Тема: Українське кіно: мозаїка видів та жанрів
Мета: розширити знання учнів в галузі українського кіномистецтва; схарактеризувати основні поняття кінематографу; сформувати уявлення про основні види та жанри українського кіно; розвивати естетичні смаки; виховувати шанобливе ставлення до шедеврів українського кіномистецтва.
Тип уроку: комбінований
Наочність і обладнання: мультимедійна дошка, підручник «Мистецтво. 9 клас. Автор Л.М.Масол», стор. 148-159).
Мистецька скарбничка:
Анімація - вид кіномистецтва, о полягає у зйомці мальованих або об'ємних персонажів
Хід уроку
І. Організаційний етап.
Вітання. Перевірка наявності учнів на уроці.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Перевірка домашнього завдання (підручник ст.. 131-133)
-Назвіть основні жанри кіно та їх особливості
-Які музичні фільми увійшли до світової скарбниці кіномистецтва?
-Які мистецькі стилі зайшли відображення в кінематографі?
-Який ваш улюблений художній фільм? Які документальні фільми ви дивились?
(Підручник, стор.112 - 113).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми уроку.
Українському кіномистецтву минуло вже понад 100 років! Воно веде свою історію з 1907 року, коли в Одесі було створено перше приватне кіноательє, яке поступово переросло в кінофабрику. Виникли й інші кіноосередки. Для фільмів за участю Віри Холодної — легендарної зірки німого кіно, яка народилася в Полтаві й багато знімалася в Одесі, було побудовано знімальний павільйон. Після націоналізації приватні установи реорганізували в державну кінофабрику, на її основі створили Одеську кіностудію, що стала центром кіновиробництва.
У 1928 р. було відкрито кінофабрику в Києві (нині — Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка).
Назвіть українські фільми, які ввійшли до скарбниці світового кіномистецтва. Які актори там грають?
V. Вивчення нового матеріалу.
План вивчення нового матеріалу:
1.Зародження українського кіно.
2.Різновиди українського кіно:
-Екранізація популярних вистав, у яких грали корифеї українського театру;
-Поетичне кіно;
-Міська проза
3.Жанрова специфіка:
-Біографічні та історичні
-Детективно-пригодницькі
-Психологічна драма
-Воєнні фільми
-Комедія
4. Світове визнання українського кіномистецтва
5. Українське анімаційне кіно.
2. Перші кроки українського кіно — від документальних до ігрових стрічок — суголосні загальноєвропейським пошукам. Проте на відміну від країн Європи, де перевагу надавали жанрам комедії, мелодрами й авантюрного фільму, піонери вітчизняного кінематографа насамперед приділяли увагу екранізації популярних вистав, у яких грали корифеї українського театру. Наприклад, «Наталка Полтавка» (з Марією Заньковецькою в головній ролі), «Наймичка» за оперою М. Вериківського та поемою Т. Шевченка, «Москаль-чарівник» і «Богдан Хмельницький». Упродовж наступних десятиліть жанр екранізації літературної класики відігравав істотну роль в українському кіно.
Ø Дослідіть самостійно, які твори української та зарубіжної літератури екранізовано в Україні, у яких жанрах кінематографа їх знято. Які твори ви б запропонували для екранізації в наш час?
Від початку свого існування і до 40-х років XX ст. український кінематограф входив до світового кіноавангарду за кількістю знятих стрічок і майстерністю хронікально-документальних та ігрових фільмів. Візитною карткою Одеси стала стрічка «Броненосець «Потьомкін» (1925) режисера Сергія Ейзенштейна, внесена кіно фахівцями до десятки найкращих фільмів світового кінематографа. Документальний фільм «Людина з кіноапаратом» Д. Вертова увійшов до скарбниці світового кіномистецтва.
З ім'ям Дзиги Вертова, теоретика документального кіно, винахідника техніки монтажу, методу прихованої камери та інших операторських прийомів, пов'язана поява першого вітчизняного документального звукового фільму «Ентузіазм. Симфонія Донбасу». Ідеї та творчість митця, який, працюючи в Україні, розвивав авангардний напрям кінематографа, вплинули на розвиток вітчизняної і світової документалістики. Чарлі Чаплін назвав фільм «однією з найвражаючих звуковізуальних симфоній».
Ø У вільний час перегляньте фільм «Ентузіазм. Симфонія Донбасу». Чи згодні ви з високою оцінкою стрічки Чарлі Чапліним?
З появою звуку і кольору розпочався новий етап розвитку українського кінематографа. Першою кольоровою стрічкою Національної кіностудії художніх фільмів імені 0. Довженка стала комедія «Сорочинський ярмарок» (1938) режисера і сценариста Миколи Екка.
Олександр Довженко (1894-1956) — фундатор українського і класик світового кіномистецтва, кінорежисер, письменник, художник, громадський діяч і палкий патріот.
0. Довженко, уродженець Чернігівщини — чарівного і мальовничого краю, який він оспівував у своїй «Зачарованій Десні», розпочав свій життєвий шлях сільським учителем. Згодом дипломатична робота в Польщі та Німеччині надала йому можливість активно контактувати з представниками європейської художньої інтелігенції. Після повернення в Україну він працює художником-карикатуристом, а з 1926 р. на Одеській кінофабриці починає опановувати професію режисера.
Кінознавці вважають, що справжня історія українського кіно розпочалася саме з виходу на екрани фільму Довженка «Звенигора», що увійшов до слов'янської трилогії разом з фільмами «Арсенал» і «Земля». Різні за тематикою картини об'єднує спільна ідея невідривності людини від природи, землі, Батьківщини.
У 1932 р. після зйомок новаторської звукової стрічки «Іван» про будівництво Дніпрогесу режисера запрошують на кіностудію «Мосфільм», де він знімає фільми на соціальне замовлення.
У воєнні роки кінематографічна діяльність О. Довженка концентрується навколо документалістики. Епічна кіноповість «Україна в огні» (1943) була заборонена в часи сталінізму, а її автору не дозволили працювати в Україні.
У своїй творчості О. Довженко поєднав загальнолюдські цінності з національними. Майже всі його фільми пов'язані з Україною, її історією, щирими й мудрими людьми; сповнені оптимізму щодо її духовного майбуття.
Чарлі Чаплін так оцінив творчість нашого співвітчизника: «Слов'янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».
У період демократичних перетворень 60-х років зазнає розквіту українське поетичне кіно — самобутнє явище, що стало носієм українського світогляду з яскравим національним забарвленням. Цей напрям знайшов яскраве втілення у творчості видатних кінорежисерів Сергія Параджа-нова («Тіні забутих предків»), Юрія Іллєнка («Криниця для спраглих», «Білий птах з чорною відзнакою», в якому дебютував Богдан Ступка), Леоніда Осики («Камінний хрест» за мотивами новели В. Стефаника) та ін. У цих стрічках представлено життя людей, невід'ємне від природного оточення, рідної землі, звичаїв та обрядів. Завдяки використанню фольклорних мотивів, специфічних операторських прийомів і монтажу портрети героїв постають реалістичними й символічними водночас, а соціальні події — лише тло для справжніх людських драм.
Інший напрям вітчизняного кінематографа, що отримав назву «міська проза», асоціюється насамперед з унікальною творчою манерою Кіри Муратової, естетика якої вирізняється високою кінематографічною культурою. Кінорежисера цікавить відображення на екрані моральних і психологічних проблем сучасності: людських взаємин пересічних городян, їхньої самотності.
!!!! Художні пошуки багатьох інших українських митців не були пов'язані з цими двома напрямами. Характерною особливістю руху вітчизняного кінематографа була його жанрово-тематична розкутість.
3. Багато режисерів зверталися до екранізації, біографічного та історичного фільмів, детективно-пригодницького жанру, психологічної драми, комедії тощо.
Комедія «За двома зайцями» режисера Віктора Іванова за п'єсою М. Старицього завжди мала величезний глядацький успіх завдяки грі талановитих акторів, насамперед Миколи Яковченка, якого називають «найнароднішим серед заслужених і найзаслуженішим серед народних».
Про долі видатних діячів України різних часів знято історичні фільми: «Богдан Хмельницький» Ігоря Савченка, «Данило — князь Галицький» Ярослава Лупія, «Ярослав Мудрий» Григорія Кохана, «Легенда про княгиню Ольгу» і «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка, «Богдан-Зіновій Хмельницький» Миколи Мащенка, «Нескорений» Олеся Янчука, який також розкрив трагедію Голодомору в Україні у фільмі «Голод-33».
Воєнну тему репрезентує картина «У бій ідуть лише «старики» Леоніда Бикова, в якій режисер одночасно зіграв і головну роль. Згідно з канонами жанру картина містить і сцени повітряних боїв, і трагічні епізоди загибелі льотчиків, проте вона пронизана щирим ліризмом і добрим гумором. У психологічних портретах героїв виявилася етичність творчої манери режисера, що потребувала художньої простоти й мінімалізму.
Послухай пісню з фільму «Зайчик» у виконанні Л. Бикова в інтернет-джерєлах.
4. У наш час українські режисери плідно розвивають традиції вітчизняного кіно, опановують нові теми й жанри, виходять на міжнародну арену. Дедалі більше уваги кіномитці приділяють проблемам сучасних підлітків, молоді.
Уперше в українському кінематографі «Золоту пальмову гілку» на фестивалі в Каннах в номінації «кращий короткометражний фільм» отримав Ігор Стрембіцький за стрічку «Подорожні» (2005).
Аналогічної золотої відзнаки удостоїлась картина Марини Вроди «Крос» (2011). Сюжет вельми простий: на уроці фізкультури під час кросу група учнів відривається від інших і тікає з уроку; головний герой також біжить і стає свідком обшуку кишень вбитої людини...
Найтитулованіший український художній фільм, що має понад 40 нагород, серед яких три призи Каннського кінофестивалю — «Плем'я» (2014) Мирослава Слабошпиць-кого. У картині розповідається про 16-річного одинадцятикласника, який зі школи потрапляє до інтернату для глухих, де вступає в кримінальне угрупування під назвою «Плем'я» і прагне зайняти в ньому своє місце. І вперше в житті закохується. Хлопець порушує неписані закони племені. Головні ролі грають не професійні актори, а звичайні підлітки. Вперше у світі фільм знято виключно мовою жестів.
5. v:shapes="_x0000_i1025">
Пригадайте, які існують види анімаційного кіно. Чим вони відрізняються за способом виготовлення?
Українській анімації нараховується вже майже 90 років. У 1927 р. на Одеській кіностудії були зняті перші українські мультиплікаційні фільми. Перше міжнародне визнання — головний приз на фестивалі дитячих фільмів у Чехословаччині — отримав «Ведмедик і той, що живе в річці» (реж. Алла Грачова).
Візитною карткою української анімації став комедійний «козацький серіал» режисера Володимира Дахна, який складається з 9 короткометражних фільмів, створених на студії «Київнаукфільм»: «Як козаки куліш варили», «Як козаки у футбол грали», «Як козаки мушкетерам допомагали», «Як козаки інопланетян зустрічали» та ін. Головні мультгерої втілюють риси українського характеру: спритність, винахідливість, патріотизм. Водночас козаки уособлюють певні типи: Око — рішучий малий, Грай — високий, хитрун, Тур — добродушний велетень. Музику до фільмів створювали композитори М. Скорик, Б. Буєвський, В. Губа, І. Поклад. В окремих стрічках використовували українські народні пісні, традиційну вишивку. Серіал мав феноменальний успіх, став класикою жанру і не старіє й досі. За його мотивами зроблено гру-квест. Усі серії видано збіркою на DVD.
До кращих творів аніматора Давида Черкаського належать мультсеріал «Пригоди капітана Врунгеля» з 13 серій, міні-мульт-серіал «Лікар Айболить» і «Острів скарбів» — вільно інтерпретована екранізація однойменного роману Роберта Стівенсона. В останній стрічці, оригінальну музику до якої написав Володимир Бистряков, використано комбіновану зйомку — поєднано анімаційне й ігрове кіно. Кращим визнанням цих трьох робіт є не стільки офіційні нагороди, скільки те, що кожна з них була буквально розібрана на цитати.
Культовою стала екранізація «Аліси в Країні чудес» Льюїса Керролла та її продовження «Аліса в Задзеркаллі», знята в Києві (реж. Є. Пружанський).
За сценарієм Наталії Гузєєвої створено улюблений багатьма двосерійний мультфільм «Капітошка» про крапельку літнього дощику (реж. Б. Храневич).
«Пластилінова ворона» Олександра Татарського в пісенній формі розповідає про жанри живопису: пейзаж, натюрморт і портрет. Його новорічну казку «Падав торішній сніг» виконана також у техніці пластилінової анімації.
Після тривалої перерви, коли у 90-х роках внаслідок браку фінансування мультфільми не знімали, розпочалося відродження мультиплікації. Низку нагород на міжнародних кінофорумах отримали мультфільми «Йшов трамвай дев'ятий номер» (реж. С. Коваль) і «Засипає сніг дороги» (реж. Є. Сивокінь), мультсеріал з 50 серій «Народна мудрість» (реж. С. Коваль і В. Задорожний), в якому за допомогою приказок і прислів'їв зображено український побут.
Отже, українське кіно — це літопис нашої культури, в якому сяють зірки талановитих акторів і режисерів, це наша слава і гордість.
ІV. Засвоєння знань
1. Кого вважають фундатором українського кіномистецтва?
2. Розкажіть про особливості українського ігрового кіно і його представників. Які картини ввійшли до скарбниці світового кіномистецтва?
3. Професійні випробування. Уявіть себе кінопродюсером. Який твір класичної або сучасної української літератури ви обрали б для екранізації? Яких акторів потрібно запросити на кастинг? Обґрунтуйте свій вибір.
4. Схарактеризуйте досягнення українських митців у царині анімаційного кіно.. Висловіть власні судження щодо їх змісту і художніх особливостей.
V. Підведення підсумків
Інтерактивна вправа
На уроці:
Мені сподобалось
Я дізнався
Я хочу більше дізнатися
Виставлення оцінок
Домашнє завдання
(ст. 148-151, 155-159)
Творча робота ст. 213 (персонаж фільму за сюжетом української народної казки у стилі петриківського розпису)
Тема: Мова і види кіномистецтва.
Мета: розширити знання учнів в галузі українського кіномистецтва; схарактеризувати основні поняття кінематографу; сформувати уявлення про основні види та жанри українського кіно; розвивати естетичні смаки; виховувати шанобливе ставлення до шедеврів українського кіномистецтва.
Тип уроку: комбінований
Наочність і обладнання: мультимедійна дошка, підручник «Мистецтво. 9 клас. Автор Л.М.Масол», стор. 148-159).
Мистецька скарбничка:
Анімація - вид кіномистецтва, о полягає у зйомці мальованих або об’ємних персонажів
Хід уроку
І. Організаційний етап.
Вітання. Перевірка наявності учнів на уроці.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Перевірка домашнього завдання (підручник ст.. 131-133)
(Підручник, стор.112 - 113).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми уроку.
Українському кіномистецтву минуло вже понад 100 років! Воно веде свою історію з 1907 року, коли в Одесі було створено перше приватне кіноательє, яке поступово переросло в кінофабрику. Виникли й інші кіноосередки. Для фільмів за участю Віри Холодної — легендарної зірки німого кіно, яка народилася в Полтаві й багато знімалася в Одесі, було побудовано знімальний павільйон. Після націоналізації приватні установи реорганізували в державну кінофабрику, на її основі створили Одеську кіностудію, що стала центром кіновиробництва.
У 1928 р. було відкрито кінофабрику в Києві (нині — Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка).
Назвіть українські фільми, які ввійшли до скарбниці світового кіномистецтва. Які актори там грають?
V. Вивчення нового матеріалу.
План вивчення нового матеріалу:
4. Світове визнання українського кіномистецтва
5. Українське анімаційне кіно.
2. Перші кроки українського кіно — від документальних до ігрових стрічок — суголосні загальноєвропейським пошукам. Проте на відміну від країн Європи, де перевагу надавали жанрам комедії, мелодрами й авантюрного фільму, піонери вітчизняного кінематографа насамперед приділяли увагу екранізації популярних вистав, у яких грали корифеї українського театру. Наприклад, «Наталка Полтавка» (з Марією Заньковецькою в головній ролі), «Наймичка» за оперою М. Вериківського та поемою Т. Шевченка, «Москаль-чарівник» і «Богдан Хмельницький». Упродовж наступних десятиліть жанр екранізації літературної класики відігравав істотну роль в українському кіно.
Від початку свого існування і до 40-х років XX ст. український кінематограф входив до світового кіноавангарду за кількістю знятих стрічок і майстерністю хронікально-документальних та ігрових фільмів. Візитною карткою Одеси стала стрічка «Броненосець «Потьомкін» (1925) режисера Сергія Ейзенштейна, внесена кіно фахівцями до десятки найкращих фільмів світового кінематографа. Документальний фільм «Людина з кіноапаратом» Д. Вертова увійшов до скарбниці світового кіномистецтва.
З ім’ям Дзиги Вертова, теоретика документального кіно, винахідника техніки монтажу, методу прихованої камери та інших операторських прийомів, пов’язана поява першого вітчизняного документального звукового фільму «Ентузіазм. Симфонія Донбасу». Ідеї та творчість митця, який, працюючи в Україні, розвивав авангардний напрям кінематографа, вплинули на розвиток вітчизняної і світової документалістики. Чарлі Чаплін назвав фільм «однією з найвражаючих звуковізуальних симфоній».
З появою звуку і кольору розпочався новий етап розвитку українського кінематографа. Першою кольоровою стрічкою Національної кіностудії художніх фільмів імені 0. Довженка стала комедія «Сорочинський ярмарок» (1938) режисера і сценариста Миколи Екка.
Олександр Довженко (1894-1956) — фундатор українського і класик світового кіномистецтва, кінорежисер, письменник, художник, громадський діяч і палкий патріот.
0. Довженко, уродженець Чернігівщини — чарівного і мальовничого краю, який він оспівував у своїй «Зачарованій Десні», розпочав свій життєвий шлях сільським учителем. Згодом дипломатична робота в Польщі та Німеччині надала йому можливість активно контактувати з представниками європейської художньої інтелігенції. Після повернення в Україну він працює художником-карикатуристом, а з 1926 р. на Одеській кінофабриці починає опановувати професію режисера.
Кінознавці вважають, що справжня історія українського кіно розпочалася саме з виходу на екрани фільму Довженка «Звенигора», що увійшов до слов’янської трилогії разом з фільмами «Арсенал» і «Земля». Різні за тематикою картини об’єднує спільна ідея невідривності людини від природи, землі, Батьківщини.
У 1932 р. після зйомок новаторської звукової стрічки «Іван» про будівництво Дніпрогесу режисера запрошують на кіностудію «Мосфільм», де він знімає фільми на соціальне замовлення.
У воєнні роки кінематографічна діяльність О. Довженка концентрується навколо документалістики. Епічна кіноповість «Україна в огні» (1943) була заборонена в часи сталінізму, а її автору не дозволили працювати в Україні.
У своїй творчості О. Довженко поєднав загальнолюдські цінності з національними. Майже всі його фільми пов’язані з Україною, її історією, щирими й мудрими людьми; сповнені оптимізму щодо її духовного майбуття.
Чарлі Чаплін так оцінив творчість нашого співвітчизника: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».
У період демократичних перетворень 60-х років зазнає розквіту українське поетичне кіно — самобутнє явище, що стало носієм українського світогляду з яскравим національним забарвленням. Цей напрям знайшов яскраве втілення у творчості видатних кінорежисерів Сергія Параджа-нова («Тіні забутих предків»), Юрія Іллєнка («Криниця для спраглих», «Білий птах з чорною відзнакою», в якому дебютував Богдан Ступка), Леоніда Осики («Камінний хрест» за мотивами новели В. Стефаника) та ін. У цих стрічках представлено життя людей, невід’ємне від природного оточення, рідної землі, звичаїв та обрядів. Завдяки використанню фольклорних мотивів, специфічних операторських прийомів і монтажу портрети героїв постають реалістичними й символічними водночас, а соціальні події — лише тло для справжніх людських драм.
Інший напрям вітчизняного кінематографа, що отримав назву «міська проза», асоціюється насамперед з унікальною творчою манерою Кіри Муратової, естетика якої вирізняється високою кінематографічною культурою. Кінорежисера цікавить відображення на екрані моральних і психологічних проблем сучасності: людських взаємин пересічних городян, їхньої самотності.
!!!! Художні пошуки багатьох інших українських митців не були пов’язані з цими двома напрямами. Характерною особливістю руху вітчизняного кінематографа була його жанрово-тематична розкутість.
3. Багато режисерів зверталися до екранізації, біографічного та історичного фільмів, детективно-пригодницького жанру, психологічної драми, комедії тощо.
Комедія «За двома зайцями» режисера Віктора Іванова за п’єсою М. Старицього завжди мала величезний глядацький успіх завдяки грі талановитих акторів, насамперед Миколи Яковченка, якого називають «найнароднішим серед заслужених і найзаслуженішим серед народних».
Про долі видатних діячів України різних часів знято історичні фільми: «Богдан Хмельницький» Ігоря Савченка, «Данило — князь Галицький» Ярослава Лупія, «Ярослав Мудрий» Григорія Кохана, «Легенда про княгиню Ольгу» і «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка, «Богдан-Зіновій Хмельницький» Миколи Мащенка, «Нескорений» Олеся Янчука, який також розкрив трагедію Голодомору в Україні у фільмі «Голод-33».
Воєнну тему репрезентує картина «У бій ідуть лише «старики» Леоніда Бикова, в якій режисер одночасно зіграв і головну роль. Згідно з канонами жанру картина містить і сцени повітряних боїв, і трагічні епізоди загибелі льотчиків, проте вона пронизана щирим ліризмом і добрим гумором. У психологічних портретах героїв виявилася етичність творчої манери режисера, що потребувала художньої простоти й мінімалізму.
4. У наш час українські режисери плідно розвивають традиції вітчизняного кіно, опановують нові теми й жанри, виходять на міжнародну арену. Дедалі більше уваги кіномитці приділяють проблемам сучасних підлітків, молоді.
Уперше в українському кінематографі «Золоту пальмову гілку» на фестивалі в Каннах в номінації «кращий короткометражний фільм» отримав Ігор Стрембіцький за стрічку «Подорожні» (2005).
Аналогічної золотої відзнаки удостоїлась картина Марини Вроди «Крос» (2011). Сюжет вельми простий: на уроці фізкультури під час кросу група учнів відривається від інших і тікає з уроку; головний герой також біжить і стає свідком обшуку кишень вбитої людини...
Найтитулованіший український художній фільм, що має понад 40 нагород, серед яких три призи Каннського кінофестивалю — «Плем’я» (2014) Мирослава Слабошпиць-кого. У картині розповідається про 16-річного одинадцятикласника, який зі школи потрапляє до інтернату для глухих, де вступає в кримінальне угрупування під назвою «Плем’я» і прагне зайняти в ньому своє місце. І вперше в житті закохується. Хлопець порушує неписані закони племені. Головні ролі грають не професійні актори, а звичайні підлітки. Вперше у світі фільм знято виключно мовою жестів.
5.
Пригадайте, які існують види анімаційного кіно. Чим вони відрізняються за способом виготовлення?
Українській анімації нараховується вже майже 90 років. У 1927 р. на Одеській кіностудії були зняті перші українські мультиплікаційні фільми. Перше міжнародне визнання — головний приз на фестивалі дитячих фільмів у Чехословаччині — отримав «Ведмедик і той, що живе в річці» (реж. Алла Грачова).
Візитною карткою української анімації став комедійний «козацький серіал» режисера Володимира Дахна, який складається з 9 короткометражних фільмів, створених на студії «Київнаукфільм»: «Як козаки куліш варили», «Як козаки у футбол грали», «Як козаки мушкетерам допомагали», «Як козаки інопланетян зустрічали» та ін. Головні мультгерої втілюють риси українського характеру: спритність, винахідливість, патріотизм. Водночас козаки уособлюють певні типи: Око — рішучий малий, Грай — високий, хитрун, Тур — добродушний велетень. Музику до фільмів створювали композитори М. Скорик, Б. Буєвський, В. Губа, І. Поклад. В окремих стрічках використовували українські народні пісні, традиційну вишивку. Серіал мав феноменальний успіх, став класикою жанру і не старіє й досі. За його мотивами зроблено гру-квест. Усі серії видано збіркою на DVD.
До кращих творів аніматора Давида Черкаського належать мультсеріал «Пригоди капітана Врунгеля» з 13 серій, міні-мульт-серіал «Лікар Айболить» і «Острів скарбів» — вільно інтерпретована екранізація однойменного роману Роберта Стівенсона. В останній стрічці, оригінальну музику до якої написав Володимир Бистряков, використано комбіновану зйомку — поєднано анімаційне й ігрове кіно. Кращим визнанням цих трьох робіт є не стільки офіційні нагороди, скільки те, що кожна з них була буквально розібрана на цитати.
Культовою стала екранізація «Аліси в Країні чудес» Льюїса Керролла та її продовження «Аліса в Задзеркаллі», знята в Києві (реж. Є. Пружанський).
За сценарієм Наталії Гузєєвої створено улюблений багатьма двосерійний мультфільм «Капітошка» про крапельку літнього дощику (реж. Б. Храневич).
«Пластилінова ворона» Олександра Татарського в пісенній формі розповідає про жанри живопису: пейзаж, натюрморт і портрет. Його новорічну казку «Падав торішній сніг» виконана також у техніці пластилінової анімації.
Після тривалої перерви, коли у 90-х роках внаслідок браку фінансування мультфільми не знімали, розпочалося відродження мультиплікації. Низку нагород на міжнародних кінофорумах отримали мультфільми «Йшов трамвай дев’ятий номер» (реж. С. Коваль) і «Засипає сніг дороги» (реж. Є. Сивокінь), мультсеріал з 50 серій «Народна мудрість» (реж. С. Коваль і В. Задорожний), в якому за допомогою приказок і прислів’їв зображено український побут.
Отже, українське кіно — це літопис нашої культури, в якому сяють зірки талановитих акторів і режисерів, це наша слава і гордість.
ІV. Засвоєння знань
1. Кого вважають фундатором українського кіномистецтва?
2. Розкажіть про особливості українського ігрового кіно і його представників. Які картини ввійшли до скарбниці світового кіномистецтва?
3. Професійні випробування. Уявіть себе кінопродюсером. Який твір класичної або сучасної української літератури ви обрали б для екранізації? Яких акторів потрібно запросити на кастинг? Обґрунтуйте свій вибір.
4. Схарактеризуйте досягнення українських митців у царині анімаційного кіно.. Висловіть власні судження щодо їх змісту і художніх особливостей.
V. Підведення підсумків
На уроці:
Мені сподобалось
Я дізнався
Я хочу більше дізнатися
(ст. 148-151, 155-159)
Творча робота ст. 213 (персонаж фільму за сюжетом української народної казки у стилі петриківського розпису)