні нереальності» (Дніпропетровськ, 1984), повістей «Сьогодні або ніколи» (Дніпропетровськ, 1975), «Зустрінемось у саду» (Дніпропетровськ, 1986), роману «Не зів'януть безсмертники» (Дніпропетровськ, 1978), уклав і видав «Словник українських синонімів» (2000, Дніпропетровськ), друге доповнене видання «Словник українських синонімів» перевидано у видавництві «Навчальна книга — Богдан» (Тернопіль, 2013), куди увійшли не лише окремі слова, а й вирази, народні примовки, жартівливі порівняння. Співавтор аудіокниги «Письменники Дніпропетровщини — шкільним бібліотекам» (2012, Дніпропетровськ).

         Нагороди й відзнаки

         Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, знаком «Відмінник телебачення й радіомовлення». Лауреат літературної премії ім. Д.Яворницького та ім. Валер'яна Підмогильного.

2.Виразне читання гуморески «Ой заграйте, музики»

«Досліди доктора Вайнберна з канадського міста Оттави переконливо доводять незвичайне явище: музика прискорює розвиток рослин і навіть сприяє появі нових якостей. При звукових хвилях з частотою 500 герц рослина розвивається швидше, виростає вищою та дебелішою, ніж контрольні неозвучені. Цікаво, що одна зернина під музику дає ріст чотирьом-п’яти стеблам, що здатні дати врожай».
З газет.
Чули? Отож-бо й воно!
А ми кажемо, що сповна використано всі хліборобські резерви.
Тут, як гарненько подумати, вимальовуються такі райдужні перспективи, що, їй-бо, танцювати хочеться.
Тож давайте заглянемо, що нас чекає завтра, тобто років через... надцять.
Буде тоді, повірте мені на слово, дуже цікаве життя. Не життя, а вічний концерт.
Уявляєте: посівна в супроводі класичної музики, досходове боронування з хороводами, культивація під акомпанемент народних інструментів, пасинкування за участю заслужених артистів, кореневе підживлення у виконанні самодіяльних аматорів сцени...
Тоді й звіти в адміністрацію подаватимуть за іншою формою.
Тепер, скажімо, цікавляться: скільки гектарів пропололи?
Тоді, крім усього, питатимуть: а скільки га омузичили?
Тепер: яку площу обробили гербіцидами?
Тоді стоятиме ще й приписочка такого змісту: вказати в тому числі, яку площу обробили піснями місцевих самодіяльних композиторів. Чи не порушили агромузичний комплекс?
Тепер доскіпуються, чи полагодили трактори, сівалки й причіпний інвентар.
А тоді ще й спитають: а музичні інструменти у вас на мазі чи не на мазі?
Я певен, на той час у нас уже з’явиться й спеціальна музика. Для кожної культури окремо. Скажімо, пшенична симфонія, кукурудзяна сюїта, віночок з городніх пісень, бурякова фантазія, картопляне каприччіо...
Лаштуватиметься тракторист на роботу, а суворий агроном візьме та й поспитає:
— Ти, Миколо, що сьогодні береш у поле?
— Та ось узяв другий концерт для фортепіано з оркестром. Буду полоти соняшники.
— Тю, — скаже агроном. — Другий концерт для фортепіано з оркестром то ж ми приготували на гречку. Краще виписуй у комірника квінтет (соль мінор) для двох скрипок, двох альтів і віолончелі. Ото для соняшника найкраща річ.
Ну, а поки з’явиться спеціальна музика, поки напишуть концерт для скрипки з... трактором, можна скористатися тим, що вже надбали.
Згадайте хоча б українські народні пісні. Чом не супровід для хліборобської праці? Так городникам може стати у великій пригоді пісня «Посіяла огірочки», гречкосіям — інша — не менш популярна мелодія «Гоп, мої гречаники», баштанникам до появи у світ спеціального твору доведеться користуватися хоч би такою піснею:
“Три городи обробила —
Одна диня уродила.
Гуляю я!
Гей, гуляю я!”
Якщо взятися по-справжньому, то можна з успіхом радіофікувати всі наші поля і кілька разів на день омузичувати рослини. Вранці — класична музика, в обід — народна, а під вечір — легка. Або ж навпаки.
...Це якщо мріяти з усмішкою на обличчі. А якщо кинути серйозний погляд на наше минуле й сучасне, то я собі подумав: так ось чому українська земля споконвіку так щедро й багато родить! Це ж бо наш охочий до співу, наш музикальний народ був і залишається для землі-годувальниці вічним і невичерпним джерелом сили і зросту

3.Ідейно – художній аналіз гуморески «Ой заграйте, музики»

• Доведіть, що твір Олекси Вусика «Ой заграйте, музики» гумореска?
• Що вас найбільше вразило у творі?
• Які риси характеру українців імпонують автору твору?
• Що, на вашу думку, нас, українців вирізняє від людей інших національностей?
• Які жанри УНТ згадує автор у гуморесці?
• Які рядки гуморески розкривають ідею твору?
• В чому виховне значення даної гуморески?

VІ.ПІДСУМОК УРОКУ

Відповіді на питання

1.Дайте визначення поняттю «гумор».

2.Який сміх втілює гумор?

3.Яким повинен бути сміх над людиною, щоб вона з нього не образилася?

VІІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати власну гумореску

Орієнтовна тематика:

• основні життєві цінності;
• людина, суспільство, природа;
• шкільне життя.