Конспект уроку з обслуговуючої праці 7 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку з обслуговуючої праці:

«Кольорова гама різних видів гладі. Відомості про регіональні особливості оздоблення виробів в українських національних традиціях.»

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель трудового навчання

 КЗ «Навчально – виховний комплекс «Перспектива»

Таврійської сільської ради

Оріхівського району Запорізької області

 Дондик Катерина Анатоліївна

 

Тема: Кольорова гама різних видів гладі. Відомості про регіональні особливості оздоблення виробів в українських національних традиціях.

Мета:
навчальна: ознайомити учнів з історією виникнення вишивки, формувати вміння розпізнавати техніки лічильної та вільної гладі; ознайомити з кольоровою гамою, яка використовується у вишивці, навчити встановлювати відмінність між теплими і холодними кольорами; ознайомити з регіональними особливостями оздоблення виробів в українських національних традиціях;

 розвиваюча: сприяти  розвитку точності та тонкості розрізнення кольорів, оволодіння моторикою дрібних м׳язів рук; розвивати художній смак;
виховна: пробуджувати почуття краси, прекрасного, зміцнювати бажання відроджувати традиції народу, заохочувати до вишивання виробів; виховувати культуру праці

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: стенд готових робіт, виконаних технікою гладі, мультимедійна презентація, схеми вишивок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повторення і закріплення вивченого матеріалу

 Фронтальне опитування

1. Які мотиви використовують у вишивках? (Розглянути зразки вишиванок) (За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тваринні). (Слайд 2)

 

 

Слайд 3, 4, 5

 

2. . Які вироби можна прикрашати вишивкою? Які вишивані речі є у вас удома?

4. З якими швами ви ознайомилися в початкових класах?( шов вперед голка, шов назад голка, стебловий , тамбурний, петельнимй)

Слайд 6

5. Яких правил безпечної праці слід дотримуватися під час вишивання? У чому різниця між правилами безпечної праці та санітарно-гігієнічними вимогами?

2.  Закінчи речення

• Забороняється підносити голку та ножиці близько до… (очей, обличчя)

• Голки та шпильки зберігають у… (спеціальній коробочці або гольниці)

• Забороняється вколювати голку в… (одяг)

• Перед початком вишивання руки потрібно… (помити)

• Під час вишивання сидіти… (прямо), роботу тримати на відстані… (25–30 см) від очей.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

• Дайте визначення поняттю вишивка.

Вишивка – це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Прагнення прикрасити свій одяг, свій дім завжди було властиве людині. За допомогою вишивки звичайний шматок домотканого полотна перетворювався у витвір мистецтва.

В Україні налічується близько 100 вишивальних швів.

Слайд 7

 

 

 

- Для оздоблення виробів використовували різні мотиви: квіти, листя, зображення тварин, фігури людей.

• Як називається постійне повторення окремих мотивів у вишивці?
• Які види орнаментів ви знаєте?

2. Що вам відомо з історії виникнення вишивки

Історія вишивки дуже давня. Вишивки були відомі ще в ІІ ст. до н. е. Великий вплив на характер вишивки мали ткані візантійські матерії. Про вишивку на білій сорочці українців є звістки XI-XII ст. візантійських письменників. Відомі малюнки на мініатюрах і фресках в Україні тієї ж доби. Ще в XI ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом. Про українські вишиванки згадують іноземні мандрівники XVI-XIX ст. Збереглися вишиванки з козацьких часів XVII-XVIII ст. У XVI-XVIII ст. центрами вишивання були Качанівка на Чернігівщині, Григорівка на Київщині, Велика Бурімка на Черкащині та інші. Вишивали у кожному селі, монастирях, дворянському, купецькому середовищі. У XIX-XX ст. відкривалися навчально-кустарні майстерні, художньо-промислові артілі, великі спеціалізовані підприємства з вишивки.

Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. на території України повсюдно діяли поміщецькі майстерні, у яких жінки- кріпачки вишивали одяг і різноманітні предмети побуту (скатертини, рушники, гаманці тощо).

Слайд 8

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Гладь та її види.
2. Поділ кольорів на групи. Теплі, холодні кольори.
3.  Контрастність.
4. Якість хроматичних кольорів.
5. Етнічні регіони України. Регіональні особливості кольорової гами.

 

Слайд 9

Вивчення нової теми мені хочеться розпочати з вірша:

Узор вручну, широка планка,
Легенький запах ковели.
Моя сорочка вишиванка ,
Вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки, степ , простори,
По лівій , правій стороні.
Червоно - чорні всі узори,
Мережив ряд на полотні.

Традицій пласт , легенди роду,
Духовний символ , оберіг,
Калини кущ, дівочу вроду,
На полотні все хтось зберіг.
Прості орнаменти народні,
Тягучі, як пісні з степів.
Все актуально і сьогодні,
Хоча й прийшли з далеких днів.

 

У цьому вірші ви почули уже знайомі всім слова, спробуємо їх пояснити:

• Червоно – чорні всі узори.
• Мережив ряд на полотні
• Калини кущ
•  

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з різними видами гладі, вивчимо кольорову гаму, яка використовується у вишивці, навчимося встановлювати відмінність між монохромними та поліхромними, теплими і холодними кольорами; ознайомимося з регіональними особливостями оздоблення виробів в українських національних традиціях, з особливостями оздоблення вишивкою сучасного одягу.

 

1. Гладь та її види

  Гладь – це техніка вишивання прямими або косими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору.

 

Слайд 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лічильна гладь («лиштва») належить до групи поверхнево-нашивних лічильних технік вишивання. Назва «поверхнево-нашивні лічильні» техніки пояснює їх спосіб виконання, тобто вишивання на поверхні тканини, рахуючи нитки. Усі елементи узору вишивають паралельними стібками   через   одну   нитку тканини.

Слайд 11

Пряма гладь характеризується тим, що стібки виконують паралельно ниткам тканини — основи або утоку (піткання).

 Кожен стібок прокладають через одну нитку тканини. В узорах пряму гладь поєднують з  іншими лічильними швами.

 

 

 

 

 

 Слайд 12

 

Качалочками називають такий шов гладі, у якому кожен стібок виконується через одну нитку тканини паралельно попередньому й охоплює однакову кількість ниток тканини. Стібки цієї гладі вишивають тільки вертикально — знизу вверх або зверху вниз.

  Узори вишивають яскравими, контрастними кольорами: червоним, синім, зеленим, жовтим, чорним та ін.

Слайд 13

 

 

 

 

 

 

 

Коса гладь має таку назву завдяки способу її виконання. Стібки косої гладі вишивають під кутом 45° до ниток основи й утоку тканини. Виконання стібків гладі з нахилом наліво й направо набувають красивого ефекту світлотіні. Ця техніка найбільш поширена на Поділлі, Середній Наддніпрянщині. Виконують узори косою гладдю переважно червоними і чорними нитками.

Слайд 14

Занизування - ґрунтується на основі шва «вперед голкою» і є двостороннім швом. На лицьовому боці узору утворюється вишитий рисунок із різних по довжині стібків, на вивороті — його зворотне зображення.

 Технікою «занизування» узор вишивають справа наліво відразу по всій ширині полотна, від одного краю малюнка до другого. Після виконання першого ряду узору виріб повертають і знову справа наліво через одну нитку тканини повторюють перший ряд. Тобто кожний наступний ряд паралельних стібків віддалений від попереднього на одну нитку. В узорах кожен ряд може повторюватися 3 – 5 разів, залежно від того, який потрібен орнамент – вужчий чи ширший.

 Занизування  традиційно використовують під час вишивання жіночого й чоловічого одягу, скатерок, серветок та інших декоративних виробів.

Слайд 15

 

 

 

 

 

2. Поділ кольорів на групи. Теплі, холодні кольори.

Кожному народові, кожній місцевості властиві не тільки орнаментальні традиції. А й особливі кольорові поєднання. Колорит узору може бути візитною карткою всього регіону або окремого села.

Гармонійне поєднання кольорів та їх відтінків відіграє дуже важливу роль у всіх видах народної творчості. Не досить визначити необхідну форму і візерунок майбутнього виробу, важливо знайти таке поєднання кольорів, при якому кожен колір буде створювати враження основного. Щоб усі кольори були пов’язані між собою та із тлом виробу. Необхідно засвоїти основні закони кольорознавства. Розглянемо окремі з них.

Існує дві групи кольорів:

а)  хроматичні (кольорові, забарвлені, кольори спектра);

б) ахроматичні (безбарвні).

 

Слайд16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні кольори спектра – червоний, жовтий, синій.

Хроматичні кольори поділяють на теплі і холодні.

До теплих відносяться яскраві кольори, які передають відчуття тепла і сонця -  червоний, оранжевий, жовтий, а також зелені, коричневі, бордові з відтінками перших трьох (жовто-зелені, оранжево-коричневі, бордово-червоні).

Холодні кольори – синій, зелений, фіолетовий та блакитний, коричнево-синій тощо).

Цікава інформація: Чи знаєте ви, що кожен день має своє забарвлення? Що кожен колір має своє лікувальне значення? Так, понеділок – зелений, вівторок – червоний, середа – рожева, четвер – фіолетовий, п’ятниця – синя, субота – коричнева і чорна, неділя – жовта.

Якщо ви знаєте у який день народилися, то той колір буде служити вам як оберіг.

Слайд 17

 

 

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинка  .

 

(Зараз піднімуть руки вгору ті, у кого День народження взимку та весною, потім піднімуть руки ті, у кого День народження влітку, восени.

А тепер піднімуть руки ті, хто сьогодні найраніше прийшли до школи.

Вправа для всіх учнів – подивимося вгору, не піднімаючи голови, потім направо, наліво, вниз )

 

 

 

3. Етнічні регіони України. Регіональні особливості кольорової гами.

Слайд 18

 

 

 

 

 

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання. У деяких областях це ремесло любили навіть чоловіки.

Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.

Наші бабусі досі пам’ятають багато секретів давнього ремесла. Наприклад, фарбували нитки для вишивання колись лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Цікаво, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть. Дивовижно, та українським майстриням відомо близько 250 видів вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.

 

Вишивка Полісся. (Рівне, Житомир, Чернігів, Суми)

 Вишивка цього регіону проста й чітка за композицією. Домінуючим є найдавніший монохромний (однотонний) геометричний орнамент. Переважає червоний або вишневий колір, який часом доповнюється синім або чорним. Поширені техніки поверхневого шва — «занизування», «насилування», «дрібний хрестик».

Слайд 19

 

 

 

 

 

 

 

Вишивка Слобожанщини. (Харків, Луганськ, Донецьк)

Їй властиві  цілком    своєрідні    поліхромні  (багатокольорові) орнаменти, що виконуються технікою дрібного «хрестика»,    «півхрестиком»    і «гладдю».   Колорит оздоблення яскравий, із переважанням     червоного     кольору. Орнаменти  здебільшого   вишивають грубою ниткою,  завдяки чому узори справляють враження рельєфних. Рукави жіночих сорочок   прикрашають   орнаментальними   мотивами,   розміщеними  в  шаховому  порядку,   а також   з   акцентом   декору   на вузькій частині рукава.

Слайд 20

 

 

 

 

 

 

 

Вишивка  Середньої  Наддніпрянщини. (Дніпропетровськ, Полтава, Черкаси, Кіровоград, Київ)

Вишивкам цього регіону властиві пишні вишукані рослинно-геометризовані орнаментальні мотиви з квітками, листям, бутонами. Вироби, в основному, оздоблюють гладдю, занизуванням, набируванням та хрестиком. Основні кольори вишивок — білий, коралово-червоний, відтінений чорним.

Слайд 21

 

 

 

 

 

 

Вишивка південного регіону (Запоріжжя, Херсон, Одеса, Миколаїв)

Відомою на всю Україну була чоловіча так звана чумацька сорочка – з широкими рукавами, де вишивкою оздоблювався лише комір. (Цікаво, що такий рукав служив своєрідним прапором для подачі сигналу при переправі через дніпровські пороги). Чумацькі сорочки завжди добірно вишивалися. Комір здебільшого — лиштвою, пазуха — вирізуванням, а рукава вирізуванням з лиштвою. У Запорізькій області використовували всі основні геометричні фігури та їхні поєднання: кола (символи сонця) в середині яких розміщуються розетки, складені з ромбів; ромби можуть бути однією фігурою та поділені на частини, також з крапками посередині.

Слайд 22

 

 

 

 

Слайд 23, 24, 25

Використання української вишивки в одязі

 

 

 

 

ІV. Узагальнення знань учнів

Практична робота.

Робота з карткою завданням (Додаток 1 )

V Закріплення вивченого матеріалу

1. Знайдіть зайве

До лічильних видів гладі відносяться : пряма, качалочкова, художня, занизування.

До ахроматичних кольорів відносяться: білий, червоний, чорний, сірий кольори.

2. Продовжіть речення

Основні кольори спектра – це… (червоний, жовтий, синій)

На скільки етнічних регіонів поділяється територія України (6)

Гладь це…( Гладь – це техніка вишивання прямими або косими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору.)

VI  Підсумок уроку

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

Сьогодні на уроці я дізналась….

Сьогодні на уроці я навчився….

1. Аналіз виконаної роботи.

 2. Прибирання робочих місць.

Завдання додому: підготувати тканину, нитки, копіювальний папір, булавки,   

                                  голки.